УДК 539.9: 811.461.3

Микола Черпак

Інститут радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАНУ, м. Харків

ГРАФÍН ЧИ ГРАФÉН

© Черпак М. Т., 2022

У статті розглянено доцільність уживання в українській мові відносно нового терміна «графéн», добре знаного в галузі сучасної фізики квантових матеріалів. Наведено аргументи на користь уживання форми «графíн» як такої, що більшою мірою відповідає звучанню та формі написання англійського терміна «graphéne», який став інтернаціональним. Зазначено обставини, що могли спричинити виникнення та усталення терміна «графéн».

Ключові слова: українська мова, терміносистема, термінологічна одиниця, інтернаціональні терміни.

The report discusses the legality of using the relatively new term “графéн” in the Ukrainian language, which is well known in the field of modern physics of quantum materials. Arguments are given in favor of using the form «графíн» as it corresponds to the sound and form of writing of the English term “graphene”, which has become international. Circumstances that could have caused the emergence and establishment of the term «графéн» are indicated.

Keywords: Ukrainian language, term system, terminological unit, international terms.

Вступ. Укладаючи російсько-українського словника з радіотехніки, радіоелектроніки та радіофізики зусиллями фахівців у відповідних галузях фізики й техніки, що швидко розвиваються, разом із фахівцями-філологами викладено певні міркування стосовно пошуку або створення правильних термінологічних одиниць-українських відповідників до термінів, що функціюють в інших мовах [1, c. 6–7]. Цей словник видано півтора десятка років тому, але висловлені там думки, на наш погляд, залишаються актуальними, особливо стосовно нових інтернаціональних термінів.

Історично, нові терміни у вищезгаданих галузях знань і техніки надходили до української мови з інших мов, головним чином, з англійської, а надто по Другій світовій війні. Але цей перехід відбувався не безпосередньо, а зазвичай через посередництво російської науково-технічної термінології [1, c. 6–7]. Тобто джерелом російської термінологічної одиниці була англійськомовна терміносистема, до того ж сам запозичений термін, зазвичай, ставав інтернаціональним. У [1] було підкреслено, що для формування українськомовних термінів на основі термінів-інтернаціоналізмів маємо зважати на специфіку кожної з мов, але основної уваги заслуговує термінологічна одиниця в мові-джерелі.

У XXI ст. розвиток науки, і відповідно виникнення нових наукових і технічних термінів, стали інтенсивніші. У статті йдеться про один із термінів, який тепер уживають в українській науковій літературі у формі «графéн». В англійськомовній терміносистемі цей термін виник як «graphene». Пізніше, ставши терміном-інтернаціоналізмом, він у формі «графéн» виник майже одночасно в російсько- та українськомовній науковій літературі. Мета цієї статті: обґрунтувати, що українською зазначеного терміна треба писати й передавати фонетично як «графíн». Воднораз наведено пояснення, що могло спричинити певне спотворення цього терміна в українськомовній науковій літературі.

Трохи історії про одну з Нобелівських премій у галузі фізики. 2000-го року фізик А. Ґейм, росіянин (у минулому) із німецьким корінням, працюючи в університеті м. Манчестер (Велика Британія), уперше отримав двовимірний електропровідний матеріал. Це був одноатомний вуглецевий шар, який під атомним мікроскопом має вигляд пласкої ґратки з шестикутників, що нагадує бджолині стільники (див. рис. 1).

Рис. 1. Пласка ґратка з двовимірного матеріалу з атомів вуглецю (наведено з Wikipedia, the free encyclopedia)

Фізики-теоретики раніше вважали неможливим існування такої субстанції за кімнатної температури. А. Ґейм і його аспірант К. Новосьолов виконали серію експериментів, які виявили незвичні властивості матеріалу. Наприклад, електропровідність перевищує цю величину для міді в тисячі разів, «ефект поля» (має велике значення в електроніці для виготовлення чипів) та унікальні механічні властивості виявляються також доволі яскраво. Показово, що рукопис тристорінкової статті з описом результатів, по суті, відкриттів, двічі відхилив високорейтинговий журнал «Nature». Та все ж 2004-го року статтю з назвою «Ефект електричного поля у вуглецевих плівках атомарної товщини» було опубліковано в журналі «Science» [2], спричинивши фантастичне враження на спільноту дослідників. Почався лавиноподібний процес досліджень нового фізичного об’єкта в лабораторіях усього світу, а також і в Україні (див., напр., [3; 4]), а дослідники А. Ґейм і К. Новосьолов стали лауреатами Нобелівської премії 2010 року за «новаторські експерименти щодо двовимірного матеріалу – графена».

Новий матеріал в англійськомовній літературі було позначено терміном «graphene». І хоча термін виник раніше [5], але цей факт не має принципового значення в обговоренні конкретної теми, і стосується, головним чином, тільки історії виникнення нової фізичної субстанції та відповідного терміна.

Аналіз. Англійськомовний термін “graphene [ʹgrӕfi:n]” походить від слова “graphite” – графіт і суфікса -ene, відбиваючи той факт, що графітова алотропія вуглецю містить численні подвійні зв’язки. В англійській мові суфікс -ene звучить, як [i:n], напр., “anthracene” [ʹantrasi:n] або “butylene” [ʹbutili:n]. Воднораз, російською ці терміни передають як «антрацен» та «бутилен». Тому можна допустити, що за аналогією з наведеними прикладами й виникла форма «графен». Але терміни «антрацен», «бутилен» і подібні потрапили до російської, а потім до української мови набагато раніше, ніж «графен», до того ж потрапили не з англійської, а з інших європейських мов. Наприклад, німецька ці терміни передає як “Butylen” та “Anthracen” із відповідною вимовою суфікса [en].

Вертаючись до терміна “graphene”, можна стверджувати, що він виник в англійськомовній терміносистемі й уже потім набув інтернаціонального статусу; воднораз відсутні будь-які переконливі аргументи, щоб передавати його українською в написанні та фонетично у формі, відмінній від англійськомовного варіанту. Тому термін “graphene” [grӕfi:n] українською варто передавати як «графíн», а не «графéн». Чому ж саме остання форма перекладу терміна «graphene» прижилася в українській термінології? На думку автора, сталося це тому, що форма «графéн» терміна «graphene» потрапив до української не безпосередньо з англійської, де він виник, а під впливом російської терміносистеми.

Щодо питання, чому ж росіяни не сприйняли форми «графин» (рос.) = «графін» (укр.), то, можливо, доречним є додаткове пояснення до вже наведеного на прикладі співзвучних термінів «бутилен» та «антрацен». У російській мові вже є слово «графин», яке означає певний посуд. В українській такої проблеми (у цьому випадкові – полісемії) нема, де написання та фонетика слів «графін» як наукового терміна та «карафа» як назви посуду помітно різні, навіть із російською калькою «графин».

Висновок. Таким чином, відсутні будь-які аргументи проти вживання в українській науковій літературі терміна «графìн» як цілком адекватного інтернаціональному терміну “graphene” з наголосом на другому складі в обох випадках. Автор свідомий того, що форму «графін», можливо, буде сприйнято дещо скептично українськомовною науковою спільнотою через природний мовний консерватизм. Але широке спілкування з колеґами за межами України дає надію на поступовий перехід до вживання інтернаціонального терміна «графìн» [4]. Безперечно, найважливішим чинником тут є сама наукова подія, а не її назва, але ж ми свідомі того, що мова – найважливіший складник гармонії спілкування.

Певного оптимізму додають приклади з не зовсім давнього минулого деяких українськомовних термінів. До прикладу, термін «ОКГ», який змінили на широко вживаний термін «лазер», або «скіп», що з часом став «сквідом» (це надпровідний квантовий прилад). В обох прикладах терміни стали інтернаціональними.

1. Російсько-український словник з радіотехніки, радіоелектроніки та радіофізики / В. С. Калашник, О. Я. Кириченко, О. А. Лисенко [та ін.]. За ред. В. С. Калашника і М. Т. Черпака. Київ: Наук. думка, 2006. 679 с. 2. Electric field effect in atomically thin carbon films / K. S. Novoselov, A. K. Geim, S. V. Morozov [та ін.] // Science. 2004. Vol. 306. P. 666–669. 3. Гусинін В., Локтєв В., Шарапов С. Графен: Неймовірне стало можливим // Вісник НАН України. 2010. № 12. С. 51–59. 4. Contactless exploration of graphene properties using millimeter wave response of WGM resonator / A. A. Barannik, N. T. Cherpak, I. A. Protsenko [та ін.] // Applied Physics Letters. 2018. Vol. 113. 094102. 5. Гейм А. К. Случайные блуждания: непредсказуемый путь к графену // УФН. 2011. Т. 181. С. 1284–1298.