УДК 378(477):316.77

Галина Онуфрієнко, Єлизавета Коваленко

Національний університет «Запорізька політехніка»

Базові терміни міжнародного бізнесу:

ЕВОЛЮЦІЯ ПОНЯТТЄВОГО ЗМІСТУ в нових умовах МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ

© Онуфрієнко Г. С., Коваленко Є. В., 2022

У статті окреслено еволюційну траєкторію поняттєвого змісту термінів міжнародної економіки та бізнесу на прикладі функціювання базових іменникових термінів-гіперонімів підприємництво та підприємець з урахуванням нових умов міжнародної співпраці.

Ключові слова: українська мова, дефініція, міжнародний бізнес, молодіжне підприємництво, підприємець, підприємництво, соціальне підприємництво, термін-гіперонім, термін-гіпонім.

The article outlines the evolutionary trajectory of the conceptual content of the terms of international economy and business on the example of the functioning of the basic noun terms-hyperonyms entrepreneurship and entrepreneur in the new conditions of international cooperation.

Keywords: Ukrainian language, definition, international business, youth entrepreneurship, entrepreneur, entrepreneurship, social entrepreneurship, hyperonym term, hyponym term.

Українське термінознавство як інтегративну галузь активно поповнюють в останні десятиліття й наукові праці різного формату, і науково-навчальна література, і термінні словники, одномовні, тлумачні та багатомовні, тезауруси, глосарії для здобувачів усіх трьох рівнів сучасної вищої освіти: бакалаврату, магістратури, аспірантури/докторантури. Особливу увагу дослідники зосереджують на проблемі комплексної характеристики галузевих терміносистем, визначаючи найактуальніші тенденції розвитку термінофондів різних фахових мов і прогнозуючи подальші процеси їхнього взаємовпливу та взаємодії в національній мові [8]. Міжнародну співпрацю у сферах науки, освіти, техніки, культури постійно супроводжує вербальне позначення нових спеціальних понять – поява неолексем, зокрема й міжнародного статусу, і гібридної мовної природи [7], які, активно поповнюючи тезауруси, швидко або ж із часом потрапляють в усну й писемну комунікацію галузевих фахівців і відповідно до освітнього дискурсу у зво. Це природно актуалізує комплексну проблему коректності вживання їх у відповідних контекстах обраного фаху з урахуванням як принципів унормування, кодифікування, уніфікування, стандартування галузевих термінологій, так і світових закономірностей.

У сучасному українському соціумі освітня програма «Міжнародний бізнес» спеціальності 292 «Міжнародні економічні відносини» набуває дедалі все більшого попиту, молодь виявляє зацікавленість до розуміння системних і галузевих закономірностей функціювання світової економіки та усвідомлює потребу набути під час навчання у ЗВО інтегративної фахової компетентності для успішного провадження реальних комерційних угод за кордоном, одним із невідʼємних компонентів якої є мовно-термінологічна компетентність фахівця [6, с. 15–16]. Сучасний термінологічний апарат міжнародного бізнесу як найрухоміша, найдинамічніша, найінформативніша частина лексики мови спеціального призначення є з обʼєктивних причин і складним, і розгалуженим, і постійно оновлюваним, і щільно повʼязаним із термінофондами різних суміжних галузей, серед яких передусім «Міжнародні відносини», «Міжнародне право». Тож коректність уживання термінів у професійній комунікації постає як важлива й обов’язкова не тільки для розв’язання теоретичних питань зовнішньоекономічної діяльності, але і для щоденної практики її ефективного здійснення, й у сфері публічного керування та адміністрування також [9].

Актуальність дослідження пов’язана також з активним збагаченням вокабуляра міжнародної економіки в добу інтенсивної інформатизації суспільства в національному та світовому комунікаційному просторі й усесвітньої глобалізації ринків, що дає змогу виявити вплив лінгвальних та екстралінгвальних чинників на термінологічну одиницю. Наявні дослідження в цьому напрямі ще не вичерпують усю проблематику, і на часі такі, що з урахуванням світових тенденцій на шляху глобалізації науково-технічної інформації та розширення міжнародних контактів доповнюватимуть, уточнюватимуть, порівнюватимуть, узагальнюватимуть досягнуті нові наукові здобутки, бо ж «термінологія не постає відразу, а звичайно витворюється самим життям упродовж віків духовного життя, потребує державницької традиції для свого усталення» [4, с. 250]. Історія українського термінотворення й у цій сфері, і на прикладі інших галузей щоразу переконує в обґрунтованості твердження українського науковця, політичного, громадського і церковного діяча, мовознавця, лексикографа, педагога, дійсного члена Наукового товариства імені Тараса Шевченка (від 1922 р.) Івана Івановича Огієнка (Митрополита Іларіона), 140 років від дня народження якого відзначаємо 2022 року, що «справа наукової термінології – це дуже складна й важлива справа» [4, с. 250].

Мета цього наукового дослідження – окреслити еволюційну траєкторію поняттєвого змісту термінів міжнародної економіки та бізнесу на прикладі функціювання базових іменникових термінів-гіперонімів підприємництво та підприємець з урахуванням нових умов міжнародної співпраці.

Методологічну базу цієї роботи складають ґрунтовні наукові праці таких українських мовознавців і термінознавців, як Валерій Акуленко, Тарас Кияк, Ірина Кочан, Галина Мацюк, Галина Наконечна, Таміла Панько, Тамара Пристайко, Людмила Симоненко, та зарубіжні дослідження із семіотики та теорії мов для спеціального призначення, серед авторів яких – Жан-Луї Бержель, Богуслав Гавранек, Чарльз Морріс, Теодор Сейворі та ін.

Поміж термінів, що набули пріоритетної актуальності у професійній комунікації економістів-міжнародників, вагоме місце в поняттєвій сфері посідає базовий термін підприємництво, який як іменниковий гіперонім у функції опорного компонента є також у структурі двокомпонентних термінів-гіпонімів, наприклад молодіжне підприємництво, соціальне підприємництво, які й ілюструють термінні знаки за допомогою найпоширенішої в усіх галузевих терміносистемах частиномовної моделі «прикметник + іменник».

Аналіз у компаративному аспекті поняттєвого змісту терміна підприємництво на матеріалі представленої в науковій літературі чималої кількості різних його дефініцій, який запропонували науковці економічної галузі, дає змогу, порівнявши різні визначення цього поняття, з’ясувати спільне між ними. Термін підприємництво (англ. entrepreneur – підприємець, нім. der Unternehmer – підприємець, фр. enterpreneur – посередник), за даними [12], уперше використано на початку XVIII ст., зокрема, в економічних працях ірландського банкіра та економіста Річарда Кантільйона [14] в розумінні прояв ініціативи, у процесі якої співвідносяться попит та пропозиція в умовах ризику. Термінознак підприємець позначає особу, яка здійснює підприємницьку діяльність – «приймає рішення і задовольняє свої потреби в умовах невизначеності. Дохід і можливий виторг бізнесмена – це плата за ту відповідальність, яку він бере на себе» [12, с. 2–3]. Згодом, як зазначено в [12], саме це визначення застосували економісти-практики й науковці. Так, французький дослідник Карно Бодо називає підприємцем особу, «яка несе відповідальність за справу, що робиться*, а саме: планує, контролює та володіє підприємством» [1]. У цій дефініції дослідник поєднав дві категорії: ризик і відповідальність. На думку основоположника сучасної економічної теорії шотландця А. Сміта, яку він виклав 1776 р. в «Дослідженні про природу та причини багатства народів», підприємець – це власник капіталу, готовий іти на ризик для втілення економічної ідеї та отримання виторгу (виручки), а підприємницький прибуток і є компенсацією власникові за ризик [10, с. 346].

Якщо французький науковець Жан-Батіст Сей, представник класичної школи економічної науки, визначав підприємництво як оперування з факторами виробництва – вилучення їх із того місця чи сфери, де вони дають малий дохід, і переміщення їх в інше місце чи сферу, де вони дають найбільший дохід, то австрійські економісти Фрідріх фон Гаєк (1899–1992) і Людвіг фон Мізес (1881–1973) розглядали підприємництво як один з основних ресурсів економіки поряд із землею, капіталом, працею, інформацією та часом. Вони вважали підприємництво процесом розвитку ідей, а їхній послідовник І. Кірцнер, британський та американський економіст Австрійської школи, розробив теорію підприємництва як процес переходу від одного рівноважного стану до іншого.

Нових важливих висновків у дослідженні підприємницької діяльності у 1909–1911 рр. дійшов австрійський та американський економіст Йозеф Алоїз Шумпетер, акцентувавши увагу в діяльності підприємця саме на інноваційності та вбачаючи результатами підприємницької діяльності зміни не лише в матеріальному плані, формах і способах праці у сфері матеріального виробництва, але і в інших сферах діяльності.

Виокремлення для урахування спільних інформаційно-когнітивних компонентів у наведених дефініціях різних зарубіжних дослідників надає підстави побудувати, зокрема, таке цілісне й консенсусне визначення сутності поняття підприємець у наш час, а саме: це людина, яка розпочинає новий бізнес (або здійснює продуктивні зміни в певному підприємстві), створює інновації, має багато компетенцій із широким колом функцій, виявляє ініціативу, приймає ризик та бере на себе відповідальність.

Порівняльний аналіз різних дефініцій дав змогу виявити етапність дефініювання поняття різними дослідниками і в різні часи, неперервність процесу коригування й уточнення дефініції, зміни когнітивного навантаження в компонентах дефініції: починаючи від уваги до гнучких та професійних навичок (soft та hard skills) підприємців через введення нових категорій (інноваційне підприємництво, імітаційне (адаптивне) підприємництво, молодіжне підприємництво, соціальне підприємництво) і завершуючи знаходженням консенсусу в описі цього багатовимірного та різнопара-метрального явища.

Базовий іменниковий термін-гіперонім підприємець є опорним на кшталт терміна-гіпероніма підприємництво (венчурне підприємництво, виробниче підприємництво, інформаційне підприємництво, колективне підприємництво) в цілій низці термінів-гіпонімів різної структури, напр.: венчурний підприємець, внутрішній підприємець, індивідуальний підприємець. Нині з різних екстралінгвальних причин усе більшої популярності набуває поняття соціальне підприємництво, під яким розуміють створення бізнесу з метою надання допомоги в розв’язанні соціальної проблеми. Сам термін-гіпонім соціальне підприємництво уперше, за даними англійськомовної Wikipedia, було зафіксовано ще 1972 р. в лондонському виданні «The Sociology of Social Movements», утім відповідно до даних інших електронних джерел, зокрема [13], його запропоновував 1981 р. американський підприємець Білл Дрейтон, засновник Ashoka. У цьому терміні-словосполуці, що має гібридну мовну природу, термінокомпонент соціальний є суфіксальним дериватом від іншомовного запозичення з європейських мов (нім. soziál – суспільний, соціальний, що походить від лат. sociālis – товариський, громадський; союзний, пов’язаного з socius – товариш, спільник; спільний, союзний, далі з sequor – іду слідом, стежу, спорідненим з дінд. sácate – іде слідом, переслідує, лит. sèkti – іти слідом, переслідувати) [2, с. 127].

Поняття, позначене терміном соціальне підприємництво, у сучасному світовому просторі тісно пов’язане з контекстом молодіжного підприємництва. Воднораз у сучасному українському законодавстві ще відсутня його дефініція. Так, з 1993 р. був запроваджений Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», проте він втратив свою чинність від 27.04.2021 р. У відповідності до цього закону «молодь – це молоді громадяни України віком від 14 до 35 років» [3]. Згідно зі статтею 35 Цивільного кодексу України повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець [11].

Молодіжне підприємництво як сегмент підприємницької діяльності характеризується вищою інноваційною відкритістю, здатністю як адаптуватися до нестабільних соціально-економічних умов, так і приймати неоднозначні високоризикові рішення для досягнення поставлених цілей. У зв’язку з цим молодіжне підприємництво вважають одним із найперспективніших напрямів розвитку економіки країни, що є фактично потенціалом її зростання. Нині його роль і значення активно обговорюють як в урядових колах, так і серед підприємців та в науковій спільноті, проте опубліковані дані про історію появи цього поняття відсутні.

Отже, дефініювання базового терміна підприємництво, що позначає поняття об’єктивно складне й далеко не однорідне з огляду на гетерогенність природи цієї сфери діяльності, потребує використання у їхній детермінованій взаємодії категорій економіки та юриспруденції, техніки й менеджменту, соціології та психології, етики й політології. Коректність побудови мережі гіперогіпонімійних відношень як ознаки системності галузевої термінології у сфері міжнародних економічних відносин та міжнародного бізнесу є недосяжною без постійного й послідовного аналізу дефініцій базових і похідних від них понять задля подальшого в разі когнітивної потреби уточнення, доповнення, конкретизації, акцентування в поняттєвому змісті терміноодиниць, поетапного підходу із застосуванням комплексного аналізу термінологічних одиниць. Відповідно перед професорсько-викладацьким складом кафедр сучасних ЗВО, де навчають за освітньою програмою «Міжнародний бізнес», постає актуальне завдання розробити комплекси глосаріїв – навчальних посібників нового науково-довідкового типу із системою осучаснених та воднораз усталених, коректних і самодостатніх дефініцій галузевих термінів у їхніх гіперогіпонімійних зв’язках [5]. Глосарії з усіх навчальних дисциплін, які сукупно сприяють формуванню у здобувачів вищої бакалаврської й магістерської освіти інтегративної компетентності з цієї спеціальності, є потужним сучасним когнітивно-інформаційним ресурсом для самостійного використання студентами як в обох взаємодієвих форматах (офлайн й онлайн) навчального процесу, так і в усіх його сучасних різновидах з інтерактивними технологіями.

1. Ануфрієва О. Л., Пальчевська Т. Г., Лагоцька Г. М. Підприємницька діяльність. Навчальний посібник / за наук. ред. О. Л. Ануфрієвої. Івано-Франківськ: «Лілея-НВ», 2014. 304 с. 2. Вілков В. Ю. Людина і світ // Поняття «суспільне», «соціальне». Київ: Феміна, 1995. 176 с. 3. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні». URL: https://zakon.rada.gov.ua /laws/show/2998-12#Text. 4. Огієнко І. Історія української літературної мови. Київ: Либідь, 1995. 294 с. 5. Онуфрієнко Г. С. Лінгводидактичні актуалітети глосарія як науково-довідкового макротексту у форматі сучасного навчального посібника для ЗВО // Вісник науки та освіти: журнал. Київ: Наук. перспективи, 2022. № 1(1). С. 54–59. 6. Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української мови: навч. посіб. Київ: ЦУЛ, 2016. 426 с. 7. Онуфрієнко Г. С. Новотвори гібридної мовної природи як маркери продуктивності системи національної деривації в міжкультурній комунікації // Вісник ЗНУ. Філологічні науки. Запоріжжя: ЗНУ, 2019. Т. 1. С. 61–66. 8. Онуфрієнко Г. С. Фахова термінологія як національна лінгвомодель системи фахових понять у науковому інформаційному просторі (на матеріалі джерел української правничої термінології) // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України: наук.-практ. зб. Запоріжжя: ЗЮІ, 1999. С. 235–252. 9. Онуфрієнко Г. С. Формування термінологічної компетентності в майбутніх фахівців у галузі публічного управління та адміністрування // Актуальні питання підготовки фахівців у сфері публічного управління та адміністрування: матер. щорічної Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю (м. Київ, 01–02 листоп. 2018 р.). Київ: НАДУ при Президентові України. 2018. С. 294–298. 10. Сміт А. Дослідження про природу і причини багатства народів / перекл. О. Васильєв, М. Межевікіна, А. Малівський. Київ: Наш формат, 2018. 736 с. 11. Цивільний кодекс України. Ст. 35. Надання повної цивільної дієздатності. URL: https://kodeksy.com.ua/tsivil_nij_kodeks_ukraini/statja-35.htm. 12. Brown C., Thornton M. Entrepreneurship theory and the creation of economics Insights from Cantillons essay. URL: https://researchbank.swinburne.edu.au /file/19716404-1d68-4cf4-9e13-b651927e2d10/1/PDF%20(Published%20version).pdf. 13. Bill Drayton and Social Entrepreneurship: How a Social Movement is Changing the World. URL: https://www.forbes.com /sites/williammeehan/2019/11/22/bill-drayton-and-social-entrepreneurship-how-a-social-movement-is-changing-the-worldand-launching-another-everyone-a-changemaker/?sh=67d55e8f45de. 14. Cantillon R. Essai sur la nature du commerce en general. Macmillan, London. 1931. URL: https://la.utexas.edu/users /hcleaver/368/368cantillonessaytable.pdf.