УДК 811.161.2’276.6.355]:81’374](091)

Володимир Тимчук

Національний лісотехнічний університет України, м. Львів

Національна академія сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, м. Львів

Марина Джига

Донецький національний університет ім. Василя Стуса, м. Вінниця

Євгенія Овсяннікова

Всеукраїнська наукова творча спільнота «Січневі ГІСи», м. Київ

РОЗРОБЛЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ СТАНДАРТІВ ЗА РАХУНОК ТВОРЧОГО ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНІВ НАТО В ЦАРИНАХ КОМАНДУВАННЯ, КОНТРОЛЮВАННЯ ТА ОПРАЦЬОВУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Поява в Збройних Силах України найновіших зразків озброєння, зокрема переданого від партнерів у т. зв. Рамштайнській коаліції, та нових тактик бойового застосування сконсолідованої зброї визначає гостру та актуальну потребу розробки сукупу концептуальних основ, однією з яких є військова термінологія. В умовинах тісної співпраці з НАТО вагому частка термінів залучено з англійської мови. На жаль, об’єктивною є хаотизація такої термінологічної роботи, зокрема в частині перекладу термінів або способів запозичувань їх. Наявність неоднакового способу подання одних і тих самих термінів і їхніх означин не сприяє ефективности у військовій справі. Аналіз способів перекладу або запозичин англійськомовних термінів та абревіятур дає підстави обґрунтувати доцільність саме буквального запозичування зі збереженням у мові перекладу, себто українською мовою, передовсім лексичної основи терміна. На прикладі стрижневого для НАТО терміна Command and Control, C2 та його трансформації в C2ISR, Command and Control, Intelligence, Surveillance and Reconnaissance, використовуючи нормативні вимоги щодо розроблення стандартів, показано корисність творчого перекладу в цій царині, а також застосування штучного інтелекту для збирання термінів у їхньому синонімічно-дублетному розмаїтті.

Ключові слова: українська мова, термінологія, військові стандарти, командування, керування, контролювання, інтеґрація до НАТО, запозичення, творчий переклад, підвалини концептуальних основ.

Вступ

У подальшому розвитку української наукової термінології (у військовій, в інженерно-технічній, у комп’ютерній галузях) не обходяться без запозичання. Полеміка щодо доцільности й підходів цього напрямку є традиційною та давньою, і критика апелює до «мовленевого» дороговказу Ю. Шевельова [1], мовляв українська мова має всі засоби, щоби творити відповідників і похідників до будь-яких понять і запозик. Проте існують царини (принаймні окремі частини їх), у яких «коренізація» не буде конструктивною за вагомими критеріями, тож для них єдиноправильною політикою новотворення будуть запозичання.

Отож, існує наполеглива тенденція розвивати та збагачувати лексичну систему нашої мови, але за рахунок запозиченої лексики «варто за крайньої потреби», віддаючи перед запозиченому слову перевагу «слову дорівнозначи́нному, але вкраїнському, навіть, якщо його нема в новому академійному 20-томовикові, бо є золоті лексикографійні джерела, вилучені й затабуйовані за радянщини, а нині оцифровані й викладені на ресурсі https://r2u.org.ua» [2]. Одночасно цю тенденцію посилюють нормативними директивами: «У нормативних документах у всіх сумнівних випадках необхідно користуватися застандартизованою науково-технічною термінологією, установленою стандартами на терміни та визначення понять, якщо немає потрібних слів у словниках, їх можна утворити за правилами українського словотворення, зокрема наведеними в ДСТУ 3966» [4].

Водночас, убачаючи очевидну неспроможність зберегти консервативні підходи словотворення на українському кореневому фонді в царинах, які відкриті для світу, а такими є все що оперує з потоками інформації, технологій, інновацій та інших нових знань – «багато термінів і досі не мають усталеного перекладу українською мовою, тому вживають їхні англійськомовні аналоги» [5], – перекладачі й дослідники шукають надійних орієнтирів у способах органічного освоєння запозичених лексем і термінів засобами української мови, їх пристосовування до власних потреб, не порушуючи законів національного словотворення: «не варто боротися з інтернаціоналізмами, наукова мова їх адаптує невідворотно й шукати їм заміну є завданням безнадійним і непотрібним» [6].

Власне ми поділяємо тези щодо відкритости України до світу й для світу, а надто, якщо це є запорукою виживання не стільки мови, скільки нації та державности. Тож метою статті є опис підходів до запозичання в певних специфічних полях окреслених царин.

Варіянти участи громадськости у творенні стандартів

З огляду на об’єктивну реальність потреби для держави якнайшвидше впровадити стандарти НАТО через військові стандарти України запровадити цілісну концептуальну систему термінотворчости не є можливим, і на це не варто навіть витрачати зусиль.

Вочевидь, Міністерство оборони України (МОУ) в особі свого Управління стандартизації, кодифікації та каталогізації (УСКК) має змогу розробляти військові стандарти «методом підтвердження», тобто без українського перекладу. Тож найвагомішою місією УСКК стає швидке прийняття цим методом більшості/усіх 1140 стандартів НАТО, інших доктринальних документів [7].

На підставі цього списку організації, діяльність яких спрямована на задовольняння прагнень України до євроатлантичної інтеґрації, або інші доброчинні ініціятиви громадян можуть надати державі (ЗСУ) допомогу в перекладі стандартів українською мовою.

Тож актуальним є сукуп питань як цю взаємодію скоординувати:

1)  як створити ініціятивну групу (групи) щодо взаємодії лінгвістів й експертів із технічних (військових) питань із подальшим її переведенням у постійну експертну групу на рівні МОУ;

2)  як використати наявні або потенційні майданчики для консультацій (катедри закладів високої освіти або дослідчі установи, науково-практичні конференції (або їхні секції), інформаційні ресурси (блоґи, сайти, форуми) тощо);

3)  як застосувати можливості штучного інтелекту щодо збирання, опрацювання, упорядкування та узагальнювання термінів і визначень з усіх потенційних джерел (нормативних документів, інших офіційних джерел, наукових досліджень тощо);

4)  які вимоги висувати щодо розроблення нових термінів і виознак, а також як альтернативних наявним;

5)  у який спосіб будувати словникову статтю для кожного терміна, що мається на увазі визначити обов’язкові елементи (вочевидь виходячи зі стандарту НАТО щодо виготовлення самих стандартів);

6)  як відображати виконавців ініціятиви;

7)  яким є спосіб заведення результатів ініціятивного перекладу стандартів до тимчасового застосування, що передбачатиме дальше обов’язкове перевидання після опрацювання вповноваженим органом, яким може бути УСКК МОУ (ця дія дасть змогу уникнути дублювання роботи різних ініціятивних груп та замісць розроблювання чогось наново покращувати вже виконані переклади).

Цей перелік не є вичерпний, але його можна взяти за основу для випрацювання дорожньої карти зацікавленою організацією.

Зазначимо, що над позицією за числом 3 нині працює колектив науковців із Наукового центру сухопутних військ Національної академії сухопутних військ і Національного університету «Львівська політехніка» (НДР «Термінологія») [8].

Практичні виклики перекладу стандартів НАТО в Україні

В ініціативному перекладі двох нормативних документів від партнерів – відповідно [9; 10] – наша група, що нещодавно вперше здійснила апробацію поглядів у колі лінгвістів [11], стикнулися з низкою типових викликів, до яких зараховують: 1) пошук термінології (її відбір поміж альтернативних варіянтів перекладу) з різних джерел, з офіційних документів; 2) переклад відсутньої термінології; 3) переклад термінології, наявні альтернативні варіянти перекладу якої не задоволяють ініціятивну групу з певних міркувань; 4) як будувати словникову статтю для кожного терміна; 5) як комунікувати й розподіляти обсяг роботи тощо.

Щодо першого пункту треба виокремити таку об’єктивну характеристику термінотворчости як хаотизація. Не вдаючись до аналізування причин, бо це загальнознані полеміки не тільки за участю представників різних лінгвістичних або перекладацьких шкіл, а і герметичність кіл, яких мала би зачіпати термінологія: військове середовище (теж дуже різнорідне) діє само по собі, керуючись чинними, інколи внутрішніми керівничими документами, які, своєю чергою, творено різного часу «мовного забезпечення», що означає наявність відмінних термінів і різнотлумачень стосовного того, що мало би бути єдиним.

Виходом є укладання бази термінів з усіма синонімами в електронному форматі, як перший етап для відбирання й уточнювання термінів уже експертною групою. Завдання щодо збирання можна успішно виконати за допомогою розробленої програми [8].

Щодо перекладу термінології, то нашою ініціятивною групою вирізнено дві проблеми-виклики: перше, це переклад абревіятур та інших скоротин [12], друге – це альтернативний переклад наявних термінів (і встандартованих) для поповнення власне бази синонімів.

Зрозуміло, що цей наш намір потребує прояснення.

Причину, що має комплексний характер, розкладено на такі обґрунтування.

Перше, розроблені терміни українською мовою не вплинуть у жодний спосіб і жодній перспективі на процеси стандартизації в НАТО, оскільки надання статусу узгодженої термінології – тривалий і складний процес на основі консенсусу всіх його членів. Тож навіть Франція (і Бельгія, і Канада, і Люксембурґ), маючи за офіційну мову НАТО французьку, для узгоджування термінології вживає абревіятуру (напр., C2, C4ISR) з англійської мови (див. рис. 1).

Рис. 1. Вигляд і зміст сторінки стандарту НАТО на прикладі AAP-15 (2013) [13]

Друге, Україна здійснює кроки щодо набуття членства в НАТО й цей процес є неминучим, тож доведеться (рано чи пізно, але краще всім відомо коли) прийняти мовні правила НАТО навіть ціною певного «національного мовного суверенітету». Іншими словами, з’являється підстава для поступового введення в обіг запозичин без перекладу (розв’язуючи так чи інакше суперечності з чинними вимогами Українського правопису та [3; 4]).

Приєднування України до НАТО має на меті забезпечити сумісність багатонаціональних сил, зокрема й на комунікаційно-лінгвістичній основі (тобто через безпосереднє спілкування англійською мовою). І зрозуміло, що цьому має зарадити однозначне володіння термінологією. Оскільки класично ЗС призначені для дій у жорстких умовах щодо часу ухвалювання рішень, то «дозволяти» військовикові таку часову розкіш, як обмірковувати термін (згадувати його переклад і означення у критичних умовах замісць дій, які потрібні на бойовищі), є свідомим і завчасним злочином, спрямованим на зниження бойової ефективности вояка. Так, ми й направду лінгвістичними складниками торкаємося глибин психології бою, і кожен командир, як і  весь світовий досвід двобоїв (війн, бойових зіткнень, битв й інших батлів) свідчить про те, що командування та контролювання на полі бою мають бути найшвидшими, найлаконічнішими й найзрозумілішими.

Саме тому наша ініціятива вважає, що для військової термінології запозичування має стати основним способом перекладу стандартів НАТО, і це має відбуватися або методом транскрибування, або транслітерування, або словотворення від запозиченої основи. Десь приблизно так, як ми похилим шрифтом вирізнили два найпоширеніші терміни в бойових стандартах НАТО: відповідно battle та command and control (можливі й інші варіянти для останнього стрижневого слова: контрольованість, контроль, контрольність, контролінґ, контролля). Наш підхід не є унікальний і має під собою достатню наукову та практичну базу [14].

Такі переклади спочатку збільшать низку синонімів (або дублетів, що ними є співвідносні з тим самим поняттям одиниці, лексичні значини яких цілковито збігаються й не містять семантичних відмінностей [15]), і це не завжди неґативно – «…синонімія є доречною, бо сприяє найточнішому висловлюванню думки, униканню зайвих повторів» [16] – тож завдяки використанню успеціялізованого програмового застосунку на основі ШІ на певному етапі можна швидко залишити тільки два…три альтернативних варіянти перекладу: й устандартований відповідно до попередньої діяльности мовознавців або вповноважених організацій (УСКК МОУ тощо), і запозичений, який є прямий (близький) звуковий (графічний) відповідник терміну зі статусом узгодженого в НАТО.

Така здавалося б контроверсійна процедура має ще дві переваги: по-перше, можна чітко передати значину терміна, яку він має в англійській мові, адже не є таємницею, що через бойові та освітні традиції різних армій і термінологія щодо одних понять різниться, як і самі поняття та визначення, виходячи з реалій, які мають місце в ЗСУ або в НАТО, і значина натівського command and control та національних управління (керування), командування, контроль тощо. Про це чітко йдеться в основному керівничому документі: «8.2.8. Під час розроблення терміностатті слід звертати увагу на такі особливості: а) переважні, загальноприйняті чи нерекомендовані (недозволені) терміни для позначення поняття в одній мові не завжди відповідають переважним, загальноприйнятим та недозволеним термінам, що позначають поняття у іншій мові; б) подібність на рівні термінів у різних мовах необов’язково означає, що позначені цими термінами поняття тотожні; в) скорочена форма терміна однієї мови не обов’язково має скорочену формувідповідник у іншій мові» [17].

Іншим викликом, який посилює складність перекладу, є значна частка абревіятур [14] у нормативних документах НАТО й сумісній діяльности в мультинаціональному форсі (ще одна ілюстративна спроба перекласти Multi-National Force не багатонаціональними силами, що дасть однозначність абревіятур MNF = МНФ). Таким чином, ми пропонуємо застосувати творчий підхід до перекладу термінів у такий спосіб, щоб абревіятура з міжнародного стандарту, який запроваджує Україна, відповідало б абревіятурі, утвореної українською мовою [11]. Бо абревіятура C2 в усіх арміях світу є самодостатньою та швидкою, як постріл, і жодна національна традиційна абревіятура КУ не відтворить її мілітарної світоглядности й сукупности дій, які передбачає command and control. Вочевидь, що її треба перекладати тільки як К2, а вже як це зробити, це і є творчим підходом мовознавців, лінгвістів і просто небайдужих до життя та здоров’я військовиків ЗСУ.

Висловлені погляди-напрямки оперто на недоліки розроблених в Україні документів, у яких трапляються суттєві різночитання для застандартованих понять, що недопустимо. Так, вище ми згадали абревіятуру C4ISR зі значиною command and control, communications, computers, intelligence, surveillance and reconnaissance. Ось як перекладено та потрактовано її складники в різних джерелах:

1)  у [18] подано виознаку, вочевидь, joint ISR system:

4.1.26 об’єднана система розвідки, спостереження і рекогносцировки

Система, в якій інтегровано й зсинхронізовано процеси планування і ведення розвідувальної діяльности органами розвідки, для чого використано всі наявні розвідувальні спроможності для добування розвідувальної інформації, її опрацювання, доведення і застосування в інтересах розвідувального забезпечення підготовки і провадження операцій (бойових дій)

2)  у [19] у трьох (!) терміностаттях абревіятуру розкрито у свій унікальний спосіб (?!):

3)  в онлайн словниках переклад терміна має такі значини:

Як видно, не лише абревіятури вводять в оману, а й вживання різних термінів (рекогносцировка й рекогностування). У популярних онлайн-перекладачах проблеми перекладу усталеного вислову (C2ISR та різновиди) не врегульовано, що свідчить і про відсутність авторитетного друкованого довідника або словника з цих питань, в Україні також. У науковій літературі це тільки посилено, хоча в дальшому прикладі автор – експерт у цій царині: «Першочерговими пріоритетами у роботі JCG C2 є інтеграція національних систем C2 в рамках Об’єднаної системи збору інформації, спостереження та розвідки (Joint Intelligence, Surveillance and Reconnaissance, JISR)» [20], отже, тут замісць терміна розвідка є інформація, а замісць рекогностування – розвідка. Також щодо останніх двох понять трапляються й інші переклади – відповідно збір інформації та інструментальна розвідка.

Вочевидь, абревіяція українською мовою, як варіянти через ОСІСР, ІСР, ОІСР, К2ІСР, таки має під собою основу щодо зуніфікування.

Сподівана реакція лінгвістичної спільноти України

Дозволимо собі ще кілька цитат.

«…Тепер не існує однозначного визначення поняття «термін», хоча загальноприйнятими характеристиками терміна як особливої лексичної одиниці вважають: а) системність; б) об’єктивність; в) однозначність (або принаймні тенденція до однозначности); г) експресивна нейтральність; д) наявність дефініції; ж) милозвучність. … Для сучасного глобального світу науки і техніки притаманна активна, надзвичайно динамічна взаємодія наукових, економічних, фахових контактів. Розвиток наук різних галузей знань у різних країнах відбувався, як відомо, неоднаково й нерівномірно, а тому в різних мовах однакові поняття мають різні джерела номінації: 1) статус терміна надають загальновживаним одиницям цієї мови як вислід різносемантичних процесів, наприклад метонімії; 2) термін потрапляє до мови як запозичина з іншої мови; 3) терміна утворюють у мові за допомогою грецьких або латинських морфем; 4) термін набуває нового значення в результаті запозичування одиниць з інших наукових галузей; 5) терміна «вигадують» ті, хто щось винаходить. … Формування та розвиток будь-якої терміносистеми – надзвичайно складні проблеми через екстралінгвістичні й лінгвістичні параметри: еволюція такої складної системи – це процес постійного розгортання та переінтегрування всіх складників цієї системи залежно від еволюції самої галузі знань, яку номінує ця терміносистема (серед найголовніших функцій терміна завжди вирізняють номінативну функцію, оскільки він завжди є словом або словосполукою, й інформативну функцію, оскільки він завжди виражає окреме поняття в цій галузі знань), і її інтегрування з іншими галузями знань, бо нині нема окремих, цілковито автономних галузей знань. Надто це виявляється, коли досліджують системи, які доволі динамічно розвиваються і, унаслідок цього, мають вельми нестабільний характер: цілісність і диференційованість такої системи одночасно формується і руйнується в процесі її розвитку» [21].

«Багато термінів і досі не мають усталеного перекладу українською мовою, тому вживають їхні англійськомовні аналоги. Візьмімо, хоча б, стандарт процесу розгортання моделі роботи з даними в хмарному середовищі – процес оркестрації (від. англ. «orchestration»). Якщо хочемо скористатись певним українськомовним аналогом, то радше доведеться говорити про автоматичний керований даними комплексний відлагоджений процес, у якому є підготовка даних, розгортання моделі прийняття рішень і реалізація відповідних задач. Чимало просунутіших технік насправді є узагальненнями та розширеннями лінійної моделі. Хоча історично модель лінійної регресії висвітлено в багатьох українськомовних підручниках, однак із набуттям популярности й поширення нових методів науки про дані, усе частіше термінологія, що вживають, працюючи з лінійною моделлю, починає дослівно наслідувати англійськомовну термінологію чужоземних підручників або навіть абревіатури, що походять з англійської. Працюючи з даними [із різноманітних сутностей (entities)] все частіше терміни «набір даних», або ж «вектор спостережень», «вибірка» замінюють на data set, або ж навіть «датасет». Замість популярних у середовищі програмістів підходів щодо «архітектури з керуванням потоком даних» найчастіше маємо вживання терміна dataflow architecture. Алгоритми машинного навчання вже усталено класифікують на supervises / unsupervised learning, забуваючи про можливість уживання термінів «навчання з учителем» і «навчання без учителя», або ж «проконтрольоване навчання» та «непроконтрольоване навчання» [22].

«Що об’єднує запозичені слова і терміни (пряме запозичення, без ніякого перекладу, односкладових слів і термінів: bit, block, code, drone, GIS; транслітерація, тобто практично без перекладу, двоскладових англійських лексичних одиниць: AWACS, blockpost, display, gadget, leader, message, planshet, server, standard; запозичення, без спеціального перекладу, трискладових слів і термінів: interface, navigator, operation, processor, simulator; запозичення двокомпонентних (двослівних) термінів: compact disc, digital computer, instant message, laser printer, random sampling і т. д. – наше опрац., у т.ч. доповнення виділеними потовщеним шрифтом термінами)? Чому вони добре себе почувають в україномовному середовищі? Очевидно тому, що їхній зміст легкий до розуміння. Вони непогано узгоджуються з фонетичною структурою української мови, добре з нею збалансовані з точки зору кількості голосних і приголосних звуків, піддаються відмінюванню й отже вписуються в морфологічну структуру української мови. Коротше кажучи, слова з одного, двох і трьох складів досить швидко адаптуються й українізуються» [23].

«… Характерними рисами фахової мови є як інформативність (яка зумовлює насиченість текстів вузькогалузевою термінологією), так і мовна та часова економія (яка прагне до прозорості й максимальної стислості та чіткості подачі інформації). Ці риси з одного боку доповнюють одна одну, а з іншого протиставляються одна одній. Таким чином, зважаючи на складну структуру німецькомовних термінів та їх відтворення українською мовою за допомогою багатокомпонентних словосполучень (напр. нім. Atomrechtliche Verfahrensverordnung, укр. правове регулювання заходів з ядерної безпеки), виникає необхідність у їх скороченні та стислому вираженні складних понять засобами мови. [Завдяки абревіатурі та скороченню зникає потреба] їх розгортання й пояснення, [і виникає] можливість використання взаємозамінних термінів з повним та абсолютно рівним смисловим навантаженням. …Результати порівняльного аналізу типів абревіації в межах німецької та української […] свідчать про низький рівень відповідності абревіатур у двох мовах, що є великою проблемою для перекладачів та лінгвістів. Переважна більшість, а саме 88% німецьких абревіатур, не мають відповідників в українській мові, що пояснюється недостатнім рівнем розвитку української […] та відсутністю сучасних фахових словників, які б фіксували та нормували використання абревіатур. …І головна проблема в тому, що це не окремий випадок, а вже певна закономірність у функціюванні української термінології» [24].

«Чужомовні назви варто пристосовувати до законів української мови. Приміром, запозичаючи назву процесу, треба, насамперед, від іншомовного слова утворити українське дієслово недоконаного виду, а далі всі похідні слова, наприклад так, як відбулося з похідними від чужомовного слова форма: процес – формувати, формування, сформувати, сформування; наслідок – формовання, формація. Не можна стандартизувати чужомовні іменники на позначення дії, що закінчуються на ‑ція, ‑інґ, ‑мент та ін., які не даватимуть змоги розрізняти поняття дії і події (недоконаного та доконаного процесу) і тим руйнуватимуть структуру української мови. Такими іменниками можна позначати інші поняття: наслідки дії, об’єкти, суб’єкти тощо, наприклад: процес – публікування, сортування; об’єкт – публікація, сорт, асортимент» [25].

«Термін менеджмент [від англійського дієслова to manage (керувати), яке походить від кореня латинського слова manus (рука)] означає «сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом з метою підвищення його ефективності, збільшення прибутків». Отож для пояснення терміна, який означає дію, використовується два українських терміни: управління і керувати. Таке змішування понять в українській мовній практиці зустрічається досить часто. Проте згідно із сучасними термінологічними нормами для означення дії треба використовувати терміни керувати, керування. Термін менеджмент може також означати керівний орган фірми, підприємства. У цьому випадкові варто його пояснювати синонімом управління. …[Різні] автори не рідко уважають терміни керування і управління синонімами, що не зовсім правильно. …Знайти однослівну україномовну заміну термінам [«кадровий консалтинг» – надання рекомендацій щодо підвищення ефективності кадрової політики; «бенчмаркинг» – запозичення методів керування інших успішних підприємств з метою подолання слабких сторін у праці власної фірми] практично неможливо. … Висновки. Запозичення іншомовних термінів – закономірне явище, важливий засіб поповнення української термінології менеджменту. Воно сприяє збагаченню української термінології та розвитку мови як такої. Проте існує тенденція надмірного, часом некритичного поповнення української терміносистеми новими, переважно англомовними термінами за наявності у мові усталених питомих термінів. Цей процес не можна пускати на самоплив, бо це може призвести до безпідставної примітивізації термінів» [26].

Трактування відомих мовознавчих поглядів

Нескладно побачити з обраних цитат (із великої кількости інших поглядів), які полемічні між собою, про те, що на пропоновані погляди можлива критика. Хоча з цих же цитат видно, що автори й самі не знають, як розв’язати складну проблему термінотворчости для постійної живої мови, що вже казати про аспекти мілітарного домейну (в інших авторів як варіянт – військової царини, галузі, ділянки, поля [2]). Бо не можна юридичну директиву Головнокомандувача ЗСУ замінити настановою, як це пропонували також в [2], адже такі типи керівничих документів і так давно існують у службовій діяльності, ситуацію – становищем (станом), бо ситуаційна обізнаність стала невід’ємним елементом C4ISR/К4ІСР, а взвод – чотою, бо первий у світі новий вид збройних сил – створено в червні 2024 р. Сили безпілотних систем – оперті на воєнний успіх сотень, а може й тисяч взводів безпілотних авіяційних комплексів і стільки ж взводів радіоелектронної боротьби.

Оскільки з новими формами бойового застосування військ з’являються і нові явища та поняття, а також і через засвоювання стандартів від партнерів, які над цим працювали впродовж довголітньої історії НАТО, то саме тут доречно покликати на підтримку заувагу науковця П. Селігея, що «запозичений термін доцільний лише, якщо він позначає явище чи втямок, що його вперше відкрили й описали за кордоном» [27].

Тож поява таких невластивих запозик українській мові (а заразом і в науковому обігові) як згадані вище консалтинґ, бенчмаркинґ лише підкреслюють значину англійськомовного світу до різнобічного життя в Україні, у якому з’являються такі терміни як компʼютинґ (так назвали й серію видань в НУ «ЛП», і науковий журнал, й освітні програми низки українських ЗВО зі статусом національних), процесинґ, ембединґ, датамайнинґ, коворкінґ, брифінґ, інжиніринґ, моніторинґ тощо  (на додаток до маркетинґу, рейтинґу, мітинґу), що підживлює виклики перед перекладачами та мовознавцями, зокрема щодо словотворення для різних частин мови. У монографії [25] розглянуто ступінь лексико-семантичного освоєння 100 англізмів (із корпусу лексичних термінів, які вжито в визначених для перекладу стандартів [9; 10], до цієї вибірки науковців потрапили слова меседж, моніторинг, онлайн, чат, що склало 4% від слів, які надмірно поширені в інформаційному соціумі. Іншими словами, вузькоуспеціялізована лексика, що спрямована на «покривання сенсами» обмеженої частини комунікаційного світу, не має істотного, насамперед емоційного, впливу на розвиток українського словотворення власне через частоту слововживання і не посилює англобарбаризації, яка для цієї вибірки має значину 65% [28], а радше відповідатиме освоєній запозиці (моніторинґ із синонімами спостереження, контроль) або запозик як новотворів (дрон, радар, ефпевішка)).

Ініціятивні рішення та пропонови: перві спроби

Хоча відповідно до 8.1.5 [29] рекомендовано не вживати чужомовних слів і термінів якщо є рівнозначні слова й терміни в українській мові, але у звʼязку з тим, що ми припускаємо, що інколи «термін або визначення запозичуваної терміностатті не відповідає вимогам цього ВСТ» (7.4.5.2 [17]), то виникає потреба уточнити терміна або виознаку, а також через запозичання чужомовного слова (терміна), тобто «до терміносистеми можна додати скоригований варіянт запозиченої терміностатті, виправивши її граматично і стилістично, додавши чи змінивши ознаки, що розкривають зміст поняття. Зміни в такому разі не повинні порушувати змісту й обсягу поняття» (7.4.5.2 [17]).

Власне цей підхід плановано покласти для розроблення стандарту, перекладаючи союзні публікації зі ступенем відповідности «творчий».

Нижче покажемо, як ми вбачаємо представлення матеріялів стандарту.

Відповідно до 7.4.1.8 [17] кожна терміностаття має містити визначені елементи, окремі з них – за наявности, але виходячи з наших вступних підходів щодо розроблення стандартів зі ступенем відповідности, якого нема, а саме з т.зв. ступенем відповідности «творчий», ми рекомендуємо забрати з б), е) пункту вказівку «(за наявності)» (ідеться не про зміни до стандарту [17], а про пояснення до розроблюваного стандарту відповідно до правила, згідно з яким «обґрунтовують і пояснюють будь-які редакційні зміни, відхили і пояснення до них» (див. 7.4.5.2, 8.2.2), оскільки наша мета власне привнести в стандарт надлишковість через нові перекладацькі рішення. Тому для творчої роботи 7.4.1.8 маємо бачити так: «Терміностаття українською мовою має містити такі складники (ми змінили нумерацію, а також після тире додали коментарі):

а)  класифікаційний номер терміностатті – відповідає міжнародному перекладаному стандартові;

б)  термін (зокрема скорочення як термін) – подавати не переважний термін, як це рекомендовано 7.4.3.2а, а припустимий (як «творчий») термін, себто той, який розроблено (керуючись 7.4.3.3 щодо нового терміна) на творчій основі (вочевидь, що тут переплетено роз’яснення щодо переважного та припустимого термінів, бо ще не зрозуміло який із них зможе «найкраще і найповніше передати значення поняття», а який виявиться просто «широко вживаним і буде вжито як синонім»), до того ж для терміна-словосполуки порядок слів має відповідати порядку слів ориґінального стандарту (елемент творчого підходу); шрифт – напівгрубий; терміни, що мають окрему терміностаттю в цьому ж документі, підкреслюють, а в дужках зазначають відповідний номер терміностатті;

в)  термін-синонім – викладати враховуючи 7.4.1.8в, зокрема й через суміщення, для якого відповідно до 7.4.6.2 слова, які відрізняються, беруть у квадратні дужки; але також тут належить подавати вже «нерекомендований термін (неточний, незрозумілий чи застарілий)», яким може об’єктивно стати й раніше «переважний» чи «дозволений»/«припустимий» термін, воднораз відповідно до 7.4.5.1 треба додати або джерело (ДСТУ чи ВСТ і його номера), якщо його застандартовано, або в квадратних дужках порядковий номер джерела інформації, зазначеного в структурному елементі «Бібліографія»;

г)  скорочення, умовна познака (за наявності) – напівгрубим шрифтом (через крапку з комою) або в дужках для умовних познак; п. 8.2.7 рекомендовано давати й переклад українською мовою словосполуки, від якої утворено скоротину, але вочевидь така скоротина не відповідатиме творчому підходові щодо перекладу абревіятур (тобто скоротин в ориґінальній мові) як наче це власна назва, через запозичування, тож у цьому пункті маємо допускати обидва варіянти скоротин: творчий (із добором нових лексем у складі терміна) та наявний (хай і рекомендований (застандартований український відповідник із зазнакою джерела інформації) або припустимий);

д)  нерекомендований (недозволений) термін – відповідно до 7.4.3.6 подавати після застандартованих (термін, синонім, скоротину) похилим світлим шрифтом, зазначаючи «(нерекомендований)» або «(недозволений)», або згідно з нашою пропоновою як «(невідповідний)» (причини невідповідности виникають власне зі спонук до творчого підходу, щоб термін був водночас і графічно впізнаваним у спільних діях МНС, і не мав хибних (паразитних) тлумачень у порівнянні з ориґінальним терміном, як це може мати місце через різні реалії ЗСУ і НАТО);

е)  визначення поняття – раціонально коротке одне речення з інформацію, яка робить поняття унікальним (7.4.4.1), воднораз для перекладу з відповідністю «творчий» можна подати додаткову виознаку поняття до терміна (7.4.4.4), яка є відмінною від застандартованого, але має інформацію, яка спрямована на досягання ідентичности перекладу (у разі, якщо застандартоване поняття має відповідність «змодифікований», така виознаку теж наводити, зазначаючи джерела (див. вимоги до п. вище); до того ж, якщо термін позначає кілька понять однієї й тієї ж самої чи різних предметних галузей, кожне поняття подають з окремою виознакою в окремій терміностатті (7.4.4.5), у разі потреби з познакою предметної галузі (див. 7.4.3.5), тоді повторюваний термін нумерують за допомогою цифри у верхньому реєстрі; також якщо вжито у виознаці терміни, що теж стандартують, то їх підкреслюють, вирізняючи та в дужках зазначають номер його терміностатті;

ж)  чужомовний (у нашій діяльності – англійською мовою) термін-відповідник – подати відповідно до 7.4.8.3в, а саме: правобіч від відповідної української терміностатті окремим стовпцем від початку рядка, напівгрубим шрифтом, а виознаку – під ним прямим світлим шрифтом;

и)  примітка (за потреби) – із нового рядка шрифтом меншого розміру, при цьому «Примітка» або «Національна примітка» (якщо її зміст не виходить за межі редакційних змін), або «Національний відхил», якщо його зміст виходить за межі редакційних змін, друкують напівгрубим шрифтом, а після крапки – її текст прямим світлим шрифтом – це може бути або деяка інформація (керівничі вказівки, обов’язки, процедури, організаційні структури тощо), що є важливою для розуміння терміна (7.4.4.1), або та, що уточнює його значину, галузь застосування тощо (7.4.9.3); у разі подання у структурному елементі кількох національних приміток, і відхилів їх нумерують арабськими цифрами;

к)  приклад (за потреби) – із нового рядка з інтервалом в одну висоту основного шрифту шрифтом меншого розміру, до того ж «Приклад:» друкують світлим похилим шрифтом, а його текст – із нового рядка прямим світлим шрифтом;

л)  джерело (за наявності) – тоді як у стандарті НАТО є посилка на інші стандарти, які запроваджено в Україні, то посилаються на національні документи, якими запроваджено ці стандарти, і наводять їх у структурному елементі «Нормативні посилання», не запроваджені стандарти зазначають у структурному елементі «Бібліографія» (тоді як відповідні положини у формі витягу (пункти або розділи) з іншого стандарту НАТО можна подавати як ідентичний переклад у довідковому додатку до ВСТ).

Приклад відпрацювання терміностатті зі ступенем відповідности «творчий» для C2ISR:

Висновки

Запозичання чужомовних термінів є важливим і природним процесом у формуванні та розвитку української військової термінології. Заведення термінів з англійської мови, таких як Command and Control, C2, через переклад-калькування сприяє уніфікації військової термінології та забезпеченню оперативної сумісности між Збройними силами України та військовими силами НАТО, що є критично важливим у контексті інтеґрування України до альянсу. Уживання усталених українських термінів не завжди виправдане через їхню невідповідність семантиці ориґінальним термінам і поняттям. Надмірність у запозичанні англійськомовних термінів потребує певних пошуків балансу для розвитку української термінології зі збереженням національної ідентичности, але це доцільно робити вже в мирний час. Головним є те, що впроваджування міжнародних стандартів є потрібним кроком для уніфікації військової термінології, забезпечуючи взаєморозуміння та ефективну координацію дій між союзниками.

Дальші дослідження має бути зосереджено на вдосконаленні термінологічної бази, створюванні інтерактивної бази даних, яка доєднуватиме всі можливі варіянти й синоніми термінів, уможливлюючи оперативно знаходити потрібну інформацію та ґрадіювати дублювання, щоб домогтися поступово сприймати їх або, навпаки, вилучати. Випрацьовування творчих правил для перекладу й пристосовування військових абревіятур уможливить їхню зрозумілість та правильне вживання в українському контексті. Задіювання сучасних технологій, зокрема штучного інтелекту, сприятиме завтоматизованому збиранню та аналізуванню військових термінів для швидкого й точного перекладу їх. Загалом, наші погляди є реакцією на розширення співпраці з міжнародними організаціями, такими як НАТО, із метою пошуку шляхів для ефективного обміну бойовим досвідом, а також розробляючи стандарти й поширюючи термінологію, народжену в Україні для  впровадження їх у стандартах НАТО, але останній напрямок потребує окремого вивчання. Загалом ці та інші заходи зміцнять українську військову термінологію, підвищать її відповідність міжнародним стандартам і забезпечать ефективну комунікацію в рамцях міжнародної військової співпраці.

1. Шевельов Ю. Виступ на Всесвітньому форумі україністів 21–24 серпня 1992 р. // Сучасність. Ч. 12. 2. Зубков М. Доцільність запозичання та правильність запозичин в українській мові // Проблеми української термінології : зб. наук. праць XVII наук. конф. СловоСвіт 2022 (м. Львів, 6‑8 жовт. 2022 р.). Львів, 2022. С. 24‒32. 3. ДСТУ 3966-2000 «Термінологія. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять». Київ: Держстандарт України, 2000. 4. ДСТУ 1.5:2015 «Правила розроблення, викладання та оформлення національних нормативних документів». Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2016. 5. Зубченко В. Стандартування термінології математичної статистики, машинного навчання та науки про дані // Проблеми української термінології : зб. наук. праць XVI наук. конф. СловоСвіт 2020 (м. Львів, 1–3 жовт. 2020 р.). Львів, 2020. С. 127‒131. 6. Кочерга О. Способи запозичування та властиві новотвори в науковій літературі // Проблеми української термінології : зб. наук. праць XVII наук. конф. СловоСвіт 2022 (м. Львів, 6–8 жовт. 2022 р.). Львів, 2022. С. 39‒42. 7. Пєвцов Г., Науменко М., Давиденко Л. Стандарти НАТО у сфері оборони: правова природа та імплементація у національне законодавство. Випробування та сертифікація, 2023, 1(1), С. 25−30. URL: https://doi.org/10.37701/ts.01.2023.03. 8. Науково-дослідна робота «Термінологія» (№ держ. реєстрації 0123U000041д). Львів: НАСВ, 2024. 9. ISO/IEC/IEEE 21839:2019. Systems and software engineering–System of systems (SoS) considerations in life cycle stages of a system. ISO/IEC JTC 1/SC 7, IEEE. 2019. URL: https://www.iso.org/standard/71955.html [дата звернення: 18.07.2024]. 10. Office of the Deputy Under Secretary of Defense for Acquisition and Technology, Systems and Software Engineering. Systems Engineering Guide for Systems of Systems, Version 1.0. Washington, DC: ODUSD(A&T)SSE, 2008. 11. Тимчук В., Джига М., Овсяннікова Є. Творчі рішення щодо абревіації у військово-спеціальних текстах (на прикладі автоматеріалів) // Актуальні питання вивчення германських, романських і слов’янських мов і літератур та методики викладання іноземних мов : міжн. наук. конф., 21−22 черв. 2024 р. : зб. наук. пр.  Вінниця. 2024. С. 64‒68. 12. Тимчук В. Ю., Матіїв Ю. В. До питання перекладу та тлумачення англомовних військовоспрямованих акронімів. Тези доп. 14 НК «Новітні технології – для захисту повітряного простору». Харків. 2018. С. 607. 13. AAP-15(2013) “NATO glossary of abbreviations used in NATO documents and publications” (English and French). NATO Standardization Agency, 2013. 14. Ментинська І. Б. Запозичення як продуктивний спосіб поповнення української комп’ютерної термінології. Мова. Література. Фольклор, 2020. 1(1), с. 178–185. URL: https://doi.org/10.26661/2414-9594-2020-1-1-26. 15. Булаховський К. Нормативно-термінологічний підхід до україномовної локалізації програмного забезпечення. Проблеми української термінології : міжнар. наук. конф., 27−29 верес. 2012 р. : зб. наук. пр. Львів, 2012. С. 64‒68. 16. Польщикова О. Синонімія в українській телекомунікаційній термінології. Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка» : Серія «Проблеми української термінології». 2010. № 675. С. 42–44. 17. Військовий стандарт 01.001.011 «Військова стандартизація. Правила розроблення термінологічних військових стандартів». Вид. 1. МОУ, 2020. 18. Військовий стандарт ВСТ 01.101.006 – 2020 (02). «Воєнна розвідка. Військова розвідка. Терміни та визначення». МОУ, 2020. 19. Військовий стандарт ВСТ 01.001.009-2017 (01). «Військова система стандартизації. Глосарій абревіатур, що використовуються в документах та публікаціях НАТО» (ААР-15 – NATO glossary of abbreviations used in NATO documents and publications (2016), MOD). МОУ, 2017. 20. Слюсар В. І. Експертні спільноти НАТО з розвитку спроможностей C2ISR // Актуальні питання забезпечення службово-бойової діяльності військових формувань та правоохоронних органів : IХ Всеукр наук.-практ. конф., 29 жовт. 2020 р. Харків: НАНГУ, 2020. С. 288–291. 21. Філіппова Н. Поліеквівалентні терміни: термінографічний виклик // Проблеми української термінології : зб. наук. праць XVI міжн. наук. конф. (м. Львів, 1–3 жовт. 2020 р.). Львів, 2020. С. 134‒136. 22. Зубченко В. Стандартування термінології математичної статистики, машинного навчання та науки про дані // Проблеми української термінології : зб. наук. праць XVI міжн. наук. конф. (м. Львів, 1–3 жовт. 2020 р.). Львів, 2020. С. 127‒131; 23. Медведів А. Які чужоземні запозичення потрібні українській мові? // Проблеми української термінології : міжн. наук. конф., 27−29 верес. 2012 р. : зб. наук. пр. Львів, 2012. С. 13–16. 24. Беспальченко Л. Особливості абревіації в термінології української та німецької фахової субмови ядерної безпеки // Проблеми української термінології : міжн. наук. конф., 27−29 верес. 2012 р. : зб. наук. пр. Львів, 2012. С. 30–33; 25. Мартиняк О. До проблеми внормування синонімії в українській науково-технічній термінології // Проблеми української термінології : міжнар. наук. конф., 25−27 верес. 2014 р. : зб. наук. пр. Львів, 2014. С. 37‒41. 26. Зубрицька Я. Уживання запозичених термінів у сфері менеджменту персоналу // Проблеми української термінології : міжнар. наук. конф., 25−27 верес. 2014 р. : зб. наук. пр. Львів, 2014. С. 72‒74. 27. Селігей П. О. Що нам робити із запозиченнями? Українська мова. 2007. № 3. С. 3–15; № 4. С. 16–32. 28. Фаріон І., Помилуйко-Недашківська Г., Бордовська А. Англізми і протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті. Монографія (зі словником). Львів, 2023. 716 с. 29. Військовий стандарт ВСТ 001.001:2023(01) «Військова стандартизація. Вимоги до побудови, викладення, оформлення, позначення та змісту військових стандартів». Вид. 1. МОУ, 2023.