УДК 811.161.2’276.6:611.9]:81’373.422

Галина Германович

Комунальний заклад вищої освіти Львівської обласної ради «Львівська медична академія імені Андрея Крупинського»

АНТОНІМІЯ МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ ЗІ СОМАТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ

У статті описано антонімію в системі медичної термінології, адже творення антонімних пар завжди цілеспрямоване й обґрунтоване, оскільки його застосовують на позначення крайніх полюсів термінного поля з урахуванням логічних можливостей терміносистеми. Схарактеризовано структуру антонімних одиниць у медичній термінології. Подано загальновживані лексеми, за допомогою яких утворюють антонімні пари складених медичних термінів. Зазначено, що протиставлення медичних понять не завжди супроводжує антонімія.

Ключові слова: українська мова, медичні терміни-композити соматичного спрямування, антонімія, лексико-семантичні групи.

Медична термінологія є однією з найдавніших груп фахової лексики. Її формовано як на світовій, так і на власній мовній основі. Окремі підсистеми медичної галузі за останні роки аналізували: Н. Гимер (термінологія косметики і косметології) [2], І. Іваненко (логопедична термінологія) [3], І. Корнейко (термінологія медичної радіології) [5], Н. Місник (клінічна термінологія) [8], Г. Морозова (мікросистема акушерства й гінекології) [9], О. Петрова (найменування шкірних хвороб) [11] та інші.

Антонімію досліджували: Є. Ковкіна, І. Кочан, Г. Мацюк, Т. Панько, М. Процик, О. Романова та інші. С. Булик-Верхола присвятила статтю аналізові антонімів у музичній термінології української мови; виявила антонімічні відношення термінів, протиставлених за такими ознаками: властивості явищ і предметів, наявність чи відсутність ознаки, кількісні відношення, локалізація, спрямованість дій чи ознак [1, с. 111]. О. Колган схарактеризувала лексикосемантичні особливості української гірничої термінології; виявила проблему внутрішньогалузевої антонімії, зокрема зосередила увагу на різновидах антонімів та способів творення їх у термінології гірничої справи [4, с. 200]. Н. Краснопольська розглянула актуальні проблеми антонімії в терміносистемі менеджменту, навела класифікації антонімів за різними критеріями (структурою, поняттєво-семантичними зв’язками); довела, що антонімія в термінології менеджменту сприяє її системності [6, с. 206]. Р. Микульчик розглянув питання антонімії фізичних термінів-антропонімів та їхні різновиди [7, с. 67].

Однак антонімія медичних термінів зі соматичними компонентами ще не була об’єктом лінгвістичного опису, що й зумовило актуальність теми.

Антонімія – тип семантичних відношень між словами на основі протилежности їхніх значень. Вона є однією з ознак системного зорганізування термінів на цьому рівні. Т. Соколовська зауважує, що «антонімія термінів можлива лише за наявності терміносистеми, тобто коли існують взаємопро-тиставлені або корелюючі пари термінопонять, або якщо існує єдиний гіперонім для обох членів антонімної пари, крім того, смислові структури протиставлених термінів повинні бути однотипними та корелювати за якоюсь однією ознакою» [12, с. 173].

Творення антонімних пар у термінології завжди цілеспрямоване й обґрунтоване, адже задіяно, щоб позначати крайні полюси термінного поля з урахуванням логічних можливостей терміносистеми. Кожен складник антонімної пари – це окремий повноцінний термін. Сучасні дослідники не заперечують існування антонімії в терміносистемах і стверджують, що вона невід’ємна від них [10, с. 188; 8], бо сприяє їхньому впорядкуванню, систематизуючи поняття через протилежність.

За планом вираження антонімні одиниці в медичній термінології поділяємо на однокомпонентні (бластоматозний – антибластомний, гемолізин – антигемолізин, систолічний – діастолічний) і терміносполуки (велика багатокутна кістка, мала багатокутна кістка; верхня кінцівка, нижня кінцівка; перетинка міжреберна внутрішня, перетинка міжреберна зовнішня).

Серед однослівних натрапляємо на поодинокі випадки, які утворюють за допомогою префіксів а- (акардія – кардія, акраніальний – краніальний); ан- (анофтальмія – офтальмія), анти- (антиандроген – андроген, антигемаглютинін – гемаглютиніни, антинефритичний – нефритичний); без- (безпротоковий – протоковий, безхребетний – хребетний); диз- (дизонтогенез – онтогенез, дизостеогенез – остеогенез); дис- (дисгематопоез – гематопоез); де- (дегепатизований – гепати-зований); проти- (протигеморагічний – геморагічний, протипухлинний – пухлинний) тощо. Напр., протиартритичний – такий, що зменшує прояви артриту [13, т. 2, с. 1464] й артритичний – такий, що стосується або уражено артритом [13, т. 1, с. 124]; алоритмія – ритмічне чергування ексирасистол і нормальних скорочень серця [14, т. 1, с. 74] і аритмія – порушення ритму [14, т. 1, с. 127].

Однак варто зазначити, що серед медичних термінів зі соматичними компонентами їх не так багато, оскільки частини людського тіла не завжди позначають протилежні поняття. Протиставлення можливе на позначення: відстані розміщення, форми, розміру, напряму тощо, що властиво здебільшого для складених конструкцій.

У таких термінах лише один компонент має антонімію, характерну для загальновживаної лексики. Це в основному прикметники, які позначають:

а)  просторові відношення: верхній-нижній, артерія (брижова верхня, брижова нижня), вена (порожниста верхня – порожниста нижня), артеріола (артеріола плями сітківки верхня – артеріола плями сітківки нижня), нерв (нижньощелепний нерв – верхньощелепний нерв), відростки суглобові (верхні й нижні), пазуха (пазуха верхньощелепна – пазуха нижньощелепна). Можливі й варіанти артерія (артерія великогомілкова верхня – артерія великогомікова задня), удар м’язів-розгиначів верхній – удар м’язів-розгиначів нижній; фасція діафрагми таза верхня – фасція діафрагми таза нижня;

б)  місце розташування: внутрішній-зовнішній: виступ (виступ потиличний внутрішній – виступ потиличний зовнішній), волокна (волокна дугоподібні внутрішні – волокна дугоподібні зовнішні), перетинка (перетинка міжреберна внутрішня – перетинка міжреберна зовнішня), артерія (клубова внутрішня – клубова зовнішня), офтальмопатія (офтальмопатія внутрішня – офтальмопатія зовнішня), пахіменінгіт (пахіменінгіт внутрішній – пахіменінгіт зовнішній), перетинка (міжреберна внутрішня – міжреберна зовнішня), асинклітизм задній – асинклітизм передній, тім’ячко заднє – тім’ячко переднє, фасція сім’яна внутрішня – фасція сім’яна зовнішня;

в)  розмір: великий – малий: вертлюг (вертлюг великий – вертлюг малий), нерв (великогомілковий нерв – малогомілковий нерв), таз (таз великий – таз малий);

г)  консистенцію: густий-рідкий: витяжка (витяжка густа – витяжка рідка), м’яке – тверде : піднебіння (піднебіння м’яке – піднебіння тверде);

д)  повноту ураження: вивих (вивих повний – вивих частковий), викидень (викидень повний – викидень неповний), викид (викид повний – викид неповний);

е)  часові поняття: токсикоз вагітних пізній – токсикоз вагітних ранній.

Натрапляємо й на антоніми, виражені заперечною часткою-префіксом НЕ: алкалоз – скомпенсований / нескомпенсований (пов’язаний зі зміщенням рН крови в межах 7,35–7,45 і понад 7,45) [14, т. 1, с. 72], асперматизм справжній – асперматизм несправжній, ацидоз газовий – ацидоз негазовий, ацидоз скомпенсований – ацидоз нескомпенсований, тіло жовте справжнє – тіло жовте несправжнє, тканина сполучна волокниста щільна оформлена – тканина сполучна волокниста щільна неоформлена.

Можливі й інші антонімні відношення в термінах-словосполуках, до складу яких належать іменники: артерія (артерія вінцева ліва, артерія вінцева права), нерв (відцентровий нерв – доцентровий нерв), перелом (перелом відкритий – перелом закритий); напр., ребра (справжні ребра – сім верхніх ребер із кожного боку, несправжні ребра – нижні п’ять ребер із кожного боку) [13, т. 2, с. 1512].

Є терміни, які в загальновживаній мові не є антонімами, а в медичній терміносистемі вступають у певні протиставлення: перелом прямий – перелом скісний, біль періодичний (який припиняється і за певний час з’являється знову) і постійний (який довго триває і не припиняється) [14, т. 1, с. 175]. Аналогічно: вагітність багатоплідна – одноплідна, параліч периферійний – параліч центральний, параліч гострий – параліч млявий, піурія кінцева – піурія початкова, парадонтопатія глибока (хворобливий стан глибоких тканин пародонта) – пародонтопатія поверхнева (хворобливий стан поверхневих тканин пародонта), травма відкрита – травма закрита, травма черепномозкова відкрита – травма черепномозкова закрита.

Інколи протиставлення понять не завжди супроводжують антоніми, напр.: передлежання плода сідничне, потиличне, ножне, передозування абсолютне, відносне, перелом поперечний, повздовжній, баланс азотний позитивний, неґативний.

Явище антонімії в медичній термінологічній лексиці не відрізняється від антонімії в загальновживаній лексиці та в інших терміносистемах. Творення антонімних пар завжди цілеспрямоване й обґрунтоване, оскільки застосовне для позначання крайніх полюсів термінного поля з урахуванням логічних можливостей терміносистеми. Антонімічні відношення в термінолексиці підтверджують системність, адже в науковому дискурсі для доведення істинности речей потрібне зіставлення протилежностей.

Отже, антонімію в медичній термінології, зокрема медичних термінів зі соматичними компонентами, треба вважати позитивним явищем, адже за допомогою цього типу парадигма-тичних відношень змінюють номінації понять із протилежним значенням, що дає змогу якнайточніше визначити місце термінологічної одиниці в термінополі.

1. Булик-Верхола С. Антонімічні відношення в українській музичній термінології // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2016. № 842. С. 111–114. 2. Гимер Н. О. Лексика косметики та косметології сучасної української мови : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. Львів, 2010. 16 с. 3. Іваненко І. М. Українська логопедична термінологія : структура, семантика, функціонування : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Таврійський нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. Сімферополь, 2010. 16 с. 4. Колган О. Антонімія української гірничої термінології // Вісник Національного універитету «Львівська політехніка». Серія : Проблеми української термінології. 2008. № 620. С. 200–203. 5. Корнейко І. В. Становлення термінології медичної радіології в українській мові: автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Харків. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. Харків, 1996. 18 с. 6. Краснопольська Н. Л. Антонімія в українській термінології менеджменту // Наукові записки Ніжинського держ. ун-ту ім. Миколи Гоголя. Серія : Філологічні науки. 2013. Кн. 1. С. 206–209. 7. Микульчик Р. Антонімія українських фізичних термінів-антропонімів // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2013. № 765. С. 67–69. 8. Місник Н. В. Формування української медичної клінічної термінології: автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Ін-т укр. мови НАН України. Київ, 2002. 20 с. 9. Морозова Г. О. Вторинна номінація як спосіб творення термінів акушерства і гінекології // Термінологічний вісник. 2013. Вип. 2. С. 38–42. 10. Панько Т. І., Кочан І. М., Мацюк Г. П. Українське термінознавство. Львів: Світ, 1994. 216 с. 11. Петрова О. Б. Структурно-семантична характеристика медичної термінології та народних найменувань шкірних хвороб в українській мові : дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Харків. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. Харків, 1994. 232 с. 12. Соколовська Т. Г. Синонімія та антонімія як базові парадигматичні класи в українській терміносистемі з генетики // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. пр. 1998. С. 171–174. 13. Українсько-англійський ілюстрований медичний словник Дорланда (переклад 30-го, американського видання): у 2 т. Львів: НАУТІЛУС, 2007. Т. 1. 1248 с. Т. 2. 1024 с. 14. Українсько-латинсько-англійський медичний тлумачний словник: у 2 т. / за ред. Л. Петрух, М. Павловського. Львів : Видавн. спілка «Словник» Львів. мед. ун-ту, 1995. Т. 1. 651 с. ; Т. 2. 786 с.