ТК  СНТТ

 наступний  Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |


ЗБІРНИК

наукових праць учасників XVIII Науково-практичної онлайн-конференції СловоСвіт 2024

«Проблеми української термінології»

35 жовтня 2024 р.


Кононенко Г., Бірюкович Л., Завадська В., Ковальченко М., Лакиза С., Ваврух В., Васільєв О., Василів Б. Матеріалознавча термінологія: проблема правильного вибору термінів і виозначування їх // Проблеми української термінології : зб. наук. праць XVIII Наук.-практ. конф. (м. Львів, 3–5 жовт. 2024 р.). Львів, 2024. С. 8184.


      

УДК 621

Ганна Кононенко1, Ліна Бірюкович2, Вікторія Завадська2, Михайло Ковальченко3, Сергій Лакиза3, Валентина Ваврух4, Олександр Васільєв3, Богдан Василів4

1Інститут чорної металургії ім. З. І. Некрасова НАН України,

2Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»,

3Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України,

4Національний університет «Львівська політехніка»

 

Матеріалознавча термінологія: проблема правильного вибору термінів і виозначування їх

 

© Кононенко Г. А., Бірюкович Л. О., Завадська В. В., Ковальченко М. С., Лакиза С. М., Ваврух В. І., Васільєв О. О., Василів Б. Д., 2024

Проаналізовано насущні проблеми матеріалознавчої термінології з акцентом на правильному виборі термінів і визначуванні їх. Виокремлено «професійні» та «мовні» аспекти. Серед «професійних»: виознака терміна; множинність (чужомовність, недосконалий переклад); коректність складених/перекладених/задаптованих стандартів. Серед «мовних»: неправильне вживання дієприкметників; уживання займенника що, прийменника при; порядок слів у терміні складеної форми; слова «неукраїнського» звучання. Подано інформацію про діяльність групи зі вдосконалення матеріалознавчої термінології Українського матеріалознавчого товариства.

Ключові слова: українська мова, матеріалознавча термінологія, вибір терміна, визначування терміна, професійний і мовний аспекти.

 

Вступ. Історія становлення української науково-технічної термінології, яка подана у книзі знаного науковця С. Яреми [1], дає читачеві уявлення про основні етапи її розвитку. Тут читаємо і про розмаїття словників, виданих від середини 19 ст. до початку 21 ст., і внормування української науково-технічної термінології, яке починали ще в новоствореній 1918 року Українській Академії наук, і про умови розвитку української термінологічної науки під пресом комуністичної ідеології. Тому з різних причин українську науково-технічну термінологію не можна вважати досконалою, а інколи навіть прийнятною. Часто українські підручники, наукову й технічну літературу видавали «недостатньо кваліфіковані люди, що знали мову на побутовому рівні та некритично сприймали все побачене, лиш би тільки не звинуватили в націоналізмі» [1]. Одним із таких прикладів навіть може слугувати виданок Словника української мови в 11 т. [2], яким ми послуговуємося й досі.

Нині значна кількість матеріалознавчих термінів не задоволяє певних неодмінних вимог. Серед них – функційні вимоги: узгодження з міжнародною практикою, точність і відповідність позначуваному поняттю тощо [3; 4]. Важливі також мовні вимоги: словотворча та словосполучна здатність терміна, його однозначність та відповідність внутрішнім законам української мови, у яку він повинен органічно вписуватися звучанням, утвором і формою [1]. Під час удосконалення термінів треба керуватися чинним стандартом ДСТУ 3966:2009 [5], де подано правила розроблення стандартів на терміни та виозначування понять.

Ідея статті – подати критичні приклади недосконалих термінів, які, проте, уживають у царині матеріалознавства як в усному мовленні, так і в друкованих виданках (полімовних і термінологічних тлумачних словниках, підручниках, науковій та технічній літературі), та проаналізувати можливі шляхи вдосконалення матеріалознавчої термінології.

 
Насущні проблеми матеріалознавчої термінології

Засадничою літературою в царині термінології слугують передовсім знані термінологічні словники з матеріалознавства як українські, так і чужомовні, а також словники лінгвістичні полімовні, стандарти України, сучасні електронні ресурси, а також Вікіпедія. Ми спробували вибрати критичні приклади та проаналізувати їх.

Проблеми матеріалознавчої термінології для лаконічності зведено до Таблиці 1. Їх умовно поділено на «професійні» та «мовні».

Таблиця 1

Проблеми матеріалознавчої термінології

«Професійні» проблеми

«Мовні» проблеми

1) проблема визначення терміна;

2) множинність, зумовлена різними аспектами: чужомовність (рос., англ., нім., пол.); недосконалий переклад (невідповідність вихідному, автентичному термінові);

3) наскільки коректно у професійному й мовному аспектах складено/перекладено/задаптовано стандарти ДСТУ. Для зразка: «під час згинання» (ДСТУ 3716-98. Кераміка. Метод визначення границі міцності під час згинання) і «Границя міцності при згині» (ДСТУ Б EN 1467:2007 Камінь природний. Блоки необроблені. Вимоги).

1) неправильне вживання дієприкметникових зворотів для дієприкметників активного й пасивного стану; уживання суфіксів -уч- (-юч-) та -альн-; «проникаюча радіація» чи «проникальна радіація»?

Чи дійсне правило: Активних дієприкметників тепер творять лише від неперехідних дієслів. Активні дієприкметники мають форму теперішнього й минулого часу. Активні дієприкметники теперішнього часу недоконаного виду творять від дієслівної основи теперішнього часу недоконаного виду (основу утворють, відкидаючи закінчення -ать (-ять) і -уть (-ють) у дієслів у третій особі множини теперішнього часу) за допомогою суфіксів -уч- (-юч-) для дієслів, які належать до І дієвідміни, і суфіксів -ач- (-яч-) для дієслів ІІ дієвідміни. Напр.: керувати → керу|ють → керу- + -юч- і закінчення -ий = керуючий; лежати → леж|ать → леж- + -ач- і закінчення -ий = лежачий;

2) уживання займенника що; напр., синтез високотемпературний, що самопоширюється;

3) поширене неправильне вживання прийменника при: при спіканні, при виробництві, при температурі. Тоді як за граматикою вживати його можна лише у двох випадках: коли йдеться про близький розташунок, щільне прилягання, тісний контакт предметів, напр., хата при дорозі; у випадку належности комусь чи до певного складу, напр., ліцей при університеті;

4) порядок слів у терміні складеної форми (спочатку кореневе слово, а далі – означення) за «словниковим» стилем;

5) слова «неукраїнського» звучання, які, однак, є у Словнику української мови в 11 т.; напр, знос, усадка, обробка, розробка тощо.

 

У наявих термінологічних чи інших матеріалознавчих словниках спостерігаємо проблему множинности термінів. Цією словосполукою характеризуємо множинність, зумовлену різними аспектами: чужомовністю (рос., англ., нім., пол. тощо); недосконалим перекладом (невідповідністю первинному, автентичному термінові) тощо (див. Табл. 2).

 

 Таблиця 1

Множинність термінів і тлумачення їх*

з/п

Термін (варіант УМТ)

Дже-рело

Термін і тлумачення / близькі терміни (за відсутності)

1

ГЕКСАГОНАЛЬНА ЩІЛЬНОУПАКОВАНА (ГЩУ) ҐРАТКА / КОМІРКА

[6]

Площина щільного пакування, щільнозапакована (C. 121)

[7]

Площина, плоскість (щільно запакована) (С.191)

[8]

Ґратка гексагональна щільнозапакована, ГЩП-ґратка

(С. 146, Т. 1)

2

ПЛОЩИНА ВІДКОЛУ

[6]

– / термін відсутній

[7]

Площина, плоскість (щільно запакована; сколу) (C. 191)

Скол, сколювання (C. 256)

[8]

– / термін відсутній

3

ГРАНИЦЯ ПЛИННОСТІ

[6]

Межа (limit); межа плинності (yield stress) (С. 131)

[7]

Границя, межа (міцності (C. 209210); плинності (C. 211))

[8]

– / термін відсутній

4

ФАЗА ПРОНИКНЕННЯ

[6]

Фаза впровадження, проникнення (С. 194);

твердий розчин впровадження (С. 179)

[7]

Фаза проникнення (C. 322);

твердий розчин проникнення/ впровадження (C. 296)

[8]

Фаза впровадження, проникнення, Хеґґа (С. 377, Т. 2);

5

ДИФРАКТОГРАМА

[6]

Дифрактограма (С. 38)

[7]

Дифрактограма(С. 68)

[8]

Дифрактограма (С. 167, Т. 1)

Дифрактограма – рентгенограма, яка зарегістрована за допомогою давачів дифрактометра.

6

РЕНТГЕНОГРАМА

[6]

Рентгенограма (С. 149)

[7]

Рентгенограма (С. 240)

[8]

Рентгенограма (С. 177, Т. 2)

Рентгенограма – зарегістрована на фотоплівці картина просторового розподілу дифракційного розсіювання рентгенівських променів.

                                                                               *  У таблиці подано автентичний текст зі сторінки УМТ та відповідних джерел [6; 7; 8] без лінгвістичних поправок.

 

На сайті Українського матеріалознавчого товариства (УМТ) ім. І. М. Францевича https://umrs.org.ua, частинкою якого є група зі вдосконалення матеріалознавчої термінології UMRS_terms (до неї належать автори цієї статті), відвідувачі можуть знайти в закладках «Розробки → Термінологія» терміни з відповідним тлумаченням, які після опрацьовування пройшли стадію оцінювання спільнотою УМТ. Зазначена група, що працює на волонтерських засадах, розробляє пропонови щодо порекомендованого вживання україномовних термінів на познаку матеріалознавчих понять, для яких у широкому вжитку

·                                  ●    уживають декілька термінів різної етимології (напр., запозичених із різних мов);

·                                  ●     термін, який уживають, не відображає сутности поняття або є некоректний для нього;

·                                  ●    термін є запозикою з іншої мови, хоча для поняття є українськомовний відповідник;

·                                  ●     термін має будь-які інші проблеми вживання, які зазначає автор подання терміна для опрацьовування.

Словник наповнюють за поданням небайдужих учасників матеріалознавчої спільноти. Він є живим документом, який зазнає постійних змін унаслідок роботи команди UMRS_terms над новими проблемними термінами, покращуючи вже наявні у словнику та враховуючи відгуки спільноти. Тому сам словник росте з часом, а терміни можуть зазнавати змін, особливо якщо їхній рейтинґ довіри низький.

Сподіваємось, що цей словник стане в пригоді матеріалознавцям та фахівцям суміжних галузей науки, освіти й виробництва в їхній професійній діяльності.

Команда UMRS_terms розробила алгоритм роботи в он-лайн режимі, використовуючи середовище Google Drive. Кожен учасник має власну теку з робочими файлами, що відповідають певним термінам. Далі подано структуру робочого файла (автентичний текст зі сторінки УМТ без лінгвістичних поправок) з короткою характеристикою:

Розробка

(це робоча область Розробника і групи для обговорення і рекомендацій; інформація до опублікування)

Термін:

Міжнародний відповідник:

Визначення:

Проблема вживання:

Пояснення:

Коментарі розробника:

Пропозиція

(сюди Розробник копіює з «Термінологія – Робоча таблиця» вміст «Пропозиції терміна» від Автора)

Термін:

Міжнародний відповідник:

Значення:

Коментар:

Усі опрацьовані кожним учасником команди терміни подано в робочих файлах, де команда обговорює їх онлайн. За успішного обговорення та вдосконалення ці терміни оцінює спільнота УМТ. Терміни з оціненими та врахованими заувагами спільноти публікують на сторінці УМТ.

Насамкінець цієї короткої ознайомчої статті запрошуємо матеріалознавців, фахівців суміжних галузей науки, освіти й виробництва, а також лінгвістів доєднуватися до нашої команди UMRS_terms, щоб опрацьовувати проблемні матеріалознавчі терміни, критично аналізуючи їх.

 

1. Ярема С. На теми української наукової мови. Львів : Українське товариство з механіки руйнування матеріалів, Львівське крайове товариство «Рідна школа», Наукове товариство ім. Шевченка, 2002. 44 с. 2. Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства ; за ред. І. К. Білодіда. Київ : Наук. думка, 1970–1980. URL: http://ukrlit.org/slovnyk (дата звернення: 20.06.2024). 3. Кияк Т. Р. Прагматичні аспекти стандартизації української термінології. Мовознавство, 1993. № 1. С. 35–38. 4. Соколова С. О. До питання про формування української термінології. Мовознавство, 1993. № 1. С. 33–35. 5. ДСТУ 3966:2009. Термінологічна робота. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять. [Чинний від 2010-07-01]. Вид. офіц. Київ : Держстандарт України, 2010. 32 с. 6. Матеріалознавство : російсько-українсько-англійський словник : 9000 сл. / уклад. Я. А. Криль та ін. Львів : Новий світ-2000, 2009. 301 с. 7. Пінчук С. І., Губенко С. І. Фізичне матеріалознавство. Словник термінологічний рос.-укр.-англ. Дніпропетровськ : РВА «Дніпро-VAL», 2009. 380 с. 8. Криль Я. А., Флюнт О. Р., Криль Г. В. Матеріалознавство. Тлумачний словник : в 2-х т. / за ред. проф. Я. А. Криля. Львів : Новий світ-2000, 2022.

 

 

наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології