УДК 811.161.2: 633.11

Володимир Меженський, Людмила Меженська

Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ

ПРОБЛЕМИ АГРОНОМІЧНОЇ ФІТОНІМІЇ

Проаналізовано стан агрономічної фітонімії, де останнім часом у назвах культури пшениці через уподобляння їх до назв ботанічних видів набуло поширення явище інверсії. Терміносистеми агробологічної класифікації та ботанічної номенклатури різняться порядком слів, де прямий порядок слів притаманно назвам культур, а зворотний порядок – назвам таксонів.

Ключові слова: українська мова, назви культур, пшениця, Triticum, науковий стиль, порядок слів.

Назви рослин, як частини біоти, є важливими для спілкування людей і провадження наукової та господарської діяльності. Культивування рослин і будь-які дослідження на рослинах потребують точного та відповідного найменування таксонів і культонів. Упродовж цивілізаційного розвитку людство випрацювало народну номенклатуру рослин, що згодом розвинулася в упорядковану наукову ботанічну номенклат уру, яку базовано на латинських назвах таксонів. Її доповнює національна система назв таксонів [10,с. 131]. У сільськогосподарській практиці склалася агробіологічна система назв, яку базовано на назвах культур [9, с. 96]. Якщо в ботанічній номенклатурі бінарні назви видів складаються з родової назви у вигляді іменника, розміщеного на першому місці в словосполученні та видового епітету, здебільшого у вигляді прикметника, то в назвах культур прикметник передує іменнику [9, с. 97]. Проте, останніми роками тенденцію інверсії порядку слів у назвах сільськогосподарських культур, що порушує норми української мови [10, с. 136; 12, с. 131]. Неусвідомлене або помилкове намагання наблизити агробіологічну номенклатуру до ботанічної призвело невиправдане адаптування назв культур до видових назв рослин [9, с. 97].

Мета статті є аналізування сучасного стану агрономічної фітонімії щодо застосування порядку слів у назвах сільськогосподарських культур на прикладі пшениці.

Українській мові притаманний вільний порядок слів, проте домінує прямий порядок, тобто нейтральним і саме він притаманний для офіційно-ділового й наукового стилю [2, с. 132; 4, с. 166]. Інверсія часто спричинює зміну експресивної забарви речення, отже, непрямий (зворотний) порядок слів частіше трапляється в розмовному й художньому стилях [2, с. 133; 4, с. 167]. Непрямий (зворотний) порядок слів притаманний також публіцистичному [3, с. 62] та конфесійному [3, с. 72] стилям.

Академічний словник української мови фіксує словосполуки озима пшениця, яра пшениця, гілляста пшениця і двозерна пшениця [15, с. 415]. У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» [1] наведено назви білозерна пшениця, гілляста пшениця, безоста пшениця, двозерна пшениця, низькостебла пшениця, озима пшениця і яра пшениця. Тут за прямого порядку слів узгоджене означення стоїть перед означуваним словом, що є нейтральною позицією для нього [2, с. 133; 4, с. 167]. Прикметник стоїть у препозиції до іменника. Проте, у випадку видових назв у ботанічній номенклатурі, узгоджене означення може бути в постпозиції до іменника – пшениця літня (Triticum aestivale), пшениця однозерна (Triticum monococcum), пшениця роздута (Triticum turgidum) тощо. У цих ботанічних таксонах видового рівня родову назву позначено іменником, а видовий епітет – прикметником, який означає видову ознаку. Так розміщують прикметник після іменника, класифікуючи об’єктів, що входять у загальний клас і постпозиція прикметника не має експресивно-стилістичного забарви. Отже, інверсія в ботанічних назвах рослин є прикметою наукового стилю [2, с. 133; 4, с. 167].

У науковому стилі зворотний порядок слів у назвах рослин, окрім ботанічних назв таксонів, застосовують також у додатках, зокрема в абеткових покажчиках. Це чинять для зручности користувачів та для того, щоб вирізнити змістовну важливість терміна-словосполуки, коли на перше місце ставлять опорне слово словосполуки із залежними від нього словами [6, с. 11], напр., «пшениця» із залежними від нього словами – «озима», «яра» тощо. У нормативних документах терміни-словосполуки в основній частині наводять прямим порядком, а в абетковому покажчику – зворотним порядком [6, с. 30]. У національному стандарті «Пшениця» назви культур м’яка пшениця і тверда пшениця відображено прямим порядком слів, непрямий порядок застосовано тільки в ключових словах, розміщених за абеткою [5, c. 14].

Основним хлібним злаком в Україні є гексаплоїдна пшениця Triticum aestivale, зерно якої йде для виготовлення найкращого хліба. Із зерна тетраплоїдної пшениці Triticum turgidum subsp. durum (Triticum durum), придатніше виготовляти макарони, булгур, кускус. Зернівки цих двох видів пшениці різняться міцністю, і щоб розрізнити їх утворено назви м’яка пшениця і тверда пшениця [11, с. 224]. Карл Лінней описав м’яку пшеницю під латинською назвою Triticum  aestivum – пшениця літня, позначаючи особливість ярих форм, які за весняної сівби розвиваються і достигають влітку. Рене Дефонтен забезпечив науковий опис твердої пшениці, узявши за видовий епітет характерну ознаку її зернівок: Triticum durum – пшениця тверда [11, с. 225]. У цих назвах прикметник «твердий» перебуває з іменником в препозиції або в постпозиції, позначаючи в першому випадку назву культури, а в другому – видову назву. Порушення правил розташування членів речення може спричинити двозначність висловлювання.

Окрім пріоритетної назви Triticum aestivale, цей вид має синонімічні ботанічні назви: Triticum aristatum – пшениця остиста, Triticum cereale – пшениця хлібна, Triticum sativum – пшениця сійна, Triticum vulgare – пшениця звичайна. Українські ботаніки, для Triticum aestivale окрім відповідного латинскому оригіналу перекладу «пшениця літня», додатково використали синонімічну назву «пшениця м’яка» [12, с. 122], похідник від найпоширенішої назви культури м’яка пшениця. Унаслідок утворено подібні пари назв: тверда пшениця – пшениця тверда, м’яка пшениця – пшениця м’яка, перші компоненти яких з прямим порядком слів є назвами культур, а другі інверсійні є назвами таксонів. Назвами культур і таксонів оперують різні терміносистеми, відповідно, агробіологічна класифікація та ботанічна номенклатура. Оскільки в агрономічній практиці водночас уживають обидві системи фітонімів, то це призводить до надзвичайної плутанини.

Фізіологічні раси пшениці, що різняться термінами сівби насіння мають назви озима пшениця і яра пшениця. За кількох неоднорідних означеннях, виражених якісним і відносним прикметниками, першим ставлять якісний прикметник, а другим – відносний, як такий, що виражає суттєвішу чи постійну ознаку. Якщо іменнику передують два відносних прикметника, що є неоднорідними означеннями, то першим ставлять прикметник, що виражає вузькіше поняття [2, с. 135]. Отже, правильними будуть словосполуки озима м’яка пшениця, яра м’яка пшениця тощо.

Назви культур озима пшениця, яра пшениця, які відповідають нормам української мови вживали в довідниках з сортового районування протягом 1958–1975 рр. Через невідомі причини, починаючи від 1977 р. в цих довідниках прикметник поміняли місцями з іменником у назвах культур. Водночас у вступній частині довідників правильне написання назв культур – прикметник – іменник збережено ще впродовж 12 років, поки ці довідники публікували [12, с. 131]. Потім відомості про сорти сільськогосподарських культур дозволені для використання почали оприлюднювати в Реєстрі сортів.

Згідно з Законом України «Про охорону прав на сорти рослин» [8] сорт можна поширювати в Україні лише за умови наявности відомостей про такий сорт у Реєстрі сортів, а реєструють сорт, якщо його віднесено до певного ботанічного таксону. У Реєстрі сортів [14], для видів Triticum aestivum, Triticum durum замість відповідних біномінальних видових назв українською було запроваджено триномінальні назви – пшениця м’яка озима, пшениця м’яка яра, пшениця тверда озима, пшениця тверда яра. У новітніх редакціях реєстру сортів ці назви подано виокремивши наприкінці словосполуки слова «озима», «яра» дужками. Так, у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для використання в Україні [7] до групи зернових культур включено сорти, які віднесено до таксонів Triticum turgidum subsp. dicoccum (Triticum dicoccum), Triticum aestivum, Triticum spelta, Triticum durum, Triticum sphaerococcum, названих, відповідно, пшениця двозерна (пшениця полба звичайна), пшениця м’яка, пшениця спельта, пшениця тверда, пшениця шарозерна (мало б бути кулястозерна). Кожна з українських назв має додаткову познаку в дужках (дворучка, озима, яра). Ці назви є еклектичною мішаниною латинських назв із різних класифікаційних систем роду Triticum із сумішшю українських назв таксонів, частково відповідними наведеним латинським, а також із незрозумілим новотвором «пшениця полба звичайна» та скалькованою з російської назвою «пшениця шарозерна». До речі, на думку ботаніків сприйняття груп культурних рослин як відповідних таксонів суттєво перешкоджає концептуальному розвиткові номенклатури культурних рослин [17, c. 162]. Культурні рослини не можна розглядати як таксони [18, c. 215].

Державний реєстр сортів рослин є лише переліком зареєстрованих сортів, а не номенклатурним довідником, проте взорування на нього призвело до поширення назв зі зворотним порядком слів: пшениця м’яка озима, пшениця тверда яра тощо, які почали вживати в агрономічній літературі заміщуючи правильні назви культур озима м’яка пшениця, яра тверда пшениця.

Аналіз дисертаційних праць на здобуття наукових ступенів доктора й кандидата сільськогосподарських наук, захищених у 2000–2019 рр. засвідчив, що, якщо в першому п’ятиріччі ХХІ ст. 96 % дисертаційних праць мали прямий порядок слів у назвах пшениці, то в четвертому п’ятиріччя ситуація змінилася з точністю до навпаки, коли вже в 97 % дисертаційних праць порядок слів став зворотним (рис.1).

Рис. 1. Співвідношення назв пшениці з прямим та зворотним порядком слів

у назвах дисертацій на здобуття наукового ступеня

(ліворуч сільськогосподарські спеціальності, праворуч біологічні спеціальності) [10, с.140]

Замість яра пшениця або озима пшениця, м’яка озима пшениця або озима м’яка пшениця, м’яка яра пшениця або яра м’яка пшениця, тверда озима пшениця чи озима тверда пшениця, яра тверда пшениця набули поширення назви зі зворотним порядком слів: пшениця м’яка, пшениця озима, пшениця яра, пшениця м’яка озима, пшениця озима м’яка, пшениця м’яка яра, пшениця тверда озима, пшениця тверда яра, пшениця яра тверда, пшениця яра м’яка [10, с. 139]. Водночас у дисертаційних працях біологічного спрямування, що виконують і захищають у науковій спільноті, іншій від агрономічної, така інверсія практично не мала місця. Прямий порядок слів у словосполуках м’яка пшениця, тверда пшениця, озима пшениця, озима м’яка пшениця, яра пшениця однозначно вказує на те, що авторибіологи мають на увазі саме сільськогосподарські культури. Навіть у випадках сполучування української назви з латинською назвою таксона, перша свідчить, що мова йде про культуру, а не вид: м’яка пшениця (Triticum aestivum) [10, с. 140].

Поширення інверсійних назв на познаку культури пшениці потрапило навіть до чинного правопису. Укладачі останньої редакції Українського правопису ввели приклад «пшениця м’яка яра» для ілюстрування неоднорідних означень [16, с. 204]. Текст цього правопису свідчить про численні недогляди, суперечності у формулюванні й потрактуванні мовних процесів та явищ, неузгодженості між пунктами [13, с. 5]. Уведений у такій формі приклад суперечить домінуванню прямого порядку слів в українській літературній мові.

Отже, через заміщення поняття сільськогосподарська культура поняттям ботанічний таксон, які не є тотожними, виникла суміш назв із неусвідомленим задаптуванням назв культур до видових назв рослин, які різняться порядком слів.

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ ; Ірпінь : Перун, 2005. 1728 с. 2. Волкотруб Г. Й. Стилістика ділової мови. Київ : МАУП, 2002. 207 с. 3. Зубков М. Г. Українська мова: Універсальний довідник. Харків : Школа, 2006. 492 с. 4. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2000. 248 с. 5. ДСТУ 3768:2019. Пшениця. Технічні умови [Чинний від 10.06.2019]. Київ : Держспоживстандарт України, 2019. 18 с. 6. ДСТУ 3966:2009. Засади і правила розробляння стандартів на терміни та визначення понять [Чинний від 01.07.2010]. Київ : Держспоживстандарт України, 2010. 34 с. 7. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні / М-во аграр. політики та продовольства України. URL: https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin (дата звернення: 18.07.2024). 8. Закон України. Про охорону прав на сорти рослин. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3116-12#Text (дата звернення: 18.07.2024). 9. Меженський В. М. Агробіологічна класифікація сільськогосподарських культур. Journal of Native and Alien Plant Studies. 2023. Vol. 19. P. 95–128. 10. Меженський В. Сучасний стан найменування рослин у рослинництві на прикладі назв дисертаційних праць. Journal of Native and Alien Plant Studies. 2021. Vol. 17. P. 129–146. 11. Меженський В. Яка різниця: м’яка пшениця чи пшениця м’яка? Етноботанічні традиції в агрономії, фармації та садовому дизайні : матеріали IIІ Міжнарод. наук. конф. (6–9 липня 2020 р., Умань). Умань, 2020. С. 224–231. 12. Меженський В. М. До питання впорядкування українських назв рослин. Повідомлення 12. Назви культур і таксонів роду Triticum L. Plant Varieties Studying and Protection. 2020. Т. 16, № 2. C. 119–136. 13. Редько Є. О. Український правопис (коментар до нової редакції). Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019. 55 с. 14. Реєстр сортів рослин України на 2001 рік. Київ : Алефа, 2001. 139 с. 15. Словник української мови : в 11 т. Т. 8. / гол. ред. І. К. Білодід. Київ : Наук. думка, 1977. 927 с. 16. Український правопис. Київ : Наук. думка, 2019. 391 с. 17. Hetterscheid W. L. A., Brandenburg W. A. Culton versus taxon: Conceptual issues in cultivated plant systematics. Taxon. 1995. Vol. 44, No. 2. P. 161–175. 18. Lam H. J. What is a taxon? Taxon. 1957. Vol. 6, No. 8. P. 213–215.