ТК СНТТ |
| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |
ЗБІРНИК
наукових праць учасників XVIII Науково-практичної онлайн-конференції СловоСвіт 2024
«Проблеми української термінології»
3–5 жовтня 2024 р.
Старчевський В., Кунтий О. Сучасна українська хімічна термінологія – закономірності й особливості // Проблеми української термінології : зб. наук. праць XVIII Наук.-практ. конф. (м. Львів, 3–5 жовт. 2024 р.). Львів, 2024. С. 131.
Володимир Старчевський, Орест Кунтий
Національний університет «Львівська політехніка»
Сучасна українська хімічна термінологія – закономірності Й особливості
© Старчевський В. Л., Кунтий О. І., 2024
Розглянуто стандарти ДСТУ 2439-94 і ДСТУ 2439:2018 та проаналізовано їхні позитивні й негативні сторони. Запропоновано вживати українські терміни поруч із міжнародними. Сучасну хімічну термінологію та номенклатуру увідповіднити з правилами українського правопису.
Ключові слова: українська мова, хімічна термінологія, номенклатура, ДСТУ на терміни та визначення понять.
Сучасна українська хімічна термінологія, базована на національних традиційних і на міжнародних загальноприйнятих назвах хімічних елементів, протягом останніх років зазнавала як еволюційних, так і «революційних» змін. Так, прийнятий 1994 року ДСТУ 2439-94 «Елементи хімічні та речовини прості. Терміни та визначення основних понять. Умовні позначення» цілковито «вихолостив» із назв хімічних елементів українську термінологію, запропонувавши натомість міжнародну. Однак треба зазначити, що в більшості європейських країн у назвах хімічних елементів збережено від 15 до 20 власних традиційних національних термінів. Наприклад, в англійській термінології збережено такі назви елементів, як iron, gold, silver, cooper (усього 13), поляки зберегли 22 традиційні власні назви, болгари – 18, естонці – 15, угорці – 11, турки, голландці, словенці по – 12, французи – 8, фіни – 13. Цей перелік можна продовжувати. І тільки в українському стандарті традиційні назви хімічних елементів було цілковито вилучено!
Аналіз IUPAC свідчить, що рекомендовано вживати для назв хімічних елементів їхні латинізовані назви, але також дозволено вживати національні традиційні назви, які склалися історично. Важливішою рекомендацією IUPAC є теза, що назви елементів і простих речовин є однакові. Якщо керуватися правилами ДСТУ2439-94, то наші жінки носять «Аурумові кульчики та Аргентумові перстені?!!!». Повний абсурд! Мало того, назви хімічних елементів у ньому пишуть із великої букви, що суперечить правилам чинного українського правопису, адже тільки в німецькій мові іменники як частина мови пишуть із великої! В українській мові єдиний іменник пишемо з великої букви – «Бог». Тому й виникло питання заміни ДСТУ 2439-94 та розроблення нового стандарту – ДСТУ 2439:2018 «Хімічні елементи та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи», де повернуто традиційні українські назви хімічних елементів поруч зі збереженням традиційних міжнародних назв. Звичайно, можна дискутувати про первинні назви елементів, таких як «душець, цина, олово» тощо, але українська термінологія, як і мова, теж зазнає змін, і дискусію можна продовжити.
До речі, згідно з українським правописом і вимогами ДСТУ 3966:2009 «Термінологічна робота. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять» маємо вживати чужомовні слова лише тоді, якщо такого терміна в українській мові нема. Пам’ятаймо Шевченкову настанову:
«Учітеся, брати мої,
Думайте, читайте.
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь!».