Сумуймо, шануймо, пам’ятатимемо

(1964–2024)

Цьогорічний навчальний рік Львівська політехніка розпочала без особистости, яка певною мірою була її візитівкою, як і колишні спудеї своєї альма матері славетний Провідник Степан Бандера та звитяжний військовик Роман Шухевич. Замовне й підле вбивство Ірини Фаріон було пострілом в українське Слово, якому вона саможертовно, віддано та творчо служила, керуючись стрижневими життєвим істинами Бог, Україна, Мова!

Майже половину зі своїх 60-ти років, викладаючи в НУ «Львівська політехніка», науковиця не лише щедро ділилася з юнью набутими мовними скарбами, а й, що надважливо, формувала їхню націоцентричну позицію. Подивугідний її як науковий, так і громадсько-політичний ужинок: мовознавиця, доктор філологійних наук, професорка, надактивна політична та громадська діячка, народна депутатка України VII скликання (2012–2014), голова підкомітету з питань високої освіти Комітету Верховної Ради України з питань науки й освіти (2013), полум’яна публіцистка-блогерка, членкиня Політради ВО «Свобода» (2005–2024). Ірина Фаріон авторка 11-ти самостійних наукових праць серед них «Українські прізвищеві назви Прикарпатської Львівщини наприкінці XVIII – початку XIX ст.», «Антропонімійна система Верхньої Наддністрянщини кінця XVIII – початку XIX ст.», «Правопис – корсет мови?: Український правопис як культурно-політичний вибір», «Мова – краса і сила: Суспільно-креативна роль української мови в ХІ – середині XIX ст.», «Отець Маркіян Шашкевич – український мовотворець. Лінгвістичний феномен на тлі світового романтизму», «Степан Бандера – практик, теоретик, містик націоналістичного руху», «Мовна норма: знищення, пошук, віднова», «Афоризми та сентенції Юрія Іллєнка Криниця для спраглих», «Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у ХIV–ХVII ст.: мовна свідомість, мовна дійсність, мовна перспектива», «Мовний портрет Івана Пулюя», «Мовна норма: пошук істини», які витримали декілька перевидань та ще близько 20-ти праць у співавторстві серед яких – остання «Англізми і проти-англізми: 100 історій слів у соціоконтексті».

Крім 6-ти високонаукових праць у Віснику «Проблеми української термінології», вона була ще членкинею його редколегії, а від 2018 р. очолила її. Безперечно варта уваги і її плідна медійна діяльність: 281-на стаття авторського блоґу в «Українській правді»; 160 програм телевізійного культурологійного проєкту «Велич особистости» на парламентському телеканалі «Рада» та 125 програм проєкту «Ген українців» на львівському телеканалі «НТА»; 68 програм проєкту «ПротиАнглізмів» і понад 60 лекцій «ПолітОгляду» й «Курсів із культури української мови» на авторських YouTube-каналах Iryna Farion.

Принциповій і безкомпромісній борчині не раз закидали щодо різкости висловів, висмикували з її палких та переконливих виступів окремі словосполуки й маніпулювали змістом, повсякчасно торочачи «не на часі». Але ніхто не зміг закинути їй звинувачень щодо нефаховости чи облудного популізму, що були життєвим кредо чималого загалу різнорідних толерастів та угодовців, бо вона візіонерськи завжди випереджала той час.

Працівники Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології та всі, хто підтримував і поділяв її погляди й життєву позицію глибоко сумують щодо загибелі непересічної особистости та науковиці, висловлюючи свої щирі співчуття родині нашої колеги.

За дорученням ТК СНТТ Микола Зубков