Термінографічна серія СловоСвіт  № 9

 наступний назад  Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |


Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК З ІНЖЕНЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ



 

    Про словник (2005 р.)

 наступний наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

 

 


 

Російсько-український словник з інженерних технологій = Русско-украинский словарь по инженерным технологиям : [близько 42 тис. термінів] / Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш. – Л. : Ліга-Прес, 2005. – 1024 с. 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) : кольор. ; 12 см. – Систем. вимоги: ОС Windows 98/2000/NT/XP/Vista/7/8. (Термінографічна серія СловоСвіт ; № 9)

 

Словник містить терміни (деякі з тлумаченнями) з технологічних процесів у металообробній та будівельній справі, металургії, гірництві, енергетиці, теплотехніці, хемічній промисловості, а також суміжні терміни з фізики, математики та хемії.

Для наукових та інженерно-технічних працівників, науковців, викладачів, студентів вищих і середніх навчальних закладів, а також для всіх, хто цікавиться науково-технічною термінологією.

 


 

Укладачі:

Марія Ганіткевичд. фарм. н., професор (Національний університет «Львівська політехніка»)

Богдан Кінашк. т. н., доцент (Національний університет «Львівська політехніка»)

Головний редактор термінографічної серії СловоСвіт:

Богдан Рицар – голова Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України

Редактор:

Роман Рожанківський – відповідальний секретар ТК СНТТ

Рецензенти:

Олександра Сербенська – д. філол. н., професор

Микола Кукляк – д. т. н., професор

 

Це видання виходить завдяки фінансовій допомозі Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці з фондів Анатолія Вовка та Олени Джуль

 

Рекомендовано Постійним науковим семінаром Технічного комітету стандартизації

науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України

 


 

Електронний словник СловоСвіт

програма PolyDic, версія 1.0

 

Керівник проекту:

Роман Мисак  –  старший науковий співробітник, ТК СНТТ

 

Розробники:

Андрій Василевський, Олександр Бабійчук

Консультант:

Ігор Калинякк.ф.-м.н., заступник директора з наукової роботи Науково-виробничого центру «ІНТЕХ»

Розроблено на програмному забезпеченні, наданому Науково-виробничим центром «ІНТЕХ»

http://intech.in.ua

 

    Від укладачів

 наступний наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

 

Російсько-український словник інженерних технологій подає науково-технічну термінологію, яка стосується технологічних процесів у техніці. У сучасних технологіях втілено наукові досягнення механіки, тепло- та електротехніки, будівельної та гірничої справи, металургії, металообробки, хемічної та інших галузей виробництва. Таке поєднання різних галузей науки і техніки відповідним чином відображено у доборі термінів словника. Враховано також терміни з фундаментальних наук – фізики, математики, хемії. До багатьох понять подано низку можливих синонімів та пояснень. Не всі синоніми можуть видаватися влучними, але треба мати на увазі, що невдалий в одному контексті термін може виявитися вдалим в іншому і знайти свою область застосування. Вважаємо також, що багатосинонімність має пізнавальну вартість і послужить збагаченню інженерної уяви. Словник дає змогу познайомитися з потенціяльними можливостями української мови, допомагає оволодіти виражальними і словотворчими її засобами.

Словник містить близько 50 тисяч слів-термінів (іменників, прикметників, дієслів та дієприкметників), а також слова загального характеру, що складають науково-технічну лексику.

Словник містить російські терміни (потовщений шрифт), до яких належать окремі слова-терміни (давление, электрический), терміни складені з двох і більше слів (воздействие силовое, закон сохранения энергии), слова з поясненнями (вколачивание (гвоздя, болта)), частини слів (поли-, мега-) та відповідні російським термінам українські відповідники (потоншений шрифт). У складних термінах на першому місці записано слово, основне за семантичним значенням (воздействие, закон).

Словник сформовано за гніздовою системою. Слова-терміни російської частини словника розміщено в абетковому порядку, включаючи компоненти словосполучень при базовому в семантичному відношенні слові гнізда (див. будь-яке гніздо словника). В переліку термінів гнізда базове російське слово позначається першою літерою з крапкою, а відповідне українське слово, враховуючи можливу наявність різних українських відповідників, подано повністю. Наприклад:

ёмкость   ел. ємність,-ності; місткість,-кості

   ё. входящая   ємність вхідна

   ё. загрузочная   місткість завантажувальна

Частина термінів, які належать до конкретного гнізда, але мають самостійне значення, записуються поза гніздом окремою терміностаттею. Наприклад:

гаечный ключ   мутровий ключ

дымовая труба   димар,-ря

Всі російські та українські терміни мають наголоси. Два наголоси над словом показують, що воно вживається рівноправно або з першим, або з другим наголосом. Російські та українські терміни терміностаттей розмежовано прогалиною.

Записи термінів, виражених за допомогою конкретної частини мови, відзначаються певними особливостями. Так терміни-іменники подаються в називному відмінку однини (за винятком тих, які вживаються тільки у множині). Поряд дається закінчення родового відмінкуа. Родовий відмінок вживається в таких випадках:

а) для іменників чоловічого роду, які мають у цьому відмінку закінчення -у, -ю (аналіз,-зу; літій,-ію); 

б) для іменників чоловічого роду, що закінчуються на р, п (вібратор,-ра; якір, якоря; розщіп,-щепу); 

в) для іменників чоловічого і жіночого роду, що закінчуються на мякий або шиплячий приголосний, коли може виникати сумнів щодо родової належності іменника (толь, толю); 

г) для іменників з черговою або випадною голосною (напруженість,-ності; зразок,-зка); 

д) для іменників, у яких при відмінюванні наголос переходить на інший склад

е) для іменників, які пишуться через дефіс у перерахованих вище випадках, а також тоді, коли відмінюються обидві частини іменника (радіус-вектор, радіуса-вектора); 

є) для прикметників, що вживаються як іменники (крива,-вої); 

ж) вказується також форма родового відмінка множини, коли у словнику подано окремо приклад множини іменника російської мови (бегуны   техн. бігуни,-ів).

Терміни-дієслова недоконаного і доконаного виду подано у словнику в одній терміностатті (давать, дать   давати, дати) у формі інфінітиву. Дієслова зворотної форми записуються окремо (растворяться   розчинятися). Частина багатозначних російських дієслів мають українські відповідники, подана у словнику в доконаній, недоконаній та багаторазовій дії. Наприклад:

размечание  розмічення, (недок.дія) розмічання, (багатораз.дія) розмічування

Багатозначні терміни російської мови (поєднання дієслова та іменника) передаються декількома українськими словами, що виражають доконану дію, недоконану дію, наслідок чи результат дії, а деколи – величину чи місце. Наприклад:

облучение  опромінення, (недок.дія) опромінювання, (наслідок) опроміненість,-ності

разлом  розломлення, (недок.дія) розломлювання, розлом,-му (місце)

Прикметники та дієприкметники подаються у словнику в називному відмінку однини чоловічого роду. Під час роботи над словником було вироблено певний підхід щодо записів статей з дієприкметниками та віддієслівними прикметниками. Автори словника вибрали такі їх форми, які забезпечують можливість ефективного перекладу російських текстів на українську мову. Тому поряд з безпосередньо прикметниками та дієприкметниками широко використано їх замінні розгорнуті форми (що [який] + дієслово тощо).

Двозначні російські активні дієприкметники та віддієслівні прикметники активної здатності на -чий мають українські відповідники на -а[я,и]льний та розгорнутої замінної форми (регулирующий   регулювальний, що [який] регулює). Інші російські віддієслівні прикметники активної здатності передано формами на -ний, -і[ї]вний, -ійний, -чий, -овий тощо (очистительный   очисний; разрушительный   руйнівний; коммутационный   комутаційний; распределительный   розподільчий; пусковой   пусковий).

Пасивним російським дієприкметникам теперішнього часу поставлено у відповідність українські дієприкметники у формах на -у[ю]ваний, -ований, -а[я,е]ний та в розгорнутих замінних формах (охлаждаемый  охолоджувальний, якого охолоджують; деформируемый  деформований, якого деформують; ламаемый  ламаний, якого ламають). Російські прикметники пасивної здатності передано українськими прикметниками форм на -ний, -і[ї]вний, -овний, -а[я,е]нний та розгорнутими замінними формами (раздвигающийся  розсувний, що [який] розсовується; моделирующийся  моделівний, що [який] моделюється; переключающийся  перемиканний, що [який] перемикається). Часто замість прикметників пасивної здатності використовуються пасивні дієприкметники (обследующийся  обстежуваний).

Неперехідні російські дієприкметники теперішнього часу мають українські відповідники у формах на -чий, -о[и]мий та різних розгорнутих замінних формах (нержавеющий  нержавіючий; движущийся   рухомий; уменьшающийся   щораз менший; усиливающийся  дедалі сильніший). В українській мові замість неперехідних дієприкметників часто використовуються пасивні (питающийся   живлений; появляющийся   появний). Російським прикметникам неперехідної здатності поставлено у відповідність українські прикметники форми на -кий, -ливий, -чий тощо (качающийся   хиткий; меняющийся   мінливий; пульсирующий  пульсуючий).

Слова-терміни подаються без вказування частини мови, яку вони собою виражають. Нічим не позначені також відмінювані слова. Невідмінювані слова мають позначку “(нескл.)”.

Якщо російський термін однозначний і має декілька українських відповідників, то їх відокремлено комою, крапкою з комою чи взято в дужки. На першому місці подано нормативний відповідник, а після нього наведено відповідники з нижчою їх нормативністю. Наприклад:

разваленный  розвалений, зруйнований

Якщо багатозначний російський термін передається різними українськими відповідниками, то вони виокремлюються арабськими цифрами і розділюються крапкою з комою разом з поясненнями. Наприклад:

редуктор  редуктор,-ра (1. механізм, який змінює величину швидкості обертання під час передачі руху від одного вала до іншого; 2. пристрій, який зменшує тиск рідини або газу в трубопроводі)

Слова іншомовного походження подано з поясненнями. Наприклад:

реография  реографія (метод реєстрування опору тіла людини змінному струмові)

реометр  реометер,-ра (прилад, яким вимірюють витрату газів)

У словнику враховано вимоги нового Правопису української мови: 

1. У термінах чужомовного походження сполучення “іа” передавати українським відповідником “ія”: радіяція, потенціял тощо. 

2. Усунено розбіжність у написанні термінів із коренем “магнет”, тобто магнет, магнетик, магнетний, магнетострикція тощо.

3. Повернено притаманні українській мові написання термінів метер, циліндер, фільтер тощо (але метра, циліндричний, фільтрувати тощо), а також проєкт, проєкція, йон.

4. У запозичених термінах негрецького походження та їхніх похідних передавати латинську літеру “h” українською “г”; латинську літеру “g” – українською літерою “ґ”: ґаз, ґібс, ґрадієнт, реаґент, сеґнетоелектрик, ориґінал, інтеґрал тощо.

5. Усунено суперечності у написанні слова “хемія” та похідних від нього. Отже хемія, хемосорбція, хемолюмінесценція.

6. У термінах грецького та латинського походження сполучення “au” передано українським “ав”: авдіо, автентичний.

У словнику закладено принципи відновлення автентичності української мови: масло – олива, олія, олій; гайка – мутра.

Назви нафтопродуктів (бензина, парафіна), у склад яких входять вуглеводні, схвалені кафедрою технології нафти Національного університету “Львівська політехніка” (Російсько-український словник з хемії та хемічної технології – Львів, Вид-во ДУ “Львівська політехніка”, 1993).

Словник пропонується широкому загалові фахівців у галузі технічних знань, а також працівникам вищої та середньої технічної освіти.

Для складання реєстру термінів використано найрізноманітнішу науково-технічну літературу, підручники для технічних вузів, Технічну енциклопедію, Словник української мови в 11 томах, російсько-українські словники різних років видання, Політехнічний словник, словники з фізики та хемії.

 

    Про словник (2013 р.; 2-гевидання)

 наступний наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

 

 

►  переглянути / завантажити 

 


 

Російсько-український словник з інженерних технологій = Русско-украинский словарь по инженерным технологиям : [близько 42 тис. термінів] / Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш. – 2-ге вид. – Л. : Вид-во Львівської політехніки, 2013. – 1024 с. (Термінографічна серія СловоСвіт ; № 9)

 

Словник містить терміни (деякі з тлумаченням) з технологічних процесів у металургії, будівництві, гірництві, енергетиці, теплотехніці, хемічній промисловості, а також суміжні терміни з фізики, математики та хемії.

Для наукових та інженерно-технічних працівників, науковців, викладачів, студентів вищих і середніх навчальних закладів, а також для всіх, хто цікавиться науково-технічною термінологією.

 


 

Видання було здійснено в рамках участі ТК СНТТ у Програмі розвитку української мови, української культури та історичної свідомості громадян України на території Львівської області на 2012–2014 рр.

 

 

наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології