УДК 811.161.2’06’373.45.005

Ірина Кочан

Львівський національний університет ім. І. Франка

ДИНАМІКА З’ЯВИ ТЕРМІНІВ ІЗ МІЖНАРОДНИМИ КОМПОНЕНТАМИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

(слова з компонентом гідро-)

© Кочан І. М., 2015

Розглянуто з’яву й фіксування у словниках термінів із компонентом гідро- в сучасній українській мові. З’ясовано їхні тематичні й семантичні групи, царину використання, зміну семантичної структури слова, їхню парадигматику та синтагматику, доцільність уживання в сучасних терміносистемах.

Ключові слова: українська мова, термінологія, міжнародні компоненти, слова зі складником гідро-.

The article considers the emergence and fixation in the dictionaries of the terms with the component hydro- in the modern Ukrainian language. It clears up their thematic and semantic groups, sphere of usage, the change of the semantic structure of a word, their paradigmatic and syntagmatic, the appropriateness of their usage in the modern systems of terms.

Keywords: Ukrainian language, terminology, international components, words with the component hydro-.

Кожна мова має свій міжнародний фонд слів, без яких не може обійтися, оскільки заступити їх цілковито національними відповідниками не вдається. Ідеться про слова з так званими інтернаціональними компонентами греко-латинського походження, відомі багатьом індоєвропейським мовам. Це здебільшого слова науково-технічної царини, що мають статус термінів різних галузей знань.

Мета. У розвідці розгляньмо становлення таких слів протягом сторіччя: від початку ХХ до перших десятиріч ХХI. За допомогою філологічних, термінологічних і перекладних словників, з’ясуймо час з’яви слів із компонентом гідр(о)- в українській мові, належність їх до певних наукових царин та розширювання і звужування семантичної структури термінів. Відповідно об’єкт дослідження – слова з компонентом гідро-, предмет – фіксування їх у словниках, семантичні процеси в цих словах, їхня парадигматика й синтагматика.

Слова з міжнародними компонентами вже не воднораз були в полі зору науковців, як то: Л. Азарова, Є. Карпіловська, Н. Клименко, А. Кислюк, Н. Кочукова, Г. Кухарчук, М. Фещенко, І. Черненко й ін., однак терміни з компонентом гідро- саме вони не досліджували.

Як зазначено в «Етимологічному словнику української мови», це перший компонент складних словосполук на взір: гідроавіація, гідробур, гідровузол, гідроелектростанція, гідроенергія, гідрольодоріз тощо. З’явився внаслідок виокремлення зі складних слів грецького походження типу гідрографія, у яких перший компонент ύidro – “вода” [8, т. 1, с. 513]. У складних словах відповідає поняттям “вода”, “водний простір” [18, с. 168].

«Словарик чужих і не дуже зрозумілих слів» В. Доманицького (1906) не містить жодного слова з таким компонентом. Як засвідчує «Словар чужих слів» З. Кузелі та М. Чайковського, який побачив світ 1910 р. в Чернівцях, на той час були лексеми: гідроґрафія, гідродинаміка, гідрологія, гідроманія, гідромантія, гідрометр, гідропат, гідропсія, гідростатика, гідростатична вага (аерометр), гідросфера, гідротерапія, гідротехніка, гідрофобія [17, с. 71–72]. Отже, на початку сторіччя було чимало таких слів, що функціюють і нині.

Г. Голоскевич (1929) подає: гідроаляція, гідроген, гідрогеологія, гідродинаміка, гідроелектростанція, гідролог, гідрологічний, гідрологія, гідромеханіка, гідропатичний, гідропатія, гідроплан, гідростатика, гідротерапевт, гідротерапічний, гідротерапія, гідротехнік, гідротехніка, гідротехнічний [6, с. 75]. Збігаються лише окремі слова (їх у переліку підкреслено).

«Словник чужомовних слів» І. Бойківа, О. Ізюмова, Г. Калишевського й М. Трохименка (1932) ввібрав лише такі слова на гідро-: гідрогель, гідрогеологія, гідрогнозія, гідрогномонія, гідрогност, гідрографічний, гідрографія, гідродинаміка, гідроелектричний, гідрооль, гідроїд, гідрокарбюр, гідрокерам, гідрокефал, гідроксил, гідроліза, гідрологія, гідромантія, гідромедузи, гідрометальопластика, гідрометеори, гідрометр, гідрометрія, гідромеханіка, гідронефроза, гідропат, гідропатичний, гідропатія, гідроплян, гідропневматичний, гідропневмонія, гідропсія, гідропульт, гідроскоп, гідростатика, гідростатичний, гідросфера, гідротахометр, гідротерапія, гідротехніка, гідроторакс, гідроторф, гідротропізм, гідрофан, гідрофіли, гідрофільний, гідрофіт, гідрофітологія, гідрофобія, гідрофон, гідрохемія, гідрохінон – усього 52 слова [2, с. 107–108]. У словнику О. Скалозуба (1933) є слова: гідроген, гідрографія, гідрографічний, гідродинаміка, гідрокефал, гідрологія, гідромантія, гідрометр, гідропат, гідропатія, гідроплан, гідроскоп, гідростатика, гідросфера, гідротерапія, гідрофобія [16, с. 62–63]. У словнику 1937 року – гидроплян, гідротерапія. Є різниця між науковими й авторськими виданнями [9].

Отже, кількість слів із цим компонентом постійно більшає. Розбіжності спостерігаємо як у написанні таких слів у західноукраїнських і українських виданнях, так і у їхньому трактуванні. Порівняймо: гідрольоґія – наука про води, особливо мінеральні [17, с. 71], і гр. – 1) наука про склад природних вод; 2) зокрема – про мінеральні цілющі води [2, с. 107].

«Словник чужомовних слів» Артема Орла (1963), що вийшов у Нью-Йорку, має 49 лексем. Новими є: гідроавіяція, гідроаеродром, гідроаероплян, гідробіологія, гідрогастер, гідроген, гідрогенізація, гідрограф, гідрогенератор, гідродинамічний, гідрокінематика, гідроліт, гідролог, гідроманія, гідрометалюрґія, гідрометеорологія, гідромодуль, гідросульфат, гідросульфіт, гідротакса, гідротермальний, гідротропізм, гідрофілія, гідроцефалія [10, с. 203–205].

«Російсько-український технічний словник» (1961) подає 134 терміни, серед яких не повторено в попередніх словниках: гідроавіаційний, гідроавтомат, гідроагрегат, гідроакумулювання, гідроакустика, гідроароматичний, гідроаероплан, гідроаеропорт, гідроберацит, гідробудівник, гідробудівництво, гідровелосипед, гідрогель, гідрогенізаційний, гідрогенізація, гідрогенізувати, гідрогенний, гідрогеологічний, гідрогетит, гідрограф, гідродвигун, гідродільниця, гідродобуток, гідродоломіт, гідродомкрат, гідроекскаватор, гідроекскаваторний, гідроелектричний, гідроелектрометалургія, гідростанція, гідроенергетика, гідрозавіса, гідрозакладка, гідрозоль, гідроізогіпси, гідроізол, гідрозоловидалення, гідроізоляційний, гідроізоляція, гідрокарбонат, гідрокаучук, гідрокомплекс, гідрокомпресор, гідроксид, гідроксиламін, гідроксилування, гідроксильний, гідрольодоріз, гідролізапарат, гідролізит, гідроліт, гідролітичний, гідрологічний, гідрологія, гідролокація, гідромагнетизм, гідромаса, гідроматик, гідрометричний, гідромеханізація, гідромодуль, гідромодульний, гідромонітор, гідромоніторник, гідромуфта, гідронавалка, гідронавалювальний, гідронасос, гідроновий, гідрономія, гідрознепилювання, гідроокис, гідрооксалат, гідровідбій, гідропередача, гідроплан, гідропластика, гідропневматичний, гідропідйомник, гідропрес, гідропривод, гідропульпер, гідропульсатор, гідропульт, гідрорейсформінг, гідролітак, гідросепаратор, гідросилікат, гідроспоруда, гідростабілізація, гідростанція, гідростатика, гідростатичний, гідротатор, гідротахометр, гідротерма, гідротермальний, гідротермічний, гідротехнік, гідротехнічний, гідротипи, гідроторф, гідротранспорт, гідротрансформатор, гідротурбіна, гідротурбобудування, гідроустановка, гідрофан, гідрофізика, гідрофільність, гідрофобний, гідрофобність, гідрофон, гідрохінон, гідроцелюлоза, гідроциклон, гідроцинкіт, гідрошахта [15, с. 88–90].

У «Словнику української мови» 84 слова. Уперше натрапляємо на лексеми: гідробіолог, гідробіологія, гідровал, гідровідбивання, гідровузол, гідрогеологічний, гідрогеологія, гідрограф, гідроелеватор, гідроелектричний, гідроелектростанція, гідроенергетика, гідроенергетичний, гідроенергія, гідроізоляційний, гідроізоляція, гідроліз, гідролізний, гідролізувати, гідролітак, гідролітичний, гідролог, гідрологічний, гідрологія, гідролокатор, гідролокація, гідромеліоративний, гідромеліоратор, гідромеліорація, гідрометалургія, гідрометр, гідрометричний, гідрометрія, гідрометслужба, гідромеханізатор, гідромеханізація, гідромеханіка, гідромеханічний, гідромонітор, гідромоніторний, гідромоніторник, гідроокис, гідропарк, гідропат, гідропатія, гідропатичний, гідроплан, гідропоніка, гідропульт, гідроресурси, гідроспоруда, гідростанція, гідростат, гідростатика, гідростатичний, гідросфера, гідротерапія, гідротехнік, гідротехніка, гідпроторф, гідротурбіна, гідротурбобудування, гідрофізичний, гідрофіт, гідрофіти, гідрофобний, гідрофобність, гідрохімічний [21, т. 2, с. 66–67].

«Словник іншомовних слів» за ред. акад. О. Мельничука (1974) має 101 слово, а (1985) – 94: гідроавіація, гідроагрегат, гідроаеродром, гідроаеромеханіка, гідроакустика, гідробіологія, гідробіоніка, гідробіонти, гідробіос, гідроблок, гідровібратор, гідрогенез, гідрогенерація, гідроген, гідрографія, гідродинамічний, гідроелеватор, гідроелектричний, гідроізол, гідроізоляція, гідроінтегратор, гідроїдні, гідрокарбонати, гідрокомбінезон, гідрокортизон, гідрокс, гідроксил, гідролази, гідролаколіти, гідроліз, гідролізер, гідролімфа, гідрологічний, гідрологія, гідролокація, гідромасаж, гідромедуза, гідромеліорація, гідрометалургія, гідрометеори, гідрометеорологічний, гідрометрія, гідромеханізація, гідромеханіка, гідромодуль, гідромонітор, гідромуфта, гідронавт, гідронефроз, гідроніміка, гідроперит, гідроплан, гідропланування, гідропоніка, гідропульт, гідросепаратор, гідростат, гідростатика, гідросульфати, гідросфера, гідротаксис, гідротерапія, гідротерми, гідротермічний, гідротехніка, гідротипія, гідроторакс, гідроторф, гідротрансформатор, гідротропізм, гідрофільність, гідрофобія, гідрофобність, гідрохорія, гідроцефалія, гідроциклон, гідроциліндр [18, с. 161–164].

Попри те, що технічний словник вийшов раніше за тлумачний та іншомовних слів, лексем із компонентом гідро- в ньому значно більше, бо він має значну кількість вузькогалузевих термінів, що не властиво для загальномовних словників.

У «Російсько-українському словнику наукової та технічної мови» (1997) О. Войналовича та В. Моргунюка є ще терміни: гідропульсатор, гідророзрив, гідророзривання [5, с. 41].

«Російсько-український словник фізичних термінів» Ю. Каравана, С. Клоса та ін. (1994) містить: гідроакустика, гідроаеромеханіка, гідрогенізаційний, гідрогенізація, гідрограф, гідродвигун, гідродинаміка, гідродинамічний, гідродомкрат, гідроелектричний, гідроелектростанція, гідроенергетика, гідроенергія, гідроізоляція, гідрокомпресор, гідроксил, гідрметеор, гідрометрія, гідромонітор, гідроокис, гідростатика, гідростатичний, гідротермічний, гідротропія, гідротурбіна, гідрофізика, гідрофільність, гідрофобний [14, с. 45].

Чітко простежується розподіл таких слів за науковими напрямами у словниках наукової термінології. У книзі «Суспільні науки» (1994) є лише кілька слів: гідронім, гідроніміка, гідронімічний, гідронімія, гідротерпен, що є переважно мовознавчими термінами [11, с. 92]. У книзі «Біологія. Хімія. Медицина» (1996) вміщено понад 300 слів із цим компонентом. Крім вищезазначених, тут є: гідроацилювання, гідроаероіонізатор, гідроаероіонізація, гідробактеріоз, гідробензоїн, гідрогенізація, гідрогенізований, гідрогеніт, гідрогеологія, гідродинаміка, гідройодид, гідрокарбонат, гідрооксамовий, гідроксибензол, гідроксид, гідроксиламін, гідроксилювання, гідроксоній, гідроксонітрид, гідроксокандад, гідроксосіль, гідролабільність, гідролімфа, гідромеофіт, гідроміцет, гідромолібдат, гідроналій, гідронастія, гідронафталін, гідрознесірчення, гідроксилкінуренія, гідропероксигрупа, гідропероксид, гідропероксокарбонат, гідропневмоперикардид, гідропоніка, гідропот, гідрорубеановий, гідроспермія, гідростанілювання, гідросульфуризація, гідротермальний, гідротермічний, гідроурацил, гідроуретер, гідроуретеронефроз, гідрофітон, гідроформінг, гідроофтальм, гідрохінон, гідроцеле, гідроцель, гідроцефалія, гідроціанування, гідроцистома тощо [12, с. 128–131]. Усе це назви хемічних сполук, хвороб, понять біології.

У книзі «Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос» (1998) є такі терміни: гідроборацид (геол.), гідрогетит, гідрозабивання, гідрозавіса, гідрозамок, гідроізогіпса, гідроізоляція, гідроізоп’єза, гідролаколіт, гідромережівковий, гідропересувач, гідропульпер, гідропульт, гідросинхронний, гідросистема, гідросуміш, гідроталькіт, гідропідсилювач, гідрофільність, гідрофотометр, гідроциклон, гідроцикліт, гідрохвилі, гідрояскравомір тощо [13, с. 128–131].

Сьогодні фіксуємо ще такі слова, як: гідрокрекінг (процес переробляння нафтових фракцій), гідроізоп’єза (лінія на мапі для відображання рівнів напірних вод), гідрокортизон (ліки на основі гормонів тварин і людини), гідролаколіт (багаторічний бугор із льодяним ядром, утворений у результаті збільшення об’єму підземних вод при замерзанні в умовах гідростатичного напору).

Слова з цим компонетом в українській мові позначають:

1) назви осіб за фахом чи діяльністю: гідробіолог, гідролог, гідромеліоратор, гідромеханізатор, гідромоніторник, гідронавт, гідропат, гідротехнік тощо. Напр.: гідробіолог – фахівець із гідробіології; гідромеханізатор – особа, що працює в галузі гідромеханізації; гідронавт – спеціально підготовлена особа, яка може тривалий час перебувати в підводній споруді (апараті), не виходячи на поверхню води чи землі;

2) назви наук та їхніх галузей: гідроаеромеханіка, гідроакустика, гідробіологія, гідробіоніка, гідрогеологія, гідрографія, гідродинаміка, гідроенергетика, гідрокінетика, гідрологія, гідрометрія, гідромеханіка, гідропедологія, гідростатика, гідротехніка, гідрофізика, гідрохімія тощо. Напр.: гідроаеромеханіка – розділ механіки, що вивчає рівновагу й рух рідких і газуватих середовищ, а також їхню взаємодію між собою і з твердими тілами; гідроакустика – учення про виникнення, поширення й приймання звуків у водоймах; гідробіологія – наука, що вивчає живі організми прісноводих і морських водойм та водотоків у взаємодії їх між собою та довкіллям; гідропедологія – наука про форми й закономірності руху води у ґрунті;

3) назви хемічних первнів та їхніх сполук: гідроген, гідрозолі, гідрокарбонати, гідроокис, гідросульфати, гідросульфіти. Напр.: гідроген – латинська назва хемічного первня водню, застосовують у назвах сполук із воднем і процесів за його участю; гідрокарбонати – кислі солі вугільної кислоти, регулюють постійність реакції крови в організмі; гідросульфати – кислі солі сірчаної кислоти;

4) назви рідин: гідрозолі, гідролімфа, гідротерми. Напр.: гідролімфа – рідина, що циркулює в кишковосудинній системі деяких кишковопорожнинних тварин, постачає клітинам поживні речовини й виводить продукти обміну; гідротерми – гарячі водні розчини в надрах Землі, що утворюються у процесі застигання магми;

5) назви лікарських препаратів: гідрокодон, гідрокортизон, гідроперит, гідрохінон. Напр.: гідрокодон – лікарський препарат, протикашльовий засіб, застосовують для лікування легень і верхніх дихальних шляхів; гідрокортизон – один із гормонів кори надниркових залоз; гідроперит – лікарський препарат, застосовують як дезінфікувальний засіб для лікування запальних слизових оболонок у гінекології;

6) назви хвороб: гідроперикардид, гідропанкреатоз, гідропневмоторакс, гідроофтальм тощо. Напр.: гідронефроз – захворювання нирок людини чи тварини, якому властиве проґресувальне розширення ниркових чашечок і миски, що призводить до атрофії ниркової паренхіми, зумовлює порушення виведення сечі; гідроторакс – скупчення транссудату в плевральній порожнині, виникає під час різних серцевих і ниркових захворюваннях;

7) назви приладів, пристроїв, механізмів: гідроавтомат, гідроагрегат, гідроаероплан, гідробуфер, гідрогенератор, гідродомкрат, гідроелеватор, гідрокомпресор, гідролізер, гідролокатор, гідрометр, гідромодуль, гідромонітор, гідромуфта, гідросепаратор, гідростат, гідротрансформатор, гідротурбіна, гідрофон, гідрциклон, гідроциліндр. Напр.: гідроавтомат – автоматично-діючий пристрій, де водяний напір використовують для стиснення або розрідження повітря, а таке повітря – для піднімання води; гідробуфер – гідравлічний пристрій, що прибирає щогли, підпори та інші конструкції, що відкидають під час старту ракети; гідрогенератор – генератор змінного струму, що його урухомлює гідротурбіна; гідролізер – апарат для гідролізу, застосовуваний у крохмалепатоковому виробництві; гідрометр – прилад для визначання кількості та швидкості руху води у водному басейні;

8) назви установ, організацій: гідрометслужба, гідропарк, гідрошахта. Напр.: гідрометслужба – установа, де систематично спостерігають за станом погоди, режимом рік, озер, морів тощо; гідропарк – парк зі штучними або природними водоймами, які зазвичай використовують для водного спорту й купання; гідрошахта – підприємство гірничої промисловості, де вугілля або інші корисні копалини видобувають підземними способами, застосовуючи засоби гідромеханізації;

9) назви споруд: гідроелектростанція, гідроканал. Напр.: гідроелектростанція – скорочення від гідроелектрична станція; гідроканал – канал для випробувань моделей кораблів, човнів, гідролітаків тощо;

10) назви способів і методів: гідроакумуляція, гідровідбивання, гідрогенізація, гідроекструзія, гідрокс, гідролокація, гідромасаж, гідромеліорація, гідромеханізація, гідротерапія, гідропоніка, гідротаксис, гідротипія, гідрохорія, гідроцефалія. Напр.: гідроакумуляція – нагромадження гідроенергії створенням запасів води у водосховищах верхнього б’єфа, гідровідбивання – видобування вугілля струменем води; гідрогенізація – приєднання водню до простих і складних речовин за наявності каталізаторів; гідролокація – визначання за допомогою звукових хвиль місця перебування у воді рухомих і нерухомих об’єктів; гідромасаж – масаж під водою з лікувальною та профілактичною метою тощо.

11) властивості, якості: гідропрофільність, гідрофобність. Напр.: гідропрофільність – властивість дуже подрібнених високодисперсних частинок речовини приєднувати до себе молекули води; здатність деяких речовин змочуватися водою; гідрофобність – властивість деяких речовин не змочуватися водою;

12) стосунок до того, на що вказує основа: гідроавіаційний, гідроакустичний, гідрогеологічний, гідрографічний, гідродинамічний, гідроелектричний, гідроенергетичний, гідролітичний, гідрологічний, гідромеліоративний, гідрометеорологічний, гідромеханічний, гідромоніторний, гідронімічний, гідропатичний тощо. Напр.: гідродинамічний – пов’язаний із гідродинамікою; гідроенергетичний – стосується до гідроенергії; прикметник до гідроенергетика; гідрометеорологічний – той, що стосується гідрологічних та метеорологічних явищ;

13) процеси: гідролізуватися – розкладатися, сполучаючись із водою .

Найчисленнішими є групи, що позначають, стосунок до того, на що вказує твірна основа, а також для позначання приладів, пристроїв, механізмів, методів і способів.

Полісемію мають такі слова: гідромедуза, гідрофільність. Пор.: гідромедуза 1) рід плазунів родини зміїношийних черепах; 2) медузоїдні особини деяких кишечнопорожнинних тварин класу гідроїдних; гідрофільність – 1) властивість дуже подрібнених (високодисперсних) частинок речовини приєднувати до себе молекули води; 2) здатність деяких речовин змочуватися водою. У нових словниках полісемію подано до термінів гідроізоляція, гідросуміш, гідромодуль, гідроударний. Наприклад: гідросуміш – 1) спеціально приготовлена суміш різнорідних рідин, що має цільові властивості; 2) механічна суміш часток сипких чи подрібнених твердих матеріалів із водою – пульпа чи будівельний розчин; гідроударний – 1) який має ударну дію, яку створює тиск рідини (про машини, механізми); 2) пов’язаний із використанням гідравлічних машин ударної дії.

Деякі терміни мають ознаки синонімії (гідротерапія – водолікування, гідромасаж – водний масаж), антонімії (позитивний гідротаксис – негативний гідротаксис), зіставлення (гідроцефалія природжена – гідроцефалія набута).

Окремі слова виконують функцію родового терміна стосовно видових, зокрема для позначування хемічних сполук: гідроксид (калію, магнію); гідрохлорид (аміну, аніліну, сальсонілу); гідроксил (глюкозидний, напівацетальний, спиртовий, фенольний); процесів: гідроліз (відновлювальний, окислювальний, лужний, кислотний; крохмалю, целюлози); у техніці: гідротурбіна (ківшева, поворотнолопатева, пропелерна, співвідносна, спарена, тихохідна, швидкохідна). Або належать до складу видового: гідроксильний (водень, показник, радикал) ~ а (група), гідрофільний (центр, колоїд) ~ а (група, поверхня, речовина), ~ е (з’єднання); гідротермічний (коефіцієнт, режим), ~ а (обробка); гідрофобний (колоїд, силікат); ~ а (група, плівка, поверхня), ~ е (з’єднання), ~ і (рослини); гідростатичний (лот, напір, парадокс, прес, рівень, рівнемір, тиск),~ а (рівновага, трансмісія); гідротехнічний (тунель), ~ а (ділянка, споруда), ~ е (будівництво), гідрологічний (прогноз, режим, сезон, стаціонар), ~ а (мережа, станція); гідродинамічний (трансформатор, напір), ~ а (активність, мережа, напруга, труба),~ е (моделювання, гальмо).

Компонент гідро- поєднано з одним чи кількома міжнародними терміноелементами: гідрограф, гідрографія, гідролог, гідрологія, гідрометр, гідропат, гідропатія, гідроплан, гідрофон, гідростат; гідробіолог, гідроаероплан тощо.

А також з іншомовними основами: г р е ц ь к и м и: гідроакустика, гідробіолог, гідрограф(ічний), гідродинаміка, гідроелектрика, гідроенергія, гідрометалургія, гідромеханізатор, гідромеханіка, гідропатія, гідростатика, гідросфера, гідротерапія, гідротехніка; л а т и н с ь к и м и: гідроаероплан, гідрогенератор, гідролокатор, гідролокація, гідромеліорація, гідроплан, гідростанція тощо; а н г л і й с ь к и м и: гідромонітор, гідропарк; ф р а н ц у з ь к и м и: гідроавіація, гідроізоляція; гідроресурси, гідротурбіна; н і м е ц ь к и м и: гідропульт, гідроторф; гідрошахта тощо.

Поєднано цей компонент і з у к р а ї н с ь к и м и основами: гідровідбій, гідровузол, гідролітак, гідропередача тощо.

Нерідко спостерігаємо комбінацію тричленних утворин на взір гідрометеослужба, гідротурбобудування тощо. Названі терміни – це синтез національних й інтернаціональних компонентів.

У сучасній мові стали рідковживаними такі терміни: гідрогнозія (наука про розподіл вод на земній кулі); гідрогноманія (винайдення джерел за допомогою чарівної гіллячки); гідрокерам (глиняна посудина з дірчастими стінками); гідрокарбюр (один із легких продуктів переганяння кам’яновугільного дігтю) тощо. Натомість з’явилися гідрозмив, гідропульт, гідролокатор, гідрокомпресор і под.

Отже, серед термінів із компонентом гідро-: 1 дієслово (гідрогенізувати), 31 прикметник (гідроавіаційний, гідроакустичний, гідроароматний, гідрогенізований, гідрогеологічний, гідрографічний, гідродинамічний, гідроекскаваторний, гідроелектричний, гідроенергетичний, гідрознепилювальний, гідроксильний, гідролітичний, гідрологічний, гідромеліоративний, гідрометеорологічний, гідрометричний, гідромеханічний, гідромоніторний, гідронавалювальний, гідронімічний, гідроновий, гідрооксамовий, гідропатичний, гідропневматичний, гідрорубеановий, гідростатичний, гідротермальний, гідротермічний, гідрофільний, гідрофобний і 308 іменників. Усього 340 слів цих частин мови. Це терміни хемії, біології, медицини, техніки, фізики, геології.

У постпозиції цей компонент є у слові: акрогідроз – підвищена пітливість долонь і підошов [22, т. 1, с. 63], та кристалогідрати – кристалічні речовини, у складі молекул яких є кристалізаційна вода) [20, с. 371 ].

П. Штепа пропонує цей терміноскладник заступати “водо”, наприклад: гідроаероплан – водосідний літак, гідроелектростанція – водоелектрівня, гідроенергія – водосила, водоснага, водопотуга, водопотужність; гідроліз – волорозклад, гідролог – водознавець, гідрометр – водомірка, гідронефроз – нирководянка, гідроніміка – назви вод, гідропсія – водянка, гідротерапія – водолікування, гідроторакс – ґрунтоводянка, гідротурбіна – водотурбіна, гідрофобія – сказ, гідрофон – водослухавка, гідроцефалія – голововодянка, водянка голови [23, с. 60].

Аналогічної концепції дотримується М. Вакуленко. У «Фізичному словнику» (1996), крім прямих аналогів, він пропонує такі відповідники до слів із компонентом гідро-: гідродинаміка – водорух, гідроксил – водокисень, гідроліз – водорозклад, гідрометр – водомір, водомірець, водомірка, гідрофон – водослухавка [3, с. 69]. Однак, якщо слова на гідро- вжито лише у складі термінологічної лексики, то слова на водо- тяжіють більше до загальновживаної лексики і їх сполучено переважно з рідномовними опорними основами.

Польська мова подає рівнобіжно як інтернаціональні терміни, так і терміни національні, порівняймо: гідроавіація – lotnictwo wodne, гідродинаміка – hydrodynamika, гідрологія – hydrologia, wodoznawstwo, гідромеліорація – melioracja wodna, гідроплан – wodnoplatowiec, hydroplan, гідроспоруда – budowla hydrauliczna, гідротехнік – hydrotechnik, гідрохімія – hydrochemia, гідроелектростанція – elektrownia wodna, hydroelektrownia. У чеській: hydrodynamika, hydrolýza, hydrologie, hydromeliorace (vodní meliorace), hydrometeorologie, hydrometeorologická služba, hydromonitor (vodní tryskač), hydroplán (hydroavion), hydroelektrárna (vodní elektrárna), hydrotechnika (vodní turbina), hydrouzel (vodní dílo).

Терміноелемент дає лише вказівку на те, що слова, до яких він увіходить, стосуються води – водної техніки, водолікування, механіки, фізики, хемії, медицини тощо.

1. Андерш Й. Ф., Неруш Г. І. й ін. Чесько-український словник: у 2-х т. / Й. Ф. Андерш, Г. І. Неруш, В. Д. Цвях, Г. Т. Яценко, Т. Б. Бобошко, С. Є. Доломан. – К. : Наук. думка, 1989. – 1199 с. 2. Бойків І., Ізюмов. О., Калишевський Г., Трохименко М. Словник чужомовних слів / За ред. О. Бадана-Яворенка. – К., Х. : УРЕ., 1932 ; – 532 с. 3. Вакуленко М. Російсько-український словник фізичної термінології / За ред. О. В. Вакуленка. – К., 1996. – 235 с. 4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укл. В. Т. Бусел. – К., Ірпінь : ВТФ Перун, 2001 ; – 1440 с. 5. Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної термінології. – К. : НВП «Вирій», 1997. – 254 с. 6. Голоскевич Г. Правописний словник. – Лондон, 1977. – 451 с. 7. Доманицький В. Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів. – К. : Типограф. С. Борисова, 1906. – 128 с. 8. Етимологічний словник української мови : у 7 т. / За ред. О. Мельничука. – К. : Наук. думка, 1982–1989. – Т. 1–4. 9. Кишеневий словник чужомовних слів із поясненням їхнього значення / Уложили : Р. Борис і С. Корбут. – Львів : Вид-во «Дешева книга», 1937. – 287 с. 10. Орел А. Словник чужомовних слів. – Нью-Йорк : Сурма, 196. – 500 с. 11. Російсько-український словник наукової термінології : Суспільні науки / Й. Ф. Андерш, С. А. Воробйова, М. І. Кравченко й ін. – К. : Наук. думка, 1994. – 594 с. 12. Російсько-український словник наукової термінології: Біологія. Хімія. Медицина. / С. П. Вассер, І. О. Дудка, В. І. Єрмоленко й ін. – К. : Наук. думка, 1996. – 660 с. 13. Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос / В. В. Гейченко, В. М. Завірюхіна, О. О. Зеленюк й ін. – К. : Наук. думка, 1998. – 888 с. 14. Російсько-український словник фізичних термінів / Укл. Ю. В. Караван, Є. С. Клос, О. Б. Лискович, В. І. Пілецький та ін. / За ред. О. Б. Лисковича. – К. : Вища школа, 1994. – 311 с. 15. Російсько-український технічний словник / Укл. М. М. Матійко, О. М. Матійко. – К. : Держтехвидав, 1961. – 648 с. 16. Скалозуб О. Словник чужомовних слів, виразів і приповідок, що вживаються в українській мові. – Коломия: Рекорд, 1933. – 480 с. 17. Словар чужих слів / З. Кузелі і М. Чайковського. – Чернівці: Руська Рада, 1910. – 368 с. 18. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. – К. : Гол. ред. УРЕ, 1974. – 775 с. 19. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука, – К.: Гол. ред. УРЕ, 1985. – 966 с. 20. Словник іншомовних слів / Укл. : С. М. Морозов, Л. М. Шкаралупа. – К. : Наук. думка, 2000. – 662 с. 21. Словник української мови: в 11 т. – К. : Наук. думка, 1970–1980. – Т. 2 К., 1971. – 550 с. 22. Українсько-латинсько-англійський медичний тлумачний словник / За ред. Л. І. Петрух й О. Павловського : у 2-х т. – Л. : Вид. спілка «Словник», 1995. – Т. 1. – 651 с. 23. Штепа П. Словник чужослів : Знадібки. – Торонто : Вид. Й. Гладун і сини, 1978. – 452 с. 24. Юрковський М., Назарук В. Українсько-польський та польсько-український словник. – К. : Школа, 2003 – 932 с.