УДК 81’276.6:62:004

Олена Южакова

Одеська національна академія харчових технологій

ОСОБЛИВОСТІ СИНОНІМІЇ ТЕРМІННИХ НОМІНАЦІЙ У ЦАРИНІ КОМП’ЮТЕРНОЇ ЛІНГВІСТИКИ

© Южакова О. І., 2017

У статті зроблено спробу довести положення про те, що термінна синонімія, або варіянтність, не може слугувати ознакою зародження термінології, з огляду на це проаналізовано термінні варіянтні пари й ряди в царині комп’ютерної лінгвістики на підставі константности/змінности їхнього семного складу, а також подано морфологічні та інші лексичні характеристики термінних варіянтів цієї галузі знань.

Ключові слова: українська мова, термін, варіянт, термінні варіянтні пари й ряди, семний склад.

The article is aimed at proving the statement that term synonymy or variability cannot be the sign of terminology emergence. For that purpose the article studies term variant pairs and rows in the domain of computer linguistics on the basis of their seme structure constancy/variability as well as gives morphological and other lexical characteristics of term variants in this domain.

Keywords: Ukrainian language, term, variant, term variant pairs and rows, seme structure.

Проблема термінної синонімії вже не одне десятиріччя є об’єктом жвавих дискусій науковців, оскільки й дотепер існують два протилежні погляди на це лінгвістичне явище. Перший полягає в тому, що наявність великої кількости синонімів може стати ґрунтом для непорозумінь (рос. перегородка – укр. перетинка, переділ, переділка, відокремлювальна пластина, перегорода…), що складно заперечити, проте авторці цієї статті жодного разу не доводилося навіть чути про термінологію, обтяжену суцільними синонімними рядами. Думка про те, що термінна варіянтність існує лише на етапі зароджування термінології, надалі ж такі синоніми семантично розрізняють, приміром, затока, бухта, губа, гольф [4, с. 114], не витримує критики, оскільки наявність синонімів далеко не завжди свідчить про несформованість термінології, наприклад, поширеність варіянтних пар і рядів (далі ТВП/Р) у розвинених медичних терміносистемах.

Протилежний вислів про це явище належить, зокрема В. А. Татаринову, який уважає відсутність синонімів у термінологіях ознакою застою і безплідности думки, оскільки що прогресивніше мислення, то невичерпнішою дослідник бачить реальну дійсність, то різноманітніше її ословлює [9, с. 175]. До того ж науковець заперечує термін дублет, адже синонім (варіянт) – «це не дублет, а активний мовний засіб фіксації нового погляду на предмет думки» [9, с. 175], це дієвий метод втілення її енергії у слові, яке віддзеркалює частину людського буття. Ми погоджуємося з тим, що одиниця варіянт точніша за номінації дублет і навіть синонім, попри те що термін синонім найчастіше вживано в термінознавстві.

Певно, тема термінної синонімії і/або варіянтности залишається актуальною, її порушено майже в кожній термінологічній праці (дисертації [10], монографії [4], словнику [9, с. 172–175], науковій статті [5] тощо), адже й тепер складно знайти певний критерій, за яким це явище можна було б легко скласифікувати як позитивне або негативне, проте радше воно природне, позаяк сучасні реалії потребують випрацювання нових поглядів на світ, формування гуманної взаємодії з довкіллям, відповідного підходу до оцінювання новітніх технологій…, що водночас є стимулом для творення номінацій, які дадуть змогу оперувати в цих делікатних царинах людського буття. Вочевидь, кожний конкретний випадок термінної синонімії/варіянтности потребує окремого розгляду, до того ж наразі визнано правомірним, коли поряд з усталеним терміном існує певна кількість лексичних і формальних варіянтів за умови функціювання всіх цих варіянтів поза стандартованого поля номінацій [4, с. 209]. Розвиваючи цю тезу, ми пристаємо на думку про те, що існування кількох номінацій, які вербалізують одне наукове поняття, є цілком припустимим.

Як уже зазначено, варіянтність як явище може вказувати як на термінологію, що розвивається, так і на розвинену, що не залежить від кількости ТВП/Р. Наприклад, у термінології холодильної техніки зафіксовано 15 % варіянтів (410 ТВП/Р з-поміж 2724-х одиниць) [11, с. 13], щодо ТВП/Р термінології комп’ютерної лінгвістики (далі – КЛ), серед 200-т номінацій їх нараховано 89 на підставі праць [1–3], які утворюють понад 210 термінів, що становить 44,5 %, а проте навіть цей чималий відсоток не може стати підставою твердити, що термінокорпус КЛ недорозвинений (і ми це спробуємо довести), оскільки активний пошук оптимальних вербальних засобів для зреалізування інженерної думки відбувається безперервно.

А втім, аналізування ТВП/Р у лінгвістичних працях традиційно зводиться або до морфологічного аналізування варіювальних компонентів термінів і власне термінів, їхнього аналізу з погляду походження, стилістики…, або до переліку омо- й парареферентних варіянтів, або перелік здійснюють за різними теоріями. Наприклад, за В. А. Татариновим [9, с. 173–174], виокремлюють структурно-формальні, коли одиниці незначно відрізняються лише планом вираження (діалогова система – діялогова ~), ономасіологічні, коли одиниці несуттєво відмінні планом змісту й більшою мірою за формально-структурні варіянти – за планом вираження (текстозорієнтована база даних – текстова ~), і лексичні варіянти, т. зв. «власне синоніми», що відрізняються планом вираження і можуть бути менш-більш семантично нетотожними, оскільки «варіювальні мовні засоби вказують на різні властивості денотата» [9, с. 173], приміром, інформаційно-пошуковий тезаурус – дескрипторний словник [2, с. 149]. У першій словосполуці домінантною є сема «призначення тезаурусу», у другій – «наявність дескрипторів (ключових слів певної предметної галузі) у словнику».

Що стосується морфологічного аналізу, констатуємо, що прикметники та дієприкметники (типова вибірка – зональна ~, словникозорієнтована база даних –словникова ~) варіюються вдвоє частіше за іменники (вичерпність лінгвістичної дедуктивної моделі – ефективність ~), що пов’язано з проблемою семантичного розмежування термінів-варіянтів у царині КЛ. Етимологічний аналіз засвідчив, що більшість однослівних термінів й елементів неоднослівних номінацій (усього 292) належить до питомої лексики (123-х од. – 42,2 %), слів чужомовного походження – 68 (23 %), кількість одиниць, похідних від слів чужомовного походження, дорівнює 92 (31,2 %), на мішану групу лексики припадає 9 од. (3,4 %). Чужомовні одиниці та їхні похідники (54,2 %) переважно мають латинські або грецькі корені (48,6 %).

А проте, на наше переконання, оцінюючи ТВП/Р, варто заглибитися в семантичні розбіжності варіянтів, аби з’ясувати питання, чому певні компоненти терміна або й самі терміни стали взаємозамінними. Отже, мета статті – проаналізувати термінну синонімію/варіянтність як явище динамічне, без якого неможливий розвиток будь-якої термінології, і навіть більше – термінології стосовно нової галузі КЛ. Завдання – розглянути різноманітні особливості варіянтів, насамперед семантичні.

З огляду на мету пропонуємо всі ТВП/Р комп’ютерної лінгвістики об’єднати у дві групи на підставі константности/змінности семного складу номінацій. А відтак до I групи належать близько 25-ти (12,5 %) варіянтних пар і рядів, залучених з інших наук, що зберігають план змісту та план вираження в царині КЛ, і такі, у яких синонімізовано загальновживані й загальнонаукові слова (незмінні основи слів – константні ~). Щодо термінів із різних галузей знань і діяльности тут насамперед переважають лінгвістичні (ключові слова – дескриптори (лексичні варіянти – ЛВ); конкорданси – словники контекстів уживання слова, його лексичних оточень (перифраза); корпуси текстів – масиви ~ (терміни корпусної лінгвістики; ЛВ); лексикографічні процесори – словникові ~ (ЛВ); розпад гнізда – деетимологізація ~ (ЛВ); синоптична схема понять (< грец. synopsis – огляд [8, с. 626]) – зведена ~ [2, с. 61] (ЛВ); контекстуальний аналіз – КА; флективний аналіз – ФА) і психологічні номінації (природний інтелект – інтелект людини; штучний інтелект (artificial intellect) – ~ розум (artificial mind)).

Зазначмо, що підкреслені частини ТВП декларативні знання – знання «що» та процедурні знання – знання «як» у когнітивній психології вважають професіоналізмами, адже усталеними є номінації декларативна (пам’ять про себе (епізодична) і про світ (семантична)) та процедурна пам’ять (пов’язана із засвоєними навичками й діями), проте у КЛ вони перейшли до розряду термінів. З інших царин науки до КЛ потрапили поодинокі номінації, як-то: ґенератори мовних одиниць (галузь техніки) – породжувачі ~; оригінал моделі – прототип ~ – прообраз ~ (літературознавчі одиниці) – натурний об՚єкт (мистецтвознавча номінація); статика модельованого мовного об’єкта – стан спокою ~ – стан рівноваги ~ (галузь фізики); УДК, ББК, ISBN – (терміни бібліотечної справи) тощо. Попри те, що «залучені» компоненти термінів і/або самі терміни часто-густо перебувають у «незвичному» для них оточенні (лексикографічні процесори – словникові ~, усна взаємодія людини з комп’ютером – звукова ~ – акустична ~) та окремі номінації для читача можуть становити певні труднощі під час опановування (конкорданс, синоптичний…), усе ж таки нескладно відновити їхній зміст, розуміючись на лінгвістиці, мистецтвознавстві, психології, фізиці тощо, звідки екстрапольовано відповідні номінації.

До складу II групи, за нашою класифікацією, увіходить решта ТВП/Р (64–32 %), у семантичній структурі яких спостерігаємо розбіжності (зсуви) різного типу, а саме: нетотожність семного складу у варіянтах, семні незбіги, які є наслідком переосмислення відомих термінів інших наук, і то комп’ютерних, у світлі ідей КЛ...

Типовим прикладом ТВП II групи можуть стати блок-схема алгоритму – граф-схема ~, у яких варіювальні засоби аспектують нові властивості денотата, позаяк у семантиці одиниці блок-схема закцентовано увагу на єдності цілісного образу-гештальта – блока, а у змісті терміна граф-схема наголошено на просторовості, наочності образу, адже графи орієнтують на виконання завдань у певній послідовності (у заданому алгоритмі), тобто, це орієнтований^* граф [2, с. 52].

Оскільки номінації комп’ютерний словник та комп’ютерна версія традиційного словника потребують в КЛ чіткого розмежування, варіянтом одиниці комп’ютерний словник слугує автоматичний ~, що з погляду логіки можна визнати неточним, оскільки семантика елемента автоматичний містить сему «самодійний», «який діє механічно», однак комп’ютерні словники укладають фахівці, що користуються відповідними програмами. А проте атрибутивний компонент автоматичний як варіянт слушний, оскільки виокремлює клас словників із новим способом їхнього укладання, тому традиційний словник – це словник-оригінал (з інтегральною семою – «має друкований вигляд»). До речі, ТВП традиційний словник – словник-оригінал стали антонімами для варіянтів комп’ютерний, або автоматичний, словник (відповідно – «створений за допомогою певних комп’ютерних програм») лише в термінології КЛ.

Компоненти ТВР лема – канонічна форма слова – вихідна ~ – словникова ~ [2, с. 131] також стають варіянтами лише в царині КЛ на противагу класичній лексикографії, у якій вихідне (словникове) слово є лексичним варіянтом заголовного, заголовкового, входового, ключового, а також, що поділяють не всі науковці, – леми й навіть вокабули. До речі, словосполуку словникова форма у традиційній лінгвістиці вважають напіврозмовною та номінації канонічна форма слова не вживають узагалі – це «надбання» суто КЛ. Термін вихідна форма слова в класичній лінгвістиці означає «початкова ~», тому якщо маємо на увазі перше слово словникової статті, доцільно вжити входове слово. До того ж порівняно з попереднім рядом у ТВП вихідна структура слова – мінімальна ~ компонент вихідний набуває нової значини, характерної лише для КЛ, оскільки йдеться про принцип сітки, грані графа якої зорієнтовано «за напрямком^** розгортання мінімальної структури слова» [2, с. 26]. Так, залежно від «оточення» компонент вихідний виявляє здатність до полісемантизації.

Крім того, термін лема науковці-комп՚'ютерники тлумачать по-різному. Приміром, американський дослідник Вілем Левелт (1989), який працював у царині КЛ, уживає його, щоб позначити одиниці граматичного кодування повідоми як дофонологічний продукт роботи концептуалізатора, продуктом якого є довербальна повідома, і формулювальника, що здійснює граматичне й фонологічне кодування у взаємодії з лексиконом [7, с. 283]. У посібнику [1, с 168] лему й корінь розуміють як основу слова, що, своєю чергою, є однією з головних одиниць корпусу текстів. Отже, інтенсіонали терміна лема в КЛ засадничо несхожі, а проте в розглядуваному ряді означають заголовкове слово.

Простіший приклад становить семантична неоднозначність компонента ТВП/Р гіпотетичний, що також реалізує неоднакові семи у терміносполуках, як-то: (1) гіпотетичні властивості лінгвістичної моделі – передбачува(ль)ні ~ [2, с. 22]; (2) гіпотетичні структури, що не відповідають конкретним словам мови, – незреалізовані ~ [2, с. 27]; (3) гіпотетична модель – евристична ~ – пошукова ~ [2, с. 20]. За нашою класифікацією, I ТВП належить до I групи, оскільки гіпотетичні властивості – передбачува(ль)ні ~ мають інтегральну сему «імовірнісні», зафіксовану у словниках, зокрема у [8, с. 178]. У II ТВП (гіпотетичні структури… – незреалізовані ~) ідеться про структури, що суперечать конкретним словам мови [2, с. 27], тому інтегральною є сема – «неадекватні сконструйованому»; у третій варіянтній парі (гіпотетична модель – евристична ~ – пошукова ~) фіксуємо абсолютно нову об’єднавчу сему, найспецифічнішу для описуваної галузі знань, – «здатна генерувати нові знання про оригінал».

Фіксуємо, що семний склад компонента штучний у ТВП різних груп нетотожний. Так, штучний розум – штучний інтелект належить до I групи з домінантною семою «пов’язаний з машиною». У семному складі елементів штучний, нереальний ТВП (штучні структури дієслів – нереальні ~ [2, с. 30]), що належить до II групи, інтегральною є сема «неможливий, безглуздий», позаяк ідеться про дієслова, форма яких несумісна з українськими мовними законами, на взір, муркотти, замість муркот-і-ти [2, с. 31], що дає змогу класифікувати варіянти штучні структури дієслів – нереальні ~ й гіпотетичні структури, що не відповідають конкретним словам мови, – незреалізовані ~ як гіпоніми й гіпероніми.

Розглянувши низку ТВП/Р зі спільним компонентом інтерпретаційний ((1) пояснювальна частина словникової статті – інтерпретаційна ~; (2) інтерпретаційні функції, що виконують корпуси текстів за допомогою спеціяльних засобів доступу до них [2, с. 74], – дослідницькі ~ – інформаційно-довідкові ~; (3) тексти інтерпретаційного типу – ~ дослідницького ~) доходимо аналогічного висновку. У I ТВП (інтерпретаційна частина словникової статті), яка знову таки належить, за нашою класифікацією, до I групи термінів, адже є лексикографічним терміном, компонент інтерпретаційна вказує на ілюстративну частину статті тлумачного словника, розташовану після реєстрової. Проте у другому варіянтному ряді та третій варіянтній парі цей компонент набуває специфічних сем, притаманних КЛ, – «здатні виконувати функції пошуку, потрібні для розв’язання певних завдань» і «потрібні (дослідникові) для виконання певних завдань» відповідно.

Крім того, з-поміж ТВП/Р II групи спостерігаємо такі зсуви в семному складі варіянтів, завдяки яким варіянти можуть бути частково вмотивованими й передбачуваними (I підгрупа II групи) та невмотивованими й непередбачуваними (II підгрупа II групи). Зазначмо, що варіянти I підгрупи можна розтлумачити, користуючись законами логіки і здоровим глуздом, а варіянти II підгрупи складно осягнути без певних знань у царині КЛ. Прикладами перших слугують такі ТВП/Р, як-то: аналіз мовлення – розпізнавання ~ [2, с. 171]; синтез мовлення – породження ~ – озвучування письмового тексту [2, с. 171]; дедуктивна модель – модель синтезу – породжувальна модель [2, с. 20]; індуктивна модель – модель аналізу [2, с. 20]; діалогова система – питально-відповідна система – інтерфейс – система спілкування (діалогу) з комп’ютером – система людино-машинної взаємодії [2, с. 170]; лінгвістичний процесор – мовний ~ [2, с. 51]; потенційні типи гнізд слів у комп’ютерному словнику – нульові ~ [2, с. 98]; статичні моделі – структурні ~ – класифікаторні ~ – таксономічні ~ [2, с. 32]; динамічні моделі ~ – функційні ~ – процесуальні ~ [2, с. 32]; блок інтерпретації повідомлення відправника (адресанта, людини) одержувачем (адресатом, комп’ютером) [2, с. 170]; табличні моделі знання – спискові ~ [2, с. 111]; тезаурусні моделі знання – ієрархічні ~ [2, с. 111]) тощо (вони кількісно переважають – близько 60 %).

Детальніше розгляньмо варіянти I підгрупи II групи ТВП. Приміром, термінні компоненти варіянтних номінацій дедуктивний, індуктивний, синтез, аналіз (дедуктивна модель – модель синтезу – породжувальна модель; індуктивна модель – модель аналізу) стосується філософії та психології. Як відомо, дедуктивний умовивід починається з узагальнення (асоціятивно цілого, а поняття цілого пов’язане із синтезом), тому дедуктивна модель – це модель синтезу, «створена на основі гіпотетично заданих вихідних елементів та правил синтезу з них інших, похідних об’єктів». Індуктивний висновок ґрунтується спочатку на окремих положеннях (асоціятивно на окремих частинах цілого, що властиво аналізові), тому індуктивну модель побудовано «на основі результатів аналізу реального об’єкта» [2, с. 32].

Аналізування мовлення можна здійснювати в багатьох аспектах, проте в царині КЛ – це «виділення^*** в мовному потоці окремих сигналів та їхня змістова інтерпретація» [2, с. 171], отже, аналізування мовлення – це розпізнавання ~. Здається неточним останній варіянт термінного ряду синтез мовлення – породження ~ – озвучування письмового тексту, оскільки мовлення буває не лише усним, до того ж текст можна відтворити в зорових (графічних) образах/символах.

Безсумнівно, частково вмотивованими й передбаченими є варіянти ряду діалогова система – питально-відповідна система – інтерфейс – система спілкування (діалогу) з комп’ютером – система людино-машинної взаємодії, оскільки слово діалог належить до загальнонаукової лексики, проте під впливом КЛ його інтенсіонал зазнає змін. А відтак семна структура терміна діалог і його похідного діалогового/діялогового (із суфіксом -ов-) у складі сполуки діалогова система вже містить нову домінантну сему «у вигляді питань та відповідей», що семантично відмінні від загальновживаних слів діалог і діалогічний, позаяк не завжди передбачає таку форму провадження розмови. До того ж, у цьому ряді здається неточним варіянт інтерфейс, оскільки він забезпечує обмін даних і між виконавчими пристроями автоматичної системи [8, с. 312].

У КЛ стали доречними варіянти лінгвістичний і мовний (лінгвістичний процесор – мовний ~), що позначають сукуп «алгоритмів і створених на їхній основі програм для опрацювання інформації вже наявних словників та конструювання нових комп’ютерних словників» [2, с. 53], тобто лінгвістичний означає «пов’язаний із мовою», проте у класичній лінгвістиці цей компонент є варіянтом мовознавчого.

ТВП потенційні типи гнізд слів у комп’ютерному словнику – нульові ~ належить до цієї ж підгрупи, оскільки йдеться про ще не заповнені гнізда словникової статті, адже в них «зреалізовано лише базові слова», на відміну від словотвірних, кореневих і коренево-словотворчих гнізд слів у комп’ютерному «Кореневому гніздовому словнику української мови…», що його уклала мовознавиця Є. Карпіловська [2, с. 98].

Як вона наголошує, «за способом аналізу мовних об’єктів і самим спрямуванням такого аналізу» [2, с. 31] розрізняють моделі статичні (структурні – класифікаторні – таксономічні) і динамічні (функційні – процесуальні). Ці варіянти виникли на підставі самої сутности понять, позаяк статичні моделі відображають структуру (структурні), будову, устрій об’єкта, класифікацію її складників (класифікаторні, таксономічні), динамічні – «рух… мовного об’єкта, ті процеси, які з ним відбуваються» [2, с. 32]. Отже, попри полісемність компонентів статичний і динамічний, це частково передбачувані ряди.

Цікавий випадок становить ТВР блок інтерпретації повідомлення відправника (адресанта, людини) одержувачем (адресатом, комп’ютером), у якій варіянтами є відправник – адресант – людина й одержувач – адресат – комп’ютер, які ще кілька десятків років тому здавалися нереальними.

Ілюстрацією варіянтів II підгрупи II групи (40 %), що є немотивованими й непередбачeними, слугують як метафоричні, емоційні забарвлені терміни, так і ті, що не утворено лексико-семантичним способом, а саме: (1) дурнестійкі системи – fool-proof systems [2, с. 163]; негативні слова – заборонені слова – зупин-слова [1, с. 67]; (3) терм – об’єкт – термінальний вузол [2, с. 122]. Перша ТВП незрозуміла непрофесіоналові, мабуть, через брак перифрастичного українського варіянту, другий ряд – через незнання принципового алгоритму автоматичного реферування та анотування тексту, третій ряд – через неоднозначність одиниці терм, адже існує електронний, або спектральний, терм (фізичний термін), і багатозначність слова об’єкт. Під термом у КЛ загалом розуміють вираження формальної мови (системи) спеціяльного вигляду, отже, будь-яка індивідуальна константа є терм, будь-яка довільна змінна також є терм тощо. Проте науковиця Є. Карпіловська означає його як «об’єкт, залучений до представлення знань про певну предметну галузь або певну типову ситуацію» [2, с. 122], завдяки чому терм стає зрозумілим варіянтом одиниці об’єкт.

Поняття термінальні вузли, або нижні вузли фрейма (на відміну від верхніх вузлів фрейма, що репрезентують загальні речі й завжди справедливі в певній ситуації), або термінали, використав у своїй теорії Марвін Мінський; термінальні вузли, на його погляд, має бути заповнено конкретними даними під час пристосовування фрейма до конкретної ситуації з-поміж того класу ситуацій, який становить певний фрейм [6, с. 128]. Без знань такого підходу М. Мінського й інших науковців, зокрема Р. Шенка, Р. Абельсона, І. Рігера та ін., до розв’язання проблеми репрезентації знань у системі штучного інтелекту складно збагнути, як зорганізовано знання у статичних (фреймах, семантичних сітках) і динамічних (сценаріях, скриптах, планах) моделях, як співвідносити поняття фрейм, терм, слот тощо.

Отже, абсолютна більшість умотивованих ТВП, які завдяки змістовим підказкам легше зрозуміти, вивчити й запам’ятати. З-поміж невмотивованих ТВП трапляються метафоричні, які також легко запам’ятовувати завдяки образности й емоційности, а проте неметафоричні ТВП II підгрупи потребують опрацювання відповідного матеріялу. У будь-якому разі все свідчить про свідоме формування термінології КЛ, її розвиток і доцільне «доукомплектовування».

А відтак, переходячи до інших особливостей ТВП/Р обох груп, часто-густо реєструємо англійські терміносполуки (алгоритмічні та програмові засоби комп’ютера – software; база даних – database; база знань – knowledge base; застосовна (прикладна) лінгвістика – applied linguistics; коефіцієнт інтелектуальности – Intelligence quotient – IQ; діалоговий режим – ~ on-line; комп’ютерна лінгвістика – computational linquistics; лінгвістичні засоби комп’ютера – lingware; машинний переклад (МП) – machine translation (MT)…), що свідчить про потужний вплив англійської мови на українську, про виправдане й невиправдане вживання тих чи тих англіцизмів, більшість із яких, уважаємо, наша мова засвоїть. Опріч цього, термінології КЛ властивий і такий спосіб творення варіянтів, як абревіяція (19 з 89-ти ТВП/Р – 21 %), і то з-поміж абревіятур трапляються не лише побуквені й позвукові (автоматизовані системи опрацювання текстів – АСОТ [2, с. 124]; Електронно-Технічний Автоматичний Переклад – ЕТАП [2, с. 155]), але й утворені на підставі семантично стрижневих слів, у яких кількість букв і слів, які перетворюють абревіятуру на терміносполуку, не збігається, напр., ІКДП-метод – Ієрархічна Композиція складних модельних сигналів мовлення та їхнього порівняння з розпізнаваним сигналом за допомогою Динамічного Програмування, тобто – це «метод аналізу^**** (розпізнавання) й синтезу***** (породження) мовлення, який ґрунтується^****** на ієрархічній моделі прототипів (моделей) мовних сигналів, що встановлюються^******* за допомогою процедур динамічного програмування» [2, с. 171]. Звернімо увагу на те, що в розгорненому вигляді цей складений варіянт не містить слова метод, та по суті ним є.

Отже, на підставі викладеного зазначаємо, що: явище термінної варіянтности вельми поширене в галузі комп’ютерної лінгвістики (89 ТВП/Р (44,5 %) з-поміж 200-т од.), що свідчить не про недорозвиненість термінології, а про пошук оптимальних номінацій у царині КЛ, які є завжди на часі (неточностей виявлено небагато). Варіюються, як спостережено, здебільше атрибутивні компоненти, виражені (діє)прикметниками різної структури, удвічі менше варіянтів-іменників, адже цей пошук триває в напрямі уточнення одиниць КЛ й виокремлення їх з-поміж ословлених суміжних понять класичних наук, тому терміни і/або їхні компоненти часто змінюють свій семний склад. Це потверджують і цифрові дані дослідження: серед 89-ти ТВП/Р у 64-х (32 %) зафіксовано семантичні зсуви, спричинені номінуванням неутрадиційнених понять нової комп’ютерної галузі – лінгвістичної, що вплинуло на семантичне «переформатування» термінів філософії, психології… та насамперед мовознавства. Крім того, виявлено й інші особливості термінної варіянтности в царині КЛ з‑поміж спеціяльної та неспеціяльної лексики, зокрема, поширене вживання англійських термінів як варіянтів і використання абревіятурних новотворів.

1. Зубов А. В. Информационные технологии в лингвистике / А. В. Зубов, И. И. Зубова. – М. : Академия, 2004. – 208 с. 2. Карпіловська Є. А. Вступ до комп’ютерної лінгвістики / Е. А. Карпіловська. – Донецьк : ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2003. – 184 с. 3. Комп’ютерна лінгвістика : сучасне і майбутнє // Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (23–24 лютого 2012 р.). – К. : КНЛУ, 2012. – 52 с. 4. Лейчик В. М. Терминоведение : Предмет, методы, структура / В. М. Лейчик. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : КомКнига, 2006. – 256 с. 5. Метлинська І. Співвідношення синонімів та варіантів у сучасній комп’ютерній термінології / І. Метлинська // Вісник НУ «Львівська політехніка» : Серія «Проблеми української термінології». – 2015. – № 817. – С. 68–72. 6. Минский М. Фрейм для представления знаний / М. Минский. – М. : Энергия, 1979. – 152 с. 7. Селіванова О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія / О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К., 2006. – 716 с. 8. Сучасний словник іншомовних слів: близько 20 000 слів і словосполучень / О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк. – К. : Довіра, 2006. – 789 с. – (Словники України). 9. Татаринов В. А. Общее терминоведение : Энциклопедический словарь / В. А. Татаринов / Российское терминологическое общество РоссТерм. – М. : Московский Лицей, 2006. – 528 с. – (Библиотека журнала «Русский Филологический Вестник», Т. 44). 10. Філюк Л. М. Динамічні процеси у формуванні української терміносистеми інформатики (словотвірний аспект) : автореф. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 – Українська мова / Л. М. Філюк. – Одеса, 2007. – 20 с. 11. Южакова О. І. Формування української термінології холодильної техніки : автореф. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 – Українська мова / О. І. Южакова. – Одеса, 2009. – 20 с.