Істотну проблему для українських перекладачів міжнародних і європейських стандартів становлять двослівні терміни виду <означення> + <іменник>, де означення вказує на відношення предмета, названого іменником, до процесу або на властивість предмета, пов'язану з процесом. Ці відношення і властивість передають віддієслівні утвори, що успадковують семантику, а в окремих випадках і граматичні значення відповідних дієслів. В українській мові це граматичне значення виду, яке успадковують дієприкметники …

У статті викладено класифікацію процесів щодо перехідності/неперехідності та класифікацію властивостей. На конкретному прикладі метрологічних термінів пояснено поділ властивостей на процесові та непроцесові. Визначено алгоритм з’ясовування значення найважливіших для стандартів англійських прикметників із суфіксами -able/-ible й утворених від них іменників на -ability/-ibility та наведено приклади його застосовування. Показано правильні українські відповідники зазначених прикметників й іменників і їхню відмінність від російських відповідників.

У статті узагальнено п’ятирічний досвід фахівців Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ, ТК 19) з експертування стандартів на терміни та визначення понять, закцентовано увагу на нормативному підґрунті й основних засадах термінологічного експертування, проаналізовано проблемні питання цього напрямку стандартування та запропоновано шляхи їхнього розв’язання.

Статтю присвячено вимогам нової редакції ДСТУ 3966:2009, їх дотриманню розробниками стандартів на терміни та визначення понять. Подано приклади типових помилок, виявлених під час експертування проєктів термінологічних ДСТУ за останні 5 років. Вказано варіанти усунення таких помилок.

На основі досвіду виконання низки експертиз національних стандартів на терміни та визначення понять з інформаційних технологій, гармонізованих із міжнародними стандартами, проаналізовано типові термінологічні помилки як фахівців з цієї, так і з суміжних галузей науки та техніки. Закцентовано увагу на неправильному вживанні термінів та терміносполук зі словами магніт, логічний, скачування, підключати, функціональний, прикладний тощо. Запропоновано шляхи подолання цих помилок.

Стаття містить стислий огляд розвитку міжнародної стандартизації систем керування та сучасного підходу, викладеного в новітньому виданні директиви ISO/IEC Directives, Part 1, Consolidated ISO Supplement – Procedures specific to ISO : ISO/IEC Directives, Part 1, Consolidated ISO Supplement, 2015. Розглянуто можливість запровадити цей сучасний підхід в Україні. Показано, як важливо розробляти національні стандарти на системи керування за єдиними правилами ISO, відповідність яким дає змогу легко зінтегрувати системи керування різними сферами діяльності. ISO вважає таку уніфікацію стандартів особливо корисною для тих організацій, які створюють інтегровану систему керування, оскільки завдяки уніфікованій структурі найвищого рівня цих стандартів вони сумісні, та їх легко зінтегрувати. їхній рамковий характер забезпечує організаціям достатню гнучкість, щоб приєднуватися до інших систем керування, а також надає можливість поліпшувати системи керування понад вимоги стандарту.

►  Гінзбург М. Д. Уніфіковані абревіатури європейської системи стандартизації / М. Д. Гінзбург // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2015. – № 6 (97). – С. 17–21. 

У статті викладено правила європейської стандартизації щодо подавання певної кількості уніфікованих абревіатур, уживаних однаково незалежно від мови документа зі стандартизації. Проаналізовано відповідні їм терміни (власні назви) англійською, французькою та німецькою мовами, а також визначення певних понять і запропоновано українські відповідники.

У статті, ґрунтуючись на класифікації положень нормативних документів (НД), поданої у статті «Про класифікацію положень українських нормативних документів з погляду модальної логіки / М. Гінзбург, С. Коваленко // Стандартизація, сертифікація, якість. — 2014. — № 6.», установлено відповідність англійських уніфікованих мовних форм, застандартизованих у міжнародній директиві Rules for the structure and drafting of international Standards : ISO/IEC Directives, Part 2:2011. — Sixth edition; .додаток H, українським уніфікованим мовним формам, запропонованим у статті «Пропозиції щодо однозначності викладання положень нормативних документів засобами української мови / М. Д. Гінзбург, С. Є. Коваленко // Стандартизація, сертифікація, якість. — 2015. — № 1». Розроблено додаток до нової редакції ДСТУ 1.7, застосовування якого істотно зменшить трудомісткість приймання іноземних НД як національних методом перекладання і забезпечить тотожність українського перекладу англомовному оригіналові.

У статті, ґрунтуючись на підході, викладеному в додатку H міжнародної директиви ISO/IEC Directives, Part 2:2011, запропоновано уніфіковані мовні форми для викладання різних видів положень українських нормативних документів. Пропозиції зокрема охоплюють усі різновиди положень, наведені в міжнародних настанові ISO/IEC Guide 2:2004 та директиві, а також положення, потрібні для викладання технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань технічного регулювання.

► Куземська Н. Проблеми культури української мови в проектах національних стандартів України (про «пихаті твердження» стосовно «металевих шкарпеток» і «книжкових пам’ятників») // Наталя Куземська / Зб. матер. наук.-практ. конф. «Українська наукова термінологія. Проблеми перекладу», № 2 – К. : НВП «Видавництво “Наукова думка”» НАН України, 2009. – С. 27–47.

►  Рицар Б. Типові помилки у проектах стандартів на терміни та визначення понять // Богдан Рицар, Роман Рожанківський, Роман Микульчик / Українська термінологія і сучасність : Зб. наук. пр. – Вип. VII. – К. : КНЕУ, 2007. – 2007. – С. 290–294.

У статті проаналізовано найхарактерніші помилки розробників національних стандартів на терміни та визначення понять (термінологічних ДСТУ) та запропоновано шляхи їх уникнення. Головний чинник забезпечення високої якості розроблюваних термінологічних ДСТУ, а відтак їх ефективного застосування, – це оптимальне сформування та встановлення системності всіх понять в основній частині «Терміни та визначення понять» такого стандарту. Перелік основних вимог щодо терміносистеми (системи понять), терміна та визначення поняття подано в ДСТУ 3966-2000. У статті досліджено типові випадки порушення цих вимог за винятком тих, яких дуже важко дотримуватися (відповідність дефініції терміна позначеному ним поняттю, словотворча (дериваційна) здатність терміна, сумірність визначення з поняттям, виозначеність поняття, мовна правильність визначення поняття). На підставі експертиз багатьох проектів ДСТУ, зокрема й гармонізованих із міжнародними стандартами, можна стверджувати, що розробники ДСТУ на терміни та визначення понять роблять низку однакових помилок.

►  Рицар Б. Типові помилки у проектах термінологічних стандартів / Б. Рицар, Р. Микульчик // Стандартизація. Сертифікація. Якість. – 2007. – № 4. – С. 27–32.

На прикладі проектів ДСТУ, проекспертованих ТК 19 «Науково-технічна термінологія» протягом 2005–2006 років, проаналізовано найхарактерніші помилки розробників стандартів на терміни та визначення понять і запропоновано шляхи їх уникнення.

►  Гінзбург М. Досвід термінологічного експертування та редагування нормативних документів [Електронний ресурс] / Михайло Гінзбург, Інна Корніловська, Софія Левін // Стиль і текст. – Вип. 7. – К. : КНУ ім. Тараса Шевченко, 2006.  – С. 134–143. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1946.

Узагальнено п'ятирічний досвід проведення термінологічної експертизи та редагування нормативних документів у галузевому Нормативно-термінологічному центрі нафтогазового комплексу.