| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |

Гінзбург М. Маркування побутових електроламп: термінологічні проблеми розроблюваного технічного регламенту / Михайло Гінзбург // Стандартизація, сертифікація, якість, 2008. – № 2. – С. 20–22.

Рубрика «СТАНДАРТИЗАЦІЯ»

Підрубрика «ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО ОПУБЛІКОВАНОГО»

М. Гінзбург

доктор технічних наук, професор

завідувач Нормативно-термінологічного центру, НДПІАСУтрансгаз, м. Харків

Маркування побутових електроламп: термінологічні проблеми розроблюваного технічного регламенту

Маркировка бытовых электроламп: терминологические проблемы разрабатываемого технического регламента

Marking of Household Lamps: Terminological Problems of Developed Technical Regulations

Проаналізовано статтю [1] і надано додаткові пропозиції щодо термінології розроблюваного технічного регламенту.

Стосовно описаного в [1] технічного регламенту (ТР), створюваного на підставі [2], виникли суто термінологічні проблеми.

Згідно з [2] марковання лампи має містити чотири засадничі величини, останню з яких англійською подано як average rated life of lamp. Проаналізувавши прийняті на цей час національні стандарти, необхідні для впровадження ТР, можна побачити різні українські відповідники англійського терміна life:

А деякі розробники ламп пишуть на пакованні «Ресурс 1000 годин», тобто вживають термін ресурс.

Як же треба маркувати лампи українською?

У колишньому СРСР стосовно ламп розжарювання широко вживали такі російські терміни: срок службы та продолжительность горения. На нашу думку, лексичні значення обох термінів не відповідають позначеним ними поняттям і суперечать не тільки сучасній українській, а й навіть прийнятій на той час в колишньому СРСР загальнотехнічній термінології. Спробуємо це довести.

1. У галузі надійності техніки чітко розрізняють [9, 10]:

●     (технічний) ресурс (англ. useful life, life) — сумарний наробіток об’єкта від початку його експлуатування чи поновлення після ремонту до переходу в граничний стан_[1];

●     строк служби_[2] (англ. useful lifetime, lifetime) — календарна тривалість експлуатування об’єкта від початку його експлуатування чи поновлення після ремонту до переходу в граничний стан.

Отже, для об’єктів, що їх експлуатують безперервно, ці поняття тотожні. А для ламп, які періодично вмикають і вимикають, вони значно різняться. Строк служби лампи перевищує її ресурс на сумарний проміжок часу протягом періоду експлуатування, коли лампу вимкнено (вона не світить). Через це для користувача суттєвим є саме ресурс лампи, тобто сумарна тривалість її світіння. Тому вжитий в [7, 8] термін строк служби та похідні від нього треба замінити на ресурс.

2. Горіння — це екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виникненням полум'я та (або) випромінюванням світла та (або) виділенням диму [12]. Цей процес дійсно відбувався в перших створених людством джерелах світла (свічці, олійній, гасовій, газовій, карбідній лампах тощо). Світіння електричних джерел грунтуються на інших фізичних процесах, пов’язаних з протіканням електричного струму через тіло розжарювання або через газ між двома електродами. Жоден з цих процесів не можна називати горінням.

 Неправильною також є словосполука перегоряння лампи, ужита в [7, 8]. Розгляньмо традиційну вольфрамову лампу розжарювання, у якій стався обрив нитки  розжарювання. Це може трапитися внаслідок суто механічних чинників, наприклад звичайного падіння лампи. Але частіше причиною є збільшення швидкості випаровування вольфраму через виділення значної кількості теплоти за одиницю часу або всією ниткою розжарювання (якщо значно збільшилась напруга в мережі), або тією її ділянкою, яка має найменший переріз і відповідно найбільший опір, а тому найбільшу питому потужність на одиницю довжини. Зважаючи на те, що питомий електричний опір вольфраму за кімнатної температури в десятки разів менший, ніж за робочої температури тіла розжарювання, то найчастіше обрив трапляється в момент увімкнення. Тому стосовно вольфрамових ламп розжарювання правильно казати саме про обрив нитки розжарювання.

3. Оптика вивчає явища, пов’язані зі світлом, і тому переважна більшість назв фізичних величин в оптиці походять від терміна світло, наприклад, сила світла, освітлення, світловий потік, світлова енергія, світність, освітленість тощо [13, 14]. Але в оптиці немає жодної фізичної величини, назва якої була б пов’язана з горінням. Тому правильно казати, що лампа – це джерело світла, а не джерело горіння.

4. Конкретизуючи поняття ресурс стосовно лампи, треба зважати на її призначеність світИти. Від цього дієслова за нормами української мови можна утворити два віддієслівні іменники: світІння та свІчення. Ці іменники тотожні за сенсом [15], але для однозначної відповідності терміна поняттю треба обрати один з них. У ТР, на мою думку, треба надати перевагу першому, як поширенішому і милозвучнішому. Тому як синонім терміна ресурс можна рекомендувати термін тривалість світіння.

Зважаючи на наведені вище аргументи, треба уточнити запропонований в [1] український відповідник визначеного директивою [2] терміна average rated life.

Треба розрізняти три поняття: ресурс (окремої лампи), середній ресурс та задекларований (або номінальний) середній ресурс.

Ресурс окремої лампи (англ. life of an individual lamp) — проміжок часу, протягом якого окрема лампа працює до переходу в граничний стан_[3] та відповідає іншим критеріям оцінювання її роботи, якщо вони є у відповідних стандартах чи технічних умовах.

Середній ресурс (англ. average life) — математичне сподівання_[4] ресурсу. Середній ресурс визначають під час випробовування на тривалість світіння (англ. life test). Періодичність випробовування, обсяг вибірки, методику відбирання зразків, методи статистичного обробляння результатів тощо зазначають у стандартах і технічних умовах на лампи конкретних типів.

Задекларований (або номінальний) середній ресурс (англ. rated life, average rated life, rated average life) — ресурс, заявлений виробником чи відповідальним постачальником, як очікуваний проміжок часу, протягом якого окрема лампа працюватиме до переходу в граничний стан (до відмови) та відповідатиме іншим критеріям оцінювання її роботи, якщо вони є у відповідних стандартах чи технічних умовах.

Хочу привернути увагу читачів до подання українською мовою англійського прикметника rated. У згармонізованих стандартах як відповідник використано українське слово номінальний. Але, на нашу думку, точніше його подавати як задекларований. Бо прикметник номінальний має декілька значень. Наприклад, номінальний розмір (англ. basic size, nominal size) — це розмір, відносно якого визначають відхили.

Отже, четвертий обов’язковий параметр, що проставляють у маркованні, українською треба позначати як задекларований (номінальний) середній ресурс або як задекларована (номінальна) середня тривалість світіння. Довжина терміна не буде відігравати суттєву роль, оскільки перевагою [2] є застандартизована форма марковання (див. рисунок у [1]), у яку лише проставляють числові значення трьох засадничих величин у зазначених одиницях виміру. Тому вживання кожною мовою правильних термінів у технічній документації не створює ніяких додаткових бар’єрів у торгівлі.

ВИСНОВКИ

1. Термінологічні розбіжності не сприяють ефективному спільному застосуванню згармонізованих національних стандартів, необхідних для впровадження в Україні ТР щодо маркування споживання електроенергії побутовими електричними лампами.

2. Розробляючи сучасні українські технічні регламенти та національні стандарти, недоцільно калькувати широко вживані стосовно ламп розжарювання російські терміни: срок службы та продолжительность горения, оскільки лексичні значення обох термінів не відповідають поняттям.

3. Українськими відповідниками англійських технічних термінів life та average rated life є ресурс та задекларований (номінальний) середній ресурс відповідно. Оскільки призначення лампи — світити, у ТР та національних стандартах доцільно конкретизувати ці поняття, увівши терміни тривалість світіння та задекларована (номінальна) середня тривалість світіння як синоніми.

ЛІТЕРАТУРА

1. Смірнова Н., Шпак С. Про технічний регламент щодо маркування споживання електроенергії побутовими електричними лампами // Стандартизація, сертифікація, якість. — 2007. — № 5. — С. 11—17.

2. Commission Directive 98/11/EC of 27 January 1998 implementing Council Directive 92/75/EEC with regard to energy labeling of household lamps (Директива Комісії 98/11/EC від 28.01.1998 про запровадження Директиви Ради 92/75/ЕЕС стосовно маркування енергоспоживання на побутових лампах).

3. ДСТУ ІЕС 60064—2001. Лампи розжарювання вольфрамові загального освітлення побутового та аналогічного призначення. Вимоги до робочих характеристик (ІЕС60064:1993, IDT).

4. ДСТУ ІЕС 60901—2001. Лампи люмінесцентні одноцокольні. Вимоги до робочих характеристик (ІЕС 60901:1996, IDT).

5. ДСТУ ІЕС 60081—2001 Лампи люмінесцентні двоцокольні. Експлуатаційні вимоги (ІЕС 60081:1997, IDT).

6. ДСТУ 4170:2003. Лампи розжарювання галогенові. Загальні технічні умови (ІЕС 60357:1982, NEQ).

7. ДСТУ ІЕС 60810:2004. Лампи для дорожніх транспортних засобів. Експлуатаційні вимоги (ІЕС 60810:2004, IDT).

8. ДСТУ 4270:2003. Лампи з умонтованим пускорегулювальним пристроєм для загального освітлення. Вимоги до робочих характеристик (ІЕС 60969:2001, MOD).

9. ГОСТ 27.002—89. Надежность в технике. Основные понятия, термины и определения.

10. ДСТУ 2860—94. Надійність техніки. Терміни та визначення.

11. Гінзбург М. Термінологічні поради. Запитання: Що таке «строк» і що таке «термін»? // Стандартизація, сертифікація, якість. — 2005. — № 4. — С. 29 — 30.

12. ДСТУ 3855—99. Пожежна безпека. Визначення пожежної небезпеки матеріалів та конструкцій. Терміни та визначення.

13. ДСТУ 3651.0—97. Метрологія. Одиниці фізичних величин. Основні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення.

14. ДСТУ 3651.1—97. Метрологія. Одиниці фізичних величин. Похідні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць та позасистемні одиниці. Основні поняття, назви та позначення.

15. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с.