| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |

Гінзбург М. Д. Термінологічні проблеми етикетування енергоощадних і надійних джерел світла / М. Д. Гінзбург // Світлотехніка та електроенергетика, 2009. – № 3 – С. 69–74.

УДК 628.94

М. Д. Гінзбург

д-р техн. наук, проф., акад. УНГА

Харківський територіальний центр НВЦ «Техдіагаз»,

вул. Конева, 16, м. Харків, МСП, 61004,

тел. (057) 730-57-80,

ginzburg@itransgaz.com, http://www.msu.kharkov.ua/tc/

ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЕТИКЕТУВАННЯ ЕНЕРГООЩАДНИХ ТА НАДІЙНИХ ДЖЕРЕЛ СВІТЛА

Надано та обґрунтовано пропозиції щодо термінології технічного регламенту.

Изложены и обоснованы предложения по терминологии технического регламента.

Terminological suggestion of the technical regulation has been expounded and grounded.

Вступ. Про актуальність запровадження в Україні енергоощадних джерел світла переконливо свідчать такі цифри [1]. Середньостатистичний мешканець нашої держави і сьогодні споживає енергії в 2–3 рази більше, ніж у розвинутих європейських країнах, а штучне освітлення становить понад 15 % у глобальному споживанні енергії. Розвинуті країни, починаючи з середини 90-х років, реалізують спеціальні програми в галузі освітлення, завдяки яким упродовж 5–7 років знизили енергоспоживання в освітлювальних установках на 30–50% за збереження кількості та якості освітлення.

Важливим інструментом енергозаощаджування є технічне регулювання. Тому так багато зроблено, щоб наблизити українську систему технічного регулювання до європейської (рис. 1): технічні регламенти України (далі – ТР) повинні ґрунтуватися на Директивах Євросоюзу, а доказом відповідності продукції вимогам технічного регламенту є національні стандарти України, гармонізовані з міжнародними та європейськими.

Рис. 1 – Система технічного регулювання

Зважаючи на це можна тільки вітати затвердження ТР [2], розробленого за ініціативи ДП «Полтавастандартметрологія» на основі Директиви ЄС [3]. Про відставання України від ЄС свідчать дві дати: директива активно сприяє енергозаощаджуванню з 2001 року, а технічний регламент стане обов’язковим лише з 01.10.2010 року. Тому дуже важливо чітко виконувати План заходів із застосування ТР, затвердженого разом з ТР. Цей план зокрема передбачає популяризацію застосування ТР за допомогою ЗМІ та шляхом проведення семінарів, конференцій (що й має на меті ця стаття), а також за потреби коригування ТР перед початком його обов’язкового застосування.

Практично одночасно із прийняттям регламенту було затверджено і з 01.04.2009 надано чинності [4]. Цей стандарт є доказом відповідності електричних ламп вимогам ТР [5], що ґрунтується на директиві ЄС [6]. Зауважимо, що «горизонтальна» директива [6] формулює загальні вимоги до енергетичного маркування побутових електроприладів, а директива [3] є однією з восьми «вертикальна» директив, спрямованих на запровадження «горизонтальної» директиви, і тому вона конкретизує вимоги [6] стосовно електроламп, уживаючи тотожну термінологію. На жаль, в Україні маємо суттєві правові та термінологічні розбіжності між двома нормативними документами ([2] та [4]), що стосуються одного об’єкта технічного регулювання. Крім того, є суттєві термінологічні розбіжності між [2] та гармонізованими стандартами, що є доказом відповідності продукції вимогам цього ТР. Усі ці розбіжності не сприяють ефективному запровадженню ТР.

Мета статті: привернути увагу фахівців до правових і термінологічних розбіжностей нормативних документів, що стосуються енергетичного етикетування джерел світла, надати та обґрунтувати пропозиції щодо їх усунення на етапі коригування ТР та внесенням змін у відповідні національні стандарти.

Виклад основного матеріалу.

По-перше, розгляньмо форми інформаційної енергетичної етикетки у [2] та [4]. Вони суттєво різняться. Форма, наведена в [2], повністю еквівалентна прийнятій в [3]. Основною позитивною ознакою такої етикетки є її простота та наочність. Енергетичну ефективність подають значеннями чотирьох засадничих величин: значення першої – латинською літерою, значення трьох останніх – числом з одиницею відповідної фізичної величини.

Форма, наведена в [4] містить ті самі чотири засадничі величини, але в іншій послідовності й із додатковою текстовою інформацією, а також дані про виробника і модель.

Безумовно треба залишити якусь одну форму, на нашу думку, максимально наближену до європейської, що забезпечить у подальшому можливість просування наших ламп на ринки країн ЄС.

По-друге, суттєво різняться назви чотирьох засадничих величин у [2] та [4], що наочно подано в табл. 1.

Таблиця 1

Назви засадничих величин

Розгляньмо назви цих величин детальніше.

Почнімо з першої засадничої величини. Позитивною ознакою технічного законодавства ЄС є системність: «горизонтальна» директива [6] та всі «вертикальні» директиви, зокрема [3], містять єдину засадничу величину energy efficiency class, яку визначають за різними алгоритмами для кожного різновиду побутових електроприладів. У ТР [5] та у стандартах на кожний різновид побутових електроприладів, зокрема в [4], його названо клас енергоефективності, що відповідає англійському термінові. Тому не зрозуміло, чому в [2] введено інший і довший термін, що порушує системність технічного регулювання.

Клас енергоефективності не вимірюють, а визначають: зокрема для ламп – відповідно до п. 11 ТР. Тому назва гармонізованого стандарту [7], на який є посилання у [2, п. 8] не відповідає ні англійській назві [8], ні технічній сутності. Цей стандарт дійсно присвячено методам вимірювання трьох інших засадничих величин (див. табл. 1), за допомогою яких визначають клас енергоефективності, а також процедурі оцінювання відповідності задекларованих значень. Зважаючи на це, пропонуємо уточнити його назву так: Лампи електричні побутові. Енергетична ефективність. – Методи вимірювання параметрів.

Запровадженню [2] безумовно сприятиме той факт, що в Україні на сьогодні вже затверджено гармонізовані стандарти [9-12], які визначають вимоги до робочих характеристик конкретних категорій ламп. Перші три з цих стандартів ідентичні міжнародним, а четвертий – модифікований стосовно відповідного міжнародного стандарту. Іде активний процес їхньої актуалізації щодо нових версій міжнародних стандартів.

Проте, якщо для назви четвертої засадничої величини в усіх міжнародних стандартах ужито англійський термін life та похідні від нього, українські стандарти мають суттєві розбіжності – чотири різні відповідники (табл. 2).

Таблиця 2

Розбіжності щодо відповідника англійського терміна life

Проаналізуймо ці розбіжності, виходячи не з міркувань «подобається/не подобається», «звично/не звично», а ґрунтуючись на основних вимогах до терміна, застандартизованих у [15, додаток Г]. Основними з них є такі:

●  однозначна відповідність терміна поняттю (термін повинен означати тільки одне поняття);

●  відповідність лексичного значення терміна позначеному ним поняттю (значення терміноелементів повинно відповідати поняттю);

●  системність (термін повинен відображати відношення між названим поняттям і пов'язаними з ним).

У колишньому СРСР стосовно ламп розжарювання широко вживали такі російські терміни: срок службы та продолжительность горения. Доведемо, що лексичні значення обох термінів не відповідають позначеним ними поняттям, і що ці терміни суперечать не тільки сучасній українській, а й навіть прийнятій на той час в колишньому СРСР загальнотехнічній термінології.

1). У галузі надійності техніки чітко розрізняють [16, п. 4.5, 4.6; 17, п. 3.4.4, 3.4.7]:

- (технічний) ресурс (англ. useful life, life) — сумарний наробіток об’єкта від початку його експлуатування чи поновлення після ремонту до переходу в граничний стан_[1];

- строк служби_[2] (англ. useful lifetime, lifetime) — календарна тривалість експлуатування об’єкта від початку його експлуатування чи поновлення після ремонту до переходу в граничний стан.

Отже, для об’єктів, що їх експлуатують безперервно, ці поняття тотожні. А для ламп, які періодично вмикають і вимикають, вони значно різняться. Строк служби лампи перевищує її ресурс на сумарний проміжок часу протягом періоду експлуатування, коли лампу вимкнено (вона не світить). Через це для користувача суттєвим є саме ресурс лампи, тобто сумарна тривалість її світіння. Зважаючи на це, ужитий в [12, п. 2.10-2.12; 13, п. 1.3.1] термін строк служби та похідні від нього треба замінити на ресурс.

2). Горіння – це екзотермічна реакція окислення речовини, яка супроводжується виникненням полум'я та (або) випроміненням світла та (або) виділенням диму [18, п. 4.7]. Ця хімічна реакція дійсно відбувалася в перших створених людством джерелах світла (свічці; олійній, гасовій, газовій, карбідній лампах тощо). Світіння електричних джерел ґрунтуються на інших суто фізичних процесах, пов’язаних з протіканням електричного струму через тіло розжарювання або через газ між двома електродами. Жоден з цих процесів не можна називати горінням. Зважаючи на це, термін тривалість горіння не відповідає сутності позначуваного ним поняття.

Зауважимо, що вжита в [12, п. 2.10; 13, п. 1.3.1] словосполука перегоряння лампи також не відповідає сутності позначуваного явища. Розгляньмо традиційну вольфрамову лампу розжарювання, у якій стався обрив нитки розжарювання. Це може трапитися внаслідок суто механічних чинників, наприклад звичайного падіння лампи. Проте частіше причиною є збільшення швидкості випаровування вольфраму з поверхні нитки розжарювання через виділення значної кількості теплоти за одиницю часу або всією ниткою (якщо значно збільшилась напруга в мережі), або тією її ділянкою, яка має найменший переріз і відповідно найбільший опір, а тому саме на цій ділянці виділяється найбільша кількість теплоти на одиницю довжини. Зважаючи на те, що питомий електричний опір вольфраму за кімнатної температури в десятки разів менший, ніж за робочої температури тіла розжарювання, найчастіше обрив трапляється в момент увімкнення. Тому стосовно вольфрамових ламп розжарювання правильно казати саме про обрив нитки розжарювання.

3). Оптика вивчає явища, пов’язані зі світлом, і тому переважна більшість назв фізичних величин в оптиці походять від терміна світло, наприклад, сила світла, освітлення, світловий потік, світлова енергія, світність, освітленість тощо [19, п. 5; 20, п. А.6.25-А.6.27, А.6.29-А.6.30]. Проте в оптиці немає жодної фізичної величини, назва якої була б пов’язана з горінням. Тому правильно казати, що лампа – це джерело світла, а не джерело горіння. Зважаючи на це, термін тривалість горіння є несистемним.

4). Конкретизуючи поняття ресурс стосовно лампи, треба зважати на її призначеність світИти. Від цього дієслова за нормами української мови можна утворити два віддієслівні іменники: світІння та свІчення, кожен з яких означає опредметнену дію за значенням як світити, так і світитися. Для однозначної відповідності терміна поняттю треба з цих двох тотожних за сенсом іменників обрати один. На нашу думку, у технічному регламенті слід надати переваги першому, як поширенішому і милозвучнішому. Тому як синонім терміна ресурс можна рекомендувати термін тривалість світіння.

Зважаючи на наведені вище аргументи, треба уточнити український відповідник визначеного директивою [3] терміна average rated life. Розгляньмо три поняття: ресурс (окремої лампи), середній ресурс та задекларований середній ресурс.

Ресурс окремої лампи (англ. life of an individual lamp) — проміжок часу, протягом якого окрема лампа працює до переходу в граничний стан_[3] і відповідає іншим критеріям оцінювання її роботи, якщо вони є у гармонізованих стандартах на цю категорію ламп.

Середній ресурс (англ. average life) — математичне сподівання_[4] ресурсу. Середній ресурс визначають під час випробовування на тривалість світіння (англ. life test). Періодичність випробовування, обсяг вибірки, методику відбирання зразків, методи статистичного обробляння результатів тощо зазначають у гармонізованих стандартах на конкретні категорії ламп.

Задекларований середній ресурс (англ. rated life, average rated life, rated average life) — ресурс, заявлений виробником чи відповідальним постачальником як очікуваний проміжок часу, протягом якого окрема лампа працюватиме до переходу в граничний стан і відповідатиме іншим критеріям оцінювання її роботи, якщо вони є у гармонізованих стандартах на цю категорію ламп.

Згідно з [2, п. 14] відповідність ламп вимогам цього ТР підтверджують Декларацією про відповідність, складеною виробником або його уповноваженим представником за формою згідно з [2, додаток 2]. Зважаючи на це, ужитий в директиві [3] англійський термін average rated life, на нашу думку, правильно українською позначити терміном задекларований середній ресурс, бо саме його декларує виробник або його уповноважений представник і тоді, коли він сам оцінює відповідність ламп вимогам ТР, і навіть тоді, коли для оцінювання відповідності залучають призначений орган_[5], якому виробник або його уповноважений представник повинен подати заявку, копії декларації про відповідність та технічної документації [2, п. 16].

Отже, англійський прикметник rated доцільно перекласти українською як задекларований, а не номінальний, як це подано в [4] та деяких гармонізованих стандартах. Бо прикметник номінальний має декілька значень. Наприклад, номінальний розмір (англ. basic size, nominal size) — це розмір, відносно якого визначають відхили.

Отже, четверту наведену в етикетці засадничу величину треба українською позначати як задекларований середній ресурс або як задекларована середня тривалість світіння. Довжина терміна не буде відігравати суттєву роль, оскільки перевагою [2] є застандартизована форма етикетки, у яку лише проставляють числові значення трьох засадничих величин у зазначених одиницях виміру. Тому вживання кожною мовою правильних термінів у технічній документації не створює ніяких додаткових бар’єрів у торгівлі.

Щодо розбіжностей у назві третьої наведеної в етикетці засадничої величини зауважимо, що, на нашу думку, правильнішим українським відповідником англійського терміна input power [3] є вжитий в [2] термін споживана потужність, застандартизований в деяких національних термінологічних стандартах.

ВИСНОВКИ:

1. Ефективному енергозаощаджуванню не сприяють  суттєві правові та термінологічні розбіжності між двома нормативними документами ([2] та [4]), що стосуються одного об’єкта технічного регулювання, а також суттєві термінологічні розбіжності між [2] та гармонізованими стандартами, які є доказом відповідності продукції вимогам цього ТР. Зазначені розбіжності треба усунути на етапі коригування ТР та внесенням відповідних зміни в стандарти.

2. Назва гармонізованого стандарту [7], на який є посилання у [2, п. 8], не відповідає ні англійській назві [8], ні технічній сутності і тому потребує уточнення.

3. Розробляючи сучасні українські технічні регламенти та національні стандарти, недоцільно калькувати широко вживані стосовно ламп розжарювання російські терміни: срок службы та продолжительность горения, оскільки значення обох термінів не відповідають сутності понять.

4. Українськими відповідниками англійських технічних термінів life та average rated life є ресурс та задекларований середній ресурс відповідно. Оскільки призначення лампи — світити, у технічних регламентах та національних стандартах доцільно конкретизувати ці поняття, увівши терміни тривалість світіння та задекларована середня тривалість світіння як синоніми.

5. Третю наведену в етикетці засадничу величину правильніше позначати вжитим в [2] терміном споживана потужність, що є українським відповідником англійського терміна input power [3].

ЛІТЕРАТУРА:

1.       Смірнова Н., Шпак С. Про технічний регламент щодо маркування споживання електроенергії побутовими електричними лампами // Стандартизація, сертифікація, якість, 2007. – № 5. – С. 11-17

2.       Технічний регламент етикетування ламп побутового використання стосовно ефективності споживання електроенергії; затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 № 1144

3.       Commission Directive 98/11/EC of 27 January 1998 implementing Council Directive 92/75/EEC with regard to energy labeling of household lamps (Директива Комісії 98/11/EC від 27.01.1998 «Про запровадження Директиви Ради 92/75/ЕЕС стосовно маркування енергоспоживання на побутових лампах»)

4.       Зміна 1 ДСТУ 4441:2005 Енергозбереження. Енергетичне маркування електрообладнання побутової призначеності. Визначення енергетичної ефективності електричних ламп; Затв. наказом Держспоживстандарту України від 31.12.2008 № 525

5.       Технічний регламент з енергетичного маркування електрообладнання побутового призначення; Затв. наказом Держкоменергозбереження від 28.10.2003 № 118

6.       Council Directive 92/75/EEC of 22 September 1992 on the indication by labelling and standard product information of the consumption of energy and other resources by household appliances (Директива Ради 92/75/ЄЕС «Про вказування за допомогою маркування та зазначення стандартної інформації про товар обсягів споживання енергії та інших ресурсів побутовими електроприладами»)

7.       ДСТУ EN 50285:2007 Лампи електричні побутового призначення. Методи вимірювання енергетичної ефективності (EN 50285:1999, IDT)

8.       EN 50285:1999 Energy efficiency of electric lamps for household use – Measurement methods

9.       ДСТУ ІЕС 60064-2001 Лампи розжарювання вольфрамові загального освітлення побутового та аналогічного призначення. Вимоги до робочих характеристик (ІЕС60064:1993, IDT)

10.    ДСТУ ІЕС 60901:2001 Лампи люмінесцентні одноцокольні. Вимоги до робочих характеристик (ІЕС 60901:1996, IDT)

11.    ДСТУ ІЕС 60081-2001 Лампи люмінесцентні двоцокольні. Експлуатаційні вимоги (ІЕС 60081:1997, IDT)

12.    ДСТУ 4270:2003 Лампи з умонтованим пускорегулювальним пристроєм для загального освітлення. Вимоги до робочих характеристик (ІЕС 60969:2001, MOD)

13.    ДСТУ ІЕС 60810:2004 Лампи для дорожніх транспортних засобів. Експлуатаційні вимоги (ІЕС 60810:2004, IDT)

14.    ДСТУ 4170:2003 Лампи розжарювання галогенові. Загальні технічні умови (ІЕС 60357:1982, NEQ)

15.    ДСТУ 3966-2000 Термінологія. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять

16.    ГОСТ 27.002-89 Надежность в технике. Основные понятия, термины и определения

17.    ДСТУ 2860-94 Надійність техніки. Терміни та визначення

18.    ДСТУ 3855-99 Пожежна безпека. Визначення пожежної небезпеки матеріалів та конструкцій. Терміни та визначення

19.    ДСТУ 3651.0-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Основні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення

20.    ДСТУ 3651.1-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Похідні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць та позасистемні одиниці. Основні поняття, назви та позначення