ТК СНТТ: Типові помилки у проектах термінологічних стандартів / Рицар, Микульчик

ТК СНТТ

Рицар Б. Типові помилки у проектах термінологічних стандартів / Б. Рицар, Р. Микульчик // Стандартизація. Сертифікація. Якість. – 2007. – № 4. – С. 27–32.

Б. Рицар

доктор технічних наук, професор, голова ТК-19

Р. Микульчик

секретар ТК-19

Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів

ТИПОВІ ПОМИЛКИ У ПРОЕКТАХ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СТАНДАРТІВ

На прикладі проектів ДСТУ, проекспертованих ТК 19 протягом 2005–2006 років, проаналізовано найхарактерніші помилки розробників стандартів на терміни та визначення понять і запропоновано шляхи їх уникнення.

Головним чинником забезпечення високої якості розроблюваних в Україні термінологічних стандартів, а відтак їх ефективного застосування, є не лише їх правильне оформлення за нормативними документами (НД), але й оптимальне формування та усталення системності усіх елементів і частин конкретного стандарту.

Відповідно до [1] у національних стандартах на терміни та визначення понять потрібно дотримуватися вимог щодо терміносистеми, терміна, оформлення термінологічного стандарту.

На підставі експертиз багатьох проектів ДСТУ, у тому числі й гармонізованих з міжнародними стандартами, виявлено, що укладачі роблять низку характерних помилок [2]. Спробуємо класифікувати та проаналізувати ці помилки.

1. Цілісність терміносистеми

Вимога до терміносистеми – забезпечити її цілісність, тобто взаємопов’язаність кожного терміна з іншими.

У проектах ДСТУ дуже часто подають не систему термінів певної галузі, а деякий набір термінів, що переважно не пов’язані між собою і не складають цілісну терміносистему, як це вимагає [1, п. 3.5]. Існує два різновиди порушення цілісності терміносистеми, а саме: а) коли ізольованою є окрема терміностаття і б) коли ізольованою є система терміностатей. Розглянемо ці різновиди окремо.

Ізольована терміностаття – така терміностаття, заголовок якої (термін) не входить у жодне інше визначення поняття проекту ДСТУ, а у визначенні поняття цієї терміностатті не присутній жоден інший термін цього проекту.

Ізольовані терміностатті з’являються з кількох причин.

Ізольованими можуть бути загальнотехнічні терміни, які вживають у сфері застосування стандарту, але прямо з цією сферою не пов’язані. Наприклад, у другій редакції проекту ДСТУ «Нафта. Збирання та підготовляння. Терміни та визначення понять» термін мірник є загальнотехнічним, через що виявився ізольованим.

Ізольовані терміностатті також виникають у випадку вживання незастандартованої короткої форми терміна. Оскільки наводити приклади таких ізольованих терміностатей без подання цілої терміносистеми складно, такі термінологічні статті розглядатимемо як невідповідність вимогам до визначень понять [1, додаток Д].

Як відомо, терміносистема – це сукупність термінів і визначень відповідних понять певної предметної галузі, пов’язаних між собою різноманітними логіко-семантичними зв’язками [1, п. 3.3].

Ізольована терміносистема – це певна сукупність термінів, поєднаних між собою, але ізольованих від решти термінів стандарту. Подамо приклад такої ізольованої терміносистеми з першої редакції проекту ДСТУ «Лучне й польове кормовиробництво. Терміни та визначення понять»:

5.7 травосуміш

Суміш різних видів однорічних і багаторічних трав, що вирощуються

5.8 проста травосуміш

Травосуміш, до складу якої входить 2-5 видів багаторічних або однорічних трав

5.9 складна травосуміш

Травосуміш, до складу якої входить більше 5 багаторічних або однорічних видів трав

Ці три термінологічні статті пов’язані між собою терміном травосуміш, але до визначень понять 5.7, 5.8, і 5.9 не входить більше жодного терміна, і ці терміни не входять у визначення інших понять. Щоб приєднати ізольовану терміносистему до основної терміносистеми стандарту на терміни та визначення понять, достатньо приєднати одну зі статей цієї ізольованої системи. В описаному випадку краще приєднати до терміносистеми стандарту визначення поняття 5.7, бо воно є родовим для визначень 5.8 і 5.9. Тому терміностатті 5.8 і 5.9 треба вилучити з розгляду, а визначення поняття 5.7 подати так:

5.7 травосуміш

Суміш різних видів однорічних і багаторічних трав, які вирощують як кормові культури

Термін кормові культури – є одним з базових термінів цього стандарту, тому він входить в основну його терміносистему.

2. Терміни

У [1, п. Г. 3] установлено такі основні вимоги до терміна:

однозначна відповідність терміна поняттю;

відповідність лексичного значення терміна позначеному ним поняттю;

системність;

раціональна стислість;

словотворча (дериваційна) здатність;

мовна правильність.

Помилки щодо відповідності терміна поняттю зустрічаються переважно в стандартах, гармонізованих з міжнародними. Можливо, причиною є неякісний переклад чи нечітке й нефахове тлумачення певних понять. Наприклад, у проекті ДСТУ EN 923 «Клеї. Терміни та визначення» з терміном клей зустрічаємося двічі – у терміностаттях 2.1.1 і 2.1.3. Англійські відповідники цих термінів різні: для 2.1.1 – adhesive, для 2.1.3 – glue. У цьому випадку ТК 19 запропонував на позначення поняття 2.1.1 вживати термін адгезив.

У першій редакції проекту ДСТУ «Загальне землеробство. Терміни та визначення» бачимо, що один і той самий термін застосовано для позначення різних понять:

1.1 загальне землеробство

Система прийомів догляду за землею для вирощування сільськогосподарських культур, отримання високих, сталих урожаїв, підвищення родючості ґрунтів

1.2 загальне землеробство

Розділ агрономічної науки, що вивчає питання підвищення родючості ґрунтів, взаємодії ґрунту і рослин, забезпечення умов для отримання високих сталих урожаїв методами механічного, біологічного, хімічного впливу на ґрунт, захисту його від ерозії, посівів – від хвороб, шкідників, бур’янів і несприятливих умов (посухи, суховії, приморозки)

Розробники не завжди розрізняють дію, подію і наслідок, що має важливе значення для розуміння технічного тексту. Часто можна побачити терміни з суфіксом -к(а) та іншомовні іменники із закінченням -ція, -інґ, -мент як позначення процесів. Наприклад, у проекті ДСТУ «Генетичні ресурси рослин. Терміни та визначення понять» кріоконсервація (зразків генофонду рослин) – збереження насіння, частин або органів рослин... (замість кріоконсервування), регенерація зразків (генофонду рослин) – вирощування зразків генофонду рослин... (замість регенерування). Подібні порушення вимог [1, п. Г.4.1] можна зустріти навіть у назвах проектів ДСТУ, наприклад, «Розробка родовищ нафти і газу. Терміни та визначення основних понять», хоча з тексту проекту очевидно, що йдеться про розробляння, тобто про процеси, а не про їх наслідки.

Невідповідність лексичного значення терміна поняттю можна побачити в назві ДСТУ «Енергозбереження. Ресурси вторинні енергетичні. Методика визначення показників та використання». Термін енергозбереження, вжитий у заголовку стандарту – очевидно, скорочення словосполуки збереження енергії. На нашу думку, ця словосполука має значення лише в контексті універсального фізичного закону збереження й перетворення енергії. Тому вживати термін збереження енергії, енергозбереження у значенні «економне використання» не має змісту. Адже енергія має фундаментальну фізичну властивість зберігатися незалежно від нашого бажання. Оскільки ми можемо впливати тільки на «економне використання енергії», тому тут замість терміна енергозбереження правильно вживати термін енергозаощадження. Очевидно, це стосується й похідних цих термінів.

Часто трапляються помилки щодо системності подання термінів. Наприклад, у проекті ДСТУ ISO 5681 «Обладнання для захисту рослин. Словник» є термін 3.4.8 заплічний обприскувач, а його підрядним терміном є 3.4.8.1 компресорний переносний обприскувач, хоч у визначенні поняття чітко зазначено, що це – заплічний обприскувач.

У гармонізованих стандартах зустрічаємо порушення вимог щодо стислості терміна. Наприклад, у проекті ДСТУ ІЕС 60050-300-312:2005 «Міжнародний електротехнічний словник. Електричні та електронні вимірювання і вимірювальні прилади. Частина 312: Загальні терміни, що стосуються електричних вимірювань» терміни 312-02-20 і 312-02-19 подано як вимірювальний прилад з одним діапазоном вимірювань і вимірювальний прилад з багатьма діапазонами вимірювань. ТК 19 запропонував замінити ці терміни на однодіапазонний вимірювальний прилад і багатодіапазонний вимірювальний прилад відповідно. У таких випадках ми пропонуємо заміняти описову частину терміна одним словом, не боячись «кувати» нові слова (неологізми).

Створення повної й короткої форми терміна теж викликає низку проблем. Розробники не завжди застосовують правила, викладені в Додатку Е [1, п. Е.2]. У проектах ДСТУ замість квадратних дужок вживають круглі й навпаки, виділяють пояснення галузі застосунку терміна грубим шрифтом тощо. Наприклад, у проекті ДСТУ «Загальне землеробство. Терміни та визначення» можна побачити терміни контроль забур’яненості (боротьба з бур’янами), у проекті ДСТУ «Технологія вирощування зернових культур. Терміни та визначення» – гній (підстилковий, свіжий, напіврозкладений, напівперепрілий, напіврідкий, рідкий), спосіб внесення добрив (основний, рядковий розкидний, локальний, кореневий, позакореневий, роздрібнювальний, періодичний) тощо.

Надзвичайно рідко розробники дотримуються правил словотворення та слововживання, поданих у [1, п. Г.9], зокрема подавати біля віддієслівних іменників у фігурних дужках дієслова, від яких ці іменники утворено. Тільки в проектах ДСТУ «Нафта. Збирання та підготовляння. Терміни та визначення понять» і «Генетичні ресурси рослин. Терміни та визначення понять» можна побачити дієслова недоконаного й доконаного видів, що дає змогу вживати їх у НД на правах застандартованих термінів. Дію дуже часто позначають іменниками, утвореними від дієслів доконаного виду. Це суперечить вимогам [1, п. Г 9.2.1]. Наприклад, у проекті ДСТУ «Генетичні ресурси рослин. Терміни та визначення понять»: 11.2 збереження in situ (зразків генофонду рослин), 11.3 збереження ex situ (зразків генофонду рослин), 11.4 збереження on farm (зразків генофонду рослин), 11.5 збереження польове (зразків генофонду рослин). Адже очевидно, що зразки генофонду рослин потрібно зберігати постійно чи протягом тривалого невизначеного проміжку часу, тобто іменник утворюють від дієслова недоконаного виду: зберігати – зберігання, а не збереження.

Також дуже часто розробники ставлять на перше місце запозичені терміни, надаючи їм перевагу перед термінами українського походження, чим порушують вимоги [1, п. Г.9.11]. Наприклад, у ДСТУ «Автоматична ідентифікація. Штрихове кодування. Терміни та визначення» бачимо автоматична ідентифікація, автоматичне ототожнення замість нормативного автоматичне ототожнення, автоматична ідентифікація.

3. Визначення понять

У [1, п. Д.1.4] до визначення поняття висунуто такі вимоги:

сумірність з поняттям, тобто ознаки, які містяться у визначенні, формуючи його зміст, мають належати всім видовим поняттям, що становлять його обсяг;

наявність лише суттєвих ознак, які дають змогу не лише чітко відмежувати певне поняття від суміжних, але й відобразити його спільність з іншими поняттями;

системність, тобто визначення повинне відображати місце поняття у системі понять предметної галузі;

нездатність спричинювати хибне коло, тобто поняття не можна визначати через інше поняття, яке, у свою чергу, визначено через перше;

відсутність тавтології, тобто визначення не повинно повторювати вжк подану в терміні інформацію;

відсутність заперечувальних ознак незаперечувального поняття;

однозначність, тобто використані у визначенні поняття повинні бути зазначені термінами, що добре відомі або однозначно витлумачені в певній системі понять;

несуперечливість визначенням понять інших стандартів;

раціональна (оптимальна) стислість, тобто визначення поняття повинно складатися з одного речення й містити терміни інших понять, але не їхні визначення;

визначеність поняття, тобто кожне визначення повинно містити всі, необхідні для потреб даної предметної галузі, ознаки поняття;

мовна правильність.

Дуже часто в проектах ДСТУ у визначеннях подають несуттєві ознаки поняття, як наприклад у першій редакції проекту ДСТУ «Загальне землеробство. Терміни та визначення»:

1.1 загальне землеробство

Розділ агрономічної науки, що вивчає питання підвищення родючості грунтів, взаємодії ґрунту і рослин, забезпечення умов для отримання високих сталих урожаїв методами механічного, біологічного, хімічного впливу на ґрунт, захисту його від ерозії, посівів – від хвороб, шкідників, бур’янів і несприятливих умов (посухи, суховії, приморозки)

У цьому визначенні надлишково зазначено методи впливу на ґрунт (механічні, хімічні, біологічні) і несприятливі умови (посухи, суховії, приморозки).

Уже в другій редакції цього проекту ці недоліки усунено, терміностаття набула такого вигляду:

3.1.1 загальне землеробство

Отже, щоб подавати лише суттєві ознаки описуваного поняття, необхідно визначити рівень ієрархії поняття в описуваній терміносистемі. Після цього визначають загальні ознаки суміжних понять, диференційні ознаки (відрізняють описуване поняття від суміжних), надлишкові ознаки (деталізують описуване поняття, переважно вживають терміни нижчих ієрархічних рівнів). У визначенні поняття подають загальні та диференційні ознаки, які є суттєвими.

Щодо системності подання визначень, то щодо цього розробники помиляються не так часто. Помилки тут переважно стилістичні.

Хибні кола – одна з найпоширеніших помилок проектів ДСТУ. Розробники дуже часто створюють хибні кола. Наприклад, у першій редакції проекту ДСТУ «Коноплі. Терміни та визначення понять»:

4.4.5 насіння (конопель) [першої] [другої] репродукції

[перша] [друга] репродукція

Урожай насіння конопель, з посіву [першої] [другої] репродукції

4.4.12 посів [першої] [другої] репродукції

Посів конопель за наслідками атестації у спеціалізованих насінницьких господарствах, селянських (фермерських) та інших господарствах, який виконано насінням [еліти] [першої репродукції] і призначено для одержання насіння [першої] [другої] репродукції

У цьому прикладі хибне коло виникло через неправильне, занадто детальне визначення поняття 4.4.12 посів [першої] [другої] репродукції. У наступній редакції це визначення подано так:

4.4.12 посів [першої] [другої] репродукції

Хибні кола так само можуть виникати через те, що ціле визначено через його частини, а частини – через ціле. Наприклад, у другій редакції проекту ДСТУ «Садівництво та ягідництво. Терміни та визначення»:

4.1 дерево

Життєва форма рослин, що характеризується чітким поділом надземної частини на головне стебло (стовбур) і крону та добре розвиненою кореневою системою.

4.24 крона

Сукупність всіх розгалужень та гілок дерева

Тут розробники визначили дерево (ціле) через його частини – крону та стовбур. Такий спосіб визначення поняття є помилковим. Ціле небажано визначати через його частини. У другій редакції поняття дерево подано так:

4.1 дерево

Життєва форма рослин, що характеризується добре вираженим головним стовбуром і бічними розгалуженнями та добре розвиненою кореневою системою

На нашу думку, поняття краще описувати від загального до конкретного, тобто у першу чергу описувати й називати основні поняття стандарту чи розділу стандарту, а потім, на підставі цих понять (їх термінів) описувати визначення понять нижчих щаблів ієрархії. Саме через порушення цього порядку укладання стандартів виникають хибні кола.

Тавтологія, як один з видів помилок, з’являється в проектах ДСТУ рідше. Найчастіше тавтологічні визначення понять знаходимо в міжнародних стандартах. Наприклад, у проекті ДСТУ ISO 16589-2 «Манжети з термопластичними ущільнювальними елементами для валів. Частина 2. Словник термінів»:

3.3.12 вивертання ущільнювальної губи

Часткове вивертання ущільнювальної губи

Експерти ТК СНТТ запропонували виправити цю помилку так:

3.3.12 вивертання ущільнювальної губи

Часткове перевертання ущільнювальної губи

Тавтологія виникає через недостатній рівень знання мов (української й іноземних) і через відсутність фахових перекладачів серед розробників ДСТУ.

У проектах ДСТУ натомість не зустрічаються заперечувальні ознаки незаперечувального поняття.

Надзвичайно складно перевірити відповідність визначень понять щодо таких вимог як однозначність і несуперечливість визначенням понять інших стандартів. Для цього потрібно перевіряти всі застандартовані терміни та визначення понять, тобто мати базу всіх ДСТУ на терміни та визначення понять. Проте сьогодні ця база містить національні стандарти тільки до 2000 року. ТК 19 доводиться проводити такі порівняння за наявності відповідної інформації. Наприклад, зазначену невідповідність виявлено між термінами нафта у проектах ДСТУ «Нафта. Збирання та підготовляння. Терміни та визначення понять» та «Розробка родовищ нафти і газу. Терміни та визначення основних понять»: у першому – природна суміш переважно вуглеводневих сполук, а також невуглеводневих компонентів, що в пластових і стандартних умовах перебуває в рідинному чи пластичному стані, у другому – природна суміш, що складається з вуглеводневих сполук метанової, нафтенової та ароматичної груп, які в пластових і стандартних умовах (0,1 Мпа при 20°С) перебувають у рідкій фазі.

У вимогах до оптимальної стислості визначення поняття передбачено, що воно повинно складатися з одного речення і містити терміни інших понять, але не їхні визначення. Цю вимогу розробники порушують дуже часто. Наприклад, у проекті ДСТУ «Технологія вирощування зернових культур. Терміни та визначення»:

3. технологія вирощування сільськогосподарських культур

Система організаційних, економічних, агрохімічних та агротехнічних заходів, що базуються на знанні закономірностей формування врожаю у взаємозв'язку з агрометеорологічними і ґрунтово - кліматичними умовами з метою управління процесами формування елементів продуктивності рослин у посіві і отримання високих сталих урожаїв сільськогосподарських культур та скорочення розриву між потенційною і реальною продуктивністю рослин

Це визначення поняття містило низку несуттєвих ознак, тому ми запропонували змінити його так:

3. технологія вирощування сільськогосподарських культур

Система організаційних, економічних, агрохімічних та агротехнічних заходів для керування формуванням елементів продуктивності рослин у посіві й отримання високих сталих урожаїв сільськогосподарських культур

Також можна побачити визначення понять з кількох речень, наприклад, у проекті ДСТУ «Племінна справа. Терміни та визначення»:

4.2.5 племінний (кінний) завод

Сільськогосподарське підприємство (господарство), що має стадо високопродуктивних племінних тварин визначеної породи і застосовує їх чистопородне розведення. Використовує схрещування при розведенні тварин тільки при виконанні державних та галузевих програм селекції у тваринництві.

Докладний аналіз мовної правильності та дотримання норм наукового стилю української мови займатиме занадто багато місця, тому ми не будемо вдаватися до нього. Зауважимо лише, що розробники порушують майже всі норми, викладені в пункті [1, п. Д.12].

4. Оформлення стандарту

Оформлення термінологічного стандарту повинно відповідати вимогам, викладеним в [1, п. 7].

Опишемо ще найхарактерніші помилки в оформленні, які, які порушуючи [1, п. 7], ускладнюють експертування проектів ДСТУ. Це, у першу чергу, недодержання правил нумерації розділів і терміностатей. Наприклад, у проекті ДСТУ «Загальне землеробство. Терміни та визначення» вступні обов’язкові розділи не мали нумерації, а нумерація термінів йшла за порядком без порядкового номеру розділу: 1, 2, 3, 4...

Інша помилка – подання в основній частині проекту ДСТУ термінів-словосполук у зворотному порядку, наприклад, 4.4 раціон (кормовий) замість (кормовий) раціон, (проект ДСТУ «Лучне й польове кормовиробництво. Терміни та визначення»).

Дуже поширене подання в множині терміна, що має однину. Це суперечить вимогам до терміна [1, п. 7.4.4]. Наприклад, у проекті ДСТУ «Виноградарство. Терміни та визначення» у множині подано такі терміни: 4.1.51 європейсько-азіатські сорти, 4.1.52 американські сорти, 4.1.54 аборигенні сорти, 4.1.55 сорти – прямі відтворювачі). Адже всі ці терміни в цьому проекті вживають ще й в однині.

Крім того, розробники не підкреслюють терміни, установлені даним стандартом. Якщо в проекті ДСТУ є подібні до термінів нетермінологічні словосполуки, то такий проект дуже важко експертувати.

На підставі описаного можна стверджувати, що переважна більшість розробників національних термінологічних стандартів не ознайомлена з вимогами [1]. До розробляння потрібно залучати фахових термінологів, проводити практичні семінари, школи та тематичні круглі столи для галузевих фахівців. Такі заходи забезпечуватимуть високу якість національних термінологічних стандартів, що сприятиме їх ефективному практичному застосуванню.

1. ДСТУ 3966-2000 «Термінологія. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять». – К., 2000. – 30 с.

2. Рицар Б., Микульчик Р. Основні помилки розробників термінологічних стандартів (на прикладі проєктів ДСТУ) // Вісник: Проблеми української термінології. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка». – 2006. – № 559. – С. 121–127.