| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |

Рицар Б. Типові помилки у проектах стандартів на терміни та визначення понять // Богдан Рицар, Роман Рожанківський, Роман Микульчик / Українська термінологія і сучасність : Зб. наук. пр. – Вип. VII. – К. : КНЕУ, 2007. – 2007. – С. 290–294.

УДК 001. 4:006. 1:006. 354; 006. 72

 Богдан Рицар

д-р техн. наук, проф.

Роман Рожанківський

канд. техн. наук, ст. наук, співр.

Роман Микульчик

(Львів)

ТИПОВІ ПОМИЛКИ У ПРОЕКТАХ СТАНДАРТІВ НА ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У статті проаналізовано найхарактерніші помилки розробників національних стандартів (ДСТУ) на терміни та визначення понять (термінологічних ДСТУ) та запропоновано шляхи їх уникнення.

Головний чинник забезпечення високої якості розроблюваних термінологічних ДСТУ, а відтак їх ефективного застосування, – це оптимальне сформування та встановлення системності всіх понять в основній частині «Терміни та визначення понять» такого стандарту.

Перелік основних вимог щодо терміносистеми (системи понять), терміна та визначення поняття подано в ДСТУ 3966-2000 [2]. У статті досліджено типові випадки порушення цих вимог за винятком тих, яких дуже важко дотримуватися (відповідність дефініції терміна позначеному ним поняттю, словотворча (дериваційна) здатність терміна, сумірність визначення з поняттям, виозначеність поняття, мовна правильність визначення поняття). На підставі експертиз багатьох проектів ДСТУ, зокрема й гармонізованих із міжнародними стандартами, можна стверджувати, що розробники ДСТУ на терміни та визначення понять роблять низку однакових помилок [4]. Спробуймо покласифікувати й проаналізувати ці помилки.

1. Порушення цілісності терміносистеми (системи понять)

У проектах ДСТУ дуже часто подають не систему понять певної предметної галузі, як це вимагають засади і правила розроблення стандартів [2: 2], а сукупність ізольованих зв’язних груп понять. Найбільше буває ізольованих понять – вироджених груп, складених з одного поняття. Визначення поняття групи не містить терміна поняття іншої групи.

Ізольовані групи (чи поняття) виникають у проектах ДСТУ з кількох причин. Одна з них – це порушення вимоги про те, що терміни та визначення загальнонаукових, організаційно-методичних та загальнотехнічних понять, які потрібні для розуміння тексту стандарту, але не належать до предметної галузі, треба подавати в термінологічних додатках згідно з 7.5.1 [2]. Наприклад, у другій редакції проекту ДСТУ «Нафта. Збирання та підготовляння» (підназву «Терміни та-визначення (понять)» не наводимо) загальнотехнічне поняття мірник розробники помістили не в термінологічний додаток, а в основний розділ «Терміни та визначення», що й призвело до ізольованості.

Ізольовані групи виникають також у разі вживання незастандартизованої короткої форми терміна, тобто, коли порушено правила 7.4.4.2 [2] щодо подання повної та короткої форми терміна.

У першій редакції проекту ДСТУ «Лучне й польове кормовиробництво» подано ізольовану групу, пов’язану поняттям ‘травосуміш’: 5.7 травосуміш Суміш різних видів однорічних і багаторічних трав, що вирощуються, 5.8 проста травосуміш Травосуміш, до складу якої входить 2–5 видів багаторічних або однорічних трав, 5.9 складна травосуміш Травосуміш, до складу якої входить більше 5 багаторіч­них або однорічних видів трав.

Ізольованість групи можна усунути, приєднавши хоча б одне поняття з цієї групи до терміносистеми. У наведеному прикладі найкраще приєднати до терміносистеми поняття 5.7 травосуміш (родове для понять 5.8 і 5.9), додавши у визначення поняття 5.7 термін кормові культури одного з базових понять терміносистеми: 5.7 травосуміш Суміш різних видів однорічних і багаторічних трав, які вирощують як кормові культури.

2. Відповідність термінів вимогам ДСТУ 3966-2000

Помилки щодо однозначної відповідності терміна поняттю (правило Г.4 [2]) трапляються переважно у проектах стандартів, гармонізованих з міжнародними (ДСТУ ISO, ДСТУ ІЕС, ДСТУ EN). Причина такої невідповідності – неякісний переклад чи неточне й нефахове визначення поняття. Наприклад, у проекті ДСТУ EN 923 «Клеї» термін клей подано двічі – у терміностаттях 2.1.1 і 2.1.3. Англійські відповідники цих термінів різні: для 2.1.1 – adhesive, для 2.1.3 – glue. ТК 19 запропонував позначати поняття 2.1.1 терміном адгезив. У першій редакції проекту ДСТУ «Загальне землеробство» бачимо, що той самий термін позначає різні поняття. 1.1 загальне землеробство Система прийомів догляду за землею для вирощування сільськогосподарських культур, отримання високих, сталих урожаїв, підвищення родючості ґрунтів; 1.2 загальне землеробство Розділ агрономічної науки, що вивчає питання підвищення родючості ґрунтів, взаємодії ґрунту і рослин, забезпечення умов для отримання високих сталих урожаїв методами механічного, біологічного, хімічного впливу на ґрунт, захисту його від ерозії, посівів – від хвороб, шкідників, бур’янів і несприятливих умов (посухи, суховії, приморозки).

Часто трапляються помилки щодо системності подання термінів (Г.6 [2]). Наприклад, у проекті ДСТУ ISO 5681 «Обладнання для захисту рослин. Словник» подано термін 3.4.8 заплічний обприскувач, а його видовий термін 3.4.8.1 у формі компресорний переносний обприскувач, хоч у визначенні поняття чітко зазначено, що це – заплічний обприскувач.

У гармонізованих проектах стандартів порушують вимоги щодо раціональної стислості терміна (Г.7 [2]). Наприклад, у проекті ДСТУ ІЕС 60050-300-312:2005 «Міжнародний електротехнічний словник. Електричні та електронні вимірювання і вимірювальні прилади. Частина 312: Загальні терміни, що стосуються електричних вимірювань» терміни 312-02-20 і 312-02-19 подано як вимірювальний прилад з одним діапазоном вимірювань і вимірювальний прилад з багатьма діапазонами вимірювань. ТК 19 запропонував замінити ці терміни на однодіапазонний вимірювальний прилад і багатодіапазонний вимірювальний прилад відповідно. У таких випадках ми пропонуємо заміняти описову частину терміна одним словом, не боячись «кувати» нові слова (неологізми).

Розробники термінологічних ДСТУ створюють український термін переважно за російським зразком і дуже рідко за коротшим англійським, французьким чи німецьким.

Ось що думають росіяни з приводу термінотворення: «Засорение терминологических стандартов многословными терминами давно уже стало узким местом в отечественной терминологической практике» [1] «В статьях Д. Л. Шарле и И. Н. Волковой, а также в статье В. М. Лейчика и С. Д. Шелова приведены убедительные примеры засоренности терминологических стандартов такими многословными терминами, как «схема управления ферритовым фазовращателем ФАР с переменной длительностью (амплитудой) управляющих импульсов», или «повторно-кратковременный режим работы электрической вращающейся машины с частыми пусками и электрическим торможением» [1]. Як причини появи таких термінів автори називають передусім низьку кваліфікацію розробників стандартів (зокрема, їх шкідливу тягу до повної вмотивованості терміна) і невимогливість термінологічних експертиз. Слово устройство названо паразитним в російських термінах запоминающее устройство, входное устройство, выходное устройство (замість відповідно память, вход, выход) [1].

Очевидно, що за 15 років російські терміни змінилися на краще, але деякі короткі англійські терміни, зокрема на -er, -or, не мають еквівалентів у російській мові, тому такі терміни досі перекладають описово: bar cropper – станок для нарезки арматурных стержней, abrader – машина для испытания па истирание [4]. Українські відповідники можна подати стисліше, наприклад, стрижнеріз, пробостирач.

Ось деякі приклади з ДСТУ ISO «Пилки ланцюгові ручні портативні. Словник термінів»: 2.2.1 ланцюгова бензомоторна пилка – chain-saw – цепная бензомоторная пила (запропоновано ланцюгова пилка); 2.4.9 рукоятка з обігрівом – heated handle – рукоятка с обогревом (запропоновано обігрівна ручка). І ще приклади з ДСТУ ISO «Кущорізи та мотокоси ручні портативні. Словник термінів»: 3.2.2 пилка для зрізання кущів – brush saw – пила для срезания кустарника (запропоновано кущова пилка); 3.5.3 пусковий пристрій – starter – пусковое устройство (запропоновано урухомлювач).

Мовна правильність терміна (Г.9 [2]). Розробники не завжди розрізняють недоконану дію, доконану дію і результат дії, що потрібно для розуміння технічного тексту. Часто можна побачити багатозначні слова з суфіксом -к(а) й іншомовні іменники із закінченням -ція, -інґ, -мент як позначення процесів. Наприклад, у проекті ДСТУ «Генетичні ресурси рослин» подано регенерація зразків (генофонду рослин)– вирощування зразків генофонду рослин... (замість регенерування). Подібні порушення вимог [2: 13] можна побачити навіть у назвах проектів ДСТУ, наприклад, «Розробка родовищ нафти і газу», хоча в проекті йдеться про процеси – розробляння. Мовну неправильність і невідповідність терміна поняттю закладено в назві ДСТУ «Енергозбереження. Ресурси вторинні енергетичні. Методика визначення показників та використання» На нашу думку, словосполука енергозбереження має сенс лише в контексті універсального фізичного закону збереження й перетворення енергії. Правильно вживати епергозаощадження, енергоощадність.

Надзвичайно рідко розробники дотримуються мовних правил словотворення та слововживання, зазначених у Г.9 [2], зокрема, поради подавати біля віддієслівних іменників у фігурних дужках дієслова, від яких ці іменники утворено, що дало б змогу вживати їх у нормативних документах на правах застандартизованих термінів.

Дію дуже часто позначають іменниками, утвореними від дієслів доконаного виду, що суперечить вимогам Г.9 2.1 [2]. Наприклад, у проекті ДСТУ «Генетичні ресурси рослин» терміни понять 11.2–11.5 мають у своєму складі слово збереження, коли треба зберігання, бо йдеться про тривалі проміжки часу.

Також дуже часто розробники ставлять на перше місце запозичені терміни, надаючи їм перевагу перед термінами українського походження, чим порушують вимоги Г.9.11 [2]. Наприклад, у ДСТУ «Автоматична ідентифікація. Штрихове кодування» бачимо автоматична ідентифікація, автоматичне ототожнення замість нормативного автоматичне ототожнення, автоматична ідентифікація.

3. Відповідність визначень понять вимогам ДСТУ 3966-2000

Наявність лише суттєвих ознак (Д.2 [2]). Дуже часто в проектах ДСТУ у визначеннях подають несуттєві ознаки поняття, як, наприклад, у першій редакції проекту ДСТУ «Загальне землеробство»: 1.1 загальне землеробство Розділ агрономічної науки, що вивчає питання підвищення родючості ґрунтів, взаємодії ґрунту і рослин, забезпечення умов для отримання високих сталих урожаїв методами механічного, біологічного, хімічного впливу на ґрунт, захисту його від ерозії, посівів – від хвороб, шкідників, бур’янів і несприятливих умов (посухи, суховії, приморозки).

У цьому визначенні надлишково зазначено методи впливу на ґрунт (механічні, хімічні, біологічні) і несприятливі умови (посухи, суховії, приморозки). Уже в другій редакції цього проекту ці недоліки усунено, терміностаття представлена у такій редакції: 3.1.1 загальне землеробство Система прийомів догляду за землею для вирощування сільськогосподарських культур, отримання високих, сталих урожаїв, підвищення родючості ґрунтів.

Щоб виявити лише суттєві ознаки поняття, необхідно визначити рівень ієрархії поняття в терміносистемі. Після цього визначають загальні ознаки суміжних понять, диференційні ознаки (відрізняють описуване поняття від суміжних), надлишкові ознаки (деталізують описуване поняття, переважно вживають терміни нижчих ієрархічних рівнів). У визначенні поняття залишають суттєві загальні та диференційні ознаки.

Системність, тобто визначення, повинна відображати місце поняття у терміносистемі (Д.4 [2]). Щодо системності подання визначень, то розробники помиляються не так часто. Помилки тут переважно стилістичні.

Нездатність спричинювати хибне коло, тобто поняття не можна визначати через інше поняття, яке, у свою чергу, визначено через перше (Д.5 [2]). Хибні кола– одна з найпоширеніших помилок проектів ДСТУ. Розробники дуже часто створюють хибні кола. Наприклад, у першій редакції проекту ДСТУ «Коноплі»: 4.4.5 насіння (конопель) [першої] [другої] репродукції [перша] [друга] репродукція Урожай насіння конопель, з посіву [першої] [другої] репродукції. 4.4.12 посів [першої] [другої] репродукції Посів конопель за наслідками атестації у спеціалізованих насінницьких господарствах, селянських (фермерських) та інших господарствах, який виконано насінням [еліти] [першої репродукції] і призначено для одержання насіння [першої] [другої] репродукції.

У цьому прикладі хибне коло виникло через неправильне, занадто детальне визначення поняття 4.4.12 посів [першої] [другої] репродукції. У наступній редакції це визначення подано так: 4.4.12 посів [першої] [другої] репродукції Посів конопель за наслідками атестації у спеціалізованих насінницьких господарствах, селянських (фермерських) та інших господарствах, який виконано насінням [еліти] [першої репродукції].

Хибні кола можуть також виникати тому, що ціле визначено через його частини, а частини – через ціле. Наприклад, у другій редакції проекту ДСТУ «Садівництво та ягідництво»: 4.1 дерево Життєва форма рослин, що характеризується чітким поділом надземної частини на головне стебло (стовбур) і крону та добре розвиненою кореневою системою, 4.24 крона Сукупність усіх розгалужень та гілок дерева.

Розробники помилково визначили дерево (ціле) через його крону (частину), бо крону визначено через дерево. Експерти ТК СНТТ запропонували таку редакцію поняття 4.1. дерево Життєва форма рослин, що характеризується добре вираженим головним стовбуром і бічними розгалуженнями та добре розвиненою кореневою системою.

На наш погляд, поняття краще описувати від загального до конкретного, тобто спочатку основні поняття стандарту чи розділу, а потім поняття нижчих щаблів ієрархії. Порушення цього порядку укладання понять стандарту призводить до хибних кіл.

Відсутність тавтології, тобто визначення не повинно повторювати вже подану в терміні інформацію (Д.6 [2]). Тавтологія, як один з видів помилок, з’являється в проектах ДСТУ рідко. Найбільше тавтологічних визначень понять у міжнародних стандартах. Наприклад, у проекті ДСТУ ISO 16589-2 «Манжети з термопластичними ущільнювальними елементами для валів. Частина 2. Словник термінів»: 3.3.12 вивертання ущільнювальної губи Часткове вивертання ущільнювальної губи.

Експерти ТК СНТТ запропонували виправити цю помилку так: 3.3.12 вивертання ущільнювальної губи Часткове перевертання ущільнювальної губи.

Тавтологія виникає через недостатній рівень знання мов (української й іноземних) та відсутність фахових перекладачів серед розробників ДСТУ.

У проектах ДСТУ натомість не виявлено заперечувальних ознак незаперечувального поняття.

Важко перевірити визначення понять на дотримання вимог Д.8 [2] щодо однозначності (використані у визначенні поняття зазначати термінами, що добре відомі або однозначно витлумачені в певній системі понять) і майже неможливо щодо несуперечливості визначенням понять інших стандартів (Д.9 [2]). Для цього потрібно мати базу даних ДСТУ на терміни та визначення понять, а в сьогоднішній базі ТК СНТТ – стандарти тільки до 2000 р. видання. Суперечливість виявлено між поняттями нафта у проектах ДСТУ «Нафта. Збирання та підготовляння» (природна суміш переважно вуглеводневих сполук, а також невуглеводневих компонентів, що в пластових і стандартних умовах перебуває в рідинному чи пластичному стані) та «Розробка родовищ нафти і газу» (корисна копалина – природна суміш, що складається з вуглеводневих сполук метанової, нафтенової та ароматичної груп, які в пластових і стандартних умовах (0,1 Мпа при 20°С) перебувають у рідкій фазі).

У вимогах Д. 10 [2] щодо раціональної (оптимальної) стислості визначення поняття передбачено, що воно повинно складатися з одного речення і містити терміни інших понять, але не їхні визначення. Цю вимогу розробники дуже часто порушують. Ось два визначення поняття 3. Технологія вирощування сільськогосподарських культур – перше з однойменного проекту ДСТУ, а друге запропо­новано експертами: Система організаційних, економічних, агрохімічних та агротехнічних заходів, що базуються на знанні закономірностей формування врожаю у взаємозв’язку з агрометеорологічними і ґрунтово – кліматичними умовами з метою управління процесами формування елементів продуктивності рослин у посіві і отримання високих сталих урожаїв сільськогосподарських культур та скорочення розриву між потенційною і реальною продуктивністю рослий; Система організаційних, економічних, агрохімічних та агротехнічних заходів для керування формуванням елементів продуктивності рослин у посіві й отримання високих сталих урожаїв сільськогосподарських культур.

Висновки. Більшість розробників національних термінологічних стандартів не ознайомлена з вимогами ДСТУ 3966-2000 до терміна, визначення поняття й стандарту загалом. Для галузевих фахівців, які розроблятимуть ДСТУ, треба проводити практичні семінари, школи та тематичні круглі столи. Це підвищить рівень опрацювання термінологічних стандартів.

Література

1.   Будько Н. С. Не смешивать термин с его определением // Научно-техническая терминология. – Вып. 2. – М., 1990. – С. 34–39.

2.   ДСТУ 3966-2000 «Термінологія. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять». – К., 2000. – 30 с.

3.   Рицар Б., Микульчик Р. Основні помилки розробників термінологічних стандартів (на прикладі проектів ДСТУ) // Вісник: Проблеми української термінології. – Львів, 2006. – № 559 – С. 121–127.

4.  ABBYY Lingvo 11 Six Languages, 2005.