| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |

Рицар Б. ХV Міжнародна термінологічна конференція «Проблеми української термінології СловоСвіт 2018» / Рицар Б. Є. , Зубков М. Г. // Стандартизація. Сертифікація. Якість. – 2019. – № 1 (113). – С. 91–94.

УДК 658.64

 Рицар Б. Є., Зубков М. Г.

ХV МІЖНАРОДНА ТЕРМІНОЛОГІЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ CловоСвіт 2018»*

Від 4 до 6 жовтня Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ, ТК 19) під егідою Міністерства освіти і науки України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», Наукового товариства ім. Тараса Шевченка, Наукового товариства ім. Шевченка в Америці та Львівського відділу Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка в ошатній залі врочистих засідань НУ «Львівська політехніка» гостинно приймав науковців-термінологів, філологів і всіх небайдужих до стану й долі українського слова.

Чергова Міжнародна термінологічна конференція «Проблеми української термінології СловоСвіт 2018», яку було присвячено 150-річчю заснування Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка та 30-річчю відновлення його діяльності, цього разу зібрала близько 60 українських науковців і гостей.

Традиційно найчисельніше були представлені львівські наукові школи. З огляду на війну й непросту економічну ситуацію у країні, географія учасників дещо звузилась, бо змогли приїхати учасники лише з п’яти міст України й науковці зі США, Франції та Японії.

 На пленарному та двох секційних засіданнях було виголошено 30 доповідей присвячених: теоретичним засадам термінознавства й лексикографії; лексикографії та міжмовним зв’язкам; нормуванню та стандартуванню термінології; термінології природничих знань (фізична, хімічно-біологічна, технічна, охорони здоров’я, лісотехнічна тощо); термінології гуманітарних знань (мовознавча, суспільно-політична, правнича, військово-спортивна, філософська тощо).

Відкрив пленарне засідання незмінний голова програмового комітету конференції проф. Б. Рицар, надавши слово заступникові генерального директора ДП «Львівстандартметрологія» І. Щуру, який докладно зупинився на змінах, що сталися в системі технічного регулювання та перспективах її реформування до 2020 року

Матеріял трьох авторів: Б. Рицара, Р. Мисака, Р. Микульчика озвучив голова ТК 19 проф. Б. Рицар. Його доповідь «Зауваги до внормування термінології з інформаційних технологій: із досвіду експертування проектів згармонізованих ДСТУ» базовано на надважливій праці, яку успішно виконав цього року ТК СНТТ як активний учасник процесу розроблення та прийняття згармонізованих стандартів. До речі, лише 2017 року комітет проекспертував і погодив 14 проєктів згармонізованих стандартів на терміни та визначення понять. Серед цих стандартів є низка проєктів нормативних документів з інформаційних технологій, згармонізованих зі стандартами ISO. Зокрема і проєкт ДСТУ ISO/IEC 2382:201_ (ISO/IEC 2382:2015, IDT) «Інформаційні технології. Словник термінів» (3265 терміностатей), який розробив Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем та Технічний комітет стандартизації «Інформаційні технології» (м. Київ) на заміну десятьом різним міжнародним стандартам з інформаційних технологій. Оскільки остання є визначальною в розвиткові не тільки української, але і світової економіки, тому надважливе опрацювання й унормування терміносистеми саме цієї галузі та її згармонізування з міжнародною. Особливістю терміносистеми інформаційних технологій є наявність великої кількости англійськомовних запозичин і, на превеликий жаль, запозичин через посередництво російської мови.

Із дотичною до своїх попередніх доповідей темою ознайомив присутніх знаний термінолог проф. М. Гінзбург (м. Харків) «Типові синтаксичні конструкції європейських стандартів та перекладання їх на українську мову». Доповідач на базі визначень новітнього міжнародного стандарту ISO 5127:2017 продемонстрував як особливості фахової мови проти загальновживаної, так і пов’язану з цим відмінність критеріїв оцінювання мовних явищ. Він запропонував низку українських відповідників до типових синтаксичних конструкцій, якими в англійськомовних і німецькомовних стандартах передають такі поняття як вимога, заборона, рекомендація, дозвіл, можливість чи здатність.

Постійна учасниця наших конференцій термінологиня-перекладачка О. Кочерга (м. Київ) у доповіді «Мовне нормування та жива фахова мова» звернула увагу на те, що нині крім мовної норми в багатьох документах, зокрема законопроєктах, фігурує ще й стандарт мови. На її думку, останній є калька з англійського «standard language», що направду означає літературна мова чи правильна мова. І цю тезу вона підкріпила низкою цікавих та промовистих прикладів.

Вельми ґрунтовною та нестандартною була доповідь французького інженера-хіміка Жана Шидивара «Зауваги щодо чужомовних перекладів термінів ДСТУ 3437-96 «Нафтопродукти. Терміни та визначення»«. Вільно володіючи шістьма європейськими мовами й українською зокрема, науковець наголосив на низці грубих лексико-семантичних і синтаксичних помилок у зазначеному ДСТУ та запропонував власний правильний варіант. Також доповідач звернув увагу слухачів на важливість правильного вживання діакритичних знаків у французькій та інших мовах, наголосивши на потребі переглянути цей стандарт, щоб виправити прикрі помилки й надати йому реального державного статусу.

Голова підкомітету (Хімія) ТК 19 проф. М. Никипанчук (м. Львів) доповів, про успішне прийняття ДП УкрНДНЦ нового ДСТУ 2439:2018 «Хімічні елементи та прості речовини. Терміни та визначення основних понять. Назви й символи» на заміну ДСТУ 2439-94 «Елементи хімічні та речовини прості. Терміни та визначення основних понять. Умовні позначення». Таким чином було нарешті поставлено крапку в тривалій дискусії щодо недоцільності зміни українських назв хімічних елементів на златинізовані. Оскільки всі мови світу мають назви елементів, які склалися історично і є для тих мов традиційними. Також до цього ДСТУ було додано назви п’ятнадцяти елементів із протонними числами 104–118: резерфордій, дубній, сиборгій, барій, гасій, майтнерій, дармштадтій, рентґеній, коперницій, нігоній, флеровій, московій, ліверморій, теннессин й оґанесон, що відкрито в останні десятиріччя, яких хоча й не було на час уведення ДСТУ 2439-94, але їх уже прийняв Міжнародний союз теоретичної та застосовної хімії (IUPAC).

Завершила пленарне засідання очільниця Товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка НУ «Львівська політехніка» проф. Х. Бурштинська. Її змістовна доповідь «Просвіта» як духовна основа в житті народу» містила добірку цікавих фактів, у яких було висвітлено складні та звитяжні роки становлення, боротьби й досягнень цього всенародного об’єднання, що завжди стояло на чатах української мови, освіти, культури, науки й мистецтва.

Учасники першої секції, що об’єднала два напрямки «Теоретичні засади термінознавства. Лексикографія та міжмовні зв’язки» й «Нормування та стандартування термінології» вислухали термінолога В. Моргунюка (м. Київ), який оприлюднив вислід праці своїх співавторів М. Зубкова, І. Ребезнюка «Ознаки перебування в дії її пасивного учасника». Ішлося про термінологічну комісію при Держстандарті України, яка ухвалила певні правила щодо творення і вживання пасивних прикметників, що їх випрацювали учасники термінологічних конференцій СловоСвіт. Ці правила вже втілено в деяких національних стандартах і в кількох новітніх словниках. Суть цих правил – уживати їх в термінології лише за прямою призначеністю, тобто – передавати ознаки перебування в дії її пасивного учасника. Автори ж запропонували спосіб, як однослівно передавати ці ознаки в минулому й теперішньому часі.

Термінолог В. Старко (УКУ, м. Львів) ознайомив колег із невичерпним мовним ресурсом загальних і термінологічних словників на сайтах e2u.org.ua й r2u.org.ua, наочно продемонструвавши, як ним треба користуватись. Продовжила попередню тему, але щодо корпусу текстів української мови (www.mova.info/corpus.aspx) керівниця цього інтернетсайту науковиця Київського національного лінгвістичного університету й Friedrich-Schiller-Universität (Jena, Germany) М. Шведова. Вона поділилася з колегами своїми напрацюваннями та запропонувала співпрацю. Завсідник майже всіх СловоСвітських конференцій американський професор із Міннеаполіса А. Медведів, продовжив серію своїх попередніх доповідей темою «Термінологія з математики в японських та українських науково-технічних текстах». Кияни О. Голуб, М. Корнілов, С. Ісаєв ознайомили присутніх із «Новітньою термінологією і номенклатурою в хімії», а їхні земляки І. Калінін і В. Богатиренко із «Проблемами тлумачення поняття суміш і сумісних із ним термінів у навчальній літературі». Про «Українське зіставне термінознавство: сучасний стан і перспективи» доповіла проф. О. Павлова (м. Рівне). Жваву дискусію викликала доповідь «Розроблення термінологічного українсько-російсько-англійського онлайн-словника «Суднові трубопровідні системи»« гості з м. Миколаїв В. Мітєнкової. Лексикографічну тему продовжили її колеги зі Львова, Одеси та Києва, відповідно І. Дуцяк (НУ «Львівська політехніка») «Принципи укладання словника узагальнювальних виознак», Ю. Дев’ятко (ОНУ ім. І. Мечникова) «Лексикографічно-термінографічна діяльність медичного перекладача: принципи та інструменти», О. Левбарґ і М. Рожнов (ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», ТК 122 «Аналіз газів, рідких та твердих речовин») «Нове видання національного стандарту ДСТУ ISO 7504 Аналіз газів. Словник термінів».

Другого дня на двох об’єднаних засіданнях секцій «Термінологія природничих знань» і «Термінологія гуманітарних знань» способи творення термінів розглянули на матеріалі терміносистем: фізичної І. Кочан, Р. Микульчик (Львів); страхової В. Зубченко, Ю. Мішура (Київ); економічної Г. Чорновол (Черкаси); лісівничої О. Бурковська (Хмельницький); медичної О. Герасименко (Лиман), В. Лисенко (Запоріжжя), Т. Єщенко, Г. Германович, Г. Хирівська; філософської С. Альбота; музейництва І. Фецко; військової К. Панасюк; журналістської О. Кузнецова, Н. Михайличенко; комп’ютерної Т. Бардила, Л. Сніцарук; спортивної В. Пижов (Львів), автотранспортної Н. Нікуліна; гендерної О. Чуєшкова (Харків).

Зміст доповідей як виголошених, так й опублікованих у Віснику НУ «Львівська політехніка» [1] та Збірникові матеріалів конференції [2], учергове засвідчив про різнотематичність й актуальність досліджень і значний науковий рівень учасників. Читачі можуть ознайомитись із текстами доповідей на інтернетсторінці Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології – http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_konf_15.htm.

На підсумковому засіданні було прийнято Ухвалу:

УХВАЛА

1. Звернутися до Верховної Ради України із пропозиціями:

1.1. Прийняти «Закон про забезпечення функціонування української мови як державної», який реально гарантуватиме всебічний розвиток і вживання української науково-технічної термінології.

1.2. Запровадити мовні інспекції при обласних, міських і районних адміністраціях для контролювання виконання 10 ст. Конституції.

1.3. Залучати профільних фахівців-термінологів для опрацьовування нових законодавчих актів і документів.

2. Звернутися до Кабінету міністрів України із пропозиціями:

2.1. Увести до складу Правописної комісій (як консультантів-радників) високофахових термінологів – завідувачку кафедри українського прикладного мовознавства ЛНУ ім. І. Франка, д. філол. н., проф. І. М. Кочан (м. Львів) та акад. Української нафтогазової академії, голову підкомітету Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Мінекономрозвитку та МОН України (ТК СНТТ), д. т. н., проф. М. Д. Гінзбурга (м. Харків).

2.2. Залучати профільних фахівців-термінологів для опрацьовування проектів нових законодавчих актів, постанов КМУ та інших документів.

2.3. Для усіх міністерств і відомств закуповувати комп’ютерну техніку з українською локалізацією.

3. Звернутися до Міністерства освіти і науки України із пропозиціями:

3.1. У зв’язку з непотраплянням наукових видань з української мови та термінології до Переліку наукових фахових видань пропонуємо внести зміни до наказу «Про затвердження порядку формування Переліку наукових фахових видань України» № 32 від 15.01.2018 щодо засад формування редколегій фахових видань із галузі «Філологічні науки» (код спеціальності 10.02.00 «Мовознавство», 10.02.01 «Українська мова»), знявши вимогу щодо обов’язкової публікації з мовознавства у Web of Science Core Collection, Scopus.

3.2. Забезпечити неухильне ведення навчального процесу українською мовою в усіх середніх, спеціальних і вищих навчальних закладах.

3.3. В освітній практиці вишів запровадити спецкурси з термінознавства й наукової термінології.

3.4. Запровадити мовно-термінологічну експертизу текстів підручників і посібників та кандидатських і докторських дисертацій.

4. Звернутися до Міністерства оборони України із пропозиціями:

4.1. У рамках навчально-методичних зборів навчальних закладів запровадити лекції з військової термінологічної тематики.

4. 2. Ініціювати спільні з ТК СНТТ науково-дослідницькі роботи щодо створення перекладних і тлумачних термінологічних словників-довідників із військової проблематики.

5. Звернутися до НАН України із пропозиціями:

5.1. Відновити діяльність Інституту української наукової мови, який би координував наукову роботу з термінознавства й термінографії.

5.2. Зактивізувати укладання перекладних українсько-іншомовних термінологічних словників.

6. Звернутися до ДП «УкрНДНЦ» із пропозиціями:

6.1. Підтримувати в актуальному стані Банк термінів, розміщений на сайті http://uas.org.ua.

6.2. Відновити роботу Науково-технічної комісії з питань термінології.

6.3. Міжнародні й регіональні термінологічні стандарти приймати лише методом перекладання.

6.4. Прийняти Міжнародний словник із метрології (VIM) як національний стандарт ДСТУ ISO/IEC Guide 99, залучивши до цієї роботи ТК 63, ТК 122 й ТК 19 (ТК СНТТ), а також ННЦ «Інститут метрології» (м. Харків) та ДП «Укрметртестстандарт» (м. Київ).

7. Чергову XVI Міжнародну наукову конференцію «Проблеми української термінології СловоСвіт 2020» провести в Національному університеті «Львівська політехніка» у вересні–жовтні 2020 р.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вісник Національного університету «Львівська політехніка» : Серія «Проблеми української термінології». – Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2018. – № 890. – 92 с.

2. Проблеми української термінології : Збірник наукових праць учасників XV Міжнародної наукової конференції «СловоСвіт 2018». – Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2018. – 84 с.