ТК СНТТ: Збірник 2006 / Рицар, Мисак, Микульчик

наукових праць учасників IX Міжнародної наукової конференції

«Проблеми української термінології СловоСвіт 2006»

Рицар Б. Про англійсько-український глосарій виробів Microsoft / Богдан Рицар, Роман Мисак, Роман Микульчик // Проблеми української термінології : міжнар. наук. конф., 19–21 верес. 2006 р. : зб. наук. пр. ‒ Л., 2006. ‒ С. 28–30.

Богдан Рицар, Роман Мисак, Роман Микульчик

Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України, м. Львів

ПРО АНГЛІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ГЛОСАРІЙ ВИРОБІВ MICROSOFT

Статтю присвячено новій редакції глосарію української локалізації програмних виробів корпорації Майкрософт та проблемам перекладу на українську мову сучасних комп’ютерних термінів.

The article is dedicated of the new release of Ukrainian localization glossary of the Мicrosoft corporation program products and translation problems on Ukrainian of modern computer terms.

Упровадження української мови в середовище комп’ютера – найпоширенішого сучасного інтелектуального засобу, що так стрімко проникає в наше повсякденне життя, є надзвичайно важливою й актуальною справою. Для нас, українців, проблема мовної локалізації комп’ютера сьогодні є вже не стільки технічною, навіть не стільки лексикографічною, скільки екзистенційною, бо торкається реального функціювання української мови в усіх сферах людської діяльності. Адже саме через «спілкування» з комп’ютером мовою його мультимедійних засобів відбувається неповторний навчально-виховний процес формування та розвиток майбутнього покоління.

За останній час в Україні видано кілька словників з інформаційних технологій та галузей, суміжних з комп’ютерною термінологією [1–3]. Однак ці словники мають низку різноманітних недоліків на рівнях макроструктури, мікроструктури, лексичного фонду тощо. Переважно ці недоліки пов’язані з невдалим запозиченням, а також із запізнілою реакцією укладачів на запровадження нових термінів у інформаційній галузі. Основний спосіб утворення нових українських термінів – калькування з англійської та російської. Через запізнілу реакцію філологів і термінологів (а основна причина тут криється у відсутності щоквартальних термінологічних бюлетенів та державного фінансування на їх видання) у терміносистемі міцно осідають жаргонізми та професіоналізми, переважно англійського походження. Це так звані англіцизми, як наприклад, експлорер, браузер, хомпейдж, вебсайт, сервер, хост, хаб та багато інших. Не менш значний вплив на формування термінології цієї галузі мала і досі має російська термінологія, як друге за значенням (а може й перше) джерело запозичень і калькування. На початках формування інформаційної сфери терміни потрапляли в українську мову з англійської за посередництвом російської завдяки масовості російських видань (журналів, підручників, словників тощо), а згодом, вже у незалежній Україні – безпосередньо з англійської та через брак українських видань – паралельно з російської. Унаслідок цього, як логічне відображення, у сфері інформаційних і комп’ютерних технологій почала формуватися субмова – такий собі триязикий суржик, яким сьогодні спілкується між собою переважна більшість фахівців і програмістів, у лексиконі яких є такі слова як скачувати чи скачати інформацію, загружати або видаляти файли і т.ін.. Найгірше те, що це «невинне дитя лінгвістики» почало закладати через посередництво словників відповідну термінологію.

У [3], наприклад, ми зустріли такі недоліки: 1) автори ніде не вживають сполучника чи, усюди є сполучник або. В українській науково-технічній мові ці сполучники розрізняють за значенням. Сполучник або має семантичний відтінок протиставлення, означає взаємовиключний вибір з кількох елементів. Натомість сполучник чи несе смислове навантаження зіставлення елементів, тому ці сполучники не є повними синонімами, і кожен з них потрібно вживати відповідно; 2) присутні кальки термінів з російської й англійської мови. Наприклад, у гнізді application дуже часто зустрічаємо варіант перекладу прикладний, host перекладають як хост, hit – як хіт тощо; 3) багаторазово вживають активні дієприкметники теперішнього часу з суфіксами -аюч-, -уюч- (наприклад, апроксимуючий – с. 41, швидкодіючий – с. 301, 306, друкуючий – с. 309, впливаючі, запам’ятовуючий). Такі дієприкметники нехарактерні для української мови [4].

Орфографічні помилки, яких є чимало у [3], можна покласифікувати на такі типи:

> граматична неузгодженість частин речення (наприклад, на першій сторінці основної частини зустрічаємо «365 доби» замість 365 діб; у статті ААА – «три головних сервіси» замість три головні служби; у статті list – яка є упорядкований набір замість яка є впорядкованим набором; у статті live video – відео в реальному часу замість відео в реальному часі);

> кальки з російської мови різного рівня, наприклад, словарна стаття, круглі скобки, квадратні скобки, видаляти, видалення; на синтаксичному рівні: у статті LJBF – давай будемо просто друзями замість будьмо [просто] друзями.

Автори незнайомі з найновішими українськими термінологічними осягами, тому тут можна зустріти багато застарілих термінів, наприклад,

[3]	Сучасний термін
Інтегральна схема	Інтегрована (зінтегрована) схема [4]
Логічна функція	Логікова функція
Функціональний	Функційний
Функціонування	Функціювання
Кручена пара	Вита пара

Разом з тим словник має чимало і позитивних моментів. Це й обсяг словника (11700 термінів і абревіатур), і охоплені галузі (терміни щодо технічних пристроїв обчислювальної техніки, загальнотехнічні терміни, терміни мов програмування, інтернету, телекомунікації), і наявність тлумачень, і вживання новіших термінів, наприклад: рознім (запозичено з [5]) (замість роз’єм), пересилання (замість передавання), друкувальний (замість друкуючий) тощо.

У раніше виданих словниках [1, 2] можна знайти не менше недоліків, помилок і хиб, хоч кожен з них має й свої позитивні сторони – автори пропонують нові терміни, нові підходи, покращують фахову термінологію. Усе це стало основою для формування нової редакції пропонованого глосарія, у якому редактори намагалися уникнути усіх зазначених помилок.

Англійсько-український глосарій [6] кардинально відрізняється від згаданих словників тим, що це – словник термінів Microsoft, використовуваних в українській локалізації їх програмних виробів [7]. Глосарій має суто практичне значення – покращити спілкування українського користувача з комп’ютером, виявити «слабкі місця», неузгодженості, лакуни термінології, спонукати до публічної дискусії широкий загал фахівців.

Англійсько-український глосарій опрацьовано на основі Microsoft Community Glossary: Ukrainian Glossary, який корпорація Microsoft розмістила на власній сторінці інтернету для громадського обговорення. Глосарій містить 2123 найуживаніших слів і термінів, що складають основу української локалізації англомовного програмного забезпечення виробів Microsoft. Переважна більшість термінів має тлумачення або коментарі щодо їх вживання у тих чи інших комп’ютерних програмах. Англійську частину залишено незмінною, – так, як її подали в інтернеті фахівці Microsoft. Окремо винесено українсько-англійський покажчик реєстрових слів глосарія.

В українській частині глосарія дотримано норм чинного правопису української мови [8] з урахуванням запропонованих Інститутом української мови НАНУ змін [9], зокрема, це слова проєкт і матеріял.

У глосарії запропоновано низку нових термінів, наприклад: стільниця, замість робочий стіл; проводир, замість експлорер чи провідник; стандартно, як усталено, замість за замовчуванням; застосунок, замість прикладна програма; погрублений шрифт, замість напівжирний шрифт; е‑пошта, замість електронна пошта; веб-вузол (подібно як радіовузол), замість веб-сайт та ін.

Проте залишилось ще чимало термінів, які потребують подальшого опрацювання. Це запозичені терміни, які давно «прижилися» в комп’ютерній термінології серед програмістів, заміна яких на питомо українські викликає труднощі. Часто це терміни, утворені безвідносно до поняття, наприклад: кукі-файл (англ. cookie), теґ (англ. tag), смартфон (англ. smartphone) тощо. Такі терміни потребують подальшого фахового обговорення щодо випрацювання їх українських відповідників.

Кожне реєстрове слово (гасло) глосарія разом з текстовим матеріялом – тлумаченням чи коментарем – складають окрему словникову статтю. В англійсько-українській частині глосарія гасла подано за англійською абеткою погрубленим шрифтом, а текстовий матеріял (якщо він є) – звичайним шрифтом.

Усі літери абревіатур і назви клавіш клавіатури подано великими літерами, наприклад EPS, ENTER key, а власні назви фірм і програм – великою лише першою літерою, наприклад Microsoft Script Editor.

Омоніми розташовано в окремому рядку і пронумеровано римськими цифрами, виділеними погрубленим шрифтом.

Англійські абревіатури, власні назви фірм і програмних об’єктів (програми, протоколи, формати тощо) та клавіш клавіатури в глосарії залишено без змін в їх англійському написанні; виняток складають лише усталені українські абревіатури.

Англійсько-український глосарій – це колективна праця не лише працівників Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології, а й фахівців, програмістів, філологів, термінологів з різних навчальних закладів Львова та Києва, а також учасників згаданої вище інтернет-програми Community Glossary WEB-page. Його подальше удосконалення у значній мірі залежатиме від активності всіх, хто небайдужий до рідного слова та майбутнього українського покоління.

1. Комп’ютерний словник / Пер. з англ. Соловйова В. О. – К.: Україна, 1997. – 470 с. 2. Кратко М. І., Кікець М. І., Мейнарович Є. В. та ін. Англійсько-український словник з програмування і математики. – Луцьк: Надстир’я, 1998. – 640 с. 3. Пройдаков Е. М., Теплицький Л. А. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування. – Вид. 1. – К.: Видавничий дім «Софт-Прес», 2005. – 552 с. 4. Сучасна українська мова / За ред Пономарева О. Д. – К.: Либідь, 2001. – 400 с. 5. Рицар Б., Семенистий К., Кочан І. Російсько-український та українсько-російський словник з радіоелектроніки / за ред. Б. Рицара. – Львів: Логос, 1995. – 608 с. 6 Англійсько-український глосарій виробів Microsoft^®: громадська редакція. – Львів: ЕКОінформ, 2008. – 208 с. – (Термінографічна серія СловоСвіт). 7. Рицар Б., Мисак Р. Мова та термінологія зукраїнізованих програмних продуктів фірми Майкрософт // Вісн. Нац. ун-ту «Львів. політехніка». – 2003. – № 490: Проблеми української термінології. – С. 17–24. 8. Український правопис. – К.: Наук. думка, 1994. – 236 с. 9. Український правопис. Проєкт найновішої редакції. – К.: Наук. думка, 1999. – 340 с. 1995. – 609 с.