УДК 811.112

Мирослава Дужа-Задорожна, Володимир Задорожний, Петро Задорожний

Національний університет «Львівська політехніка»

ПИТАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ВІДПОВІДНОСТІ В УКРАЇНСЬКИХ ТА НІМЕЦЬКИХ ЕКОНОМІЧНИХ ТЕКСТАХ

© Дужа-Задорожна М., Задорожний В., Задорожний П., 2010

У статті досліджується проблема адекватного відтворення іншомовних термінів у німецькомовних та українських економічних текстах.

Ключові слова: глобалізація, мовна компетенція, термінологія, екстралінгвальний, фахова мова, економічний термін.

The article is devoted to the problem of adequate translation of foreign terms in German and Ukrainian economical specialized texts.

Keywords: globalization, language competention, terminology, extralingual, special-language, economical term.

Глобалізація суспільного життя у бурхливому ХХІ столітті все більше сприяє уніфікації потреб населення в різних країнах, які полягають, наприклад, в адаптації освіти до вимог сучасності шляхом приєднання навчальних закладів до Болонського процесу, взаємного узгодження навчальних планів та програм для того, щоб забезпечити молоді можливість повного, чи часткового навчання за кордоном, реалізації фахової комунікації з метою вдосконалити власну професійну компетенцію. Усе більше і більше населення цих країн використовує ті ж самі технічні засоби та технології, їздить та літає на транспортних засобах однакових марок тих самих виробників, споживає такі ж продукти та товари, набуває подібних звичок, користується спільними мультимедійними ресурсами, незалежно від місця перебування, «відвідує» з допомогою інтернету бібліотеки в різних країнах. Глобальна мережа гіпер- чи супермаркетів приводить до необхідності налаштуватися на конкурентному ринку на потреби «носіїв попиту», які можуть вибирати між різними пропозиціями ті, які краще розрекламовані.

Така глобальна «орієнтація на споживача» приводить і до уніфікації мовних засобів у сфері науки, техніки та споживання, як найбільш динамічних галузей людської діяльності, у яких терміносистема перманентно вдосконалюється, відображаючи суспільно-виробничі відносини. Проблеми термінології є предметом дослідження багатьох українських та зарубіжних лінгвістів, зокрема, таких як Г. І. Артемчук, О. С. Ахманова, А. А. Брагіна, Р. Бульман, Г. О. Винокур, П. І. Гладкий, Б. М. Головін, С. Горст, В. П. Даниленко, А. С. Д’яков, Ю. О. Жлуктенко, Р. П. Зорівчак, В. Л. Іщенко, Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько, В. М. Лєйчик, Т. Й. Лещук, Д. С. Лотте, А. Р. Медведів, Б. П. Михайлишин, Л. Ф. Омельченко, Т. І. Панько, Р. Є. Пилипенко, В. М. Проскурницький, В. Райнгард, О. О. Реформатський, М. Д. Рогович, О. А. Сербенська, М. Д. Степанова, В. Фляйшер та ін.

Мова економіки належить до найбільш динамічних фахових мов, у якій відображається розвиток суспільно-політичного життя як на термінологічному, так і стилістичному рівнях. Сфера економіки та управління* потребами споживача приватних та суспільних продуктів чи послуг є екстралінгвальним явищем, яке приводить до потрапляння споживачів цих продуктів під дію тієї самої реклами, тих самих суспільно-мотивованих явищ, що позначається на їхньому лексичному відтворенні. На рекламних щитах Львова пропонують мобільний телефон, який варто зафрендити, чи в Берліні бігборди запрошують споживати цукерки, бо: Unsere Pralinen sind noch mehr schokoladiger. Такий рекламно-стилістичний прийом із новоутвореннями шляхом мовної адаптації, де в першому випадку від англійського іменника frend створено «українізоване» дієслово зафрėндити із похідним значенням додати в друзі, яке активно використовують в інтернеті, та, у другому вживанні, за аналогією ступенів порівняння прикметників виділяє інформацію в рекламі своєю незвичністю від іменника шоколад підсилений словами noch mehr (ще більш) вищий ступінь schokoladiger (шоколадніші).

Покупець потрапляє у хворобливу залежність від необхідності купувати нові товари та послуги, знану у світі як шопінг, тобто не завжди вмотивоване придбання речей, або продуктів, які потім майже не використовуються і виявляються переважно зайвими.

Лексичні запозичення, як відомо, є одним із способів збагачення мов, які в період їх історичного розвитку контактують з іншими мовами. До екстралінгвальних факторів належать при цьому впливи сусідніх народів, військові та економічні події, мобільність населення та ін. [1, c. 96]. Для німецької мови це насамперед вплив англійської, латинської, старогрецької, французької, італійської та іспанської мов, а для української ще й російської, польської та турецької мов. Адаптація термінів з однієї мови в іншій є дієвим процесом, який пов’язаний, з одного боку, з прагненням до мовної економії для уникнення тлумачення запозичень, а з іншого — це данина «моді». На сучасному етапі більшість запозичень в українській та німецькій економічній мові спостерігається з англійської мови, що є наслідком економічної та політичної могутності США, Англії, Канади та Австралії. Такі запозичення виникають, наприклад, у чистому вигляді: manager (англ.) = менеджер (укр.)/Manager (нім.), management (англ.) = менеджмент (укр.)/Management (нім.), Marketing (англ.) = маркетинr (укр.) /Marketing (нім.), franchise (англ.) = франшиза (укр.) як звільнення від податку/ Franchise (нім.) та franchise (англ.) = франчайзинr (укр.), тобто збут товарів у роздрібній торгівлі із ліцензією на використання товарного знаку чи технології/Franchise (нім.), broker (англ.) = брокер (укр.)/Broker (нім.). Спостерігаються також запозичення шляхом словоскладання з використанням елементів рідної мови: Bartergeschäft (англ./нім.) = бартерний обмін (англ./укр.), Imageverlust (англ./нім.) = втрата іміджу, тобто престижу (англ./укр.). Iнтернаціоналізація термінів є виявом глобалізації наукових знань [2, с. 255] та може становити за даними різних дослідників до половини уніфікованих термінологічних понять у науково-технічних публікаціях багатьма мовами таким чином, що в мовах «націоналізується» їх значення і такі терміни сприймаються як національні [3, с. 127].

В українській та німецькій мовах вживаються синонімічні їм національні поняття, які як подібні за значенням терміни чи словосполуки, виконують стилістичну функцію уникнення повторів того самого слова в текстах, наприклад: job (англ.) = праця або робота (укр.), Job або Аrbeit (нім.), sаles-manager (англ. ) = менеджер зі збуту товарів або керівник відділу збуту (укр.), Sales-Manager або Verkaufsleiter (нім.), cyclical budgeting (англ.) = циклічне вирівнювання бюджету або циклічне вирівнювання кошторису (укр.), cyclical Budgeting або zyklischer Budgetausgleich (нім.).

Крім термінологічної синонімії, серед інтернаціоналізмів та національних позначень на поняттєвому рівні спостерігаємо паралельне вживання властивих конкретній мові термінологічних одиниць з повною або частковою тотожністю, наприклад: standard=norm (англ.) = стандарт або норма (укр.), Standard або Norm (нім.), creditor=lender (англ.) = кредитор або позикодавець (укр.), Kreditgeber або Gläubiger (нім.).

Таким чином, питання відповідного відтворення термінів-запозичень у німецьких та українських економічних текстах є відкритим та вказує на активні вживання інтернаціоналізмів та термінологічної синонімії, які сприяють униканню стилістичної монотонності викладу інформації.

1. Володарская Э. Ф. Заимствования как отражение русско-английских контактов / Эмма Федоровна Володарская // Вопросы языкознания. — 2002. — № 4. — С. 102–104. 2. Акуленко В. В. Интернациональные элементы в лексике языков / Валерий Викторович Акуленко // Национальное и интернациональное в литературе, фольклоре и языке. — Кишинев: Штиинца, 1971. — С. 251–264. 3. Дיяков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Oснови термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти / А. С Дיяков., Т. Р Кияк., З. Б. Куделько. — К.: Вид. дім «КМ Асаdеmіа», 2000. — 218 с.