УДК 800

Роман Кінаш, Роман Мисак, Юрій Каличак, Олександр Мельник

Національний університет «Львівська політехніка»,

Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

Держспоживстандарту та Міністерства освіти України

система для укладання комп’ютерних версій словників PolyDic ML 3.0: функції та засоби РЕДАКТОРа

© Кінаш Р., Мисак Р., Каличак Ю., Мельник О., 2010

У статті подано класифікацію комп’ютерних словників, описано засади та підходи до розроблення «Системи для укладання комп’ютерних мультимедійних словників PolyDic ML 3.0», розглянуто основні функції та інтерфейс користувача програмного модуля системи редактора PolyDic ML Editor.

Ключові слова: комп’ютерний словник, термінологічний словник, класифікація, редактор, інтерфейс, функція, меню, словникова база, словникова стаття, пошук.

The article deals with classification of electronic dictionaries. The principles and approaches of “System for constructing multimedia electronic dictionaries PolyDic ML 3.0” are considered. Main functions and user interface of PolyDic ML Editor are described.

Keywords: electronic dictionary, terminology dictionary, classification, editor, interface, function, menu, dictionary database, dictionary entry, search.

Залежно від методів аналізу типу словника в лексикографії розроблено різні класифікаційні схеми словників. Прикладом можуть бути класифікації словників В. Дубічинського [1] та В. Перебийноса, В. Сорокіна [2]. В. Дубічинський поділяє всі словники на лексичні та нелексичні, термінологічні словники відносить до лексичного типу, а В. Перебийніс та В. Сорокін пропонують використати поділ словників на лінгвістичні та нелінгвістичні, термінологічні словники вміщують до нелінгвістичного типу. Однак незалежно від класифікації кожний тип паперових словників (ПС) може містити електронні версії на різних носіях інформації та пристроях відтворення. Предметом розгляду цієї статті є термінологічні словники та їх електронні версії, а саме один їхній різновид — комп’ютерні словники (КС). Під комп’ютерним словником будемо розуміти електронний словник, який відтворюється за допомогою персонального або портативного комп’ютера (пристрою відтворення) та записаний на жорсткому диску комп’ютера, компакт-диску або іншому комп’ютерному пристрої зчитування (носію інформації) [3]. Поряд із загальною класифікацією словників також здійснюють класифікацію КС. Класифікація КС залежить від міри відтворення цими електронними словниками паперових версій. Розрізняють такі типи КС: комп’ютерна копія паперового словника та комп’ютерна версія паперового словника [2]. Зазначену класифікацію застосовують у випадку, коли паперову версію словника вже укладено. На нашу думку, існує ще один тип КС — оригінальний комп’ютерний словник. Оригінальний КС — це комп’ютерний словник, який не має паперового аналога. На підставі оригінального КС можна укласти й видати ПС. Таким чином можна виділити три типи комп’ютерних словників: 1) КС-копія — комп’ютерний словник повністю відтворює реєстр та структуру словникової статті паперового аналога; 2) КС-версія — комп’ютерний словник повністю відтворює реєстр паперового аналога, однак структура словникової статті КС відрізняється від ПС через використання широкого спектру комп’ютерних можливостей (засоби пошуку слів, зв’язок з інформаційними ресурсами інтернету, використання відео- й аудіооб’єктів тощо); 3) КС-джерело — початково укладений оригінальний комп’ютерний словник, паперовий аналог може бути укладено та видано на його основі.

Одним із центрів термінологічної та термінографічної діяльності в Україні є Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України (ТК СНТТ) [4]. У 2000 році ТК СНТТ започаткував серію термінографічних видань СловоСвіт. Сьогодні термінографічна серія налічує 14 видань, серед них 11 перекладних термінологічних словників з різних галузей науки й техніки. Окремі словники були видано разом з їх електронними версіями [5]. Для цього в комітеті було розроблено комп’ютерну програму PolyDic 1.0. Укладені за допомогою цієї програми КС належали до типу комп’ютерних копій паперових двомовних термінологічних словників. Однак укладання та видання в серії СловоСвіт багато-мовних термінологічних словників, зокрема українсько-російсько-польсько-англійсько-німецького словника інсталяційних термінів (укладач С. Шнерх, 2007, Термінографічна серія СловоСвіт № 11), та бурхливий розвиток комп’ютерної техніки й інформаційних технологій показало необхідність розробки цілком нової програми для укладання КС. У 2007 році ТК СНТТ разом з кафедрою архітектурних конструкцій Національного університету «Львівська політехніка» розпочали роботу з розроблення програми «Система для укладання комп’ютерних мультимедійних словників PolyDic ML 3.0» з метою укладання комп’ютерного багатомовного словника термінів архітектури та будівництва [5] та інших комп’ютерних термінологічних словників у термінографічній серії СловоСвіт. Згідно із запропонованою вище класифікацією КС, ці словники можна було б віднести до оригінальних КС або комп’ютерних версій паперових словників.

Система PolyDic ML 3.0 орієнтована на укладання мультимедійних КС різного типу, зокрема термінологічних. Під час формування структури словникових баз даних системи та розроблення програмних засобів для укладання та відтворення термінологічних словників враховано вимоги міжнародного стандарту ISO 12620 «Computer aplications in terminology — Data categories» та національного — ДСТУ 3966-2000 [6]. ДСТУ 3966-2000 визначає засади й правила розробляння стандартів на терміни та визначення понять. Кожний стандарт на терміни та визначення понять можна розглядати як термінологічний словник-мінімум. Однією із засад ДСТУ 3966-2000 є вимога уникнення синонімії під час розроблення термінологічних стандартів, відсутність багатозначності й омонімії.

Система PolyDic ML 3.0 складається із трьох основних модулів: 1) модуль редактора PolyDic ML 3.0 Editor — для укладання, редагування та перегляду електронних словників; 2) користувацький модуль PolyDic ML 3.0 Viewer — для тиражування електронних словників на компакт-дисках чи інших носіях інформації; 3) модуль мовної підтримки PolyDic ML 3.0 Localizer — для відтворення інтерфейсу програми різними мовами та редагування текстових позначок інтерфейсу. Створення першого модуля в основному завершено, два інші модулі перебувають у процесі розроблення. Тестування програми PolyDic ML 3.0 Editor проводили на базі українсько-російсько-польсько-англійсько-німецького словника інсталяційних термінів.

До розробників системи поставлено вимоги використати сучасне ліцензійне програмне забезпечення з вільним використанням (free software): ліцензії GPL — General Public Licence, OpenSource тощо. Модуль PolyDic ML Editor було розроблено в середовищі SharpDevelop (ліцензія OpenSource) мовою C# на платформі Microsoft.NET Framework 2.0 (ліцензія Microsoft Software Supplemental License). Програма працює в середовищі операційної системи Windows 2000/XP/Vista/Seven. Для роботи зі словниковою базою даних використано компонент System.Data.SQLite (ліцензія OpenSource).

Серед можливостей модуля PolyDic ML Editor зазначимо: незалежне занесення словникових баз на декількох комп’ютерах з подальшим злиттям даних; підтримка кодової таблиці Unicode символів усіх національних алфавітів ОС; експортування словникових баз даних у HTML-файл; вибір вхідної мови багатомовного словника; вибір мови інтерфейсу програми; урахування синонімів, антонімів, абревіатур, скорочень, транскрипції, транслітерації, наголосів, морфологічної інформації, позначок (граматичних, стилістичних, спеціальних); відтворення зображень, формул та графіків, аудіо- та відеофайлів; сортування за абеткою вхідної мови або за заданими групами; розгорнута та зручна система пошуку (за першими літерами реєстрових слів, за поєднанням символів (маскою) у всіх текстових полях комп’ютерного словника); уведення в словник нових мов, підтримуваних операційною системою Windows.

Після успішної інсталяції програми PolyDic ML Editor на стільниці комп’ютера з’являється ярлик програми  та програмна група PolyDic ML 3.0 у розділі ОС Програми / Programs.

У результаті активації PolyDic ML Editor на екрані з’являються заставка (рис. 1) та основне вікно програми (рис. 2).

Рис. 1. Заставка програми PolyDic ML Editor

Рис. 2. Основне вікно програми PolyDic ML Editor (1 — основне меню, 2 — панель інструментів форматування, 3 — панель швидкого доступу, 4 — поле категорій, 5 — панель додавання слова, 6 — вікно словникової статті, 7 — панель словникових об’єктів, 8 — реєстрова таблиця словника, 9 — поле швидкого пошуку, 10 — панель фільтрування, 11 — вікно груп)

Перший рядок зверху основного вікна — основне меню програми (1, рис. 2). Розгляньмо перелік функцій програми, які досяжні через опції основного меню: 1) Файл: Новий словник — розпочати роботу з новим словником; Відкрити словник — відкрити раніше створений словник; Приєднати інший словник — об’єднати два словники; Зберегти, Зберегти словник як... — зберегти словникові бази, можна зберегти словник під новою назвою; Експортувати в ... — експортувати словникові бази в HTML-файл; Параметри сторінки — налаштувати параметри сторінки перед видруком словника; Переддруковий огляд, Друкувати — переддруковий огляд та видрук словникових статей; Попередні словники — вибрати один зі словників, з яким раніше працювали; Вихід — вийти із програми; 2) Правка: Відмінити; Повернути; Вирізати; Копіювати; Вставити; Відмінити все — функції редагування словникової статті у вікні 6 (рис. 2); 3) Вигляд — налаштувати конфігурацію основного вікна: Панель інструментів — показати чи приховати панелі інструментів, а саме: Форматування (2, рис.2), Швидкі команди (3, рис.2), Уведення слова (5, рис.2); Об’єкти: показати чи приховати панель об’єктів (7, рис. 2) з дочірніми вікнами для занесення в словникову базу даних синонімів, антонімів, омонімів, абревіатур, зображень, аудіо- та відеооб’єктів; Фільтр — показати чи приховати панель пошуку за маскою (п. 10 рис. 2); Групи — показати чи приховати вікно груп (11, рис. 2) реєстрових слів; Панель статусу — показати чи приховати саму нижню панель основного вікна — інформаційну панель; 4) Вставка: Лінія, Символ, Малюнок, Аудіо, Відео, Посилання — вставити об’єкти під час формування словникової статті у вікні 6 (рис. 2); 5) Опції: Словник — відкрити дочірнє вікно Властивості словника із закладками Загальні, Групи, Мови, Категорії, Малюнки, Аудіо, Відео, Стилі тексту з інформацією про параметри інсталяції та налаштування словника, про реєстр словника, наявні мови, використані об’єкти, групи та категорії; є можливість редагувати параметри словника та модифікувати його структуру; Властивості — відкрити дочірнє вікно Налаштування програми із закладками Загальні, Діалоги, Дії з функціями вибрати мову інтерфейсу програми, активувати режим уведення слів, визначити запити та реакцію програми у відповідь на певні дії користувача; 6) Допомога: Довідка, Індекс, Про програму — отримати довідкову інформацію про програму та її функції.

Після активації модуля PolyDic ML Editor користувач перш за все повинен вибрати мову інтерфейсу програми. Початково мова інтерфейсу — англійська, але через основне меню (1, рис. 2) Опції — Властивості — Мова можна вибрати іншу мову; у цій версії програми є тільки дві мови інтерфейсу: англійська й українська. Після цього через основне меню Опції — Словник — Мови (Додати) треба задати перелік мов словника, у розділі Словник можна також підібрати стилі введення текстової інформації в словниковій статті (6, рис. 2). Для подальшої роботи в розділі Вигляд основного меню користувач повинен вибрати перелік панелей та об’єктів основного вікна програми.

Перед початком уведення словникової інформації користувач також має вибрати групи й визначитися: чи буде він задіювати такий інструмент, як категорії. Стандартно групами є абетка тієї чи іншої мови словника. Але можна розробити користувацькі групи, увівши своє позначення груп реєстрових слів. Реєстрові слова відсортовано за групами в колонках таблиці 8 (рис. 2). Кожна колонка відповідає певній мові словника. Щодо категорій, то їх уведення є необов’язкове, але вони допомагають структурувати словник. Категоріями, наприклад, можуть бути певні галузі вживання термінів чи тематичні розділи словника. Так, у тестовому п’ятимовному словнику інсталяційних термінів С. Шнерха введено 11 категорій за тематичними розділами словника.

Важливо також визначити структуру та дизайн словникової статті, яку заносять у вікно 6 (рис. 2).

Лише після цих дій користувач може розпочати укладання електронного словника. Реєстрові слова заносять у таблицю 8 (рис. 2) через панель Додання слова 5 (рис. 2), при цьому кожне слово треба віднести до певної групи та категорії.

Використання технології «перетягування» (drag-and-drop) дає змогу користувачу змінити порядок мов реєстрової таблиці (8, рис. 2). Для цього вказівником «мишки» треба зафіксувати заголовок колонки таблиці (заголовком є назва мови) і перетягнути колонку в потрібне місце таблиці. Таким чином можна міняти послідовність мов словника, зокрема вхідну мову, використовуючи одну й ту ж словникову базу даних.

Рис. 3. Зміна послідовності мов у реєстровій таблиці словникової бази даних

Ця можливість програми PolyDic ML вигідно відрізняє її від інших КС-програм. Наприклад, у комп’ютерному словнику ABBYY Lingvo для зміни напрямку перекладу треба заінсталювати ще один зворотній словник, тобто треба мати ще один укладений електронний словник. Однак така зміна послідовності мов словника є коректною для перекладних термінологічних словників, у яких мінімальна синонімія та відсутня омонімія. За висловленням В. Перебийноса та В. Сорокіна: термінологічні словники «описують предмети та явища, позначувані термінами тієї науки, словник для якої укладається, а не мовні характеристики цих термінів» [2].

Усі ці можливості програми PolyDic ML Editor, окрім зручностей у роботі з електронними словниками, дозволяють значно спростити та пришвидшити роботу з укладання словників. Так, увівши реєстрові слова однією мовою, укладачі можуть розподілити («розпаралелити») свою роботу. Декілька укладачів — фахівців з різних мов — можуть працювати автономно з початковим реєстром. Пізніше, у результаті об’єднання декількох словникових баз, ми отримаємо багатомовний комп’ютерний словник.

1. Дубічинський В. В. Українська лексикогрфія: історія, сучасність та комп’ютерні технології: [навч. посібник] / В. В. Дубічинський. — Х.: НТУ «ХПІ», 2004. — 203 с. 2. Перебийніс В. І. Традиційна та комп’ютерна лексикографія: [навч. посібник] / В. І. Перебийніс, В. М. Сорокін. — К.: Вид. центр КНЛУ, 2009. — 218 с. 3. Мисак Р. Комп’ютерні словники: класифікація та укладання / Р. Мисак // Проблеми української термінології: зб. наук. праць. — 2008. — С. 52–55. 4. Рицар Б. Технічному комітетові стандартизації науково-технічної термінології — 10 років: здобутки, проблеми, перспективи / Б. Рицар // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінологія». — 2002. —  № 453. — С. 3–12. 5. Рицар Б. Комп’ютерні словники термінографічної серії СловоСвіт. Computer Science Terminological Dictionaries SlovoSvit / Б. Рицар, Р. Мисак // CSIT'2007: International Conference on Computer Science and Information Technologies: матер. міжнар. конф. — Л.: Українські технології. — С. 292–293. 5. Kinash R. Bilingual dictionary of building and architecture terms: paper and computer versions / R. Kinash, R. Mysak, Y. Kalychak, O. Melnyk // Methods of Lexical Analysis: Theoretical Assumptions and Practical Applications. — Białystok: Wydawnictwo Universytetu w Białystoku, 2009. — P. 233–239. 6. Термінологія. Засади і правила розробляння стандартів на терміни та визначення понять: ДСТУ 3966-2000. — К.: Держспоживстандарт, 2000. — 32 с. — (Національний стандарт України).