УДК 811.161

Ірина Кочан

Львівський національний університет імені Івана Франка

КОЛІР І ТЕРМІНОЛЕКСИКА

© Кочан І. М., 2020

У статті розглянуто фахову лексику, до складу якої входять прикметники на позначення кольору. Це терміни різних галузей знань (економіки, техніки, медицини, астрономії, спорту, харчової промисловості, сільського господарства), термінні номени (назви тварин і рослин, географічні власні назви), професіоналізми, термінні та професійні жаргонізми. Кольороназвою можна безпосередньо позначати якусь конкретну ознаку предмета, або й уживати в переносному значенні, де частково або опосередковано зберігає ознаку кольору, а може й зовсім утрачати зв’язок з етимоном.

Ключові слова: українська мова, термінна лексика, термінний номен, етимон, кольороназва.

The article deals with the professional vocabulary that includes adjectives to denote color. These are terms of various branches of knowledge (economics, technology, medicine, astronomy, sports, food industry, and agriculture), term nomens (names of animals and plants, geographical proper names), professionalisms, term and professional jargons. The color name can directly denote any specific feature of the object, or be used figuratively, where it partially or indirectly retains the color feature, and may completely lose connection with etymon.

Keywords: Ukrainian language, term vocabulary, term nomens, etymon, color name.

Окреслення проблеми. Лексика сучасної української мови, до складу якої належить і термінолексика, надзвичайно багата й різноманітна. Термінолексику в науці часто асоціюють із термінологією, уживаючи обидва терміни як синоніми. Однак нині цей термін розширив своє значення і, по-перше, охопив, крім термінів, ще й професіоналізми та професійні й термінні жаргони, тому в нашій праці вживаємо його в широкому значенні, додаючи до цієї категорії ще й термінологічні номени (це назви рослин, тварин, географічних об’єктів), адже номенклатура – це система наукових назв, яких додають до таксонів. У ботаніці й зоології види називають іменами, що мають у своєму складі 2–3 слова. Родовою назвою виступає іменник, а прикметники зазвичай характеризують рослину чи тварину за специфічними особливостями.

Натрапляємо на таке термінне розмаїття й у фахових мовах, які послуговуються певними образними висловами, в основі яких є слово на позначення кольору. Тому наше зацікавлення власне і стосуватиметься проблеми: наскільки колір у певній назві ідентичний тому поняттю, яке вона позначає. На такі фахові лексеми натрапляємо в різних галузях знань: астрономії, біології, ботаніці, географії, економіці, харчовій промисловості, медицині, мистецтві, політиці, промисловості, сільському господарстві, спорті тощо.

Огляд досліджень та публікацій із теми. Дослідження кольору бере початок ще від античності, коли його вивчали філософи, мислителі, художники, оратори. Вони вважали, що колір – це суміш світла й темряви, білого й чорного. В Україні вивчення цього шару лексики започаткував О. О. Потебня [12]. Історію сприймання основних барв веселки (як систему образів) від первісних часів до наших днів подав Г. П. Півторак [11]. У полі зору мовознавців були також символіка кольору, його мовні концепти, різноманітні класифікації ознак кольорів. Про колір у терміносистемах нема жодної розвідки. Лише спорадично, розглядаючи кольоративи у фразеологізмах, деякі дослідники наводили один-два приклади легковідтворюваних термінних словосполук, якими позначають конкретне поняття і які мають чітку дефініцію. Частково торкнулися цієї теми О. Покровська [13] та Т. Конівіцька [8], досліджуючи економічну термінологію. Технічні кольорономени проаналізувала Н. Нікуліна, розглядаючи барви різних марок автомобілів, їхню популярність серед споживачів [9].

Мета статті – розглянути термінну лексику, до складу якої входять терміноназви, із позицій співвідношення назви й поняття, позначеного сполукою з кольоративним прикметником.

Основний виклад матеріалу. Кольороназва може бути як у складі терміна: золота валюта, чорна діра, білий шум; термінологічного номена: сіра ворона, чорний дрозд, рудий шуліка, блакитний білозір, жовта акація, Червоне море, так й у складі професіоналізмів (чорний пояс, чорна каса), професійних (біла гарячка, сірий кардинал, білий слон) чи термінних (блакитні шоломи, червона лінія, рожева хвороба) жаргонізмів. Якщо термін – це офіційна назва певного наукового поняття, то професіоналізм – належать до спеціальної лексики, яка функціює переважно в усному та розмовному мовленні фахівців певної галузі. Такі лексеми мають специфічну царину вживання й виникають в умовах фахового спілкування як вторинні форми. Щодо жаргонізмів, то їх поділяють на термінні й професійні. Професійні жаргонізми мають експресивно нейтральні відповідники в загальнонародній мові (рожева хвороба – акродинія). Забарвлені одиниці професійного спілкування, які виражають наукові поняття й мають дефініцію, можна кваліфікувати як терміни (але за умов відсутності термінного еквівалента): червона / жовта / зелена картка. Окремо вирізнимо фахову номенклатуру, тобто систему впорядкованих назв, які стосуються класифікації птахів, тварин, мінералів, власних географічних об’єктів тощо.

Шар лексики на позначення кольорів є носієм багатої інформації. Колір фіксує дані про довкілля, історичний розвиток того чи того народу. Тому у складі термінолексеми він передає суть окресленого головним словом поняття або ж разом із цим словом має нове, цілком інше значення, що не випливає зі суми значень його компонентів. Кожному колоративу властивий різний спектр сполучуваности з іншими лексемами: 1) максимально широкий; 2) середній; 3) мінімальний. Розгляньмо його на прикладі термінолексики.

«Словник української мови» подає таке основне значення слова білий: який має колір крейди, молока, снігу; протилежне чорний. Уживають цей прикметник й у складі ботанічних, зоологічних, технічних, хімічних та інших назв чи термінів, напр.: біла чемериця, білий фосфор, біле вугілля, біла порода свиней [3, с. 80] – вислови з галузі ботаніки, хімії, зоології, фармації.

Найчастіше колір у складі термінів має пряме значення. Білий колір, зазвичай, викликає позитивні асоціації, бо демонструє малу кількість забарвлення. Він домінує в назвах тварин: біла акула, білий амур, білий ведмідь, стерв’ятник білий і рослин на позначення певних зовнішніх ознак: біла акація, біла береза, біла верба, білий гриб, біла ріпа, білий залозняк, білий клен, білий лопух, а також він наявний у назвах харчових продуктів: біле м’ясо, біле вино, білий хліб, білий гриб. Порівняймо: білий гриб – один із найкращих їстівних грибів; біле м’ясо – м’ясо, придатне для дієтичного харчування (курятина, телятина), де домінує ознака: висока якість, чистота продукту, позбавлених шкідливих складників; біле вино – натуральне виноградне вино. Гама відтінків білих вин починається від безбарвних і доходить до темно-жовтого з помаранчевими й навіть бурими тонами. Тому в назві колір асоціюється зі сортами винограду й марками вин. У хімічному терміні домінує значення відсутності кольору: білий фосфор – безбарвна, дуже отруйна, майже нерозчинна у воді речовина. У сполуках білі карлики – зорі білого кольору, яким властива велика густина речовини; білі ночі – літні ночі на півночі, коли вечірній присмерк зливається зі світанком, значення кольору частково й опосередковано збережене [3, с. 80].

Уживають цей прикметник й у переносному значенні: біла смерть – надуживання цукру, соли, а також так позначають кокаїн (зазначено причину смерти); біла пляма – невідомі або навмисно замовчувані сторінки історії, де значення цілком завуальоване й не пов’язане з етимоном кольору. Аналогічно й у термінах білий вірш, біла гарячка, білий слон, білий шум слово білий не позначає колір, а вжито в іншому значенні. Порівняймо: білий вірш – неримований вірш; біла гарячка – розлад свідомости в осіб, що страждають на хронічний алкоголізм; білий слон – біржова угода, за якою витрати свідомо перевищують імовірний прибуток, її використовують для збивання ринкових цін. В усіх цих висловах назва кольору завуальована й позначає щось незакінчене, нестандартне, відхилене від норми.

Термін із кольороназвою може бути багатозначним, напр.: білий шум1 – 1) радіо постійний шум, спектральні складники якого рівномірно розподілені по всьому діапазону частот; 2) в електронній музиці – один з інструментів музичного аранжування, так і як вхідний сигнал для спеціальних фільтрів, що формують шумові сигнали інших типів; 3) у генераторах випадкових чисел – застосовують для генерування випадкових чисел і випадкових послідовностей. Тобто значення терміна зовсім не прив’язане до позначення кольору. Аналогічно: біла діра – це гіпотетичний космічний об’єкт, еволюція якого являє собою обернений у часі гравітаційний колапс небесного тіла з утворенням чорної діри, іншими словами: ділянка сингулярности у просторо-часі, куди ніщо не може проникнути іззовні. Домінує значення: невідоме, недосліджене, не зовсім зрозуміле.

У географії є гідронім Біле море. Існує кілька версій щодо появи цієї назви. За однією з них, його так назвали англійці 1553 року, коли побачили засніжені береги моря [1]. Також уважають, що назву море отримало завдяки тому, що більшу частину року його вкриває крига та сніг, на відміну від інших тепліших морів. Тут переважає створення назви за асоціацією.

Прикметник чорний в українській мові має основне значення: кольору сажі, вугілля, найтемніший, протилежний – білому. Чорний колір поглинає всі інші кольори. Він є в назвах птахів: чорна ворона чорний гриф, чорний дрізд, чорний жайворонок, тварин: чорна корова, чорна пантера, чорний носоріг і рослин: чорна бузина, чорна калина, чорна нехворощ, чорна рожа, чорна смородина, чорна квасоля, чорна чемериця, чорне зілля (назву пояснює велике чорне стебло), чорний паслін, чорні ягоди (назву мотивує колір). Напр.: чорна пантера – назва темнозабарвлених особин ряду видів великих кішок. В інших терміносистемах – чорний дуб (морений дуб), чорний чай (сорт чаю), чорна металургія – головна галузь важкої промисловости, пов’язана з виробництвом чорних металів; чорний порох – вибухова суміш із калієвої селітри, сірки та вугілля [3, с. 1605], де значення кольору частково збережене.

У переносному значенні натрапляємо на вживання цього кольору в економічних, політичних термінах-професіоналізмах: чорний курс, чорна каса, чорний нал, чорний ринок. Напр.: чорна каса – незаконне, неопубліковане зберігання й використання коштів підприємства [6, с. 255]; чорний курс – це неофіційний курс обміну валюти на чорному ринку [6, с. 308]; чорний нал – прибуток, не облікований державою; чорний ринок – відносини між продавцями й покупцями, що укладають із порушенням чинного законодавства [6, с. 508], чорний хід – не головний, не чільний, призначений для щоденних потреб. Позначення кольору у цих термінах указує на щось приховане, неосновне, неправильне, протизаконне.

Зовсім відсутній зв’язок зі значенням кольору в термінних жаргонізмах: чорна хвороба – падуча хвороба, епілепсія, чорний ящик – система, у якій зовнішньому спостерігачеві доступні лише вхідні й вихідні величини, а внутрішня будова та процеси, які в ній відбуваються, невідомі. А професійні вислови чорний туризм позначає відвідування кладовищ, поховань, поїздки в місця катастроф (екологічних і технологічних), тобто значення кольору відбито опосередковано, пов’язане з чимось лихим, трагічним; чорний пояс – пояс чорного кольору в одязі представників східних бойових мистецтв, що свідчить про високий рівень володіння ними й високу сходинку майстерности. Домінує значення – щось високе, досконале, вищий рівень майстерности.

В астрономії є термін чо́рна діра́. Його запровадив Джон Арчибальд Вілер наприкінці 1967 року, який уперше вжив цю назву в публічній лекції «Наш Всесвіт: відоме й невідоме». Значення терміна – астрофізичний об’єкт, який створює настільки потужну силу тяжіння, завдяки якій жодні швидкі частинки не можуть покинути його поверхню (навіть світло). У переносному значенні – це місце, куди можна потрапити, але звідки неможливо вийти.

Уживають прикметник чорний і в географічній номенклатурі: Чорне море – назва, що виникла, можливо, через чорний колір води на значній глибині, можливо, завдяки його бурхливості й темному відтінку води під час шторму. А можливо, і через те, що розчинений у морській воді сірководень призводив до того, що днища суден, кітви й інші металеві предмети, занурені у воду, набували чорного кольору через окиснення [16].

Кольори білий і чорний посідають у термінах вагоме місце. Здебільшого ці лексеми контрастно протилежні: вільха біла – вільха чорна, лебідь білий – лебідь чорний, журавель білий – журавель чорний, чемериця біла – чемериця чорна, стерв’ятник білий – стерв’ятник чорний (за окрасом пір’я), білий шоколад – чорний шоколад, білий квас – чорний квас (за кольором і смаковими ознаками). Таке зіставлення має на меті контраст, що сприймає передовсім око. Терміни біла діра – чорна діра також є певною опозицією, в основі якої протилежні значення термінів. Однак опозиція білий гриб – чорний гриб відсутня, бо чорними називають гриби, які темніють від сушіння (маслюки, моховики, підосичники), а не різняться кольором ніжки рослини.

Накладання цих кольорів один на один дає інший колір – сірий. За «Словником української мови» прикметник сірий має основне значення: колір середній між білим і чорним; барва попелу [3]. Він відрізняється від попередніх своєю невиразністю, непривабливістю, непомітністю: варан сірий, сірий вовк, сіра ворона, сірий кит, сіра куріпка, кропив’янка сіра, сіра миша, мухоловка сіра, сірий папуга, сіра сова, сіра чапля, сорокопуд сірий, У назвах рослин – кропивник сірий. Серед наукових термінів: сіре тіло – тіло, у якого коефіцієнт поглинання електромагнетних хвиль менший за 1 і не залежить від довжини хвилі, де значення кольору завуальоване. В інших терміносистемах: соціально-політичні термінні та професійні жаргонізми сіра зона, сірий кардинал лише частково зберігають значення основного кольору. Напр., сіра зона – це своєрідна нейтральна смуга між учасниками бойових дій. Тобто знебарвлена, нейтральна, прихована. Сірий кардинал – так називають впливових осіб (зокрема в політиці), які діють негласно й зазвичай не обіймають формальних посад із такими повноваженнями. У переносному значенні – особи, що здійснюють «владу за троном».

Сірий колір також зіставний з іншим кольором у барві птахів, тварин: ворона сіра / ворона чорна, гуска біла / гуска сіра, куріпка біла / куріпка сіра, сова сіра / сова біла, жайворонок сірий / жайворонок чорний. Колір визначає барва пір’я. Назва цього кольору за подібністю семантики може мати відповідники сивий, сизий, бо позначають близькі за спектром кольори: сизий голуб, мартин сизий.

Розглянуті три кольори є ахроматичними, тобто безколірними. Вони мають тільки одну характеристику – світлість, яку визначають кількістю відбитого від поверхні світла. Біла поверхня відбиває 80% світла, що падає на неї, сіра 40%, і чорна – тільки 3%.

Протилежні до них – хроматичні кольори, тобто барвні. Хроматичні кольори різняться за трьома характеристиками: колірним тоном, світлістю (тональністю) та насиченістю (ступенем кольоровости). Колірних тонів існує 7, це кольори спектра з визначеною довжиною світлової хвилі, а кольорових відтінків значно більше, ніж назв для них [10].

Червоний колір має барву одного з основних кольорів спектра, що йде перед помаранчевим; кольору крови та його близьких відтінків. Цей прикметник наявний у словосполуках, що позначають назви рослин: червона бузина, червоний буряк, червона горобина, червона квасоля, червона лобода, червоний мак, пікаранта червона, червоні порічки, червона рута, червона смородина, червона черешня; червона шовковиця, харчових продуктів: червона ікра, червоний перець, червоне м’ясо, червоне вино. Усі вони так чи інак пов’язані з кольором передовсім барвою рослини чи продукту. Напр., червоне вино – вино, виготовлене з певних сортів винограду темного кольору; червоний перець – 1) південна рослина родини пасльонових із плодами у вигляді стручків; 2) плід цієї рослини, доволі пекучий на смак [3, с. 1597]. Зберігають ознаку кольору і професійні вислови: червона картка (спорт. – символ вилучення гравця з поля чи дискваліфікації у деяких видах спорту, зазвичай паперовий або пластиковий прямокутник), оскільки червоний колір – це колір заборони; червона планета – так називають Марс через поверхню червонуватого відтінку завдяки оксиду заліза; червоний диплом – диплом із відзнакою. Червоним його називають через бордову обкладинку. Таку саму обкладинку має і Червона книга – багатотомове видання, що здійснює Міжнародна спілка охорони природи й містить відомості про види тварин і рослин, які зникають та потребують охорони.

У термінах: червоний залізняк геол. – те саме, що й гематит (від грец. αἱμα (αἱματος) – кров). У слов’ян за цим каменем закріпилася назва кривавик, бо має кривавий відтінок, а занурений у воду забарвлює її в червоний колір. У Давньому Римі вважали, що це закам’яніла кров2, червона умова економ. має назву від червоної позначки на акредитиві – певної застороги, бо банк виплачує авансом частину суми під певну розписку чи документ. Уживають в економічній терміносистемі. Професіоналізм червона лінія багатозначний: 1)  довжини хвиль червоного світла для спектрів I і II порядку; 2)  визначені в містобудівній документації пунктів геодезичної мережі межі наявних і запроєктованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови й території іншого призначення; 3)  лінія, що містить певну заборону, де є як безпосередні познаки кольору, так й опосередковані, переносні, бо символіка червоного кольору – заборона.

Назву за кольором отримало й Червоне море. Номен свідчить про його південне розташування, де червоний означає не сам колір води, а вказує на певну частину світу. Згідно з іншою версією, червоним море назвали мандрівники через те, що під час сезонного розмноження водоростей воно набуває цеглисто-червоного відтінку. Ця назва закріпилася за морем ще за часів Античности і згадується у працях грецьких істориків II ст. до нашої ери [16].

Завуальоване значення кольору зберігається у термінах: червоне зміщення, Червоний Хрест… Порівняймо: червоне зміщення астр. зміщення спектральних ліній у бік довгих хвиль спектра, що зумовлено зменшенням частоти випромінювання; а також у назві Червоний Хрест – неприбуткова, добровільна, громадська, гуманітарна, організація, що стоїть на захисті людського життя та здоров’я, запобігання людським стражданням та полегшення їх, незалежно від раси, релігійних і політичних поглядів3. Червоний коридор – частина зони митного контролю на території (у приміщенні) аеропорту, призначена для здійснення в установленому законодавством порядку митного контролю та митного оформлення товарів.

Рожевий – світло-червоний. Цей колір мають назви тварин: рожевий пелікан, рожевий фламінго, рожевий шпак; рослин: рожеве дерево, рожева чина, рожеве зілля, рожевий цмин, а також професіоналізми: рожева хвороба (акродинія), рожевий лишай. Напр.: рожеве дерево – родина тропічних і субтропічних дерев рожевого або рожево-червоного кольору. Рожевий шпак – родина шпакових ряду горобців, який має рожеве пір’я. Як рідкісний вид його занесено до Червоної книги України.

У медицині є назви рожева хвороба – те саме, що акродинія – рідкісна реакція організму, пов’язана з чутливістю до ртуті чи інших продуктів, яку супроводжує висип на кінцівках або обличчі відповідного кольору, рожевий лишай – захворювання шкіри з групи інфекційних еритем [3, с. 1230]. Зв’язок із кольором безпосередній.

Жовтий колір має барву одного з основних кольорів спектра – середній між помаранчевим і зеленим; має колір золота, яєчного жовтка, соняшникового суцвіття. Цей прикметник виявлено в термінах і номенах, де він зберігає своє значення. Це назви рослин: жовта акація, жовтий буркун, жовтий деревій, жовті дзвіночки, жовті зозульки, жовта лілія, жовтий люпин, жовтий льон, жовта ріпа, жовта рожа, жовта ромашка, жовтий осот, жовтий сон, жовтий часник; тварин: жовтоволик, жовта плиска, жовта чапля. Аналогічно й у висловах: жо́вта ра́са – застаріла назва монголоїдної раси, жовта картка – символ попередження у спорті, зазвичай паперовий або пластиковий прямокутник. Була запроваджена на Чемпіонаті світу з футболу в Мексиці 1970 року. Назва асоціюється з кольором. Цей самий професіоналізм у психіатрії має переносне значення – попередження, застереження. Отримання жовтої картки в психіатрії накладає на життя людини певні обмеження: заборона керувати транспортним засобом, перетинати кордон, обмеження працевлаштуватися на приватне підприємство, бути обраним на державну посаду.

В інших термінах значення кольору збережено опосередковано: жовта гарячка – гостра інфекційна вірусна хвороба, жовта пляма – мед. найчутливіша частина сітківки ока, жовта пропасниця – гостра інфекційна хвороба (один із різновидів малярії). Серед професійних жаргонів виявлено назви: жовтий білет – особовий документ повій і злодіїв; жовтий дім – божевільня; жовта преса – низькопробна, продажна преса, яка в гонитві за сенсацією публікує вигадану, спотворену інформацію, скандальну хроніку. Домінує значення: попередження [3, с. 369–370].

Жовте море отримало свою назву за кольором води – вона дійсно має жовтий відтінок. Причина в річках, які впадають у це море, несучи масу зваженого матеріалу. Головна з них – Хуанхе, яка в перекладі з китайської звучить як «Жовта річка». Саме вона приносить у море основну масу розчинених домішок [16].

Оскільки жовтий колір це колір золота, то маємо також чимало фахових лексем зі складником золотий: золота акція, золота валюта, золота картка, золота ліцензія, золота облігація, золоте забезпечення, золотий запас, золотий паритет, золотий резерв, золотий стандарт, золотий фіксинґ, золотий сертифікат – у фінансово-економічній терміносистемі, частина з яких тісно пов’язана зі золотом: золота валюта – грошова одиниця, безпосередньо розмінна на золото [6, с. 77]; золотий резерв – кількість золота, використовуваного в ролі грошей за умов золотого стандарту [6, с. 485]; золотий паритет – уміст чистого золота у грошовій одиниці країни [3, с. 475]. Аналогічно: золоте забезпечення, золотий опціон, золотий стандарт. Однак більшість із них не мають нічого спільного з цим кольором. Порівняймо: золота акція – пакет акцій, який зберігають у державному органі, що відає держпідприємством і має вирішальний голос на зборах акціонерів; золота ліцензія – документ на виготовлення виробів із коштовних металів і коштовного каміння. Також у математичному терміні: золотий переріз відрізка – поділ довжини відрізка на дві частини так, що більша частина є середнім геометричним між меншою частиною (довжиною) і довжиною всього відрізка [3, с. 475].

Є термін золотий корінь – багаторічна рослина заввишки 50–60 см із кількома стеблами й товстим коротким прямим коренем, має тонізувальні, протизапальні, жарознижувальні, кровоспинні та протиалергійні властивості [3, с. 475]. Зрозуміло, що це переносне вживання прикметника у складі професійної лексеми, золотий – значить дуже вагомий, корисний, незамінний.

Помаранчевий колір поєднує ознаки жовтого й червоного. Це колір енергії та сили, самоствердження. Має синоніми: жовтогарячий, апельсиновий, морквяний, оранжевий (не так давно вельми популярний колір). Термін помаранчева революція (2004) виник у зв’язку з тим, що прихильники її лідера В. Ющенка послуговувались символікою помаранчевого кольору. А також цей прикметник увійшов до складу термінних жаргонізмів: помаранчева команда, помаранчева коаліція, помаранчевий мер, помаранчеві вожді тощо. Існує також термін помаранча – 1) субтропічне вічнозелене цитрусове дерево родини рутових; 2) запашний оранжево-червоний кулястоприплюснутий плід цього дерева; 3) те саме, що апельсин [3, с. 1040]. А також деякі назви рослин: жовтогарячка, жовтожар. де колір мотивує назву.

Зелений – один з основних кольорів спектра, середній між жовтим і синім. Цей прикметник є в термінах: зелений алтей, зелений чай, бджолоїдка зелена, зелене добриво, зелене мило – рідке мило, зеленкувато-бурого кольору, яке застосовують як дезінфікувальний засіб; зелений чай – різновид гіркуватого на смак чаю, що дає зеленувато-жовтуватий, дуже запашний настій, зелений корм, зелений рух, зелений туризм – назви мають прямий стосунок до кольору.

У переносному значенні: зелена вулиця – про відсутність перешкод, затримок у здійсненні ч.‑н., зелена картка – 1) угода про взаємовизнання покриття громадянської відповідальности власників засобів автотранспорту та про взаємодопомогу, щодо врегулювання збитків, які виникають у міжнародному транспортному сполученні; 2) дозвільне свідоцтво на проживання у США за певних умов; зелена хвиля – автоматична система, режим світлофорного регулювання, що вможливлює оптимальний режим транспортного руху у світі; зелене світло – сигнал зеленого кольору в очковому світлофорі як знак, що дозволяє рух. А зелений театр – літній театр серед зелені, тому його значення опосередковане.

Значення рослинности домінує в термінах зелений патруль – громадська група, що здійснює нагляд за рослинністю, охорону її, зелена аптека – про дикорослі лікарські рослини, зелені бактерії – мікроорганізми, що містять хлорофіл і засвоюють вуглекислий газ за допомогою сонячної енергії [3, с. 456]. Зелена книга України – офіційний державний документ, у якому викладено відомості про сучасний стан рослин, які зникають і потребу розробляти охоронні заходи щодо їхнього збереження і відтворення.

Завуальоване значення кольору маємо в терміні зелений шантаж – дії власника великого пакета акцій, який погрожує ворожою аквізицією з дальшим подрібненням його майна, для того щоб викупити їх за вигідним для себе курсом [6].

Голубий (блакитний) який має барву одного з кольорів спектра, середній між зеленим і синім. Наявний у назвах рослин: блакитна агава, блакитні вічка, голуба ромашка, і тварин: блакитна акула, блакитна рибалочка, блакитна синиця, де вжито в прямому значенні, указуючи на підкреслену барву рослини й барву пір’я птахів. У переносному значенні наявний у термінах: Голубі фішки – перен 1) звичайні акції найвідоміших великих компаній у США; 2) акції найбільш прибуткових і стабільних підприємств. Голубі шоломи (жаргонний термін) – так називають миротворців організації, задіяних у наданні гуманітарної допомоги, у спостереженні за виконанням перемир’я та контролю в буферних зонах між сторонами конфліктів. Голубе (блакитне) паливо – так називають природний газ; голубий екран – це екран телевізора. Назва асоціюється з кольором – шоломів, палива, екрана.

Синій – який має барву одного з кольорів спектра, середній між голубим і фіолетовим [3, с. 1317]. Він є в назвах тварин: синій кит – водяний ссавець роду смугачів, найбільша тварина на земній кулі; синій скеляр, синьошийка, голуб-синяк – птахи. Тобто термін відображає одну із суттєвих ознак поняття. У назвах рослин маємо: синеголовка, синецвіт, сині батожки, сині колючки, сині баклажани, синій будяк, синій головник, синій помідор, синя петрушка, синявка, синій ряст, Зберігає пряме значення слово й у терміні синій мул – осад морських басейнів сталево-сірого або синювато-сірого кольору.

Поодинокі кольоролексеми мають фахові назви: бурий (бурий ведмідь, бурий василіс, коровайка бура), фіолетовий (темно-фіолетовий часник., ультрафіолетові промені).

Висновки. Отже, найбільше кольороназв виявлено на позначення об’єктів флори, фавни, харчових продуктів, поняття економіки, медицини, техніки, астрономії, фізики, хімії, спорту тощо. Найуживанішими є хроматичні назви: білий, чорний, сірий, найменше фахових назв виявлено зі словами оранжевий, фіолетовий, бурий. Треба зазначити, що частина таких фахових висловів уже відійшла в минуле: червона армія, червоний комісар, біле братство, помаранчева команда, синьо-білі стяги, бо мали соціально-політичну ознаку. Такі фахові лексеми чітко й точно окреслюють поняття, яке позначають, бо назва кольору в них не виходить за межі прямого значення. Колір може мати певну символіку, яку закріплено в термінолексемі. Ми зумисне не брали до уваги похідних кольорів, бо їх уживають у фаховому мовленні мистецтва, легкої промисловості (одяг, взуття, галантерея, прикраси), дизайні, косметиці тощо, що може слугувати об’єктом досліджень на перспективу.

1. Аргументи і факти. № 49 від 08.12.2016. 2. Бойко Л., Сабліна С. Фразеологічні одиниці з компонентом «кольороназва» в мовній картині світу українців. // Рідне слово в етнокультурному вимірі. 2015. С. 43–50. 3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / за ред. В. Бусола. Київ–Ірпінь, 2007. 1736 с. 4. Вовк А. І. Англійсько-український словник назв кольорів і кольороназв / за ред. Б. Струмлінського. Нью-Йорк–Париж–Сідней–Торонто, 1986. – 94 с. 5. Дзівак О. М. Про систему назв кольорів в українській мові // Мовознавство, 1975. Вип. 3. С. 25–31. 6. Загородній А. Г., Вознюк Г. Л. Фінансово-економічний словник. Львів : Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2005. 714 с. 7. Іншаков Артур. Теоретичні засади дослідження колірної лексики в мовознавстві // Науковий вісник КДПУ. 2013. Вип. 9. С. 188–195. 8. Ковініцька Т. Фразеологічні одиниці в системі української економічної термінології // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2016. № 842. С. 73–76. 9. Нікуліна Н. Палітра авто фарбової номенклатури : структура, семантика та прагматика // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології. № 890. 2018. C. 62–65. 10. Основні характеристики кольору. URL : https://www.koloristika.in.ua/t_ohk.php. 11. Півторак Г. П. Сім барв веселки // Мовознавство. 1969. № 4. С. 77–81. 12. Потебня О. Естетика і поетика слова: збірник : пер. з рос. / упоряд., вступ. ст., приміт. І. В. Іваньо, А. І. Колодної. Київ : Мистецтво, 1985. 302 с. 13. Покровська О. А. Українська термінологія ринкових відносин : дис. канд. філол. наук : [спец.] 10.02.01 / Харківський нац. ун-т ім. В. Каразіна. Харків, 1995. 207 с. 14. Сабадош Іван. Українські назви рослин. Ужгород, 2019. 1030 с. 15. Список птахів України. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/. 16. Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. Харків : Веста : Вид-во «Ранок», 2006. 128 с. 17. Яворська Г. М. Мовні концепти кольору (до проблеми категоризації) // Мовознавство, 1998. № 2–3. С. 42–50.