| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |

XI Міжнародна наукова конференція

«Проблеми української термінології СловоСвіт 2010»:

публікації про конференцію

Відбулася XI Міжнародна наукова конференція «Проблеми української термінології СловоСвіт 2010»

1−2 жовтня 2010 року в приміщенні Національного університету «Львівська політехніка» відбулась чергова XI Міжнародна наукова конференція на тему: «Проблеми української термінології СловоСвіт 2010». Організаторами наукової конференції були: Міністерство освіти і науки, Держспоживстандарт України, НУ «Львівська політехніка», Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології, Наукове товариство імені Тараса Шевченка та Львівське відділення Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

У роботі конференції брали участь близько 150 провідних українських та зарубіжних науковців, філологів, термінологів, інженерів. Тематика конференції охопила теоретичні та практичні питання сучасної української науково-технічної термінології та її стандартизації, а саме: теоретичні засади термінознавства та лексикографії; лексикографія та міжмовні зв‘язки; нормування та стандартизація термінології; термінологія природничих і гуманітарних знань.

Урочисто відкрив пленарне засідання конференції голова Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України Богдан Рицар, який поінформував присутніх про практичне втілення в життя напрацювань і ухвалень попередніх конференцій, небайдужість до проблем української мови не лише учасників заходу з України, а й з діаспори, які регулярно видають різноманітні словники. Також, він наголосив, що термінологія є базою всіх наук, адже, ніхто не може займатися наукою не володіючи тією чи іншою термінологією. З вітальним словом також виступив ректор НУ «Львівська політехніка» Юрій Бобало, наголосивши на необхідності проведення цієї конференції як справи важливої державної ваги.

Традиційно у конференції, за погодженням із Держспоживстандартом України, прийняло участь ДП «Львівстандартметрологія», фахівці якого представили доповідь на тему: «Термінологічна проблематика реєстрування технічних умов» за авторством В. Друзюка та Г. Сімчук. Із доповіддю виступала начальник сектору реєстрації технічних умов та документів УкрСЕПРО ДП «Львівстандартметрологія» Галина Сімчук, яка поділилася досвідом вживання українських технічних термінів, проблемами, які спричиняють труднощі під час перевіряння і реєстрації технічних умов. Також, доповідач виклала низку рекомендацій щодо очищування української технічної термінології від двоякого тлумачення термінів у нормативних документах. Щоб забезпечити українську технічну термінологію від двоякого тлумачення термінів при розроблянні нормативних документів необхідно: користуватися нормативними словниками; постійно вдосконалювати і працювати над створенням нових нормативних словників; реалізовувати в офіційних документах центральних органів законодавчої та виконавчої влади рекомендації і резолюції документів різних наукових конференцій з української термінології; піддавати мовно-термінологічній експертизі й науково-технічному редагуванню нормативні документи.

Чималу увагу викликали питання процесових прикметників в науковій мові; проблем запровадження міжнародної електротехнічної термінології в Україні; варіантність термінів у спеціальних двомовних словниках на прикладі «Російсько-українського та українсько-російського словника термінів будівництва й архітектури»; формування віддієслівних термінів на прикладі програмної інженерії тощо.

За підсумками проведення конференції було прийнято ухвалу, спрямовану на вирішення актуальних проблем покращення стану української фахової мови і термінології, враховуючи пропозиції учасників щодо розроблення та впровадження термінологічних стандартів, унормування правил транслітерування, видання та перевидання термінологічних словників тощо.

Прес-служба ДП «Львівстандартметрологія»

Понеділок, 04 жовтня 2010 10:37

Львівська політехніка обговорила з мовознавцями актуальні проблеми української термінології

Упродовж перших двох днів жовтня в Національному університеті «Львівська політехніка» відбувалася представницька ХІ Міжнародна наукова конференція, присвячена проблемам української термінології СловоСвіт 2010. Провідні вітчизняні й зарубіжні мовознавці обговорили цілу низку питань, які стосуються стану української термінології в різних сферах суспільного життя, видання та перевидання термінологічних словників, українського правопису, створення термінологічних баз і банків даних тощо, повідомила "Щоденний Львів" прес-служба Національного університету «Львівська політехніка».

Організаторами цього зібрання, що традиційно проводиться у Львівській політехніці, починаючи з 1992 року, стали Міністерство освіти і науки України, Держспоживстандарт, Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ), Наукове товариство імені Т. Шевченка, Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

Мовознавців-термінологів тепло привітав ректор університету професор Юрій Бобало, відзначивши їх безсумнівні досягнення в царині творення підвалин нашої наукової мови, зокрема, розроблення, опрацювання й експертування термінологічних стандартів. Це — справа державної ваги.

Між тим, як наголошували учасники конференції, нині мовна ситуація в Україні характеризується низкою негативних явищ і тенденцій. Українську мову як державну ще належно не використовують у галузях науки, культури, освіти, права, інформатики, військової справи, судочинства тощо. Чи не найбільшою проблемою, з якою стикаються працівники ТК СНТТ, є стереотипи, що панують у науковій спільноті. Адже чимало українських вчених не готові сприймати новизну пропонованих українських термінів, віддаючи перевагу застарілим зрусифікованим, незважаючи на те, що воно є неправильними.

Українська термінологія, — наголосив голова ТК СНТТ, доктор технічних наук, професор Богдан Рицар, — проходить важкий, але дуже важливий етап усталення, бо в попередні роки справі термінології не надавали належної уваги. Лише в останні кілька років Держспоживстандарт почав фінансувати розроблення державних стандартів української термінології на базі міжнародних ISO та ІЕС. Та, на превеликий жаль, ми в цьому сенсі й надалі катастрофічно відстаємо від інших країн колишнього СРСР, не кажучи вже про західні держави. Скажімо, сусідня Білорусія за кількістю впроваджених міжнародних стандартів нас випереджує щонайменше у три рази. У Росії над розвитком термінології працює цілий інститут і найавторитетніші вчені. І це зрозуміло: національна науково-технічна термінологія — це насамперед престиж країни, її пріоритетність у наукових й інноваційних дослідженнях. Дехто і досі продовжує твердити про недостатній розвиток суспільних стилів української мови, крім літературно-художнього. Проте згадаймо лише такий промовистий факт: перша в світі енциклопедія кібернетики вийшла в 1973 році саме українською мовою!

Значною подією на конференції стала презентація унікального «Англійсько-українсько-англійського словника наукової мови» (фізика і споріднені науки), укладеного Ольгою Кочергою та Євгеном Мейнаровичем. Ця фундаментальна праця, що виборола одну з нагород цьогорічного XVIIІ Форуму видавців у Львові, містить майже 150 тисяч термінів і гасел. Словник, який складається з двох частин, подає граматичну, синтаксичну та семантичну інформацію, що полегшує користувачеві вибір правильних відповідників до слів та конструкцій вихідної мови, а також транскрипції всіх англійських термінів у британській та американській варіантах вимови. Власне, це дасть змогу українському науковцеві працювати з іноземною літературою та писати власні праці англійською мовою, не вдаючись до інших лексикографічних джерел.

Прес-служба Національного університету «Львівська політехніка».

«Амплітуда» скасовується?

Українські лінгвісти підготували словник, до якого увійшли «репресовані» наукові терміни

Недавно в Україні пройшла масштабна міжнародна конференція, присвячена проблемам української термінології, у якій узяли участь понад 150 учених з різних куточків світу. Її цікавинкою стала презентація унікального «Англійсько-українсько-англійського словника наукової мови» з фізики, укладеного Ольгою Кочергою та Євгеном Мейнаровичем. Видання містить майже 150 тисяч термінів і гасел!

Кореспондентка «Експресу» поспілкувалась з одним з авторів цієї масштабної праці й розпитала про те, наскільки охоче оперують суто українськими термінами сучасні науковці.

— У далекому 1934 році Інститут мовознавства видав сумнозвісний бюлетень, яким вилучив з ужитку понад 14 тисяч українських термінів, замінивши їх зрусифікова­ними, — розповідає Ольга Кочерга. — Не дивно, що за кілька десятиліть чужомовно­го панування мова науковців перетворилась у суржик. Іноді мовні перекручування при­зводили навіть до грубих помилок!

Наприклад, у старих словниках зовсім не подавали прикметникових форм. І тому до­сить часто в наукових працях можна прочитати словосполучення «орбітальний рух». А це неправильно, бо рух від орбіти є «відорбітовим», а слово «орбітальний» пов'язане з хвильовою функцією оболонок атома. Розумієте, принципово інше значення!

«Інститут мовознавства вилучив з ужитку понад 14 тисяч українських термінів, замінивши їх зрусифікованими».

— Тобто ви повернули науці давно втрачені терміни?

— Вилучені повернули, нові додали. І майже нічого не викидали. Наразі чимало вчених не готові сприймати новизни. Було б неправильно все й одразу «відрубати», влаштовувати якісь мовні репресії. Думаю, за якийсь час усі зрозуміють, що є кращим і зручнішим.

Погоджуюсь, що замінити слово «амплітуда» сполученням подвійний розмах задовго. Але поряд із незручним для нашого мовлення слова «еквівалентний» є й рідне «рівновартний», то чому б не використати свого? І вже зовсім неприродними для нас є «кип’ячена вода», бо правильно — «окріп», а замість русифікованої форми «вага двоплеча» (від «весы двуплечие») правильно вживати «терези двораменні».

— Українська термінологія нині переживає непрості часи?

— Я думаю, усе найгірше вже позаду. На початку 90-х ми видавали невеличкі словники, а сьогодні дуже багато якісної наукової літератури українською мовою. Це тішить і вселяє надію. Єдине, що засмучує, — політика влади щодо українського слова. Не на часі, як на мене, скасовувати іспити з української мови до аспірантури. Наші молоді вчені щойно почали усвідомлювати, наскільки важливо писати наукові роботи рідною мовою, а їм уже дають можливість не вчити її взагалі. Невже ми хочемо повернутись до духовної «руїни» епохи Щербицького?!

 Ірина ЛЬВОВА

«ЕКСПРЕС» 21 — 28 ЖОВТНЯ 2010 РОКУ

Львівська політехніка зібрала мовознавців

для обговорення актуальних проблем української термінології

Упродовж перших двох днів жовтня в Національному університеті «Львівська політехніка» відбувалася представницька ХІ Міжнародна наукова конференція, присвячена проблемам української термінології СловоСвіт 2010. Провідні вітчизняні й зарубіжні мовознавці обговорили цілу низку питань, які стосуються стану української термінології в різних сферах суспільного життя, видання та перевидання термінологічних словників, українського правопису, створення термінологічних баз і банків даних тощо.

Організаторами цього зібрання, що традиційно проводиться у Львівській політехніці, починаючи з 1992 року, стали Міністерство освіти і науки України, Держспоживстандарт, Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ), Наукове товариство імені Т. Шевченка, Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

Мовознавців-термінологів тепло привітав ректор університету професор Юрій Бобало, відзначивши їх безсумнівні досягнення  в царині творення підвалин нашої наукової мови, зокрема, розроблення, опрацювання й експертування термінологічних стандартів. Це — справа державної ваги.

Між тим, як наголошували учасники конференції, нині мовна ситуація  в Україні  характеризується низкою негативних явищ і тенденцій. Українську мову як державну ще належно не використовують у галузях науки, культури, освіти, права, інформатики, військової справи, судочинства тощо. Чи не найбільшою проблемою, з якою стикаються працівники ТК СНТТ, є стереотипи, що панують у науковій спільноті. Адже чимало українських вчених не готові сприймати новизну пропонованих українських термінів, віддаючи перевагу застарілим зрусифікованим, незважаючи на те, що воно є неправильними.

Українська термінологія, — наголосив голова ТК СНТТ, доктор технічних наук, професор Богдан Рицар, — проходить важкий, але дуже важливий етап усталення, бо в попередні роки справі термінології не надавали належної уваги. Лише в останні кілька років Держспоживстандарт почав фінансувати розроблення державних стандартів української термінології на базі міжнародних ISO та ІЕС. Та, на превеликий жаль, ми в цьому сенсі й надалі катастрофічно відстаємо від інших країн колишнього СРСР, не кажучи вже про західні держави. Скажімо, сусідня Білорусія за кількістю впроваджених міжнародних стандартів нас випереджує щонайменше у три рази. У Росії над розвитком термінології працює цілий інститут і найавторитетніші вчені. І це зрозуміло: національна науково-технічна термінологія — це насамперед престиж країни, її пріоритетність у наукових й інноваційних дослідженнях. Дехто і досі продовжує твердити про недостатній розвиток суспільних стилів української мови, крім літературно-художнього. Проте згадаймо лише такий промовистий факт: перша в світі енциклопедія кібернетики вийшла в 1973 році саме українською мовою!

Значною подією на конференції стала презентація унікального «Англійсько-українсько-англійського словника наукової мови» (фізика і споріднені науки), укладеного Ольгою Кочергою та Євгеном Мейнаровичем. Ця фундаментальна праця, що виборола одну з нагород цьогорічного XVIIІ Форуму видавців у Львові, містить майже 150 тисяч термінів і гасел. Словник, який складається з двох частин, подає граматичну, синтаксичну та семантичну інформацію, що полегшує користувачеві вибір правильних відповідників до слів та конструкцій вихідної мови, а також транскрипції всіх англійських термінів у британській та американській варіантах вимови. Власне, це дасть змогу українському науковцеві працювати з іноземною літературою та писати власні праці англійською мовою, не вдаючись до інших лексикографічних джерел.

Прес-служба Національного університету  «Львівська політехніка»

05.10.2010 13:06

Українську мову належно не використовують у науці, – з конференції

Упродовж перших двох днів жовтня в Національному університеті «Львівська політехніка» відбувалася представницька ХІ Міжнародна наукова конференція, присвячена проблемам української термінології «СловоСвіт-2010».

Про це сьогодні, 5 жовтня, ЗІКу повідомили у прес-службі Національного університету «Львівська політехніка».

Провідні вітчизняні й зарубіжні мовознавці обговорили цілу низку питань, які стосуються стану української термінології в різних сферах суспільного життя, видання та перевидання термінологічних словників, українського правопису, створення термінологічних баз і банків даних тощо.

Організаторами цього зібрання, що традиційно проводиться у Львівській політехніці, починаючи з 1992 року, стали Міністерство освіти і науки України, Держспоживстандарт України, Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ), Наукове товариство імені Т. Шевченка, Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

Мовознавців-термінологів привітав ректор університету професор Юрій Бобало, відзначивши їх безсумнівні досягнення в царині творення підвалин нашої наукової мови, зокрема, розроблення, опрацювання й експертування термінологічних стандартів. Це – справа державної ваги.

Між тим, як наголошували учасники конференції, нині мовна ситуація в Україні характеризується низкою негативних явищ і тенденцій. Українську мову як державну ще належно не використовують у галузях науки, культури, освіти, права, інформатики, військової справи, судочинства тощо. Чи не найбільшою проблемою, з якою стикаються працівники ТК СНТТ, є стереотипи, що панують у науковій спільноті. Адже чимало українських вчених не готові сприймати новизну пропонованих українських термінів, віддаючи перевагу застарілим зрусифікованим, незважаючи на те, що воно є неправильними (як приклад, є магнетизм, то чому не вживати магнет, магнетне поле, електромагнетні коливання тощо).

«Українська термінологія, – наголосив голова ТК СНТТ, доктор технічних наук, професор Богдан Рицар, – проходить важкий, але дуже важливий етап усталення, бо в попередні роки справі термінології не надавали належної уваги. Лише в останні кілька років Держспоживстандарт почав фінансувати розроблення державних стандартів української термінології на базі міжнародних ISO та ІЕС. Та, на превеликий жаль, ми в цьому сенсі й надалі катастрофічно відстаємо від інших країн колишнього СРСР, не кажучи вже про західні держави. Скажімо, сусідня Білорусія за кількістю впроваджених міжнародних стандартів нас випереджує щонайменше у три рази. У Росії над розвитком термінології працює цілий інститут і найавторитетніші вчені. І це зрозуміло: національна науково-технічна термінологія – це насамперед престиж країни, її пріоритетність у наукових й інноваційних дослідженнях. Дехто і досі продовжує твердити про недостатній розвиток суспільних стилів української мови, крім літературно-художнього. Проте згадаймо лише такий промовистий факт: перша в світі енциклопедія кібернетики вийшла в 1973 році саме українською мовою!»

«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову» – ці пророчі слова Ліни Костенко стали лейтмотивом ХІ Міжнародна наукова конференції з української термінології.

Значною подією під час зібрання стала презентація унікального «Англійсько-українсько-англійського словника наукової мови» (фізика і споріднені науки), укладеного Ольгою Кочергою та Євгеном Мейнаровичем. Ця фундаментальна праця, що виборола одну з нагород цьогорічного XVIIІ Форуму видавців у Львові, містить майже 150 тисяч термінів і гасел. Словник, який складається з двох частин, подає граматичну, синтаксичну та семантичну інформацію, що полегшує користувачеві вибір правильних відповідників до слів та конструкцій вихідної мови, а також транскрипції всіх англійських термінів у британській та американській варіантах вимови. Власне, це дасть змогу українському науковцеві працювати з іноземною літературою та писати власні праці англійською мовою, не вдаючись до інших лексикографічних джерел.

Світ Слова у Львівській політехніці

В перші дні жовтня у Львівській політехніці відбулася ХІ Міжнародна наукова конференція СловоСвіт, присвячена проблемам української термінології. Традиційно зустріч учених-мовознавців, термінологів відбу­вається що два роки. Цьогоріч у конференції під егідою поетичних рядків Ліни Костенко «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову» взяли участь близько 150 учасників з 21 міста та 58 наукових установ України й зарубіжжя

Відкриваючи пленарне засідання, голова Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти й науки України, доктор технічних наук, професор Богдан Рицар зробив невеликий екскурс в історію та прозвітував про те, що відбулося в українській термінології за два роки, котрі минули від попередньої конференції. Богдан Євгенович потішив присутніх тим, що вперше за всю історію таких зустрічей ухвала попередньої конференції знайшла відгук у тих організаціях, установах, до яких була спрямована:

— У березні минулого року відділення фізики та астрономії НАН України, яке очолює академік Вадим Локтєв, підтримало нашу пропозицію в усіх словах, термінах і похідних, пов’язаних із поняттям «магнетизму» вживати в корені «е» замість «і», наприклад, «магнет», «електромагнетне поле», а не «магніт», «електромагнітне поле». Академіки також звернулися до Інституту української мови НАН щодо внесення відповідних змін у правопис і отримали підтримку. Та через те, що Правописна комісія близько п’яти років не працює, термінологи пропонують у різних матеріялах, підручниках і словниках вживати терміни з магнетизму з літерою «е».

Ще одна важлива подія в історії укра­їнської термінології — Міністерство освіти і науки України в травні минулого року організувало нараду, пов’язану зі стандартизацією, нормалізацією української термінології і її широкого вживання. З доповіддю виступив і Богдан Рицар. Нарада мала серйозний резонанс. Тривалий час термінологи працювали над ухвалою цієї наради, були залучені поважні науковці — філологи і термінологи.

— На жаль, вона не була вчасно затверджена на Колегії МОН, — каже голова Термінологічного комітету, — це питання постійно від­сували. Але ця ухвала дістала резонанс, схвалення багатьох науковців, філологів.

Учасників конференції привітав ректор Львівської політехніки Юрій Бобало. Господар зали наголосив на цілковитій підтримці університетом як таких заходів, так і загалом вирішення термінологічних проблем. Зокрема, саме в Політехніці працює єдина державна установа, де разом київські та львівські політехніки фахово досліджують українську науково-технічну термінологію. Юрій Ярославович задекларував підтримку й надалі, особливо «зважаючи на сучасну мовну політику в нашій державі».

Як на пленарному, так і на чотирьох секційних засіданнях, науковці обговорювали термінологію природничих та гуманітарних наук, проблеми нормування та стандартизації української термінології, теоретичні засади українського термінознавства та лексикографії. Цікавою була, зокрема, доповідь професора Вольгі Ляшчинської (Гомельський державний університет ім. Франциска Скорини) — вона виступала білоруською мовою.

— Я сам їй це запропонував, — пояснює Богдан Рицар. — Коли я був на першій конференції «Проблеми білоруської термінології», виступав там українською мовою. Мене всі зрозуміли.

Тетяна ПАСОВИЧ

Аудиторія ч. 29 (2709) 7—13 жовтня 2010 р., с. 4

Одинадцять кілограмів титанічної праці

В межах ХІ Міжнародної наукової конференції СловоСвіт, присвяченої проблемам української термінології, відбулась презентація потужного (і за фізичним обсягом, і за вкладом авторів, і за наповненням) англійсько-українсько-англійського словника наукової мови (фізика та споріднені науки) київських науковців Ольги Кочерги (Інститут теоретичної фізики ім. М. Боголюбова НАН України) та Євгена Мейнаровича (Інститут математики НАН України).

Два томи, вагою 11 кг, загальним обсягом майже 3000 сторінок, 150 000 гасел у кожній частині, видало вінницьке видавництво «Нова книга». Словник отримав персональну відзнаку чле­нів журі конкурсу «Найкраща книга 17 Форуму видавців».

За словами співавторки, невідомо, чи був би словник (робота над ним тривала близько 15 років), якби не було СловоСвіту, де науковці-термінологи обмінюються думками та разом «зростають». Укладаючи словни к, автори керувались двома засадами: автентичність англомовних термінів; намагання подолати вторинність українських словників (у багатьох міжнародних словниках у реєстрах нема українських термінів, які не мають иншомовних відповідників). Дві частини н е є дзеркальним відображенням, намагались кожен термін охопити якнайширше, аби науковець міг послуговуватись лише цим словником.

У виданні є вклад і львівських політехніків.

— Свого часу, на початку праці над словником, пані Ольга приїздила до мене, ми розмовляли щодо термінів, пов’язаних із ра­діоелектронікою, — згадує голова Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти й науки України, доктор технічних наук, професор Богдан Рицар. — У 1996 році ми видали словник російсько-український, українсько-російський з радіоелектроніки. І раніше ми мали напрацювання, видавали невеличкі словники, проводили семінари на то­дішньому радіотехнічному факультеті.

Вихід такого словника порівнювали з народженням дитини (хоч у першому випадку — це підсумок, а в другому — все тільки починається), н ази вали титанічною, колосальною працею, добрим твором добрих майстрів ручної роботи тощо. А доцент кафедри українознавства Харківського національного університету ім. В. Каразіна Микола Зубков тішився, що зможе довести в альма-матер, що слово «хемія» — не його вигадка, якщо воно зафіксоване у такому словнику. За словами професора Богдана Рицара, це найповніший слов’янсько-англійський словник у світі.

Тетяна ПАСОВИЧ

Аудиторія ч. 31 (2711) 21—27 жовтня 2010 р., с. 9