| Термінографічна серія СловоСвіт № 12 |
|
| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |
РОСІЙСЬКО-Український КОКСОХІМІЧНИЙ СЛОВНИК
| Про словник |
|
Російсько-український коксохімічний словник = Русско-украинский коксохимический словарь : [близько 60 тис. термінів] / уклад. В. Рудик, Н. Брайловська, Ю. Зінгерман та ін. – Х., 2007. – 504 c. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) : кольор. ; 12 см. – Систем. вимоги: ОС Windows 98/2000/NT/XP/Vista/7/8. – (Термінографічна серія СловоСвіт ; № 12)
Словник містить близько 60 000 найпоширеніших термінів з технологічних процесів у коксохімічній галузі, металообробній та будівельній справі, металургії, гірництві, енергетиці, теплотехніці, хімічній промисловості, а також суміжні терміни з фізики, математики та хімії.
Словник буде корисним для фахівців коксохімічної та суміжних галузей промисловості.
Укладачі:
В. Рудик В., Н. Брайловська, Ю. Зінгерман, Г. Коцюба, Ю. Шаповал, А. Шевгота – Державний інститут проектування підприємств коксохімічної промисловості ГИПРОКОКС
Рецензенти:
М. Гінзбург – завідувач Нормативно-термінологічного центру філії НДПІАСУтрансгаз ДП «Науканафтогаз» НАК «Нафтогаз України», д.т.н., професор
Й. Мисак – завідувач кафедри ТТЕС Національного університету «Львівська політехніка», д.т.н., професор
А. Івченко – відповідальний секретар ТК СНТТ (2005–2006 рр.), к.філол.н., с.н.с.
Р. Рожанківський – відповідальний секретар ТК СНТТ, к.т.н., с.н.с., ТК СНТТ
Головний редактор термінографічної серії СловоСвіт:
Б. Рицар – голова Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України, д.т.н., професор
Під час розробляння остаточної редакції словника враховано зауваження
Українського Державного науково-дослідного вуглехімічного інституту та Державної коксохімічної станції
Рекомендовано постійним науковим термінологічним семінаром
Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології
Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України
Укладачі Словника висловлюють подяку за фінансову підтримку керівникам ВАТ «Алчевськокс», ВАТ «Горлівський смолопереробний завод», ВАТ «Дніпрококс», ВАТ «Донецьккокс», ВАТ «Єнакіївький коксохімпром», ВАТ «Запоріжкокс», ВАТ «Макіівкокс», ВАТ «МК «Азовсталь коксохімвиробництво», АТЗТ «Харківський коксовий завод», «Фенольний завод» об’єднання «Інкор і Ко», ВАТ «Ясинівський коксохімічний завод», УНВА «Укркокс».
Разом з паперовою версією словника випущено електронну версію
Електронний словник СловоСвіт № 12
укладено на основі програми PolyDic, версія 1.0
Керівник проекту:
Р. Мисак – старший науковий співробітник, ТК СНТТ
Розробники:
Ю. Каличак, А. Василевський, О. Бабійчук
Розроблено на програмному забезпеченні, наданому Науково-виробничим центром «ІНТЕХ» http://intech.in.ua
| Передмова |
|
Російсько-український коксохімічний словник охоплює вживані в сучасних російських та українських мовах загальновідомі слова і спеціальні терміни з галузі коксохімії, хімії, будівництва, архітектури, а також геології, фізики, економіки, екології тощо.
Потреба в такому словнику назріла вже давно. Його створення зумовило відродження української наукової термінології, необхідністю її унормування та широкого використання серед фахівців відповідних галузей науки і виробництва. Крім того, інтенсивний розвиток науки і технологій виробництва наприкінці ХХ – на початку ХХI століть сприяв виникненню значної кількості нових термінів, що зумовило необхідність зафіксувати їх у лексикографічних виданнях.
Словник містить близько 60 тисяч слів-термінів (іменників, прикметників, дієслів та дієприкметників), термінів-словосполук, а також слова загального вжитку, що утворюють науково-технічну лексику.
Словник покликаний задовольнити потреби перекладу на українську мову великої кількості російських термінів з будівництва та експлуатації коксохімічних підприємств і суміжних з ними галузей промисловості. Саме тому в ньому зафіксовано найуживанішу лексику і термінологію галузі коксохімічного виробництва. Однак, окрім галузевої лексики з коксохімії, у пропонованому виданні є значна кількість слів, вживаних у біології, металургії, транспорті тощо.
Це двомовний перекладний словник. Російська частина його містить терміни та загальновживані слова, зафіксовані в енциклопедіях, загальномовних, термінологічних, тлумачних і перекладних словниках, а також поширених у довідковій, науковій, навчальній та інформаційно-реферативній літературі. Українська частина словника враховує зміни, що відбулися за останні 15 років в українській літературній мові та науково-технічній термінології. Запропоновані українські еквіваленти відповідають чинному українському правописові [1], новітній академічній граматиці української мови [2], системі правил українського ділового та наукового стилю, ДСТУ 1.5:2003 [3] і ДСТУ 3966-2000 [4], а також ґрунтуються на сучасних українських орфографічних [5–8] і тлумачних [9–19], російсько-українських і українсько-російських перекладних словниках [20–47]. У пропонованому виданні широко використано рекомендації українських мовознавців і лексикографів, зафіксовані в посібниках з українського літературного слововживання [48–57], а також методичні рекомендації з проблем термінології, розміщені на інтернет-сторінках Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України (ТК 19) [58] та Галузевого термінологічного центру [59]. Крім того, у словнику використано терміни, затверджені національними термінологічними стандартами України.
Словник містить покажчик українських слів з посиланням на номери сторінок, на яких подано їх російський відповідник, що уможливлюють зворотний переклад.
Колектив авторів висловлює глибоку подяку інженерові ВАТ ЛьвівОРГРЕС Галині Коляді за допомогу в укладанні словника.
Автори
| Засади укладання словника |
|
I. Структура словника
Словник містить російські та запозичені іншомовні терміни, загальновживані слова та їх переклад на українську мову. Реєстрові слова та їх українські відповідники подані в словнику за абеткою.
Реєстрові іменники подано в називному відмінку однини (алкалоид ... алкало́їд, лопасть ... ло́пать), прикметники, дієприкметники – в називному відмінку однини переважно чоловічого роду (свариваемый... зва́рюваний, приточный... припливни́й), за винятком незначної кількості прикметників та дієприкметників, які подано у формі називного відмінка однини жіночого або середнього роду (бойлерная... бо́йлерня), дієслова – в інфінітиві (нарушать, нарушить... пору́шувати, пору́шити). У називному відмінку множини наведено іменники, яких не вживають в однині (ножницы мн. но́жиці).
Словникова стаття найчастіше містить одне реєстрове слово. Виняток становлять дієслова недоконаного і доконаного виду, які не відрізняються префіксами. Їх подано разом в одній словниковій статті (на першому місці традиційно стоїть дієслово недоконаного виду):
раскрывать / раскрыть ... розкрива́ти / розкри́ти, розтуля́ти / розтули́ти
Усі українські терміни мають наголоси. Два наголоси над словом показують, що воно вживається рівноправно або з першим, або із другим наголосом.
У пропонованому словнику враховано кардинальну відмінність української мови від російської, яка полягає в побудові віддієслівних іменників. Зазвичай від двох російських дієслів недоконаного та доконаного виду, що утворюють видову пару, можна утворити лише один віддієслівний іменник для позначення процесу, тоді як від їхніх українських відповідників можна утворити два віддієслівні іменники, які означають те саме, що й відповідні дієслова. Тому в словнику українські віддієслівні іменники подано так само, як і дієслова: на першому місці – іменник, утворений від дієслова недоконаного виду, а на другому – від дієслова доконаного виду:
раскрытие розкрива́ння / розкриття́
Задля зручності користування незворотні дієслова відокремлено від зворотних – їх подано в різних словникових статтях, наприклад:
заваривать / заварить зава́рювати / завари́ти
завариваться / завариться зава́рюватися / завари́тися
Після реєстрового слова та його перекладу за знаком ▲ наведено і перекладено українською мовою найпоширеніші терміни-словосполуки, де вжито це слово. Реєстрові слова (іменники всіх родів, прикметники, дієприкметники і прикметники жіночого та середнього роду в називному відмінку однини, а також дієслова в інфінітиві) подано в термінах-сполуках – без скорочень:
анализ ана́ліз, -у ▲ анализ аварийности ана́ліз аварі́йності, ... анализ изотопный ана́ліз ізото́пний...
вода вода́ ▲ вода агрессивная вода́ агреси́вна...
Терміни-сполуки наведено і перекладено при слові, яке є основним. У ролі такого найчастіше виступає іменник у називному відмінку однини (іноді множини), рідше — дієслово в інфінітиві. Напр.:
кастрюля кастру́ля, -лі ▲ кастрюля переточная кастру́ля переті́чна, кастрюля циркуляционная кастру́ля циркуляці́йна
операция опера́ція, -ії ▲ операция монтажная опера́ція монта́жна, операция производственная опера́ція виробни́ча, операция сборочная опера́ція склада́льна, операция технологическая опера́ція технологі́чна, операция трудовая опера́ція трудова́
Терміни-словосполуки в словникових статтях подано за алфавітом і відділено комами. Напр.:
конвейер конве́єр, -а ▲ конвейер вертикальный конве́єр вертика́льний, конвейер вибрационный конве́єр вібраці́йний, конвейер винтовой конве́єр гвинтови́й, конвейер гидравлический конве́єр гідравлі́чний, ...
Якщо реєстрове слово має кілька значень, терміни-cловосполуки,
впорядковано за алфавітом для кожного значення. Напр.:
набивка 1. (материал) наби́вка ▲ набивка асбестовая наби́вка азбе́стова, набивка из волокнистого материала наби́вка з волокни́стого матеріа́лу, набивка пеньковая наби́вка конопля́на, набивка прокладочная наби́вка прокладна́, набивка сальниковая наби́вка са́льникова, наби́вка защі́льникова 2. (действие) набива́ння / набиття́, ущі́льнювання / ущі́льнення
Стислі пояснення використано в разі потреби уточнити або розмежувати значення реєстрового слова. Їх подано курсивом у круглих дужках. Напр.:
оборот 1. оборо́т, -у, (колеса) о́берт, -у, оберта́ння, 2. (обратная сторона) зворо́т, 3. (поворот) поворо́т, -у, 4. (капитала и т. п.) оборо́т, -у, 5. (обращение) о́біг, -у
лестница 1. (приставная) драби́на, -и 2. (неподвижная) схо́ди
Якщо є кілька українських відповідників, то їх упорядковано за ступенем нормативності, синонімійності й уживаності. Напр:
расширитель розши́рювач, -а, розши́рник, -а
Багатозначні реєстрові слова перекладено на українську мову за тими значеннями, для яких існують однозначні українські відповідники. Напр.:
проволочный 1. (относящийся к проволоке) дротови́й, 2. (сделанный из проволоки) дротяни́й
У перекладній частині словника при відповідниках до реєстрових слів зазначено такі додаткові форми:
1. Чергування префіксів у- та в- для того, щоб уникнути і збігу приголосних, важких для вимови, і збігу голосних. Наприклад,
введение 1. (действие) у(в)ве́дення, у(в)прова́джування / у(в)прова́дження, запрова́джування / запрова́дження, 2. (вступление в книге, документе) вступ
Це чергування є однією з особливостей, які відрізняють українську мову, зокрема, від російської.
2. Закінчення родового відмінка однини іменників, прикметників і дієприкметників чоловічого роду:
проду́кт, -у, кокс,-у.
3. Закінчення родового відмінка однини іменників жіночого роду:
абразивность абрази́вність, -ності
название на́зва, -и
Прикметники та дієприкметники подано в називному відмінку однини чоловічого роду. Кожен російський прикметник чи дієприкметник складає у словнику окрему статтю. Подаючи українські відповідники до російських дієприкметників, взято до уваги, що російські дієприкметникові форми часто вживають паралельно як прикметникові (розрізнити прикметник від дієприкметника можна лише в контексті). У технічній термінології широко використовують віддієслівні прикметники та дієприкметники.
Російським прикметникам активної здатності на -тельный, -а[и]льный, -очный, -ционный тощо відповідають українські прикметники активної здатності на -а[я,и]льний, -ний, -і[ї]вний, -ійний, -чий, -овий тощо:
известительный сповіща́льний (сигнал), сповісни́й
разрушительный руйнівни́й, руйнува́льний
коммутационный комутаці́йний
Російські активні дієприкметникові форми на -щий, які в термінах виконують роль прикметників, перекладено українськими прикметниками активної здатності на -а[я,и]льний, -ний, -і[ї]вний тощо:
регулирующий регулюва́льний, регулі́вний
моющий ми́йний
Якщо російські слова на -щий використовують у текстах як дієприкметники, то в українських текстах їм відповідають замінні розгорнуті форми (що + дієслово, який + дієслово, у стані + іменник тощо), яких у словнику не подано.
Російським пасивним дієприкметниковим формам на -щийся, -омый тощо відповідають українські прикметники пасивної здатності виконати дію на -ний, -і[ї]вний, -овний, -a[я,е]нний тощо, а також українські пасивні дієприкметники недоконаного виду:
ведомый ве́дений
Російські пасивні перехідні дієприкметникові форми теперішнього часу на -емый перекладено українськими дієприкметниками на -у[ю]ваний, -ований, -а[я,е]ний та прикметниками пасивної здатності виконати дію:
охлаждаемый охоло́джуваний; охоло́дний
деформируемый деформо́ваний; здеформо́вний
У переважній більшости випадків російські пасивні дієприкметники на -емый і -щийся взаємозамінні. Взаємозамінність характерна й для прикметників пасивної здатності на -емый і -щийся. Тому для них у словнику українські відповідники подано прикметниками та дієприкметниками. Причому дієприкметникова форма на -емый має дієприкметник як головний український відповідник і прикметник як другорядний,
всасываемый усмо́ктуваний; усмо́ктний
Російські пасивні дієприкметникові форми минулого часу доконаного виду на -нный, -тый, -вшийся перекладено українськими пасивними дієприкметниками доконаного виду на -у[o]ваний, -а[я,е]ний, -у[о,и]тий, а також українськими прикметниками пасивної здатності виконати дію та/чи неперехідні дієприкметники минулого часу на -лий:
деформированный здерформо́ваний; здеформо́вний
разрушенный зруйно́ваний; зруйно́вний
установившийся ста́лий, уста́лений
Для перекладу російських прикметників неперехідної здатності на -кий, -учий, -щийся тощо використано українські прикметники неперехідної здатності на -кий, -ливий, -стий, -у[ю]чий, -ущий) тощо:
шаткий хитки́й
летучий летки́й, летю́чий
Російські неперехідні дієприкметники теперішнього часу на -щийся, -щий перекладено українськими неперехідними дієприкметниками на -а[я,е]ний, -ований та/чи прикметниками неперехідної здатності на -омий, -ний, -чий, -кий:
движущийся рухо́мий; ру́ханий
питающийся жи́влений
Для перекладу російських неперехідних дієприкметникових форм минулого часу доконаного та недоконаного виду на -вший, -вшийся використано українські неперехідні дієприкметники на -лий, -тий, -ний, а деколи також прикметники неперехідної здатності:
вспыхнувший спала́хнений; спалахни́й
остывший остиглий, охоло́лий, вихоло́лий
взорвавшийся ви́бухлий
вылежавшийся ви́лежаний, вле́жаний
выстоявшийся ви́стояний
отлежавшийся ви́лежалий
ІІ. Структура словникової статті
Словникова стаття цього словника має такі підрозділи:
1. Гасло (заголовне слово)
Гасла подано грубим шрифтом у виступному рядку.
бензольный бензо́льний
бензохранилище бензосхо́вище
бензпирен бензпіре́н, -у
бесканальный безкана́льний
2. Наголос
В усіх українських словникових словах поставлено наголос.
выгиб ви́гин, -у
выглаживание вигла́джування, вирі́внювання
выглаживать / выгладить вигла́джувати / ви́гладити, (выравнивать) вирі́внювати / ви́рівняти
3. Номери омоніма
Слова-омоніми, тобто слова однакового звучання і з однаковим написанням, але різні за значенням, подано в реєстрі окремо з цифровими індексами вгорі праворуч:
вывеска1 (доска с надписью) ви́віска,
вывеска2 (действие) ви́важення, (неоконч. д.) вива́жування
4. Морфологічна інформація
У словнику подано морфологічну інформацію, що надає змогу користувачеві правильно вживати ті чи інші слова. До такої інформації належать: закінчення родового відмінку іменників чоловічого і жіночого роду в українській частині словника, позначки множини мн., а також позначки частини мови (прич., прил. ім. тощо).
изгиб ви́гин, -у, згин, -у
выжимки мн. ви́чавки, -ків
весовая в знач. сущ. вагова́, -ої
изнутри зсередини, (внутри) у(в)сере́дині
5. Номер значення
Тлумачення до реєстрових слів у дужках після граматичної характеристики подано лише деколи. У нумерації значень використано арабські цифри із крапкою.
избыток 1. на́дмір, -у, 2. (излишек) на́длишок, -шку, 3. (остаток) ли́шок, -шку
6. Позначки
У словнику перед українським відповідником до російського слова вжито певні позначки, що інформують про належність слова до спеціальної термінологічної лексики.
износоустойчивость сті́йкість про́ти спрацюва́ння, зносості́йкість, -кості
изобара ізоба́ра, -и
7. Український відповідник
Український відповідник подано звичайним шрифтом після кожного реєстрового слова з усіма його позначками. Після слова (літери) у звичайних дужках подано варіанти слів (літер), що можуть його заміняти. Багатозначні слова розташовано в порядку частотності їх вживання.
переделка 1. переробля́ння и переро́блювання / переро́блення, 2. (переделанная вещь) переро́бка, -и
8. Терміни-словосполуки
У статті з реєстровим іменником терміни-словосполуки подано в прямому порядку слів, крім прикметниково-іменникових (які подано в зворотному порядку) і відокремлено від реєстрових слів позначкою ▲, після якої до цього реєстрового слова, відповідно до алфавіту, подано найпоширеніші терміни-словосполуки з коксохімічної галузі.
смесь су́міш ▲ смесь взрывоопасная су́міш вибухонебезпе́чна, смесь газовоздушная су́міш газоповітря́на, смесь гетерогенная су́міш гетероге́нна, смесь гомогенная су́міш гомоге́нна, смесь горючая су́міш горю́ча, смесь двухкомпонентная су́міш двокомпоне́нтна, смесь калибровочная су́міш калібрува́льна, смесь пароводяная су́міш пароводяна́, смесь паровоздушная су́міш пароповітря́на, смесь пылевоздушная су́міш пилоповітря́на, смесь тощая су́міш пісна́, смесь трёхкомпонентная су́міш трикомпоне́нтна
|
|