| Термінографічна серія СловоСвіт № 13 |
|
| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |
Стефан Жуковський, Роман Кінаш, Лев Полюга, Вікторія Базилевич, Наталія Дрівко
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ТА УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ БУДІВНИЦТВА Й АРХІТЕКТУРИ
у двох томах
Том 2: Українсько-російський словник термінів будівництва й архітектури
| Про словник |
|
Російсько-український та українсько-російський словник термінів будівництва й архітектури = Русско-украинский и украинско-русский словарь терминов строительства и архитектуры : в 2 т. / за ред. Романа Кінаша. – Л. : Ліга-Прес. – (Термінографічна серія СловоСвіт)
Т. 2. : Українсько-російський словник термінів будівництва й архітектури = Украинско-русский терминов строительства и архитектуры : [близько 50 тис. термінів] / уклад. С. С. Жуковський, Р. І. Кінаш, Л. М. Полюга та ін. – Л.: Ліга-Прес, 2007. – 488 с. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) : кольор. ; 12 см. – Систем. вимоги: ОС Windows 98/2000/NT/XP/Vista/7/8. – (Термінографічна серія СловоСвіт ; № 13)
Словник містить близько 50 000 термінів з будівельної та архітектурної термінології. Для його створення використано минулі та сучасні спеціальні видання з різних галузей знань, посібники, енциклопедичні, політехнічні, фахові перекладні й тлумачні словники, державні стандарти, довідники, періодичні видання. До реєстру словника занесено одно-, дво- та багатослівні терміни, а також загальновживані слова, наявні у фаховій літературі. Серед українських відповідників (еквівалентів) надано перевагу термінам, які базуються на національній мовній основі. Словник пропонується широкому загалові спеціалістів, працівникам і студентам вищої та середньої освіти.
Укладачі:
Стефан Жуковський – к. т. н., доцент
Роман Кінаш – д. т. н., професор
Лев Полюга – д. філол. н., професор
Вікторія Базилевич – м. н. с.
Наталія Дрівко – викладач
За редакцією:
д.т.н., професора Романа Кінаша
Рецензенти:
Л. Коць-Григорчук – д. філол. н., професор кафедри української мови Львівського національного університету ім. Івана Франка
М. Худаш – д. філол. н., професор, провідний науковий працівник Інституту народознавства НАН України
Головний редактор термінографічної серії СловоСвіт:
Богдан Рицар – голова Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України
Рекомендовано постійним науковим термінологічним семінаром
Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології
Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України
Електронний словник СловоСвіт
програма PolyDic, версія 1.0
Керівник проекту:
Роман Мисак – старший науковий співробітник, ТК СНТТ
Розробники:
Юрій Каличак, Андрій Василевський, Олександр Бабійчук
Розроблено на програмному забезпеченні, наданому Науково-виробничим центром «ІНТЕХ»
| Від укладачів |
|
Передмова
"Українсько-російський словник будівництва й архітектури" (2-й том) має однакову джерельну основу з ”Російсько-українським словником будівництва й архітектури” (1-й том), однак створений реєстр нового словника не виник на основі механічного укладання за абеткою українських відповідників попереднього. Кожен український термін будівництва й архітектури був ще раз переосмислений з погляду його виникнення, розвитку, з урахуванням семантичної структури. Для українського реєстру використано загальновживані термінні слова з української наукової фахової літератури та спеціальних словників. Крім того, до реєстру введено номінації, які засвідчують різні назви архітектурних і будівельних понять, що притаманні іншим народам, і вважаються міжнародними, інтернаціональними термінами, а також номени, які на цьому етапі існування української будівельної й архітектурної термінології ще малопоширені. До них належать діалектні слова, деякі територіально обмежені ремісничі терміни, назви народної архітектури і будівництва. Автори словника свідомо вводили в цей український реєстр такі слова, коли для окреслення відповідного поняття не знаходили в українській літературній мові вдалих відповідників.
Вказівки для користувачів
1. Українські слова та їхні російські відповідники, як і в першому томі, подано в початковій формі: іменники – у називному відмінку однини або множини, якщо вони в множині часто вживані чи мають тільки таку форму; прикметники та дієприкметники – у називному відмінку однини чоловічого роду, крім субстантивованих прикметників жіночого і середнього родів; дієслова – у формі інфінітива:
кріпи́льник, -а крепи́льщик
голосники`, -і́в (одн. голосни́к, -а́) мн. архіт. голосники
гострогу́бці, -ів мн. острогу́бцы
кана́вковий кана́вочный
зачека́нений зачека́ненный
будува́ти 1. стро́ить; возводи́ть, (з дерева) руби́ть; 2. создава́ть
зафарбо́вувати, зафарбува́ти закра́шивать, закра́сить.
2. В українському реєстрі зменшено кількість варіантних термінів. З варіантів бетоноукладач, бетоноукладальник, які були в першому томі, вибрано лише бетоноуклада́ч, з краплевловлювач, краплевловник, краплелов – краплевло́влювач.
3. Для перекладу російських субстантивованих прикметників (гардеробная, обжигательная, сортировочная) автори скористалися українськими словотвірними моделями на –льня, які були продуктивні в 20-х рр. ХХ ст., і замість форм випалювальна, роздягальна, нормувальна, що подають сучасні словники, в українському реєстрі цієї праці запропоновано випа́лювальня, роздяга́льня, нормува́льня.
4. Біля повернутих до вжитку "репресованих" за часів тоталітаризму або забутих термінів, щоб поставити їх в один синонімічний ряд з теперішніми, використано покликання див.:
викирко́вування выкирко́вывание; див. викайло́вування
карма́н, -а техн. і ін. карма́н; див. кише́ня
кольоропереда́ча, -і див. кольоровідтворення.
5. До реєстрових слів додано такі додаткові форми:
а) закінчення родового відмінка усіх іменників (за винятком іменників середнього роду на -я - поме́шкання):
інвента́р, -я́ инвента́рь
інструме́нт, -а (одиничний), -у (збірн.) инструме́нт
чохо́л, -хла́ чехо́л
тве́рдість, -дості твёрдость; пло́тность; жёсткость;
б) закінчення родового відмінка субстантинованих прикметників:
доти́чна, -ної ім. мат. каса́тельная
кодо́лова, -ої ім. бечева́я.
6. Заголовним кожної словникової статті, як правило, є одне слово. Два і більше реєстрові слова містять такі словникові статті:
а) дієслова недоконаного й доконаного видів з однаковими префіксами:
оббива́ти, обби́ти обива́ть, оби́ть.
Одновидові дієслова в таких випадках об’єднано сполучником і:
розгра́флювати і розграфля́ти, розграфи́ти разграфля́ть, разграфи́ть;
б) іменники, утворені від дієслів недоконаного і доконаного видів, якщо вони стоять поряд за абеткою і перекладені однаково російською мовою:
допа́лювання, допа́лення дожига́ние;
в) морфологічні або фонетичні варіанти:
герм, -а, ге́рма, -и архіт., мист. герм, ге́рма
абшні́т, -а, апшні́т, -а архіт. абшни́т, апшни́т;
г) синонімічні терміни, які наведені в круглих дужках:
газовсмо́ктувач, -а (ексга́устер, -а) газосо́с (эксга́устер)
деревомі́р, -а (дендро́метр, -а) толстоме́р (дендро́метр);
д) складені терміни, які стоять у реєстрі за абеткою першого повнозначного слова:
бічни́й вівта́р, -я́ (у православному храмі) архіт. приде́л
ри́б’ячий пухи́р, -я́ (мотив орнаменту) архіт., мист. ры́бий пузы́рь
дахови́й причі́лок, -лка архіт. загру́зок
де́рти на сму́ги полосова́ть;
е) складні слова, що утворені від прикметників, у яких перший компонент закінчується на -ово, на зразок: а́рково-ба́лковий, ема́лево-штампува́льний, кили́мово-моза́їковий, пото́ково-конве́єрний, са́дово-па́рковий - подано в українському реєстрі ще й у скороченому варіанті без –во як більш поширені в усному мовленні. Якщо у першому компоненті таких відповідників наголос не змінюється, то вони наведені так:
що́гло[во]-двострілови́й ма́чтово-двухстрелово́й.
Якщо такі компоненти відрізняються наголосами, то в реєстрі вони стоять поряд:
кили́мо-моза́їковий, килимо́во-моза́їковий ковро́во-мозаи́чный.
Якщо ж такі слова розміщені в різних місцях реєстру, то вони наведені з відсиланням:
садо́во-па́рковий садо́во-па́рковый; див. са́до-па́рковий.
7. Назви професій чоловічого та жіночого родів наведені в реєстрі за алфавітом в окремих словникових статтях:
трафаре́тник, -ка (фах) трафаре́тчик
трафаре́тниця, -і (фах) трафаре́тчица.
8. Терміни-абревіатури стоять за абеткою у загальному реєстрі слів і розшифровані у квадратних дужках:
ВБЦ [водонепроникни́й безуса́дний цеме́нт] ВБЦ [водонепроница́емый безуса́дочный цеме́нт].
9. Омоніми подані в окремих словникових статтях і позначені арабськими цифрами вгорі праворуч:
ріг1, ро́га (предмет), ро́гу (матеріал) рог
ріг2, ро́гу (зовнішній кут будинку,вулиці) рог, у́гол
наса́джувати1, насади́ти і насаджа́ти (про рослини) наса́живать, насади́ть і насажать
наса́джувати2, насади́ти 1. (нанизувати) наса́живать, насади́ть; 2. (впроваджувати) насажда́ть, насади́ть.
10. Усі уточнювальні ремарки викладено українською мовою. По-російському уточнення наведені тоді, коли українське пояснення повторює український відповідник. В одній словниковій статті можуть бути і українські, і російські уточнення:
брусува́ти обтёсывать (дерево у формі чотиригранника)
бик, -а́ 1. (кам’яний стовп) бык; 2. (боров печной) лежа́к
нато́плювати, натопи́ти 1. наплавля́ть, напла́вить; 2. (нагрівати топкою) ната́пливать, натопи́ть.
11. У всіх українських і російських словах та їхніх формах позначено наголос. Наголос не позначений в односкладових словах, російських з наголошеним ё і ремарках. Якщо слово вживається у літературній мові з двома наголосами, то зазначаються обидва:
я́тка, -и (для дрібної торгівлі) пала́тка, ларёк
коло́ддя́ лісн. бреве́нник.
Авторський колектив з вдячністю прийме всі доброзичливі побажання.
Перелік скорочень
|
Загальні: |
Назви наук і виробництва: |
|
див. – дивись дієприкм. – дієприкметник док. – доконаного виду ж. – жіночого роду збірн. – збірне ім. – іменник мн. – множина невідм. – невідмінюваний іменник недок. – недоконаного виду одн. – однина перен. – переносне значення прийм. – прийменник прикм. – прикметник с. – середнього роду стос. – стосовно ч. – чоловічого роду
|
ав. – авіація авт. – автомобільний транспорт аерод. – аеродинаміка археол. – археологія архіт. – архітектура астр. – астрономія біол. – біологія бот.– ботаніка буд. – будівництво бур. – бурильна техніка взут.– взуттєва промисловість військ. – військова справа геогр. – географія геод. – геодезія геол. – геологія геом. – геометрія гідр. – гідрологія і гідравліка гідрот. – гідротехніка гірн. – гірнича справа дерев.– деревообробна промисловість екол. – екологія екон. – економіка ел. – електротехніка залізн. – залізнична справа звар. – зварювальне виробництво іст. – історія керам. – керамічне виробництво кін. – кінотехніка ков. – ковальська справа лісн. – лісівництво мат. – математика маш. – машинобудування мет. – металургія металообр. – металооброблення метеор. – метеорологія мех. – механіка мист. – мистецтво мін. – мінералогія мор. – морський транспорт наук. – наукознавство нафт. – нафтова промисловість папер. – паперова промисловість полігр. – поліграфія радіо – радіотехніка с. г. – сільське господарство слюс. – слюсарна справа стол. – столярна справа судн. – суднобудівництво театр. – театральний термін текст. – текстильна справа тел. – телефонія, телеграфія телев. – телевізія тепл. – теплотехніка тесл. – теслярська справа техн. – техніка ток. – токарна справа фіз. – фізика фін. – фінансовий термін фот. – фотографія харч. – харчова промисловість хім. – хімія швейн. – швейна промисловість шкір. – шкіряна промисловість юр. – юриспруденція |
|
|