| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ТЛУМАЧНИЙ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНИЙ СЛОВНИК

• Про словник

• Від укладачів

• Структура словника

Російсько-український тлумачний теплоенергетичний словник = Русско-украинский толковый теплоэнергетический словарь : [близко 3,5 тис. термінів] / за заг. ред. Й. Мисака, М. Крука. – Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2001. – 412 с. – (Термінографічна серія СловоСвіт ; № 2)

Тлумачний словник містить найчастіше вживані терміни з теоретичних основ термодинаміки та основних напрямів теплоенергетики і суміжних галузей науки і техніки, пов’язаних з виробництвом, розподілом і споживанням теплової енергії та її перетворенням в інші види енергії.

Для широкого загалу фахівців – теплоенергетиків електростанцій, проєктних, налагоджувальних і науково-дослідних організацій, а також для науковців, викладачів і студентів середніх і вищих навчальних закладів.

 

Редактори:

голова ТК СНТТ, к. т. н., доцент  Богдан Рицар

відповідальний секретар ТК СНТТ, к. т. н.  Роман Рожанківський

 

Рецензенти:

заслужений діяч науки і техніки України, д.т.н., професор   Ісаак Сігал

д. філол. н., професор   Левко Полюга

 

Комп’ютерне складання: Людмила Білашевич, Роман Мисак

Комп’ютерний набір: Ольга Бардила (Мацейовська)

Художник-дизайнер: Петро Тирпак

Задум обкладинки: Федір Лукавий

Словник підготовлено за дорученням Міненерго України

Рекомендовано Постійним науковим семінаром Технічного комітету науково-технічної термінології Держстандарту та Міністерства освіти і науки України

Сьогодні українську науково-технічну термінологію, особливо в галузі теплоенергетики, досить занедбано, що можна пояснити низкою історичних причин. Науково-технічна література українською мовою з питань теплоенергетики практично не видавалась. Українська теплотехнічна термінологія частково міститься в російсько-українських технічних словниках і недостатньо охоплює специфічні терміни та словосполучення, які стосуються науково-технічних досягнень у галузі теплоенергетики. Тлумачний словник з теплоенергетики взагалі не видавався, за винятком частини термінів і тлумачень, які можна знайти в окремих словниках суміжних галузей науки і техніки.

У 1921–1931 роках, у золоту добу творення української технічної термінології, Інститут української наукової мови ВУАН видав загальний словник технічної термінології [І.І.Шелудько, Т.Садовський.  Матеріяли до української термінології та номенклатури, Київ, 1928], де досить повно відображено українську технічну термінологію, зокрема теплоенергетичну.

Вперше російсько-український словник з тепло- і газотехніки, які є складовою частиною теплоенергетики, був виданий у 1962 році видавництвом Академії наук Української РСР [І.М. Шелудько. Російсько-український словник з теплотехніки і газотехніки, Київ, 1962].

Однак, у словниках, що видавались за радянських часів, частина технічних термінів була звичайними кальками з російської мови. Насамперед, це стосується технічних термінів стратегічних галузей народного господарства, до яких належить енергетика. Тому однією з найголовніших проблем, що вимагають негайного вирішення в енергетичній галузі, є відродження і творення української науково-технічної термінології.

За час існування незалежної України почалось становлення української мови як державної. Водночас відбувається і відродження української технічної термінології в різних галузях науки і техніки, оскільки цілеспрямована русифікація словникового складу української мови тривалий час звужувала сферу вживання української мови, зокрема, і в теплоенергетиці.

Останнім часом державні установи, науково-дослідні і проєктні інститути та інші організації переглядають і коректують чинні та розробляються нові нормативні і директивні документи, а також інформаційні матеріяли для різних напрямів теплоенергетики. Проте відсутність узгоджених загальноприйнятих технічних термінів позбавляє можливості уніфікації нової нормативно-технічної документації щодо змісту окремих визначень і понять. Таке становище створює значні труднощі перед енергетиками і не сприяє відродженню і впровадженню української науково-технічної термінології.

Незнання термінів чи небажання знаходити правильні відповідники російських термінів в українській мові призводить до того, що навіть у державних актах виникають необдумані кальки з російської мови. Яскравим прикладом цього є необґрунтоване калькування з російської мови терміна «енергозбереження», у Законі України «Про енергозбереження ...» №74194, прийнятому Верховною Радою 01.07.94, замість суто українського терміна «енергоощадність». Навіть існує Державний комітет України з енергозбереження (!).

У цьому тлумачному словнику подається обґрунтована та узгоджена з Технічним комітетом науково-технічної термінології Держстандарту та Міністерства освіти і науки України термінологія, яка сподіваємось стане корисною для практичного вжитку.

Насущну потребу в такому словнику відчувають, насамперед, працівники теплових електростанцій, енергокомпаній, науково-технічних працівників, інших енергетичних підприємств та установ, а також працівників технічних видавництв, викладачі вищих і середніх навчальних закладів. Словники перекладного і тлумачного типу та особливо російсько-українські, до яких належить даний словник, матиме практичну користь, для нормування української теплотехнічної й енергетичної термінології та її популяризації, допоможе повніше з’ясовувати значення певного терміна.

Автори-укладачі висловлють щиру подяку всім, хто брав безкорисливу участь в підготовці рукопису цього словника і, насамперед, працівникам кафедри теплотехніки і теплових електричних станцій Національного університету «Львівська політехніка» – канд. техн. наук, доцентам В’ячеславові Пенькову, Дмитрові Грінченку, Ярославові Івасику і Володимирові Гончаренку та працівникам ВАТ «ЛьвівОРГРЕС» – канд техн. наук Петрові Янку та інженерам Володимирові Гадяку, Любомирові Яришу, Галині Коляді.

Словник підготовлений згідно з рішенням науково-технічної ради Міненерго України.

Словник розрахований на фахівців-теплоенергетиків, які працюють на електростанціях, в енергокомпаніях та Мінпаливенерго України, промислових підприємствах, у проектних, налагоджувальних та дослідних організаціях, а також на науковців, викладачів і студентів відповідних вищих навчальних закладів та технікумів.

Підбір найпоширеніших теплотехнічних російських термінів, їх систематизацію, переклад на українську мову та тлумачення українською мовою здійснювали фахівці за основними напрямами теплоенергетики та суміжних галузей науки і техніки.

Теоретичні основи теплотехніки, теплоенергетика, енергетика, загальні питання організації енергетичного виробництва, загальностанційні об’єкти та їх устатковання – доктор техн. наук Йосип Мисак, канд. техн. наук Михайло Крук, інженер Марія Гера.

Класифікація різних видів палива, характеристики палива, системи приготування пилу до спалювання, спалювання різних видів палив, парові котли та їх допоміжне устатковання – канд. техн. наук Михайло Крук, інженери Пилип Гут, Марія Гера.

Водогрійні котли та їх допоміжне устатковання – інженер Пилип Гут.

Експлуатація, ремонт, налагодження та випробування котельного та турбінного устатковання – канд. техн. наук Михайло Крук, інженери Пилип Гут, Йосип Густі.

Паливо-транспортне господарство електростанцій, вивантаження, зберігання, підготовка та подача твердого і рідкого палива до котлів – інженери Богдан Козак, Іван Скамай.

Парові і газові турбіни та їх допоміжне устатковання, парогазові устави, помпи, компресори, арматура і трубопроводи, експлуатація, теплопостачання і теплові мережі – інженер Йосип Густі, Богдан Лозінський.

Метал основного устатковання, паропроводи, живильні трубопроводи, арматура, діагностика та контроль металу у процесі експлуатації – інженери Ярослав Сай, Йосип Густі.

Водопідготовка, водний режим та хімконтроль на об’єктах теплоенергетики – інженери Олександр Мисюк, Ірина Луців.

Устатковання золовловлювання та його експлуатація – інженер Євстахій Даровський, Стефанія Гринюк.

Системи золожужелевідведення та їх експлуатація – інженер Євстахій Губицький.

Системи технічного водопостачання, гідротехнічні споруди теплових електростанцій та їх експлуатація - інженери Богдан Василиця, Андрій Добушовський, канд. техн. наук Борис Шиманський.

Охорона довкілля – інженер Федір Гусар.

Теплові і пускові схеми енергетичних блоків та їх експлуатація., стаціонарні пускові та змінні режими роботи та експлуатації теплоенергетичного устатковання, оптимізація режимів його роботи – доктор техн. наук Йосип Мисак, інженери Антон Фінкевич, Йосип Густі.

Контролювання технологічних процесів, випробовування і дослідження теплоенергетичного устатковання, техніко-економічні показники теплових електростанцій, промислових ТЕЦ, котелень та їх нормування – канд. техн. наук Михайло Крук, інженери Пилип Гут, Йосип Густі, Марія Гера.

Золошлаковідвали та їх експлуатація ­ інженер Мирослав Федоренко.

Промсанітарія, системи вентиляції та кондиціювання – інженер Павло Гриневич.

Питання надійності  в галузі теплоенергетики, техніка безпеки та охорона праці – канд. техн. наук Михайло Крук.

Ми усвідомлюємо, що в словнику можуть бути певні недоліки щодо перекладу російських термінів і їх тлумаченнь на українську мову. Тому ми звертаємось до читачів і, насамперед, фахівців-теплоенергетиків з проханням надсилати свої зауваження і пропозиції на адресу: 79013, м. Львів, вул. Устияновича, 5, Державний університет «Львівська політехніка» або 79011, м.Львів, вул.Тютюнників, 55, ВАТ «ЛьвівОРГРЕС».

Словник має тлумачно-перекладний характер і містить близько 3500 найважливіших термінів, які охоплюють питання термодинаміки, теплотехніки, експлуатації (простоювання у резерві і ремонт) теплосилового устатковання ТЕС, ТЕЦ і котелень та терміни з інших галузей, безпосередньо пов’язаних з виробництвом, розподіленням і споживанням теплової енергії.

Як відомо, існують загальновживані терміни, тобто терміни, які вживаються у наукових працях усіх галузей (формула, теорія, гіпотеза тощо), і є вузькоспеціальні терміни, що використовуються у працях, розрахованих, насамперед, на фахівців у певній галузі науки і техніки.

У практиці теплоенергетики використовують такі російські терміни як «воздушник, освидетельствование, всас вентилятора, приемистость, поверка, тепловая или гидравлическая разверка, рассечка економайзера» тощо. Ці терміни є певними технічними професіоналізмами або жаргонізмами, характерними для вузької професійної групи фахівців, у даному випадку теплоенергетиків.

Так, наприклад, російський термін «воздушник» не пояснює суть його дії чи застосування. Як український відповідник терміна «воздушник» пропонуємо термін «атмосферник», який влучно передає чи пояснює технічний і фізичний зміст предмета, дії чи процесу, бо атмосферник – це труба з запірною арматурою, яка з’єднує порожнини закритих посудин (барабани котлів, підігрівників тощо), трубопроводів, колекторів з навколишньою атмосферою перед заповненням їх робочим середовищем або опорожненням.

Аналогічна ситуація виникає і з іншими термінами, зокрема:

– термін «рассечка экономайзера», який означає простір у газоході котла між двома пакетами чи ступенями економайзера, в українській мові відповідника нема. У російсько-українському словнику з теплотехніки і газотехніки, виданому у 1962 році, термін «рассечка», перекладається як «розсічка», що є звичайною калькою з російської мови. У зв’язку з цим, для терміна «рассечка єкономайзера» утворено термін-відповідник, «проміжок економайзера», який логічно і точніше визначає поняття;

– термін «холодная воронка», яка є частиною паливної камери з сухим усуненням жужелі і попелу, де періодично нагромаджується і відводяться з неї згадані відходи процесу спалювання палива. В українській мові однозначного відповідника цьому терміну не має. Однак в словнику І.І.Шелудька, Т.Садовського (Матеріяли до української термінології та номенклатури, Київ, 1928) є російський термін «воронка пирамидальная», який перекладається як «кіш пірамідний», а в словнику І.М. Шелудька (Російсько-український словник з теплотехніки і газотехніки, Київ, 1962) термін «воронка шлаковая» не перекладається і залишається як «воронка шлакова», що є звичайним калькуванням з російської мови. За своїм функційним призначенням і конструктивною формою «холодная воронка», по суті, є бункером пірамідної форми, тобто кішем. З урахуванням цього в даному словнику російському терміну «холодная воронка» прийнято логічний і зрозуміліший український відповідник «холодний кіш».

Залежно від видів і фізичного стану різних відходів російський термін «удаление» [золы, шлака, загрязненной воды и воздуха] тощо перекладається як відведення, усунення, вилучення. Наприклад, коли йдеться про повітря, гази, рідини чи їх суміші з твердими компонентами (зола, жужіль, пил тощо) вживається термін «відведення», а для твердих відходів - «усунення або вилучення».

На превеликий жаль, в теплоенергетичній термінології часто вживаються терміни-кальки з інших мов, хоч в українській мові є власні терміни (див.табл.).

Без сумніву, виникатимуть труднощі не лише у перекладі з російської мови чи твореннні окремих термінів, а й словосполучень, наприклад, «золошлакоудаление, мазутонасосная, золошлакоотвал» тощо. Тому під час перекладу треба уважно і чітко передавати зміст чи суть певного терміна, причому необхідно, насамперед, дбати про дотримання лексичних, фонетичних та інших норм української мови. Намагатись, щоб переклад чи новоутворені технічні терміни не залишались загальномовними неологізмами або не стали причиною її засмічення.

Деякі українські теплотехнічні терміни не вживались у сучасній мовній практиці, бо вважались застарілими чи ігнорувались. Через те автентичні українські терміни, які повертаються до життя протягом певного часу будуть мати відтінок незвичності, наприклад, паливня, черінь, жужіль, повідня, вальниця, защільник тощо. Але незвичними вони будуть до того часу, поки остаточно не засвояться мовою і не увійдуть в активний словниковий запас.

Водночас автори усвідомлюють, що українська технічна термінологія повинна бути доступною, зрозумілою, лаконічною, легкою у користуванні. Наприклад, загальноприйнятий в теплоенергетиці російський термін «золошлакоудаление» може вживатись «золожужелевідведення», так і «золошлаковідведення» чи «вилучення золи і жужелі».

Крім цього, такі терміни як зола, шлак, зольність, горючі сланці, горючий газ, льотка тощо, які міцно засвоїлись у сучасній технічній мові, залишаються без заміни іншими відповідниками.

Отже, вирішення проблеми відродження і творення української технічної термінології, є кропіткою працею і вимагає спільних зусиль як філологів, так і фахівців енергетичної галузі.

Під час укладання словника використовувались терміни (слова і словосполучення) словників 30-х і 60-х років, а також словників, виданих у роки незалежності України, і чинні нормативні документи, які не завжди достовірно відтворюють повні поняття терміну. Тому враховувались такі важливі чинники, як певна, цілком виправдана, часова трансформація сутності окремих понять, виникнення нових понять в процесі  розвитку науки і техніки та уникнення негативного впливу на розвиток української мови, так званої, інтернаціоналізації слів і виразів, яка була спрямована на злиття мов окремих республік в єдину загальносоюзну.

Автори-укладачі словника відібрали та систематизували найпоширеніші терміни з питань теплоенергетики та галузей науки і техніки, безпосередньо пов’язаних з нею, і дали відповідні тлумачення у зрозумілій формі. Тлумачення подані як у стислій, так і у детальній формі в залежності від складності терміна.

Укладачі словника використали рекомендації Міжнародних наукових конференцій «Проблеми української науково-технічної термінології», які відбувались у Львові в 1992, 1994, 1996, 1998, 2000 рр.

Даний словник є першим виданням такого типу і певною мірою експериментально пробним.

Словник складається з двох частин, тобто російсько-українського тлумачного словника та українсько-російського покажчика.

Словник містить російські терміни, їх українські відповідники і тлумачення українською мовою. У першій частині словника терміни розміщені за російським алфавітом і функціональним принципом, а їх тлумачення українською мовою у відповідному порядку.

У терміні «хімія» і похідних від нього термінах та словосполученнях змінена орфографія, тобто прийнято «хемія», а також змінена орфографія в термінах «проект» , «матеріал», «функціональний» відповідно на «проєкт», «матеріял», «функційний» тощо на підставі ухвал Міжнародних наукових конференцій з проблем української термінології та проєкту  найновішої редакції українського правопису [3].

Словник містить окремі слова-терміни та складні терміни, що є сполученням з двох-трьох, а іноді більше слів. У складних термінах на першому місці подається слово, основне за семантичним значенням.

Скорочені форми деяких термінів і термінів-синонімів не мають тлумачення, а подаються тільки посилання на основний термін, наприклад: «теплота сгорания топлива высшая», див. «теплотворная способность высшая»; «пар острый» – див. «пар первичный»; «пар вторичный» – див. «пар промперегрева»; «установка паросиловая» – див. «установка теплосиловая» тощо.

Російські терміни в словнику надруковані погрубленим шрифтом, українські відповідники звичайним шрифтом, а тлумачення на українській мові - звичайним.

Для російських термінів-синонімів, які не мають тлумачення, посилання на основний термін подаються погрубленим шрифтом.

Слова синоніми і абревіятури в російських термінах і українських відповідниках розділяються комами.

Додаткові пояснення в тлумаченнях і розмірність в старій системі одиниць взяті в круглі дужки.

Квадратні дужки вжито у тлумаченнях для термінів синонімів та антонімів і термінів, які взаємно замінюються у залежності від конкретного випадку їх вживання. Наприклад:

конденционирование воздух   конденціонування повітря  Спеціальне оброблення повітря (очищення , нагрівання [охолодження], зволоження [осушення] тощо) з метою створення та автоматичного підтримання заданих параметрів повітряного середовища в приміщенні, а також комплекс технічних засобів, які забезпечують вказаний процес

блок сервомоторов промперегрева турбины   блок сервомоторів промперегріву турбіни  Блок сервомоторів, призначених для керування регулювальними хлипаками циліндра середнього [низького] тиску під впливом системи регулювання та захисту турбіни [блока]

З метою збереження абетко-гніздового способу розміщення базових термінів, в окремих термінах – словосполученнях допущена зміна порядку слів, наприклад «аппарат паровой турбины направляющий», «деаэрация питательной воды». Відповідні зміни допущені і в українських термінах відповідниках.

Для найпоширеніших складних термінів вжито загальноприйняті абревіятури, наприклад: «подогреватель высокого (низкого) давления – ПВД, ПНД», «быстродействующая редукционно-охладительная установка – БРОУ» з відповідними українськими абревіятурами, тобто «ПВТ, ПНТ, ШРОУ».

У другій частині словника вміщено за абеткою українські теплоенергетичні терміни та їх російські відповідники.

В абетковому покажчику українські терміни надруковані погрубленим шрифтом, а російські відповідники – звичайним.