| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |

Стефан Жуковський, Роман Кінаш, Лев Полюга, Вікторія Базилевич

РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ТА УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ БУДІВНИЦТВА Й АРХІТЕКТУРИ

у двох томах

Том 1: Російсько-український словник термінів будівництва й архітектури

• Про словник

• Від укладачів

Російсько-український та українсько-російський словник термінів будівництва й архітектури = Русско-украинский и украинско-русский словарь терминов строительства и архитектуры : в 2 т. / за ред. Романа Кінаша. – Л. : Ліга-Прес. – (Термінографічна серія СловоСвіт)

Т. 1. :  Російсько-український словник термінів будівництва й архітектури = Русско-украинский терминов строительства и архитектуры : [близько 60 тис. термінів]  / уклад. С. С. Жуковський, Р. І. Кінаш, Л. М. Полюга, В. В. Базилевич. – Л.: Ліга-Прес, 2005. – 960 с. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) : кольор. ; 12 см. – Систем. вимоги: ОС Windows 98/2000/NT/XP/Vista/7/8. – (Термінографічна серія СловоСвіт ; № 8)

Словник містить терміни з української та російської будівельної та архітектурної термінології. Для його створення використано минулі та сучасні спеціальні видання з різних галузей знань, посібники, енциклопедичні, політехнічні, фахові перекладні й тлумачні словники, державні стандарти, довідники, періодичні видання. До реєстру словника занесено одно-, дво- та багатослівні терміни, а також загальновживані слова, наявні у фаховій літературі. Серед українських відповідників (еквівалентів) надано перевагу термінам, які базуються на національній мовній основі.

 Словник пропонується широкому загалові спеціалістів, працівникам і студентам вищої та середньої освіти.

Укладачі:

Стефан Жуковський – к. т. н., доцент (Національний університет «Львівська політехніка»)

Роман Кінаш – д. т. н., професор (Національний університет «Львівська політехніка»)

Лев Полюга – д. філол. н., професор (Національний університет «Львівська політехніка»)

Вікторія Базилевич – м. н. с. (Національний університет «Львівська політехніка»)

За редакцією: 

Романа Кінаша (rkinash@polynet.lviv.ua)

Головний редактор термінографічної серії СловоСвіт:

Богдан Рицар – голова Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України (rytsar@polynet.lviv.ua)

Рецензенти:

Л. Коць-Григорчук  – д. філол. н., професор кафедри української мови Львівського національного університету ім. Івана Франка

М. Худаш – д. філол. н., професор, провідний науковий працівник Інституту народознавства НАН України

Рекомендовано постійним науковим термінологічним семінаром

Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології

Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України

Електронний словник СловоСвіт

програма PolyDic, версія 1.0

Керівник проекту:

Роман Мисак  –  старший науковий співробітник, ТК СНТТ

Розробники:

Андрій Василевський, Олександр Бабійчук

Консультант:

Ігор Калиняк – к.ф.-м.н., заступник директора з наукової роботи Науково-виробничого центру «ІНТЕХ»

Розроблено на програмному забезпеченні, наданому Науково-виробничим центром «ІНТЕХ»

http://intech.in.ua

“Російсько-український та українсько-російський словник термінів будівництва й архітектури“ (Словник) належить до найповніших. Матеріалом для нього послужили минулі та сучасні спеціальні видання, посібники, енциклопедичні, політехнічні, фахові перекладні, тлумачні словники, державні стандарти, довідники, періодична література. 

На основі наукової та педагогічної практики автори Словника дійшли висновку, що під час перекладу спеціального тексту з однієї мови на іншу можуть виникати труднощі перекладацького характеру не лише тоді, коли підбираються термінологічні відповідники, а й коли перекладаються загальновживані слова. Саме з цих мотивів у реєстрі пропонованого видання можна  знайти не лише термінолексеми, а і нетермінологічні слова — дієприкметники, дієприслівники, прикметники, дієслова. 

Автори Словника продовжують традиції українських термінологів 20-х рр. ХХ ст., працівників Інституту наукової мови ВУАН і вважають, що для формування національних термінологічних систем доцільно залучати і діалектні слова, ремісничу лексику різних регіонів України (пор. вальниця, обійстя).

У цьому виданні Словника автори дотримуються чинного правопису і укладеного за його принципами “Українського орфографічного словника” (К.: Довіра, 2004), хоч цілком поділяють пропозиції філологів відновити в українській орфографії національні правила, які були усунені за часів тоталітарного режиму. Доцільно було б, наприклад, писати слово пів у значенні “половина” тільки окремо (пів аркуша, пів ночі, але півострів, північ); у родовому відмінку однини іменників жіночого роду другої відміни (зразка кров, любов, міцність) вживати закінчення -и (крови, любови, міцности); відновити написання -ія- замість -іа- у середині слів чужомовного походження (матеріял, матеріяльний, потенціял, потенціяльний замість теперішнього написання матеріал, матеріальний) та ін. Такі зміни в правописі, якщо вони будуть затверджені урядом, у наступних виданнях Словника автори візьмуть до уваги. Однак вже в цьому виданні вони виправили написання слова проект на проєкт. Перше вважаємо помилкою чинного правопису, яка досі не виправлена, і послідовно в даному слові та його похідних пишемо є замість е (проєкт, проєктувати, запроєктувати, проєктний, проєктування). У Словнику дотримуємося і написання слова фоє без зайвої букви й (йот), яка зберігалася у попередніх виданнях правопису (фойє), бо з таким написанням усі погоджуються. Крім того, беручи до уваги, що в українських посібниках, фахових виданнях в Україні або за кордоном, можна знайти написання слів електрохімічний, іонізований, магнітний та електрохемічний, йонізований, магнетний, у цьому виданні Словника, щоб спростити словникову статтю, поряд літери у подібних словах ставимо в дужках й або е: і(й)онізований, електрохі(е)мічний, магні(е)тний,  а це означає, що в українських виданнях можливі варіанти наведених слів: іонізований або йонізований, електрохімічний або електрохемічний, магнітний або магнетний.

1. До реєстру словника занесено одно-, дво- та багатослівні терміни, а також загальновживані слова, які наявні у фаховій літературі. В українській частині автори Словника дають перевагу відповідникам, які базуються на національній мовній основі: 

стабилизировать усталювати, усталити, стабілізувати, зістабілізувати

2. Російські реєстрові слова й українські відповідники до них наведено в основній початковій формі: іменники - у називному відмінку однини або множини, прикметники та дієприкметники - у називному відмінку однини чоловічого роду, дієслова - в інфінітиві. Дієприкметники перекладаються однослівними відповідниками або підрядними конструкціями:

выдвигавший який (що) висував, який (що) висовував

выдвигавшийся висуваний, висовуваний, який (що) висував, який (що) висовував

выдвигаемый висувний

выдвигающий висувальний, який (що) висуває

выдвигающийся висувальний, який (що) висувається

3. При іменниках українських відповідників подані закінчення родового відмінка:

вибронасадка вібронасад, -у

контроль контроль, -лю

Не наводяться закінчення родового відмінка в іменниках середнього роду, що закінчуються на -я і в родовому відмінку також мають таке закінчення:

складывание складання, стулювання, згортання

Якщо в основі українського іменника при відмінюванні випадає голосна чи в його основі відбувається чергування, подається кінцева частина зміненого слова у формі родового відмінка, а в односкладових — ціле слово:

образец взірець, -рця

рынок ринок, -нку 

вибронож віброніж, -ножа

спайка спай, спаю

При іменниках зі суфіксом -ість, наводиться форма родового відмінка відповідного іменника -ості:

скрытость прихованість, -ності

Якщо в родовому відмінку іменник має два закінчення, то вони наводяться при українському відповіднику з уточнювальним тлумаченням: 

акт акт, -а (документ), -у (дія)

 Родовий відмінок ставиться і біля субстантивованих прикметників та термінів у словниковому гнізді, якщо останні є прикладками: 

бечевая ім. кодолова, -ої

барометр барометр, -а; б.-высотомер барометр-висотомір, барометра-висотоміра

партер (парку) партер, -у; п.-бродри партер-бродрі, партеру-бродрі

торкрет торкрет, -а; т.-аппарат торкрет-апарат, -а

4. При невідмінюваних словах подається ремарка невідм.:

вентури невідм. (труба) вентурі

5. В одній словниковій статті об’єднуються дієслова недоконаного і доконаного видів:

добывать, добыть добувати, добути, здобувати, здобути

наложение накладання, накладення

партер (парку) партер, -у; п.-бродри партер-бродрі, партеру-бродрі

Двовидові форми російських однокореневих дієслів подаються в одній словникові статті, а, крім того, доконані наявні у реєстрі за абеткою і відсилаються до недоконаних:

набивать, набить...

набить див. набивать

Якщо ці дієслівні типи стоять поряд у реєстрі, то відсилачі не подаються.

6. Складені терміни, які групуються у словниковому гнізді навколо заголовного слова, подаються у даній словниковій статті за абеткою без граматичних форм, крім термінів-прикладок, згаданих у п. 4. У російській частині цього гнізда замість повторення основного терміна, вживається лише його перша літера з крапкою, а при зміні початкової форми, то і закінчення:

таль таль, -лі; т. с пневматическим приводом таль з пневматичним приводом; т. с ручным п. таль з ручним приводом

базовый базовий; б-вая электронная апаратура базова електронна апаратура

Якщо слово як частина складного терміна сама по собі не має термінологічного значення, то після нього ставиться двокрапка і подається термін, до складу якого він входить:

ватманский: в-кая бумага ватманський папір

7. Однокореневі терміни з однаковим значенням об’єднуються в одній словниковій статті, синонімічні терміни наводяться в дужках:

вибростойкость, виброустойчивость вібростійкість, -кості

схватка (хомут) схватка, -и (хомут, -а)

8. Іменники, що позначають професії жіночого роду, наводяться в одній словниковій статті після назв професій чоловічого роду:

крановщик кранівник, -а; крановщица кранівниця, -і

9. Синоніми компонентів складних термінів у вкраїнській частині, що існують як рівноправні, наводяться поряд у словникових статтях у дужках: 

аксонометрия аксонометрія, -ї; а. косая аксонометрія скісна (навскісна)

Коли ж такі слова зустрічаються безпосередньо при реєстрових, то вони подаються поряд:

активний діяльний, дійовий, активний, чинний, дієвий, жвавий

10. Омоніми опрацьовуються в окремих словникових статтях і позначаються арабськими цифрами:

мат1 (із соломи) мата, -и, матка, -и

мат2 (матовість) мат, -у

11. Усі уточнювальні ремарки викладені по-українському. Російською мовою уточнення подане тоді, коли українське пояснення повторює український відповідник. В одній словниковій статті можуть бути і українські, і російські уточнення: 

молния блискавка,-и; (зарница) блискавиця, -і

схватывать, схватить 1. (уловить) вловити; 2. (про кріплення) скріплювати... 3. (про в’язкі речовити) тужавіти... 

12. Терміни-абревіатури подані в загальному реєстрі слів та в цій же статті розшифровуються:

СНиП [строительные нормы и правила] БНіП [будівельні норми і правила]

13. Щоб не перевантажувати української частини варіантами, чергування в - у на початку слова подані таким чином: в українському відповіднику, що розпочинаються буквою в, поряд в дужках ставимо у:

включить в(у)вімкнути.

Це означає, що до російського терміна є два українські фонетичні варіанти: увімкнути та ввімкнути. Аналогічно подане в різних словах  і чергування і(е), і(й), о(у) та їх похідних і в російському слові ту(о)ннель та похідних. 

14. У всіх російських й українських багатоскладових словах позначається наголос. Якщо термін має подвійне наголошення, то наведені обидва наголоси. 

Російська літера ё (з двома крапками) в словах лівої частини показує одночасно і вимову, і місце наголосу.

Для збагачення словникового реєстру вибиралися терміни з різних лексикографічних праць, у яких не раз не було наголосу. Цю прогалину автори намагалися заповнити.

15. Друга частина книги – ”Українсько-російський словник термінів будівництва й архітектури”. У ньому зліва реєстровими словами є українські терміни, еквіваленти реєстрових слів першої частини Словника, а поряд з ними стоять російські відповідники, які в російсько-українській частині стоять на першому місці. На кожному з них позначений наголос. Складені терміни словникових гнізд у цій частині словника не подані.