ТК СНТТ: ХVI МНК CловоСвіт 2020 «ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ»/ Рицар, Зубков, Мисак

ТК СНТТ

Рицар Б., Зубков М., Мисак Р. ХVI Міжнародна термінологічна конференція СловоСвіт 2020 «Проблеми української термінології» // Стандартизація. Сертифікація. Якість. 2020. № 5 (123) – 6 (124). 2020. С. 21–26.

Рицар Б. Є., Зубков М. Г., Мисак Р. Т.

ХVІ МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ CловоСвіт 2020

«ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ»

У статті розглянуто перебіг XVI Міжнародної наукової конференції СловоСвіт 2020 «Проблеми української термінології» та проаналізовано доповіді її учасників. За результатами конференції прийнято ухвалу.

Ключові слова: наукова конференція, українська мова, термінологія, стандартування, термінознавство, мовознавство, лексикографія, міжмовні зв’язки.

Одним із завдань, поставлених перед Технічним комітетом стандартизації науково-технічної термінології (далі – ТК СНТТ) у період його створення 1992 року й зафіксованих у спільному наказі Міністерства освіти України й Державного комітету України зі стандартизації, метрології та сертифікації № 66 від 22.07.1992, було організовувати обмін досвідом і підвищувати кваліфікацію фахівців у царині нормування та стандартування науково-технічної термінології в усіх галузях науки й техніки. Саме на виконання цього пункту наказу ТК СНТТ за майже тридцять років своєї діяльности зорганізував і провів низку міжнародних термінологічних конференцій і засідань постійного наукового термінологічного семінару.

1–3 жовтня 2020 року відбулася XVI Міжнародна наукова конференція СловоСвіт 2020 «Проблеми української термінології» під егідою Міністерства освіти і науки України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», Наукового товариства ім. Тараса Шевченка, НТШ в Америці та Львівського відділу Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка за дієвого сприяння відділу обслуговування інформаційно-навчального комплексу Національного університету «Львівська політехніка» (далі – НУ ЛП). Через пандемію, спричинену коронавірусною інфекцією COVID-19 й обмеженнями щодо міжнародного та навіть внутрішноукраїнського пересування, науковий форум уперше приймав науковців-термінологів і філологів у режимі онлайн. На конференції працювали п’ять секцій: теоретичні засади термінознавства та лексикографії, нормування та стандартування термінології, лексикографія та міжмовні зв’язки, термінологія природничих знань, термінологія гуманітарних знань [1]. Окрім представників львівських навчальних закладів та організацій, участь у віртуальному термінологічному форумі взяли їхні колеги з восьми українських міст, а також зі США й Японії. Високий науковий рівень конференції забезпечили наукові доповіді 11 докторів наук, 17 кандидатів наук, а також виступи здобувачів й аспірантів та фахівців-термінологів. Крім теоретичних проблем розглянуто низку практичних питань, порушених, зокрема, представниками технічних комітетів стандартизації.

Поділ роботи конференції на два секційних засідання зумовлено тим, що режим відеоконференції технічно вможливив для всіх учасників рівночасний доступ до всіх виголошуваних доповідей. Це дало змогу потім учасникам активно долучитися до дискусії та обговорювання виступів.

Мета статті – висвітлити перебіг роботи онлайн-конференції СловоСвіт 2020 й актуальні питання української науково-технічної термінології та мовознавства, розглянуті й обговорені учасниками конференції та відображені в підсумковій ухвалі.

Відкривши відеоконференцію, незмінний голова програмного комітету й ТК СНТТ професор Богдан Рицар радо привітав як завсідників дискусійно-термінологічного загалу, так і нових учасників, та окреслив коло проблемних питань.

Безперечний авторитет термінологічних досліджень професор Михайло Гінзбург (Інститут транспорту газу, м. Харків) й цього разу зміг порадувати слухачів новими візіями. Його доповідь «Класифікування та гармонізування утямків (понять), пов’язаних із процесами» продовжила запропоновану в попередніх працях автора класифікацію процесів, потрібну для перекладання стандартів, щоб сформулювати правила перетворювання конструкцій першотвірної мови на змістово відповідні, але граматично відмінні конструкції мови перекладу. Цей підхід поєднує класифікацію засадничих праць Виталя Моргунюка з аспектологійною та семантичною класифікацією предикатів. Вирізнено чотири різновиди перебігів процесів зі своїми основними групами.

Матеріял «Редагування утямкових текстів відповідно до ДСТУ 3966 та українськомовного способу мислення» своїх співавторів Миколи Зубкова (НУ ЛП) й Ігора Ребезнюка (Національний лісотехнічний університет України, м. Львів) озвучив Виталь Моргунюк (м. Київ). Підсумовуючи виклад, він зазначив, що допоки не змінено згаданого ДСТУ, маємо неухильно дотримуватися його вимог. Як головне правило слововживання рекомендовано: в українській термінології та фахових текстах не вживати прикметники й дієприкметники в ролі іменників, а дієприкметники – у ролі прикметників. Тобто вживати всі мовні засоби за їхньою прямою призначеністю. Дотримування цього правила: а) сприятиме впоряковуванню та уніфікуванню мовних засобів, потрібному для внутрішньомовного узгоджування науково-технічної термінології; б) полегшуватиме сприймання і розуміння тексту, підвищуючи його однозначність; в) сприятиме шліфуванню українського науковотехнічного стилю мовлення; г) дасть змогу впорядкувати і пришвидшити узгоджування й удосконалювання української науково-технічної термінології та наукового стилю мовлення.

Продовжив тему попередніх авторів працівник ТК СНТТ Роман Микульчик у доповіді «Експертування проєктів ДСТУ на терміни та визначення понять щодо вимог ДСТУ 3966: погляд експерта». Безперечне значення її полягало в рясній зілюстрованості типових помилок, виявлених під час експертування проєктів термінологічних ДСТУ за останні п’ять років. У своїй доповіді «Експертування стандартів на терміни та визначення понять: нормативне підґрунтя та практична реалізація» голова ТК СНТТ Богдан Рицар та відповідальний секретар Роман Мисак акцентували увагу слухачів на нормативному підґрунті й основних засадах експертування проєктів термінологічних стандартів, проаналізували проблемні питання цього напрямку стандартування та запропонували шляхи їхнього розв’язання.

Професор НУ ЛП Ігор Дуцяк висвітлив у своїй доповіді можливість творення віддієслівних іменників на -ннє, -ттє, -нє, -тє на позначення наслідку дії. І хоча вживання цих іменників не дає змоги в повному обсязі розв’язувати проблему формального відмежування наслідку дії від дії та події, архівні матеріяли переконливо свідчать про це явище впродовж усього розвитку та становлення української мови.

Постійна учасниця наших конференцій термінологиня Ольга Кочерга (Інститут теоретичної фізики імені М. M. Боголюбова НАН України, м. Київ) в доповіді «Новий правопис і задавнені правописні проблеми термінології» переконливо довела й зілюструвала половинчастість і позірність косметичних новацій оновленого мовного кодексу, який так і не розв’язав головних правописних проблем. Їх самотужки тепер доведеться розв’язувати науковцям філологам та словникарям. Усупереч наміру усталити правопис на тривалий час, дискусія триватиме доти, доки правила написання українських слів не будуть зрозумілими, логічними та обґрунтованими.

Термінолог Василь Старко (Український католицький університет, м. Львів) привернув увагу слухачів до чергового доробку своїх колег, які виклали для охочих працю мовознавця С. Караванського, зокрема – це онлайн-версія його «Російсько-українського словника складної лексики» на сайті https://e2u.org.ua – невичерпному мовному ресурсі загальних і термінологічних словників. Вагомий і повсякдень потрібний спадок свого земляка висвітлила й професорка Олена Южакова (Одеська національна академія харчових технологій) у доповіді «Значина мовознавчої праці Святослава Караванського “Секрети української мови”».

До лексикографічних набутків славетних мовознавців «золотого десятиріччя» звернулася Зоряна Куньч (НУ ЛП) із доповіддю «Культурно-ментальний вплив на формування термінології (на матеріялі «Словника математичної термінології» Ф. Калиновича)» та Людмила Сидоренко (Черкаський державний технологічний університет), яка проаналізувала агентивні назви у «Словнику технічної термінології» І. Шелудька, Т. Садовського. З огляду на неналежно впорядкований, але чинний правопис, укотре переконуємося, що застороги та пропозиції цих авторитетних словотворців були пророчо немарними. Українська мова – самодостатня й може творити власні відповідники, не взоруючись на жодні запозичення, яким нині аж надто рясніють усі царини нашого повсякдення.

Термінологиня й завідувачка катедри прикладного мовознавства професор Львівського національного університету ім. І. Франка Ірина Кочан щонайповніше висвітлила тему «Колір і термінолексика», а черкащанки й Галина Чорновол (Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького) та Олена Пчелінцева (Черкаський державний технологічний університет) ознайомили загал із своїми цікавими розслідами «Особливостей метафоризації економічних термінів у сучасних масмедіях» і відповідно «Функційно-семантичний потенціал українських термінів – віддієслівних іменників зі значенням дії».

Другий день відеоконференції був не менш насичений, ніж перший. Мирон Федоришин доповів про «Особливості транскрипції японських слів у працях Степана Левинського» випускника Львівської політехніки, а японістки Анна й Вероніка Дмитруки продовжили тему «Країни вранішнього сонця» цікавим виступом «Українські відповідники японських ономатопей терміносистеми реклами парфумерно-косметичних виробів». Ґрунтовно відзвітував про набутки колег і професор Богдан Шуневич «Лексикографічні праці науковців Львівського національного аграрного університету». Про «Особливості перекладу термінів під час розробляння стандартів в авіаційній галузі» від киян С. Бойченка, І. Шкільнюк й І. Будзинської доповіла Інна Горбатова (Національний авіаційний університет, м. Київ).

На двох об’єднаних засіданнях секцій «Термінологія природничих знань» і «Термінологія гуманітарних знань» розглянуто способи словотворення на матеріялі терміносистем: технічної – Ніна Філіппова (Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв); переробно-харчової – Сергій Вербицький та Лариса Борсолюк (Інститут продовольчих ресурсів НААН, м. Київ); статистико-математичної – Володимир Зубченко (Київський національний університет імені Тараса Шевченка); спортової – Юрій Самсон (Олімпійський коледж імені Івана Піддубного, м. Київ); музичної – Ольга Павлова (Рівненський державний гуманітарний університет); лісівничої – Олена Бурковська (Хмельницький політехнічний коледж); медичної – Галина Германович (Львівський національний університет імені Івана Франка); філософської – Ігор Карівець і Соломія Альбота (НУ ЛП); військової – Клавдія Панасюк (Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, м. Львів).

Завершували цей дводенний відеомаратон заокеанські науковці, а саме: професор із Міннеаполіса Андрій Медведів (США), який висвітлив «Англійсько-українську аерокосмічну лексику та її розвиток», і Богдан Слабий (університет штату Мийн, м. Ороно, США) із доповіддю «Мова – душа народу».

Зміст усіх доповідей містить Збірник наукових праць учасників конференції [2]. Проблематика доповідей і градус гостроти дискусій традиційно не поменшали. Це вкотре свідчить про низку нерозв’язаних як задавнених, так і нових мовних негараздів, після офіційних, але косметичних правописних змін.

Із матеріалами конференції охочі можуть ознайомитись на інтернетсторінці ТК СНТТ – http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_konf_16.htm.

На підсумковому засіданні конференції СловоСвіт 2020 3 жовтня 2020 р. одностайно прийнято ухвалу:

УХВАЛА

XVI Міжнародної наукової конференції СловоСвіт 2020

«Проблеми української термінології»

До Верховної Ради

Увідповіднити термінологію законів, постанов і розпоряджень із чинними національними термінологічними стандартами на терміни та визначення понять, напрацьованнями науковців-термінологів Інституту української мови НАНУ, технічного комітету стандартизації ТК 19 «Науково-технічна термінологія», Комітету наукової термінології НАНУ та новою редакцією Українського правопису 2019 року.

Залучати профільних фахівців-термінологів до опрацьовування нових законодавчих актів і документів.

До Національного органу стандартизації

1. Основоположний нормативний документ (далі – НД) на правила розробляння національних термінологічних стандартів ДСТУ 3966:2009 «Термінологічна робота. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять» потребує розроблення нової редакції з урахуванням чинних національних і міжнародних НД та нової редакції Українського правопису 2019 року.

2. Розробити нову редакцію базового ДСТУ 1.11:2004 «Національна стандартизація. Правила експертування проєктів національних нормативних документів», щоб урегламентувати роботи з експертування.

3. Урахувати вартість робіт із експертування проєктів стандартів на терміни й визначення понять у кошторисах розробляння національних НД під час формування Програми робіт із національної стандартизації.

4. З метою термінологічної узгоджености перекладів міжнародних і європейських стандартів рекомендуємо запровадити практику ISO й виставити на своєму сайті у вільному доступі розділи «Терміни та визначення понять» чинних національних стандартів.

5. Підтримувати в актуальному стані Банк термінів на сайті http://uas.org.ua.

6. Міжнародні й регіональні термінологічні стандарти приймати лише методом перекладання.

7. Відновити роботу Науково-технічної комісії з питань термінології при ДП «УкрНДНЦ», залучивши фахівців ТК 19 «Науково-технічна термінологія», Інституту української мови НАН України й Комітету наукової термінології НАН України.

До Інституту української мови та Правописної комісії

Терміни, що походять від прізвищ, писати так само, як і прізвища: присвійні прикметники писати з великої букви.

До Кабінету Міністрів

1. Забезпечити повноцінне функціювання Національної комісії зі стандартів державної мови виходячи з положень Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Українські терміни, відібрані Національною комісією зі стандартів державної мови й наведені у збірці урядових актів, мають бути обов’язковими для вживання державними установами. Залучити до цієї праці фахівців-термінологів ДП «УкрНДНЦ», зокрема ТК 19 «Науково-технічна термінологія», Інституту української мови НАН України й Комітету наукової термінології НАН України.

2. Урахувати роботи з експертування НД у «Методиці визначення трудомісткості та вартості робіт із стандартизації» (наказ № 1685 від 05.10.2016).

3. Залучити профільних термінологів до опрацьовування нових законодавчих актів і документів з урахуванням національних термінологічних стандартів на терміни та визначення понять, напрацювань науковців-термінологів Інституту української мови НАНУ, Національної комісії зі стандартів державної мови, технічного комітету стандартизації ТК 19 «Науково-технічна термінологія», Комітету наукової термінології НАНУ

До Міністерства освіти і науки

1. До наказу «Про затвердження порядку формування Переліку наукових фахових видань України» № 32 від 15.01.2018 внести зміни щодо засад формування редколегій фахових видань із галузі «Філологічні науки» (код спеціальности 10.02.00 «Мовознавство», 10.02.01 «Українська мова»), знявши вимогу щодо обов’язкових публікацій із мовознавства у Web of Science Core Collection, Scopus.

2. Забезпечити неухильне ведення навчального процесу українською мовою в усіх середніх спеціальних і вищих навчальних закладах.

3. Запровадити спецкурси з термінознавства й наукової термінології в освітній практиці вишів.

4. Запровадити мовно-термінологічну експертизу текстів підручників і посібників.

До Міністерства оборони

Повернути Сухопутним військам України їхню історичну назву – Суходільні війська України. Назва Сухопутні війська не відповідає нормам української мови, оскільки цьому виду ЗСУ призначено вести бойові дії на суходолі, а не на «суші».

До фахівців і редакторів

Рекомендуємо в українській термінології та фахових текстах не вживати прикметники й дієприкметники в ролі іменників, а дієприкметники – у ролі прикметників, тобто вживати ці мовні засоби за їхньою прямою призначеністю.

Чергову XVII Міжнародну наукову конференцію СловоСвіт 2022 «Проблеми української термінології» провести в Національному університеті «Львівська політехніка» у вересні – жовтні 2022 р.

ЛІТЕРАТУРА

1. Програма XVI Міжнародної наукової онлайн-конференції СловоСвіт 2020 «Проблеми української термінології» // Інтернетсторінка ТК СНТТ. URL : http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_konf_16.htm. (дата звернення: 27.10.2020).

2. Проблеми української термінології : зб. наук. пр. XVI Міжнар. наук. конф. СловоСвіт 2020 «Проблеми української термінології» (м. Львів, 1‒3 жовтня 2020 р.). Львів : Вид-во Львівської політехніки, 2020. 172 с.

Рыцар Б. Е., Зубков М. Г., Мысак Р. Т. ХVІ МЕЖДУНАРОДНАЯ НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ CловоСвит 2020 «ПРОБЛЕМЫ УКРАИНСКОЙ ТЕРМИНОЛОГИИ»

В статье рассмотрен ход проведения XVI Международной научной конференции СловоСвит 2020 «Проблемы украинской терминологии» и проанализированы доклады её участников. По результатам конференции принято решение.

Ключевые слова: научная конференция, украинский язык, терминология, стандартизация, терминоведение, языкознание, лексикография, межъязыковые связи.

B. Rytsar, M. Zubkov, R. Mysak XVI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE SLOVOSVIT 2020 “PROBLEMS OF UKRAINIAN TERMINOLOGY”

The article considers the course of the XVI International Scientific Conference SlovoSvit 2020 “Problems of Ukrainian Terminology” and analyzes the reports of its participants. Following the conference, a resolution was adopted.

Key words: scientific conference, Ukrainian language, terminology, standardization, terminology knowledge, linguistics, lexicography, interlingual relationships.