ТК  СНТТ

 наступний  Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |


ЗБІРНИК

наукових праць учасників XVI Міжнародної наукової конференції СловоСвіт 2020

«Проблеми української термінології»

1 – 3 жовтня 2020 р.


Горбатова І., Бойченко С., Шкільнюк І., Будзинська І. Особливості перекладу термінів під час розробляння стандартів в авіаційній галузі // Проблеми української термінології : зб. наук. праць XVI міжнар. наук. конф. (м. Львів, 13 жовт. 2020 р.). Львів, 2020. С. 5458.


      

УДК 811.111

 

Інна Горбатова, Сергій Бойченко, Ірина Шкільнюк, Ірина Будзинська

Національний авіаційний університет, м. Київ

 

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНІВ ПІД ЧАС РОЗРОБЛЯННЯ СТАНДАРТІВ В АВІАЦІЙНІЙ ГАЛУЗІ

 

© Горбатова І. В., Бойченко С. В., Шкільнюк І. О., Будзинська І. А., 2020

 

У статті розглянуто нагальність постійної уваги до питань перекладу термінів у фахових текстах, що пов'язано з повсякчасною модернізацією наукових понять, розвитком міжнародної співпраці та потребою наближення національних норм і правил до європейських і міжнародних. Також наведено практичні приклади перекладу термінів, зазначених у європейських стандартах, на базі яких розроблено ідентичні національні стандарти.

Ключові слова: українська мова, англійська мова, авіаційна галузь, переклад, стандарт, термін.

 

This article examines the necessity of constant attention to the terms translation in professional texts, which is associated with the constant modernization of scientific concepts, the development of international cooperation and the need to approximate national norms and rules to European and international. Practical examples of terms translation are also given specified in European standards, on the basis of which identical national standards are developed.

Keywords: Ukrainian language, English language, aviation industry, translation, standard, term.

 

Суть проблеми. Труднощі перекладу термінів у фахових текстах трапляються доволі часто й порушують чимало питань та спричиняють дискусії. З огляду на це існує потреба повсякчасного аналізування особливостей перекладу термінів, зокрема в авіаційній галузі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти особливостей перекладу науково-технічних текстів розглянуто в дослідженнях таких знаних лінгвістів як І. Арнольд, Б. Головін, В. Карабан, Т. Кияк, О. Суперанська, І. Смірнов та інших. У працях С. Бойченка, Є. Кобилянського, С. Лютого, О. Аксьонова, В. Терьохіна, Ю. Іщука [1–4] висвітлено проблеми тлумачення та вживання термінів в авіаційній галузі, зокрема щодо паливно-мастильних матеріалів і технічних рідин.

Мета статті висвітлити досвід перекладання англійських термінів у текстах українських перекладів європейських стандартів в авіаційній галузі.

Виклад основного матеріалу. Розвиток інформаційних технологій і всесвітня глобалізація сприяє активізуванню міжнародної співпраці України в галузі наукових технологій. Постає потреба міжнародного узгоджування, систематизування та актуалізування перекладу фахової літератури з різних мов, зокрема в авіаційній галузі.

Фахівці Національного авіаційного університету завжди намагалися дослідити та глибше розкрити питання щодо вивчення та розвитку авіаційної термінології українською мовою. 1999 року в Київському міжнародному університеті цивільної авіації (тепер Національний авіаційний університет) відбулася конференція «Нагальні проблеми вивчення авіаційної термінології», присвячена питанням перекладу авіаційної термінології з англійської на українську мову [5]. Від 2008 року катедрою англійської філології і перекладу Навчально-наукового гуманітарного інституту (від 01.02.2019 р. Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій) Національного авіаційного університету неводнораз було зорганізовано та проведено науково-практичні конференції за темою «Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика». Ці конференції, які вже стали міжнародними, присвячені розгляду актуальних проблем перекладу, зокрема фахової літератури, основою якої є фахова мова.

«Фаховою мовою можна називати “сукупність усіх мовних засобів, які застосовують у професійно замкнутій сфері комунікації з метою забезпечення порозуміння між людьми, які працюють у цій сфері”» [6, c. 104].

«Об’єктом дослідження фахових мов (інакше «спеціальні мови», «технолекти») є особливості мови певної галузі науки. При цьому фахова мова до певної міри протиставляється загальновживаній мові, хоча словниковий запас першої бере початок саме з другої. Але якраз проблеми, пов’язані зі специфічною лексикою фахових мов, породили необхідність виділення* окремої науки – термінознавства. У той час, як наука про фахові мови має на меті дослідження власне мови певної сфери науки й техніки, предметом дослідження термінознавства є не мова як така, а саме термін як єдність поняття і назви» [6, c. 104].

Переклад фахової літератури в частині загальномовних питань можна аналізувати з мовознавчого боку, у сегменті вузької термінології – із наукового й технічного боку.

Переклад фахової літератури – особлива дисципліна, яка виникла на межі лінгвістики, науки й техніки. У кожній науковій галузі є вузькоуспеціалізовані технічні терміни. Тому перекладати науково-технічні тексти мають фахівці з належною мовною освітою, досвідом та знаннями відповідного наукового напрямку, оскільки перекладач має поєднувати знання мовознавства й технічних дисциплін. У зв’язку з постійною модернізацією наукових понять з’являються нові значення або складніші поняття термінів. Це сприяє потребі лінгвістичного дослідження термінології. Більшість термінів неможливо перекласти, використовуючи лише літературну мову. Відповідно до визначення в національному стандарті України ДСТУ 1.5:2015 «термін – слово чи словосполука, що означає чітко окреслене спеціальне поняття певної сфери науки, техніки тощо» [7, c. 2]. Згідно з класифікацією Дрогомирецького П. П., Пени Л. I. [8, с. 44]:

 

 

«Отже, термін – це слово або словосполука, що позначає поняття спеціальної галузі знання або діяльності. Терміни, що позначають поняття окремих конкретних галузей науки або техніки, об’єднують у спеціальні термінологічні системи (термінології) з властивими їм закономірностями внутрішньої організації**, взаємовідношень між відповідними номінативними одиницями» [9, c. 188–189].

Перекладаючи фахові тексти, треба уважно ставитися до перекладу активної лексики – слів, які часто вживають у повсякденному спілкуванні, оскільки вони можуть мати інші значення або більше варіантів перекладу. Карабан В. І. уважає «багато слів поряд із загальнонародними, повсякденними значеннями мають більш спеціалізовані загальнонаукові, загальнотехнічні та термінологічні значення у терміносистемах різних галузей науки і техніки» [10, с.12].

На думку Смірнова І. П. «адекватний науково-технічний переклад має точно передавати зміст оригіналу, мати загальноприйняту в мові перекладу термінологію і відповідати нормам мови науково-технічної літератури, на яку перекладають. Добираючи перекладні еквіваленти за словниками потрібно враховувати, до якої галузі науки і техніки належить термін, а також контекст, у якому термін ужито» [11, с. 10].

Наприклад, іменник «apron» у повсякденні має значення «фартух», але в науково-технічних текстах його можна вживати як у цьому значенні, так і в значенні «перон летовища». Але в авіаційній лексиці є відповідніше значення – «ділянка для стоянки літаків» (the traffic on the apron [12, с. 9] – рух на ділянці для стоянки літаків). Іменник «boom» у повсякденному спілкуванні зазвичай уживають у значенні «ажіотаж», однак у науково-технічній літературі його вживають також у значенні «стріла» (gantry, fixed boom or other crane types [12, с. 11] – рамові, нерухомі стріли або інші типи кранів).

Беручи до уваги стрімкий розвиток технічної термінології, є потреба повсякчасного оновлення словників, які, з огляду на постійну появу нових термінів, неможливо зробити вичерпними. Перекладач має аналізувати та правильно добирати еквівалентне значення термінів, яких бракує в словниках. Для передавання правильного змісту має бути розуміння предмета перекладу, про який ідеться в тексті.

Наприклад, проаналізуймо переклад таких термінів: «de-icing/anti-icing equipment» та «deicer». Ці терміни зазначено в європейському стандарті EN 12312-6:2017 [12, с. 10]. Розробляючи національний стандарт, ідентичний європейському стандарту EN 12312-6: 2017, наші фахівці стикнулися з певними труднощами визначення еквівалентного відповідника з огляду на те, що в різних словниках ці терміни перекладено по-різному.

Якщо звернутися до «Англійсько-українського словника авіаційних термінів», укладач Гільченко Р. О., що містить близько 24 000 термінів і терміносполук у галузі авіації:

anti-icing – захист від обліднення; протиобліднювальний [13, с. 24];

de-icer – протиобліднювач, протиобліднювальний пристрій [13, с. 72];

de-icing – знищення льоду, боротьба з обмерзанням (обледенінням) [13, с. 72].

Відповідно до англійсько-російського політехнічного словника вищеназвані терміни перекладено відповідно:

anti-icer – антиобледенитель [14, с. 26];

de-icer – антиобледенитель [14, с. 147];

de-icing – удаление льда, борьба с обледенением [14, с. 147].

Переклад російського відповідника згідно з російсько-українським авіаційним словником за редакції Г. О. Кривова:

антиобледенитель – антиобліднювач, протиобмерзач [15, с. 14];

противообледенитель – протиобліднювач [15, с. 161].

У великому тлумачному словнику сучасної української мови, що містить близько 250 000 слів і словосполук, зокрема основні терміни сучасної науки й техніки, наявні тільки розяснення таких термінів:

ожеледиця – шар льоду на земній поверхні, що утворюється після дощу або відлиги при зниженні температури [16, с. 833];

ожеледь – тонкий шар льоду на поверхні землі, на деревах тощо [16, с. 833].

Терміни має бути погоджено в наукових галузях. Неправильне тлумачення може спричинити непорозуміння між фахівцями. Тому, перекладаючи європейський стандарт  EN 12312-6:2017, наші фахівці дібрали еквівалентний відповідникпротиожеледне оброблення:

de-icing/anti-icing equipment – устатковання для протиожеледного оброблення;

deicer – машина для протиожеледного оброблення.

Також труднощі під час перекладання можуть бути пов’язані з багатозначністю термінів. «Багатозначність, чи полісемія – це функціювання слова в кількох різних значеннях, обов’язково пов’язаних між собою певними відношеннями, лініями семантичного розвитку» [17, с. 20]. На думку Арнольд І. В. «багатозначність термінів – це головний недолік термінології. Багатозначність, однак не заважає розумінню, якщо різні значення слова стосуються різних спеціальностей і тому не можуть бути в одному контексті й ускладнити розуміння» [18, с. 270].

Розгляньмо приклад перекладу словосполуки «transfer transporter», скориставшись онлайн словником «Мультитран», що містить понад 5 млн термінів [19]. Цей термін зазначено в європейському стандарті EN 12312-10:2005+A1:2009 [20, с. 6]. У цьому випадку термінам властива багатозначність і під час перекладу виникло питання добору еквівалента, відповідного контексту***:

 

 

Слова «transfer» і «transporter» можуть бути різними частинами мови та в різних галузях науки їх перекладають по-різному. Контекст завжди визначає тлумачення терміна, тому, оскільки європейський стандарт EN 12312-10:2005+A1:2009 стосується авіаційної наземної техніки, наші фахівці дібрали еквівалентного відповідника:

transfer transporter – тягач аеродромний.

Зважаючи на вищевикладене, постає потреба повсякчасного аналізування особливостей перекладу технічних термінів і регулярного перегляду чинних стандартів щодо термінів і визначень, зокрема для авіаційної галузі.

Висновки. Під час розробляння національних стандартів, ідентичних європейським стандартам, роботу перекладачеві можуть ускладнювати: нерозуміння предмета перекладу через брак фахової освіти відповідного напряму; потреба аналізування та правильного добирання еквівалентного значення термінів, виходячи з контексту; багатозначність термінів. Існує потреба повсякчасного актуалізування термінології в різних галузях науки, зокрема в авіаційній галузі, щоб уникнути вживання застарілої та неактуальної лексики, а також для згармонізування національної термінології з міжнародною.

 

1. Бойченко С., Аксьонов О., Терьохін В., Черняк Л. Етимологія і розвиток терміна хіммотологія // Проблеми української термінології : зб. наук. пр. міжнар. наук. конф. (м. Львів, 1–2 жовт. 2010 р.). Львів, 2010. С. 49–51. 2. Бойченко С., Кобилянський Є., Лютий С. Нормування та стандартизація термінів у сфері використання паливно-мастильних матеріалів // Проблеми української термінології : зб. наук. пр. міжнар. наук. конф. (м. Львів, 19–21 верес. 2006 р.). Львів, 2006. С. 117–119. 3. Бойченко С. Термінологічні аспекти хіммотології // Проблеми української термінології : зб. наук. пр. міжнар. наук. конф. (м. Львів, 7–9 верес. 2004 р.). Львів, 2004. С. 130–131. 4. Бойченко С., Черняк Л. Щодо різноманіття формулювання поняття «альтернативні палива» // Проблеми української термінології : зб. наук. пр. міжнар. наук. конф. (м. Львів, 29 верес. – 1 жовт. 2016 р.). Львів, 2016. С. 63‒65. 5. Нагальні проблеми вивчення авіаційної термінології : тези міжнар. наук. конф., КМУЦА / відп. ред. З. У. Борисова. Київ, 1999. 44 с. 6. Кияк Т. Р. Функції та переклад термінів у фахових текстах // Вісник Житомирського держ. ун-ту ім. Івана Франка. 2007. № 32. C. 104–108. 7. ДСТУ 1.5:2015. Національна стандартизація. Правила розроблення, викладання та оформлення національних нормативних документів. [Чинний від 2017-02-01]. Вид. офіц. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2016. 61 с. 8. Дрогомирецький П. П., Пена Л. I. Вступ до мовознавства : навч.-метод. посіб. Івано-Франківськ : Фоліант, 2015. 102 с. 9. Сучасна українська літературна мова : підручник / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ та ін. ; за ред. А. П. Грищенка. 3-тє вид., допов. Київ : Вища шк., 2002. 439 с. 10. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Ч. ІІ. Лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні труднощі. Вінниця : Нова книга, 2001. 303 с. 11. Смирнов И. П. Методические рекомендации для переводчиков и редакторов научно-технической литературы ВЦП. Москва : Всесоюзный центр переводов, 1988. 73 с. 12. EN 12312-6:2017 (Е). Aircraft ground support equipment. Specific requirements. Part 6: Deicers and de-icing/anti-icing equipment. CEN, CEN-CENELEC Management Centre: Avenue Marnix 17, B‑1000 Brussels, 2017. 42 р. 13. Англійсько-український словник авіаційних термінів : близько 24 тис. термінів і терміносполук / уклад. Р. О. Гільченко. Київ : НАУ, 2009. 280 с. 14. Англо-русский политехнический словарь : около 87000 терминов / под ред. А. Е. Чернухина. 4-е изд., стереотип., доп. Москва : Русский язык, 1979. 688 с. 15. Російсько-український авіаційний словник : близько 8000 термінів / під ред. Г.О. Кривова. Київ : УкрНДІАТ, 1997. 248 с. 16. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. 1728 с. 17. Бодик О. П., Рудакова Т. М. Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія : навч. посіб. Київ : Центр учбової літератури, 2011. 416 с. 18. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка : учеб. пособие. 2-е изд., перераб. Москва : ФЛИНТА : Наука, 2012. 376 с. 19. Мультитран : електронний словник. URL : https://www.multitran.com. 20. EN 12312-10:2005+A1:2009 (Е). Aircraft ground support equipment. Specific requirements. Part 10 : Container/Pallet transfer transporters. CEN, Management Centre: Avenue Marnix 17, B-1000 Brussels, 2009. 20 р.

 


* потребу виокремлення – ред.

** внутрішнього організування – ред.

*** відкачка палива – треба відпомповування палива; відкачувати – треба відпомповувати; надсилаємий сигнал – треба надсильний сигнал; пересадка на інше повітряне судно – треба пересаджування на інше повітряне судно – ред.

 

 

наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології