| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |

Англійсько-український глосарій виробів Microsoft

• Про словник

• Вступне слово від «Майкрософт Україна»

• Передмова

Англійсько-український глосарій виробів Microsoft^®: громадська редакція = English-Ukrainian Microsoft^® community glossary: [понад. 2 тис. слів] / За ред. Богдана Рицара. Ред. кол. Роман Мисак, Роман Микульчик, Ігор Кульчицький та ін. – Л. : ЕКОінформ, 2006. – 208 с. – (Термінографічна серія СловоСвіт ; № 10)

Англійсько-український глосарій містить понад 2000 найуживаніших слів і термінів, що складають основу української локалізації англомовного програмного забезпечення виробів Майкрософт, переважну більшість яких подано з тлумаченням та коментарем щодо їх вживання в комп’ютерних програмах.

Для фахівців різних спеціальностей, перекладачів, програмістів, викладачів і студентів навчальних закладів, учнів середніх шкіл, користувачів персональних комп’ютерів.

Головний редактор термінографічної серії СловоСвіт:

Богдан Рицар   доктор технічних наук, професор

Редакторський колектив:

Роман Мисак, Роман Микульчик, Ігор Кульчицький, Григорій Злобін, Володимир Пілецький, Світлана Кравець

Рецензенти:

Дмитро Федасюк   доктор технічних наук, професор

Ірина Кочан   кандидат філологічних наук, доцент

Рекомендовано постійним науковим термінологічним семінаром

Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології

Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України

Видано за підтримки компанії «Майкрософт Україна»

         Шановний Читачу!

Ця книга є результатом спільного проекту корпорації Microsoft та групи українських фахівців з питань технічної термінології, який народився після наради з питань локалізації програмного забезпечення від 19 березня 2004 р. у м. Львові. Нараду організувало Наукове товариство ім. Шевченка, і головував на ній член-кореспондент НАН України Олег Романів – на той час голова Товариства, світлій пам’яті якого хотілося б присвятити цю книгу. Цей проект під назвою Windows Community Glossary (що можна умовно перекласти як «Громадські пропозиції до слововживання в україномовному інтерфейсі операційної системи Windows») став одним із підсумків наради. Він мав на меті посприяти корпорації зробити її продукти більш зрозумілими та доступними для користувачів програмного забезпечення.

Сьогодні приємно бачити питомі результати проекту у вигляді цієї книжки. Вироби Microsoft знаходять все більш широкий вжиток у середовищі українських користувачів, і їхня кількість з перекладеними на українську мову інтерфейсами постійно зростає. Результати роботи фахівців, які представляють цей проект, вже значною мірою враховано корпорацією. Хотів би щиро подякувати кожному з авторів за цю працю, особисто виділивши її ідеолога та керівника (модератора проекту) – Богдана Рицара, д.т.н., професора Національного університету «Львівська політехніка», голову Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології (ТК-19) Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України.

При цьому ми стали свідками проблеми, як в Україні, так і в багатьох інших країнах, для яких продукувались локалізовані інтерфейси, – певної неусталеності термінології у сфері інформаційних технологій. Одне із завдань цього проекту – спонукати до публічної дискусії загал фахівців з відповідних питань. Тому хотів би висловити слова щирої вдячності і тим учасникам програми локалізації, які не брали участі у цьому проекті, але зробили багато корисного для розвитку україномовного інтерфейсу та поширення україномовної літератури з інформаційних технологій – співробітникам видавництв BHV та «Софтпрес», фахівцям з Технічних комітетів ТК-19 та ТК-20 Держспоживстандарту України, Інституту кібернетики, Інституту мовознавства та Інституту української мови Національної академії наук України, компанії Proling та багатьом незалежним експертам.

Сподіваюся, що найближче майбутнє продемонструє важливість впевненого й вправного володіння сучасними інформаційними технологіями, і вихід англійсько-українського глосарія виробів Microsoft стане вагомим поступом до такого майбутнього.

Валерій Лановенко

директор «Майкрософт Україна»

Ця книжка, мабуть, займатиме в лексикографічній серії СловоСвіт особливе місце. Передусім тому, що порушена тема стосується впровадження української мови в середовище комп’ютера – найпоширенішого сьогодні інтелектуального засобу, що так стрімко проникає в наше повсякденне життя. Але для нас, українців, проблема мовної локалізації комп’ютера є не стільки технічною, навіть не стільки лексикографічною, скільки екзистенційною, бо торкається реального функціювання української мови в усіх сферах людської діяльності. Саме через «спілкування» з комп’ютером мовою його мультимедійних засобів відбувається неповторний навчально-виховний процес формування майбутнього покоління. Але, на жаль, сьогодні – на 15-тому році незалежності України – наша молодь не має можливості з екрана дисплея комп’ютера читати рідне слово повною мірою [1]. Чи формуватиметься в таких умовах свідома національна еліта? Відповідь на це запитання підказують крилаті слова Івана Огієнка: «наука чужою мовою не пускає в людині глибокого коріння».

Не вдаючись у деталі, що передували появі цієї книжки, лише зазначу, що подібний глосарій української локалізації комп’ютерів мав би бути підготовлений ще до жовтня 2001 р., коли Міністерство освіти і науки України підписало з корпорацією Майкрософт (Microsoft) меморандум про співпрацю в галузі інформатизації навчальних закладів. Але програмне забезпечення, закуплене через представництво Майкрософт у СНД, було російськомовним. Лише згодом, у січні 2003 р. з’явилася можливість «українізувати» комп’ютери спеціальною програмою LIP (Language Interface Pack). Проте, як з’ясувалося, для цього треба мати наперед заінстальовану ліцензійну російську версію операційної системи Windows XP. Наступним прикрим розчаруванням було те, що така «локалізація» виявилася, по-перше, неповною, по-друге, тримовною, а по-третє, – з неоковирною (щодо правопису, лексики й термінології) українською мовою.

Справа щодо удосконалення української локалізації зрушилася з місця після спільних семінарів і нарад Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ) у Львові (за ініціативою його голови професора Олега Романіва) з Технічним комітетом стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України (ТК), на яких було випрацьовано звернення до президента Майкрософта Біла Ґейтса. Чималу роль у цій справі зіграла термінологічна комісія НТШ в Америці в особі тодішнього голови – доктора Ореста Поповича.

1 липня 2003 року в Києві відбулося офіційне відкриття «Майкрософт Україна». Генеральний директор Валерій Лановенко та менеджер державних проєктів у сфері науки і техніки Олександр Орєхов з розумінням поставилися до справи. Після розширеного засідання (березень 2004 р.) ТК і НТШ за участі представника Майкрософт О. Орєхова з липня 2004 р. розпочато роботу над проєктом Community Glossary WEB-page – глосарія української локалізації (модератор проєкту – Богдан Рицар). Відкриту до січня 2005 року інтернет-сторінку Microsoft Community Glossary – Linguistic Partnership Project – Ukrainian Glossary міг відвідати кожен та запропонувати свій варіант перекладу слів глосарія. В обговоренні глосарія (2178 слів) взяло участь 121 зареєстрований відвідувач. Одночасно ТК відкрив на власній інтернет-сторінці форум щодо української локалізації.

У глосарії запропоновано низку нових термінів, наприклад: стільниця, замість робочий стіл; проводир, замість експлорер чи провідник; стандартно, як усталено, замість за замовчуванням; застосунок, замість прикладна програма; погрублений шрифт, замість напівжирний шрифт; е-пошта, замість електронна пошта; веб-вузол (подібно як радіовузол), замість веб-сайт та ін. Проте залишилось ще чимало термінів, які потребують подальшого опрацювання. Це запозичені терміни, які давно «прижилися» в комп’ютерній термінології серед програмістів, заміна яких на питомо українські викликає труднощі. Часто це терміни, утворені безвідносно до поняття, наприклад: кукі-файл (англ. cookie), теґ (англ. tag), смартфон (англ. smartphone) тощо. Такі терміни потребують подальшого фахового обговорення щодо випрацювання їх українських відповідників.

Англійсько-український глосарій – це колективна праця не лише працівників ТК, а й фахівців, програмістів, філологів, термінологів з різних навчальних закладів Львова та учасників згаданої вище інтернет-програми Community Glossary WEB-page. Серед останніх варто виділити найактивніших учасників, які протягом тривалого часу в рамках численних робочих семінарів ТК брали участь у випрацюванні остаточної редакції глосарія: Роман Мисак (с.н.п., ТК), Роман Микульчик (секретар ТК), Ігор Кульчицький (к.т.н., доцент Львівської комерційної академії), Георгій Злобін (к.т.н., доцент Львівського державного університету ім. І. Франка), Володимир Пілецький (к.філол.н., доцент Львівського державного університету ім. І. Франка), Світлана Кравець (ст. викладач Національного університету «Львівська політехніка»), а також Ігор Завадський (к.фіз.-мат.н., асистент Київського національного університету ім. Т. Шевченка).

У зв’язку з тим, що комп’ютерна термінологія сьогодні перебуває в стані перманентного розвитку, редакторський колектив глосарія переконаний, що будь-які зауваження та корисні поради й пропозиції від шановних читачів щодо вживання тих чи інших термінів лише сприятимуть швидшому усталенню української комп’ютерної термінології.

Богдан Рицар

голова Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України,

головний редактор термінографічної серії СловоСвіт