ТК СНТТ: Термінологічний семінар / українська локалізація

Українська локалізація програмних виробів корпорації Майкрософт:

У січні 2003 року американська компанія Майкрософт оголосила про випуск комп'ютерної програми, яка дає змогу отримати україномовну версію операційної системи MS Windows XP Professional. Представництво цієї корпорації в Україні повідомило, що за допомогою безоплатного програмного засобу Windows Ukrainian Interface Pack користувачі (власники) російської версії (Sic!) MS Windows XP “...можуть перетворити її на повноцінну україномовну версію...”

*Інститут теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України, Київ.

Діставши пакета Windows Ukrainian Interface Pack, ми пішли до свого приятеля, що працює системним адміністратором і має кілька машин із русифікованою системою Windows XP. Ми з ним вивчали результати інсталяції декілька днів. Результат залишив у нас катастрофічне враження: одна з найсолідніших фірм світу народила щось, що не має аналогів у практиці локалізації оперативних систем. Щоб не обтяжувати цей допис розлогими коментарями, ми торкнемося лише одного документа, що супроводить цей пакет і дає користувачеві інформацію про програмовий продукт, а саме – досить короткий, але дуже змістовний файл Readme_UKL_XP. Зазначимо, що його зміст, з деякою поправкою на напіврекламний характер, цілком відповідає описуваному продуктові.

Розгляньмо файл Readme_UKL_XP. Цей документ справляє незабутнє враження. Ми не будемо казати про “літературні досягнення” авторів (отримати задоволення від “рафінадно чистого суржика” можна за наведеними нижче цитатами), говоритимемо лише про те, що пропонує нам Windows Ukrainian Interface Pack. Підкреслення у цитатах наші.

На початку нам урочисто повідомляють: Додаток Windows Ukrainian Interface Pack для російської версії операційної системи Windows XP Professional застосовує український інтерфейс до більшої частини інтерфейсу користувача операційної системи Windows XP Professional… Локалізовано не усі строки інтерфейсу. Після установки Windows Ukrainian Interface Pack деякі строки інтерфейсу користувача залишатимуться російською мовою. Тоді як в іншому місці, мабуть, щоб “користувач не здогадався”, написано: Слід зауважити, що це не зовсім те саме, що працювати з локалізованою версією. Windows Ukrainian Interface Pack є оснований на російській версії операційної системи Windows XP Professional. Мусимо визнати, що це справді не є локалізація, бо далі – більше: При установці Windows Ukrainian Interface Pack значення для мови системи (мови програм, які не підтримують Юнікод) змінюється на російську, а мова користувача залишається такою, якою вона була до установки додатку. Рекомендовано залишити мову системи російською. Російська і українська мови використовують одну кодову сторінку 1251 (вона використовується для програм, які не підтримують Юнікод). Зміна російської мови системи на українську може спричинити відображення деяких елементів інтерфейсу англійською мовою. І справді, інтерфейс системи виглядає саме так.

Не може не порадувати користувача і таке обмеження: Windows Ukrainian Interface Pack не може бути встановлено на Windows XP Home Edition або на будь-яку 64-бітову версію Windows XP… Windows Ukrainian Interface Pack не може бути встановлено на систему, яка має або мала встановлений багатомовний пакет інтерфейсу Windows XP Multi User Interface Pack (MUI). Дуже цікаво, чи стосуються такі обмеження, скажімо, іспанської чи німецької локалізації?. Чи вони можуть працювати з 64-бітовими версіями, а українцям зась?

Перше, що впадає в око під час читання документації –упослідженість українізаційного пакету. Замість створити локалізацію, як це зроблено для інших мов, побудовано чергові, й дуже погані, милиці до російської версії. “Українізовано” лише російську версію Windows XP Professional. Залишаються поза змогою українізації усі нерусифіковані версії та найновіші розробки, що їх вже локалізовано для інших мов.

Як наслідок, машина розмовляє з користувачем сумішшю MSEnglish, ніжєгородского та російсько-українського суржику. Від цього хочеться сміятися до сліз. Панове з MS ніяк не можуть збагнути, що українська і російська мови – це різні мови, хоча й використовують ту саму кодову сторінку. Ми не думаємо, що вони розробляли іспанську локалізацію на основі французької чи італійської; до того ж, напевне, розробляти локалізацію не доручали людям, що не знають цієї мови. Постає питання, що саме робить фірма? І для кого? Невже так важко усвідомити, що українську локалізацію треба робити на базі оригінальних англійських версій?

Все це нагадує сумновідому MS українську розкладку клавіатури, де нема місця для літери ґ та апострофа, проте є вкрай потрібна в українській мові літера ё.

Детально вивчивши зазначеного пакета, ми зробили єдино можливе – виконали настанову з пункту 8.0: виділили (тобто підсвітили) назву цього пакету в меню «Установка й видалення програм» та клацнули «Видалити».

Поліпшення чи вдосконалення розглядуваного продукту неможливе, а спроби це зробити – безсенсовні. Треба починати нормальну роботу з української локалізації.

Мовно-термінологічний аналіз українізованих програмних продуктів фірми «Майкрософт»

17 травня 2003 року на науковому семінарі НТШ розглянуто висліди мовно-термінологічного аналізу програмного продукту “Windows Ukrainian Interface Pack для російської версії Microsoft(R) Windows XP Professional Грудень 2002”, якого московська філія запрезентувала 18 лютого 2003 року у Києві, а повідомлення про випуск українського інтерфейсу (оформлення) до цього продукту пролунало ще 3 січня. Аналіз виконано в Технічному комітеті стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міносвіти України. Найдетальніше проаналізовано українізовані теки (каталоги) HELP\html\OFMAIN10\html (540 довідкових файлів пакету Майкрософт офіс) і Wwintl_dll (146 файлів текстових повідомлень динамічної бібліотеки).

Надалі грубим шрифтом наведено англійські та російські слова та вислови в українському тексті.

В описовому файлі Readme до цього продукту, відзначено його основні недоліки (цитати підкреслено): його встановлюють на російську версію Windows XP Professional; український інтерфейс застосовується лише до більшої частини інтерфейсу користувача; після встановлення деякі строки інтерфейсу користувача залишатимуться російською мовою; значення для мови системи змінюється на російську; рекомендовано залишити мову системи російською, деякі компоненти системи залишатимуться російською мовою, деякі системні майстри і діалоги можуть містити кнопки російською мовою, такі як «ОК», «Отмена», «Назад», «Далее», «Применить» та багато ін.

Усі згадані недоліки „українізованої” версії – це наслідок того, що залишено російську локалізацію системи, а українізовано лише деякі програмні продукти нижчого рівня. Більшість недоліків принципові, яких позбутися неможливо, зокрема, дво- і тримовні суміші в командах, повідомленнях, вікнах тощо становлять невід’ємну властивість цієї системи. Файли Wwintl містять загалом 9900 повідомлень (настанов, інструкцій, пояснень, рекомендацій, команд тощо), серед яких майже 2000 повідомлень – чисто англійські (типу LetterReturnAddressSF, ExportPicturewithMetafile, DefaultPictureBullet), а 455 повідомлень подано сумішшю двох чи трьох мов (Необхідно вказати Entry або EntryAutoText, Для перегляду поточних параметрів двічі клацніть значок ''Язык и стандарты'' на панелі управління Windows).

Серед довідкових файлів з теки OFMAIN10\html лише біля 20% чисто українських гіпертекстів, а решта містять окремі англійські слова (найчастіше Microsoft Office, всякі скорочення типу MIME, FTP, GIF, OLE, CTRL, URL, DEL тощо) або кількамовні суміші (встановіть прапорець Требуется безопасное подключение (SSL), Виберіть параметр Создание ярлыка для узла, а потім натисніть кнопку Далее).

То ж як позбутися отієї суміші трьох мов? Очевидно, що російської мови не буде, коли зробити нормальну українську локалізацію способом, який рекомендує для інших мов фірма „Майкрософт”. „Український правопис” не передбачає вкраплювати чужі слова в український текст і в розділі „ІІІ. Правопис слів іншомовного походження” подає правила транслітерації чужих слів, а також подає дуже багато прикладів написання чужих власних назв українською кирилицею (розділ IV. Правопис власних назв). Очевидно також, що всі англійські слова, що не є власними назвами, треба просто перекласти українською мовою. Щодо англійських власних назв, то маємо вибір – перекласти або протранслітерувати.

У наведених текстах як власні назви виступають назви пакетів програм, програм, протоколів, інтерфейсів, бібліотек, шаблонів, шрифтів, функцій, полів (даних), опцій меню, клавіш, файлів тощо. Йдеться про те, до якого рівня перекладати (транслітерувати) і що залишити без усяких змін. Мабуть, назви та розшири системних файлів треба залишити в оригіналі. Все, що перекладено на російську мову (опції меню, шрифти та ін.) треба перекласти і на українську. Але російська мова з безмірною кількістю вкраплених англійських слів для нас не зразок. Як на кінцеву мету треба зорієнтуватися на передовий світовий досвід і брати приклад із Франції та Німеччини, де перекладають усе, дбаючи про чистоту своєї мови. А почати потрібно з назв програмних продуктів, бо їх найбільше. Маємо до вибору: Вікна чи Віндовз, Служба чи Офіс, Доступ чи Аксес, Провідник чи Експлорер, Майстер чи Візард, Довідка чи Гелп, Слово чи Ворд тощо. З назвами фірм легко – Майкрософт або Мікрософт. Підкреслені назви вже вживають і процес перекладання (транслітерування) назв продовжуватиметься. Треба лише до нього активно долучитися.

Тепер звертаємо увагу на застосовані українські тексти.

Найперша суржикова риса, яка впадає в очі термінолога, – це масове вживання віддієслівних іменників із закінченням -ка типу оцінка на позначення дії та/чи події. Це суперечить вимогам настановчого документу Держстандарту України ДСТУ 3966-2000 „Термінологія. Засади і правила розробляння стандартів на терміни та визначення понять”, зміст якого схвалено Інститутом української мови НАН України. У п. Г.9.10 вказано правильні форми слів на позначення дії (оцінювання), події (оцінення) та наслідку дії (оцінка).

Усупереч до цих вимог, у файлах Wwintl іменники на -ка як назви дії вжито біля 500 разів. Це такі слова (у порядку зменшення частоти вживання): вставка, настройка, правка, розмітка, розбивка, установка, вкладка, виноска, заливка, підстановка, розсилка, відправка, обробка, прив’язка, розкладка тощо). У довідкових файлах виявлено ще підписка.

Багато виразів пересичено віддієслівними іменниками на -ння, через що вони часто перетворюються у посміховисько. Настановчий документ ДСТУ 3966-2000 рекомендує вживати дієйменники (інфінітиви дієслів) поряд з віддієслівними іменниками на -ння (Г.9.1.1), наприклад: [видовжування {видовжувати}] [видовження {видовжити}]

Загалом іменники на -ння присутні в 2045 повідомленнях файлів Wwintel, що складає 29% від кількості всіх повідомлень у цих файлах. У 450-и повідомленнях присутні по декілька іменників на -ння. Пропонуємо насамперед дієслівні форми на -ти, якими зручно і природно заступати наявні віддієлівні іменники на -ння, вжиті як назви команд, режимів, процесів (дій і подій). Доцільно також застосовувати дієприслівникові звороти. Можна також замінити віддієслівний іменник і прикметником чи дієприкметником (панель малювання → малювальна панель). Ось деякі наявні вирази та запропоновані їхні замінні форми (іменники на -ння, усюди подано курсивом):

Зняття блокування оновлення виділених полів → Зняти заблокованість оновляння виділених полів

Припинення порівнювання форматування і повернення інспектора формату до звичайного режиму → Припинити порівнювати формати і повернути інспектора формату у звичайний режим

З наближенням терміну закінчення дії підписки виводяться повідомлення, які нагадують про необхідність поновити її. → Наприкінці терміну чинності передплати повідомляється про потребу її поновити

Про керування веб-файлами та посиланнями → Як керувати веб-файлами та посилками

видаляння, видаляти, видалення, видалити (194) – вилучати; вилучити (3)

відмінити – скасувати, відкликати, відмовити

вставка (218) – вставляти; вставити; вставка

за замовчуванням – без переналаду, без змін

накреслення (шрифта) – вид шрифта (грубий, курсив тощо)

настройка (37) – настроювати, настроювання; настроїти, настроєння; настрій, -рою / ладнати, ладнання; наладнати, наладнання, налад, -ду

зберігання, збереження (даних) (>200) – запам’ятовування, запам’ятання

плаваючий (об’єкт) – плавкий, плавальний, плавучий

правка – виправляти, виправляння; виправити, виправлення; виправа, -ви

розкладка (клавіатури) – розстава, розподіл, назначення (клавішей)

скид – (дія, режим) скидати, скидання; (подія, опція меню, команда) скинути, скинення; (вислід) скид

смарт-теги, смарт-техи – розумна техніка, розумні технології

спеціальні можливості – доступність, зручність – accessibility

більш широкі можливості – ширший набір функцій [інстументів, програм тощо]

виконати установку – уставити, установити

Встановлення прив'язки до сітки для вирівнювання графічних об'єктів – Прив'язати до сітки, щоб вирівнювати графічні об'єкти

Для помітки виправлень – Щоб позначити виправи

добавити – додати, докласти, долучити тощо

документ було надіслано Вами – Ви надіслали документ

документ не може бути змінений – документ не можна змінити; документ заборонено змінювати

користувач із порушенням рухливості - користувач із порушеною рухливістю

оточуючий (текст) – довкільний, навколишній, оточувальний

перебіг виконання установки – уставляння, установлювання

при установці – уставляючи, встановлюючи

прив’язка – (дія, режим) прив’язувати, прив’язування; (подія, команда) прив’язати, прив’язання; (вислід) прив’язь

установка й видалення (програм) – долучити або вилучити (програми) – Add or Remove (programs)

1. Треба виконати нормальну українську локалізацію Windows XP, а згаданий „хімічний” продукт заборонити для вживання – вже краще застосовувати англійську чи російську версію.

2. Виконуючи українську локалізацію, перекласти або протранслітерувати всі англійські назви і терміни, за винятком імен файлів.

3. Виконуючи українську локалізацію, цілком позбутися російсько-українського суржику, дотримуючись вимог настановчого термінологічного документа ДСТУ 3966-2000

19 березня 2004 року у м. Львові у приміщенні Конференційної зали Наукового товариства ім. Шевченка на вул. Винниченка, 24 відбулася науково-технічна нарада «Проблеми україномовної локалізації програмних продуктів компанії Майкрософт».

«Проблеми локалізації програмних продуктів компанії Майкрософт українською мовою»

Присутні: представники компанії “Майкрософт України”, Держспоживстандарту України, Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) України й Америки, Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ) Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки (МОН) України, інститутів Національної академії наук України (НАНУ), навчальних закладів МОН України, громадських організацій, телерадіокомпанії, преси.

Обговоривши низку актуальних проблем, пов’язаних з засадами та недоліками локалізації програмних продуктів компанії Майкрософт і конкретними способами впровадження та підвищення якості локалізації цих програмних продуктів українською мовою, учасники науково-технічної наради рекомендують:

1. Компанії Майкрософт у межах Меморандуму про тривалу співпрацю з МОН України, а також із Державним комітетом зв’язку та інформатизації України щодо розповсюдження продуктів Майкрософту в загальноосвітніх закладах і державних організаціях орієнтуватися тільки на повну локалізацію своїх продуктів українською мовою.

2. Виконавцям локалізації слід жорстко дотримуватися: 1) вимог компанії Майкрософт щодо процесу локалізації (перетворення програмного продукту-оригіналу має лінґвістично, термінологічно і культурно відповідати українській мові; базовою мовою є англійська і переклад на українську мову має здійснюватися на її ґрунті); 2) засад і правил Держспоживстандарту України щодо стандартування термінів, а також правописних норм, що гарантують стислість та однозначну зрозумілість українського науково-технічного тексту.

3. МОН України для забезпечення якісної і повної локалізації українською мовою програмних продуктів фірми Майкрософт залучити провідних фахівців-термінологів і мовознавців із ТКСНТТ, НТШ, наукових академічних установ України, вищих навчальних закладів, зокрема Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного університету „Львівська Політехніка“.

4. Представництву компанії „Майкрософт Україна“ виставляти на сайт компанії англійсько-український глосарій для постійного моніторингу його якості фахівцями.

5. МОН України і Держкомітету зв’язку та інформатизації України в рамках Меморандуму про стратегічну співпрацю з корпорацією Майкрософт дотримуватися конституційного права та відповідного законодавства України стосовно використання державної мови у сучасних інформаційних технологіях.

6. Верховній Раді України та відповідним її комітетам забезпечити законодавчими та нормативними актами сферу розвитку інформаційних технологій і ринку програмних крмп’ютерних продуктів для захисту національних, культурно-освітніх інтересів України, збереження її генотипу.

7. МОН України запровадити альтернативну програму підтримування розвитку вільного відкритого та безоплатного програмного забезпечення (зокрема зі світовими лідерами у розробці програмного забезпечення Apple, IBM, Sun, Novell, …), щоб уникнути монополізації ринку та загрози національній безпеці.

Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту

та Міністерства освіти й науки України (на базі Львівської політехніки)

Інформаційна мова та інформаційні терміни програмного продукту Ворд компанії Майкрософт

На інтернет-сторінці Майкрософту поміщено 36 англійсько-іншомовних глосаріїв (наборів покласифікованих словників), на підставі яких локалізували, локалізують і локалізуватимуть далі програмні продукти цієї фірми іншими мовами.

Англійсько-український глосарій найбідніший, бо містить лише три словники – для OfficeXP, OutlookXP і WordXP. Відсутність WindowsXP у глосарії підтверджує наші припущення, що цей продукт українізовано не з англійської, а з російської мови. Отже, не треба шукати ще інших пояснень недосконалості українізованого WindowsXP і наявного там суржику.

Щоб детально дослідити якість англійсько-українського глосарію, ми вибрали з нього словник для WordXP (файл ukr-ukr-csv-WordXP.csv обсягом 1153 КБ, 10113 записів) і порівняли його зі словником для WordXP з англо-російського глосарію (файл ru_woaxp.csv обсягом 1471 КБ, 15232 записи). Попри відмінність вибраних двох словників за обсягом і призначенням (ступінь локалізації, версія WordXP) практично кожна українська стаття має свого відповідника з однаковою англійською частиною в російському словнику.

Найважливіший висновок з порівняння полягає в тому, що українські частини статей перекладено не з англійської мови-оригіналу, а з уже перекладених російських текстів, бо абсолютна більшість російських і відповідних українських частин статей послівно збігаються, незначну кількість статей легко підредаговано, і тільки поодинокі статті відредаговано на зразок текстів мовою-оригіналу.

Щоб це підтвердити, наводимо декілька прикладів зіставлення двох статей у скороченій формі, де однакову англійську частину подаємо один раз, прикінцеві позначки статті (типу ,,DIA,,Windows,Word,"XP") вилучаємо і додаємо свою версію перекладу (грубим шрифтом):

\\b - использует полужирное начертание для оформления номера страницы элемента указателя

\\b - використовує напівжирне начертання для оформлення номера сторінки елемента покажчика

\\b - Проставляє номер сторінки елемента покажчика напівгрубим шрифтом

Текст, створений на англійський зразок, став стислий і зрозумілий, що цілком відповідає вимогам [1]. Слова начертання (застосовано у словнику 16 разів) в українській мові нема.

Неточно натисніть, бо це не миттєва, а тривала дія. Неправильно ВВІД (повторено у словнику 100 разів) і вставка (повторено 247 разів), бо йдеться про дію чи подію, яку треба називати дієсловом або віддієслівним іменником на -ння, -ття [1]. Короткі віддієслівні іменники на -ка (вставка) чи без суфікса (ввід, вивід) позначають лише вислід чи об’єкт дії [1].

П3.You're clicking on text you cannot select. Press BACKSPACE to delete the text, or press TAB to indent the paragraph,

Этот текст не может быть выделен. Нажмите клавишу BACKSPACE, чтобы удалить его, или клавишу TAB, чтобы установить отступ абзаца

Цей текст не може бути виділений. Натисніть клавішу BACKSPACE, щоб видалити його, або клавішу TAB, щоб встановити відступ абзацу

Цей текст не можна виділити. Клацніть на Крок_назад, щоб вилучити його, або на ТАБ, щоб встановити відступ абзацу

Стисліше і зрозуміліше, коли вжити дієслово замість складеної конструкції з дієприкметником. Видалити (189 повторів) неправильно – треба вилучити, усунути.

Абзац был автоматически преобразован в заголовок

Абзац було автоматично перетворено на заголовок

Ворд автоматично перетворив ваш абзац на заголовок

Недоречно вживати давно минулий час „було перетворено”, „був перетворений” (у словнику 56 висловів такого типу), бо саме слово „перетворено” позначає вже доконану (минулу) дію.

Попередні загальні висліди аналізу (повного ще не зроблено) вордівських фраз і термінів такі: унаслідок механічного і бездумного перекладу за посередництвом російської мови порушено норми української загальної та науково-технічної мови та повсюдно уведено суржик. Вражає нестислість, багатослів’я та невиразність текстів, складених без урахування синтаксично-стилістичної специфіки української мови. І, як завжди, чимало термінів і словоформ просто перетягнено з російської мови в українську без істотних змін.

Далі про все це детальніше (приклади подано вже без тотожних перекладів російською мовою).

Вжито занадто багато пасивних речень, що цілком не характерно для української мови, а характерно для англійської та російської. А тут пасивів більше, ніж в англійській мові, бо чимало активних особових англійських речень перекладено на пасивні безособові (див. П4). Не варто вилучати активного виконавця дії (наприклад, Ворд) ще й тому, що це втрата інформації.

В українському науковому чи науково-технічному тексті треба застосовувати переважно активні форми (конструкції) речень, які складено з підмета-виконавця дії, присудка-дієслова в активному стані та додатка-об’єкта дії. Часто застосовують також активні неозначено-особові кострукції з присудком-дієсловом у 3-ій особі однини чи множини. Пасивні форми треба звести до кона -но, -то і обмежити їхню кількість [2,3].

Вжито занадто багато зворотних дієслівних форм на -ся (720), переважно в пасивних конструкціях речень. Зворотна форма дієслова на -ся вказує, що процес виконується сам собою, а такого в науці й техніці нема. Завжди є активний виконавець дії. Кожне речення з дієсловом на -ся – це неточний вислів, яких треба, по змозі, уникати. Зовсім відмовлятися від -ся не можна і не треба, важливо не допускати неоднозначності зрозуміння слова і тексту.

Часто застосовано пасивні конструкції з дісловом недоконаного виду на -ся [3] типу Виділення не починається..., Очікувався ідентифікатор. Їх треба заміняти активними неозначено-особовими конструкціями з присудком-дісловом у 3-ій особі множини теперішнього чи минулого часу: Виділяти не починають..., Очікували ідентифікатора (Чекали на ідентифікатор).

Утворено за російськими граматичними моделями пасивні речення з активним виконавцем в орудному відмінку (біля 50-ти). Безособове речення на -но, -то з таким додатком стає псевдоособомим покручем. Згадані речення треба обов’язково замінити на активні форми, подавши виконавця іменником у називному відмінку [2,3]:

Деякі властивості цього документа не підтримуються веб-браузерами

Деякі властивості цього документа не підтримують веб-переглядачі

Властивість або метод не підтримуються системою

До властивості або методу система не досягає

Попередження. Ця програма захищена законом

Часто вживаний вираз „Не вдається (виконати якусь дію)” неточний, бо дія ніби продовжується (дієслово теперішнього часу), а таке повідомлення користувач отримує вже після завершення невдалих спроб. Точніше було б „Не вдалося...”, ще точніше „Не можна...”, „Нема змоги...”, а найточніше і мовно найправильніше – замінити ці пасивні конструкції на активні.

Зокрема, більшість англійських виразів типу Word cannot [can’t, could not]…, перекладених як Не вдається... (121 повторів), точніше подати активними формами типу Ворд не зміг..., Ворд не мав змоги..., Ворд неспроможний... Ворд не може..., Ворд не має змоги... . Інші наявні переклади (крім Не вдається...) – це також пасивні безособові форми: „Не вдалося...” (8), „Не можна...” (7), „Неможливо...” (1). Те саме з іншими активними виконавцями, наприклад You cannot [can’t]… перекладено як Не вдається... 23 рази. А загалом виразів з Не вдається... – 281.

Утворюють ціле підрядне речення, коли досить вжити прикметник чи пасивний дієприкметник або коли воно просто зайве. З наявних 220-ти підрядних речень, розпочатих виразом ", як..." (який, яка, які, яких, ...), приблизно 100 можна вилучити:

П9. This document cannot be edited because it contains a read-only embedded font

Цей документ не може бути змінений, оскільки він містить вбудований шрифт, який не редагується

Цей документ не можна змінити, бо він має вбудований нередаговний шрифт

Цей документ не можна відредагувати, бо він має вбудований читний шрифт

виділено фрагмент, який знаходиться в таблиці

Практично не застосовано дієслів як назв процесів в українській мові, натомість переобтяжено словник віддієслівними іменниками на -ння як назвами процесів (цю форму вжито загалом 543 рази). Деякі фрази з досліджуваного словника, створені низкою іменників на -ння, просто неможливо зрозуміти.

Чинні норми української науково-технічної мови дають змогу уникати таких ситуацій, вживаючи водночас дієслова й іменники на -ння як назви процесу (дії), дієслова й іменники на -ння, -ття як назви завершеного процесу (події), а короткі іменники без цих суфіксів – як вислід чи об’єкт дії [1]. Про все це перекладачі розгляданого словника очевидно нічого не знають.

П11. Stops comparing formatting and switches Format Inspector back to normal mode, option on the gallery control

Припинення порівнювання форматування і повернення інспектора формату до звичайного режиму

Припиняє порівнювати форматування і повертає інспектора формату у звичайний режим

Широко застосовано іменники жіночого роду на -ка на позначення і дії, і події, і висліду дії, як це заведено в російській мові. Настановчий документ щодо стандартування термінології [1] не рекомендує вживати ці іменники, бо норми, викладені у попередньому параграфі, охоплюють усе. У розгляданому словнику вжито, наприклад, терміни вставка (247 разів), заливка (33), розбивка (20), настройка (55), правка (32), підстановка (13), перевірка (103), які частіше позначають дію, ніж подію чи наслідок. Пропонуємо перекладати так (у порядку дія; подія; вислід):

вставка → у[в]ставляння [у[в]ставляти]; у[в]ставлення [у[в]ставити]; у[в]ставка

заливка → тінення [тінити]; затінення [затінити]; тінник [затінок]

розбивка → поділяння [поділяти]; поділення [поділити]; поділ

настройка → строєння [строїти]; настроєння [настроїти]; (на)стрій

правка → поправляння [поправляти]; поправлення [поправити]; поправка

підстановка → підставляння [підставляти]; підставлення [підставити]; підставка

перевірка → перевіряння [перевіряти]; перевірення [перевірити]; перевірка

Тут і всюди квадратні дужки позначають взаємозамінність їхнього вмісту з попереднім словом чи літерою, а звичайні – дозвіл опустити їхній вміст або додати його до слова (словосполуки, речення). Два наступні подання тотожні: (на)стрій = стрій [настрій].

За російським зразком вжито короткі безсуфіксні іменники на позначення дії та події, що також не рекомендовано. Іменники ввід (59 повторів), вивід (13), подача (14), вибір (38), зміна (225), скид (28) і багато інших належить перекладати трьома способами – як назви дії, події та висліду (об’єкту) дії:

ввід → у[в]водження [у[в]водити]; у[в]ведення [у[в]вести]; у[в]від

подача → подавання [подавати]; подання [подати]; подача

Застосовано нетипові для української синтетичної мови розчеплені (складені) присудки замість звичайних дієслів, тобто виконати копіювання [перетворення, сортування, настройку, експортування, збереження] замість скопіювати [перетворити, посортувати, настроїти, зберегти] (18 разів), здійснити збереження [розставлення, пошук, об'єднання, перехід, спробу] замість зберегти [розставити, розшукати, об'єднати, перейти, спробувати] (8 разів), зробити заміни [спільними (об’єкти), прихованими (об’єкти), перегляд, доступними (об’єкти), перетворення, переклад] замість [замінити, успільнити, приховати, удоступнити, перетворити, перекласти] (17 разів). Подібні присудки з іншими дієсловами не досліджено.

Але в українській мові чимало стійких дєслівно-іменникових словосполук (взяти участь, зробити висновки, дати змогу тощо), тому цілком правильно вживати виконати операцію, виконати програму, виконати команду, створити таблицю тощо в тих випадках, коли нема потрібного дієслова. Очевидно, що нема стійких словосполук дієслова з віддієслівним іменником на -ння – їх завжди треба перетворювати у звичайні дієслова (здійснити об'єднання → об'єднати).

Застосовано конструкції з присудковим пасивним дієприкметником доконаного виду. „Ці конструкції відображають визначальну рису російського синтаксису, суть якої полягає в переважному використанні іменних складених присудків” [3], а вживання цих конструкцій „Нівелює національну синтаксичну самобутність української наукової мови” [3]. Якщо в російській мові форми присудкового і звичайного пасивного дієприметника різні (Файл защищён; Защищённый файл...), то після механічного (автоматичного) перекладання з російської в українській мові вони стають однакові (Файл захищений; Захищений файл...). Наслідок вживання цих конструкцій – нестислість, безладність, неточність і незрозумілість науково-технічного тексту. Найпростіші зразки для обов'язкової заміни такі: Файл захищений → Файл захистили; Файл захищено; Ворд захистив файла.

Вжито неозначено-особові активні конструкції з дієприкметником замість дієслова у розчепленому присудку зі зв’язковими та модальними компонентами: “(не) може бути зроблений” (35 повторів) замість “(не) можна зробити”. Це також російські синтаксичні конструкції. Приклади:

Параметр не існує або не може бути видалений

Параметра не існує або його не можна вилучити

Конструкції з прийменником при та іменником-назвою дії (вжито 90 разів) також побудовано на російський зразок. Їх треба перекласти дієприслівниковим зворотом (переважна форма) або конструкцією під час + іменник:

П13. Description : On FileOpen, detect documents masquerading as templates, ' warn user and optionally restore them to documents

Опис : при відкритті знаходить документи, які імітують шаблони, попереджує користувача та за вимогою перетворює на документи

Опис: відкриваючи файл, виявляє документи-імітатори шаблонів, попереджує користувача та на вимогу відновлює як документи

П14. The template \x0006\x0014 and its macros will be converted to the latest Word format when this template is saved.

при збереженні шаблона \x0006\x0014 усі макроси буде перетворено на формат останньої версії Word.

Зберігаючи шаблон \x0006\x0014 й усі його макроси, Ворд перетворить їх у формат своєї останньої версії.

Структуру українських речень значною мірою порушено вкрапленими англійськими назвами (іменами) програм, команд тощо. Назви належить перекладати (Windows → Вікна, BACKSPACE → Крок_назад) або транслітерувати (Word → Ворд). Доцільно і зручно вживати прикметники від прийнятих назв (вікновий, вікнівський, віконний, вордівський, вордовий), наприклад, файл Word → вордівський файл.

Нижче наведено деякі наявні у словнику слова і терміни разом з пропонованими замінами (цифри у дужках – кількість повторів):

зажати → затиснути; прижати → притиснути; одиночний → поодинчий, одиничний; двонаправлений → двоспрямований, двонапрямлений; запит на → запит про, замова, вимога; запитаний (ресурс, об’єкт) → замовлений; установка (14) → встановлення (53), немає (87) → нема; колонка (50) → стовпець (100); за замовчуванням (параметр, принтер) → усталений; клітинка (72) → комірка; браузер (8) → переглядач; співпадати → збігатися; розстановка → розставляння, розставлення, розстава; знаходиться (30) → перебуває; в точності → точно; запускати, запустити → (роз)починати, (роз)почати; відправити → вислати; шляхом злиття → зливанням, через зливання, об’єднанням; (виконаний) командою → за командою; при друку → друкуючи, під час друкування; плаваючий (об’єкт, малюнок) → рухомий; нависаючий (рядок, відступ) → навислий, нависний; спливаюча (порада), виринаюча (підказка) → прихована, прислонена; відкриваючі (лапки) → початкові; закриваючі (лапки) → (при)кіцеві; недостатньо → нестача; пустий (30) → порожній; пробіл (48) → прогалина; область (44) → ділянка, зона, поле; обробляти, обробити (дані, інформацію) → опрацьовувати, опрацювати; підключення → підімкнення; неприпустимий, недопустимий → неправильний, недозволений, недопусний; несподіваний (об’єкт) → неочікуваний; можливо → мабуть; застережений (знак) → застережний; викликати (наслідки) → спричиняти; вказаний (об’єкт) → згаданий, зазначений; сталася (помилка) → виникла; буде втрачено (34) → пропаде, зникне; буде виконувати(ся) → виконуватиме(ться); дозволяє (11) → дає змогу; маркірований (список) (29) → помаркований; включати, включити (назву, поля, опцію) → долучати, вміщати; включати, включити (режим) → вмикати, увімкнути; відключати, відключити (режим) → вимикати, вимкнути; переключати, переключити (у режим) → перемикати, перемкнути; існуючий → наявний; полуторний → півторачний; жирна (лінія) → груба, товста; управління → керування; той же самий → той самий; після кінця (документа) → поза кінцем; безперервні (границі) → неперервні.

У словнику чимало помилок-огріхів → неправильні літери, відмінкові закінчення тощо (одкриті, гиперпосилання, Буквицю буде видалена, Об'єкт було видалений, іншім, клацніть лінійку в тому місті, абзацями, таблицією, які очкують друку).

П16. This is a scalable printer font. The screen image may not match printed output

Масштабований шрифт. при друку він може виглядати не так, як на екрані

Це змасштабований шрифт. Образ на екрані й принтерний роздрук можуть відрізнятися

П17. To see two parts of a document simultaneously, drag the split bar at the top of the scroll bar

Щоб одночасно відображалися дві частини одного документа, перетягніть донизу лінію розбивки, яка знаходиться понад вертикальної смуги прокручування

Щоб одночасно відображати дві частини документа, перетягніть донизу роздільну лінію, що понад вертикальною переглядовою лінійкою

П18. \\h "A" Inserts a heading letter formatted with the Index Heading style between groups in the index

\\h ""A"" - вставляє між групами покажчика літеру, оформлену за стилем ''Заголовок покажчика

\\h ""A"" - вставляє літеру у стилі ''Заголовок покажчика'' між групами покажчика

\\n - забороняє вставку номера сторінки до елемента змісту

\\n - опускає номер сторінки в пункті змісту

П20. Changes the line style of the selected drawing objects or sets default line style

Зміна типу лінії для виділених графічних об'єктів або вибір типу лінії за замовчуванням

Змінює тип ліній виділеного графічного об'єкту або вибирає усталений тип ліній

Приховання орфографічних помилок, які знайдені у фоновому режимі

П22. Nested tables are not allowed in a table cell with vertical text in a text box.,

Не дозволяється використання вкладених таблиць у клітинках таблиць з вертикальним напрямком тексту

Не дозволено вкладати таблиці у комірки таблиць з вертикальним напрямком тексту

Призначити стилем таблиці за замовчуванням...

Завершення запису або виконання поточного макросу

Припиняє записувати або виконувати поточний макрос

П25. The document contains a character set that is not supported by this version of Word

Документ містить набір символів, який не підтримується цією версією Word

Документ містить символьний набір, якого не підтримує ця версія Ворду

П26. The file is currently being saved and cannot be opened until the save completes

Зараз файл зберігається і не може бути відкритий до закінчення збереження

Зараз файл зберігається і тому його не можна відкрити

П27. Word has examined the document and picked the sentences most relevant to the main theme

Word виконав аналіз документа та відібрав найважливіші речення

Ворд проаналізував документ і дібрав найдоречніші до теми речення

Перечислено не всі виявлені синтаксично-стилістичні та лексико-термінні недоліки, але як на попередній аналіз цього досить. Висновок очевидний – майже всі статті словника побудовано за синтаксичними нормами російської мови. Перекладачі або цілком неграмотні, або, ймовірніше, обмежилися результатами автоматичного перекладання з російської мови на українську і навіть не пробували щось редагувати. Але хтось серед них таки добре знає українську мову, бо декілька перекладів – зразкові. Лише добрий знавець може, наприклад, поставити тире замість дієслова є, або його взагалі опустити (ми не говоримо і не пишемо він є фахівець чи він є фахівцем, а висловлюємося простіше: він фахівець). А тут маємо декілька прикладів типу виділений фрагмент – малюнок!!! за наявності російського перекладу „выделенный фрагмент является рисунком”. Загалом є повторено 77 разів, а „является” в російському півтора рази більшому словнику – 131.

Нам потрібна зразкова інформаційна мова та зразкові інформаційні терміни для обслуговування програмних продуктів на комп’ютерах. До справи їх створення треба поставитися з повною відповідальністю і в повному озброєнні знаннями, бо це для наших дітей і внуків.

Література:

1. Наталія Непийвода Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). – К. : ТОВ “Міжнар. фін. агенція”, 1997. – 303 с.

2. Катерина Городенська. Синтаксична специфіка української наукової мови // Українська термінологія і сучасність : Зб. наук. пр. – Вип. IV. – К. : КНЕУ, 2001. – 368 с.– С. 11–14.

3. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять. ДСТУ 3966-2000. – К. : Держстандарт України, 2000. – 32 с.

Збірник наукових праць учасників 8-ї Міжнародної наукової конференції "Проблеми української термінології СловоСвіт 2004". – Л. : Ліга-Прес, 2004. – C. 12–16

Голові ВР України

Володимирові Литвину

Міністрові освіти і науки України

Василю Кременю

Прем’єр-міністрові України

Віктору Януковичу

Голові Державного комітету зв’язку

та інформатизації України

Олегові Яценку

Учасники науково-технічної наради “Проблеми локалізації програмних продуктів компанії Майкрософт українською мовою”, представники вищих навчальних закладів, академічних установ, громадських організацій, яка відбулася 19 березня ц. р. у м. Львові, звертають Вашу увагу на таке.

Поширення в Україні інформаційних технологій, використання комп’ютерної бази в усіх сферах життя, будучи, безумовно, благом, несе, насамперед в освітянській галузі, величезну небезпеку, що полягає у — монополізації ринку програмного забезпечення компанією Майкрософт і диктаті своїх умов співпраці. Йдеться про локалізацію програмних продуктів компанії переважно російською мовою, ігнорування державної мови. Враховуючи стратегічні плани Міністерства освіти і науки України в найближчому майбутньому тотально комп’ютеризувати процес навчання в загальноосвітніх, середніх і вищих навчальних закладах, неважко спрогнозувати, що невдовзі українська мова буде витіснена з цієї модерної сфери інформаційних технологій. Те саме стосується і державних установ. Стратегічна співпраця Державного комітету зв’язку та інформатизації України з компанією Майкрософт також не створює передумов здійснення повної локалізації програмних продуктів компанії українською мовою. Перші спроби локалізації програмного продукту українською мовою, що були здійснені під тиском громадськості, є тримовним суржиковим продуктом, оскільки переклад здійснювався не з програми-оригіналу, для якої базовою мовою є англійська, а за посередництвом російської мови. Таким чином свідомо чи не свідомо здійснюється процес витіснення державної мови з цієї високотехнологічної сфери. Більшість країн світу (Німеччина, Іспанія, Франція, Ізраїль, Бразилія, Індія, Румунія та ін.) успішно розв'язують ці проблеми, змушуючи компанії, які розробляють комерційне програмне забезпечення, здійснювати повну локалізацію програмних продуктів, що продаються в країні, або запроваджуючи загальнодержавну підтримку відкритого програмного забезпечення. Учасники наради застерігають, що таке безвідповідальне ставлення законодавчої і виконавчої гілок влади до зазначеної проблеми сприяє вихованню в освітянській сфері невігласів і разом з тим породжує зневагу до рідного слова. Вважаємо, що це є образою для кожного свідомого українця, дискримінацією його громадянських прав.

Для виправлення ситуації, яка склалася у сфері комп’ютеризації освітніх закладів та державних установ України, учасники наради вважають необхідним:

— Верховній Раді України та відповідним її комітетам забезпечити законодавчими та нормативними актами сферу розвитку інформаційних технологій і ринку програмних комп’ютерних продуктів для захисту національних, культурно-освітніх інтересів України, збереження її генотипу;

— Міністерству освіти і науки України, а також Державному комітетові зв’язку та інформатизації України в рамках Меморандуму про стратегічну співпрацю вирішити з керівництвом компанії Майкрософт питання повної локалізації програмних продуктів компанії українською мовою. При цьому переклади локалізаційних словників українською мовою виконувати лише безпосередньо з базової англійської мови. Посередництво російської мови неприпустиме;

— Міністерство освіти і науки України запровадити альтернативну програму підтримування розвитку вільного відкритого та безоплатного програмного забезпечення (зокрема, зі світовими лідерами у розробці програмного забезпечення — Apple, IBM, Sun, Novell та ін.) для того, щоб уникнути монополізації ринку та загрози національній безпеці.

“Проблеми локалізації програмних продуктів компанії Майкрософт українською мовою”, всього 42 особи

Надсилаємо Вам Рекомендації науково-технічної наради „Проблеми локалізації програмних продуктів компанії Майкрософт українською мовою“, яка відбулася 19 березня 2004 р. у м. Львові, з Вашої ініціативи.

Маємо надію, що Олександр Орєхов, який був єдиним представником ТОВ „Майкрософт Україна“, поінформував Вас про перебіг цього представницького форуму (всього 42 особи). Надзвичайно прикро, що не було спеціалістів із МОН України, що дещо знизило конструктивність і ефективність наради.

Віримо, що це був лише початок нашої творчої співпраці.

Голова НТШ, чл.-кор. НАН України Олег Романів

Вельмишановний Пане ПрезидентеНасамперед дякуємо, що Ви прислухалися до наших побажань, і ми маємо перші програмні продукти Вашої компанії українською мовою. Проте, враховуючи великі перспективи на українському ринку Вашої шанованої компанії, ми прагнемо поліпшити якість програмного забезпечення українською мовою, а згодом перейти на повну локалізацію усіх продуктів корпорації нормативною українською мовою. Саме цим питанням була присвячена науково-технічна нарада „Проблеми локалізації програмних продуктів корпорації Майкрософт українською мовою“, яка відбулася з ініціативи ТОВ „Майкрософт Україна“ на базі Наукового товариства ім. Шевченка у м. Львові 19 березня 2004 р. Учасники наради — представники навчальних закладів, академічних установ, технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології, громадськості (42 особи) — прийняли Рекомендації, які, на нашу думку, спрямовані на поліпшення взаємної співпраці та розуміння одне одного.

Вельмишановний Пане Президенте, просимо Вас, враховуючи те, що Україна — європейська держава з майже 50-мільйонним населенням, сприяти включенню української мови до числа 24 мов, для яких програмні продукти Вашої компанії локалізовані згідно з жорсткими вимогами компанії Майкрософт до процесу локалізації. Зокрема, йдеться про: 1) перетворення програмного продукту-оригіналу до такого, що лінґвістично, термінологічно і культурно відповідає українській мові; 2) переклад словникових текстів на українську мову має здійснюватися лише з базової англійської мови. Посередництво російської мови різко знижує якість програмного забезпечення українською мовою. Це суперечить стратегічній політиці корпорації Майкрософт, яка працює лише на виробництво високоякісного програмного продукту.

Для підтвердження наших слів надсилаємо Вам аналіз деяких україномовних програмних продуктів, підготовлених фахівцями з української наукової термінології та лінгвітстики.

З глибокою повагою і надією на взаєморозуміння.

Якою буде мова в комп'ютері, такою і розмовлятиме наша молодь

У Науковому товаристві імені Шевченка відбулася науково-технічна нарада на тему „Проблеми україномовної локалізації програмних продуктів компанії Майкрософт". У нараді взяли участь представники НТШ в Україні та Америці, Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти й науки, викладачі ЛНУ ім. І.Франка, Львівської політехніки, інших навчальних закладів вищої освіти, а також менеджер державних проектів у сфері науки й техніки ТОВ „Майкрософт Україна" Олександр Орєхов. На останнього й „сипалися горіхи" від науковців, які відстоюють українізацію комп'ютерних продуктів.

Голова НТШ Олег Романів у вступному слові обґрунтував необхідність такої зустрічі. Адже сфера використання комп'ютера зростає, стає органічною частиною нашого життя. І головне, що тепер діти переважно менше читають, а більше працюють з комп'ютером. Тому від якості продукції залежить, яким виросте нове покоління. Якщо раніше діти вчили мову за книжками, то нині вони розмовлятимуть такою мовою, яку побачать у комп'ютері.

Питання українізації комп'ютерних програм обговорюється давно. За словами Олега Романіва, якщо українізація й проводиться, то поодинокими людьми в Західній Україні. Перший україномовний інтерфейс, розроблений компанією „Майкрософт", голова Комісії інформатики і кібернетики НТШ Роман Базилевич радить заборонити для використання. Він пояснює це тим, що українська мова в цьому продукті „низька", крім того, він створений як додаток до інших програм, тобто українська мова тут — як другорядна (переклад зроблений не з англійської мови, а з російської). Професор Базилевич вважає, що у Львові є потужний колектив, спроможний зробити високоякісну українізацію програмного продукту.

Голова комітету стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти й науки Богдан Рицар теж наполягає на тому, що україномовну локалізацію треба здійснювати з англійської мови із залученням фахівців з української мови.

Представник „Майкрософт" Олександр Орєхов виправдовує підхід до україномовної локалізації саме тим, що компанія орієнтується на попит, а на україномовну продукцію він недостатньо високий. Але пан Орєхов переконував, що компанія „Майкрософт" реагує на всі претензії і звернення.

Освітній студентський тижневик “Аудиторія” ч.10 (2450) 26 березня – 6 квітня 2004р.

Після розширеного засідання (березень 2004 р.) ТК і НТШ за участі представника Майкрософт О. Орєхова з липня 2004 р. розпочато роботу над програмою Community Glossary WEB-page – глосарія української локалізації (модератор проєкту – Богдан Рицар). Відкриту корпорацією Майкрософт до січня 2005 року інтернет-сторінку Microsoft Community Glossary – Linguistic Partnership Project – Ukrainian Glossary (http:\members.microsoft.com\wincg) міг відвідати кожен та запропонувати свій варіант перекладу слів глосарія. В обговоренні глосарія (2178 слів) взяло участь 121 зареєстрований відвідувач. У 2005 році програму завершено. Було опрацьовано більше 2-х тисяч термінів. Після завершення програми роботу над подальшим опрацюванням та редагуванням англійсько-українського глосарія термінів програмних виробів корпорації Майкрософт було продовжено. Керівником редакційного колективу був Богдан Рицар, а в склад колективу увійшли Роман Мисак, Роман Микульчик, Ігор Кульчицький, Григорій Злобін, Володимир Пілецький та Світлана Кравець. У серпні 2006 року за підтримки "Майкрософт Україна" глосарій вийшов друком у термінографічній серії СловоСвіт за № 10 (видавництво "ЕКОінформ"). Під час проведення 9-ї Міжнародної наукової конференції "Проблеми української термінології" (19 вересня 2006р.) відбулася презентація "Англійсько-українського глосарія виробів Microsoft" за участю представників "Майкрософт Україна".

Нова версія ком`пютерної операційної системи компанії Майкрософт буде повністю україномовною. Таким чином американська корпорація відзначила зусилля українського уряду в боротьбі з піратством.

Про те, що нова версія комп`ютерної операційної системи Vista компанії Майкрософт буде повністю україномовною повідомив менеджер представництва Євген Созанський. Він нагадує, що до цього часу американська корпорація лише одного разу робила спробу часткового перекладу своєї продукції:

«Це буде перша повноцінна україномовна версія. Тобто ми будемо мати стовідсотково українську операційну систему. Найважливіші компоненти Office також будуть україномовні».

В компанії кажуть, що крім операційної системи будуть українізовані найпопулярніші прикладні офісні програми – для роботи з текстами, електронною поштою та таблицями. Українська Vista з`явиться у продажу через декілька місяців після випуску англомовної версії, який призначений на листопад.

Нині більшість програм на комп`ютерах українських споживачів – російськомовні. Тривалий час Майкрософт, як і інші розробники програмного забезпечення, ігнорував заклики споживачів локалізувати свою продукцію. Це пояснювали масовим і безкарним використанням в Україні нелегального програмного забезпечення. Керівник представництва Майкрософт в Україні Валерій Лановенко каже, що минулого року компанія нарешті відчула результати боротьби уряду із піратством:

«Цей рік був для нас дуже успішним. Ми показали зростання у 49 відсотків. І це одна із найвищих цифр у нашому регіоні».

Над українізацією операційної системи працюють місцеві програмісти. Найскладніше для них – перекласти з англійської комп`ютерні терміни, вважає експерт з інформаційних технологій Максон Пуговський. Адже нині середовище фахівців звикло до російських термінів, каже вiн:

«Тут проблема є з термінологією. Як її сприймуть. Можливо, вона не всім одразу сподобається. Бо насправді українська термінологія в інформаційних технологіях не дуже усталена. Є в одного терміну різні версії і багато залежить від того, наскільки якісно Майкрософт зробить переклад».

В компанії стверджують – до технічних термінів підійшли дуже ретельно. Їх розробляли мовознавці з декількох інститутів. Їхня робота так сподобалася, що Майкрософт видав англо-український словник комп`ютерної лексики. Більшість із п`яти тисяч використаних книг передадуть університетським бібліотекам України.

http://www.voanews.com/ukrainian/archive/2006-09/2006-09-21-voa12.cfm?CFID=79154862&CFTOKEN=59435204

Конференція з нагоди випуску україномовних виробів Microsoft Windows Vista та 2007 Office System

голови Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології (ТК-19)

Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України

д.т.н., проф. Рицара Б. Є. на конференції, присвяченій

При Національному університеті «Львівська політехніка» працює Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ) Держспоживстандарту (ТК 19) та Міносвіти і науки України, який організовує співпрацю інженерів і науковців з різних галузей знань із філологами та лінгвістами в напрямку розроблення, екпертування та рецензування Державних стандартів України. Що два роки ТК СНТТ проводить міжнародні термінологічні конференції СловоСвіт. Зокрема, у вересні наступного року відбудеться вже 10-та конференція “Проблеми української термінології. СловоСвіт 2008”. Матеріали наших конференцій та Вісник Національного університету «Львівська політехніка» «Проблеми української термінології» (ТК СНТТ видає з 2002 р.) мають широке визнання як серед філологів і лігвістів, так і серед фахівців з різних галузей знань.

З метою популяризації української фахової термінології ТК СНТТ започаткував у 2000 р. «Термінографічну серію СловоСвіт», у якій уже видано 11 книжок на термінологічну тематику (з них 9 словників); та підготовлено до друку 3 словники. У цій серії особливе місце займає виданий у 2006 р. за №10 «Англійсько-український глосарій виробів Microsoft: громадська редакція». У передмові до глосарія є крилаті слова Івана Огієнка: «наука чужою мовою не пускає в людині глибокого коріння». Ці слова підкреслюють чи не найвагомішу роль комп’ютер у навчально-виховному процесі формування майбутнього покоління. Адже саме через «спілкування» з комп’ютером мовою його мультимедійних засобів відбувається цей неповторний, часом на підсвідомості, процес. І саме той, хто впливає на нього, забезпечує і формує його є відповідальним перед нашими нащадками! Очевидно, що тут основну роль відіграє мова у широкому і вузькому розумінні цього слова. Тому не дивно, що з появою комп’ютерів кожна неангломовна нація намагалася в повній мірі, не зволікаючи, зреалізувати власну локалізацію (тобто зробити переклад на свою мову) операційної системи комп’ютера разом з пакетом офісних додатків (програм, бібліотек, довідкової інформації тощо).

Українська локалізація за участю корпорації Майкрософт сьогодні вже має свою історію. Ось її короткий екскурс.

Січень 2000 р. – МОН закупило велику партію російськомовних операційних систем Windows з ліцензіями, продажем і розповсюдженням яких займалося московське Представництво Майкрософт у Росії та країнах СНД.

Жовтень 2001 р. – МОН уклало Меморандум з фірмою Microsoft на розроблення української локалізації програмних виробів.

Січень 2003 р. – московське представництво Майкрософту оголосило про здійснення української локалізації операційної системи MS Windows XP Professional. Локалізація здійснювалась шляхом встановлення пакету Windows Ukrainian Interface Pack на ліцензійну російську версію операційної системи MS Windows XP. Отже, щоб мати на екрані дисплея україномовне середовище, необхідно спеціально заінсталювати українізатор LIP (Language Interface Pack), тобто такий собі пакет-локалізатор для малочисельних мов (minority language). Коли ми проаналізували термінологію зукраїнізованої операційної системи MS Windows XP, то виявили тримовну суміш на зразок такого «перла»: «клацніть на ENTER та виберіть язык». У лютому цього ж року тодішній Міністр освіти В.Кремінь радісно проінформував на всіх засобах інформації про те, що нарешті наші комп'ютери «заговорять» державною мовою.

Травень 2003 р. – з ініціативи тодішнього Голови НТШ проф. О. Романіва наш комітет разом з НТШ розгорнув спільну акцію на перегляд такої, м'яко кажучи, української локалізації. Ми провели низку розширених нарад і семінарів із залученням широкого кола фахівців, термінологів, програмістів, причому з різних регіонів України. В ухвалах цих заходів ми звернули увагу на недосконалість локалізації як у методичному, так і мовностилістичному й термінологічному аспектах. До основних порушень віднесено те, що локалізацію здійснено не на базі мови-продуцента, тобто англійської, а на базі мови-посередника, тобто російської, причому з порушенням правил перекладу й чинного правопису. Було також зазначено, що до удосконалення української локалізації повинні бути обов'язково залучені українські філологи та фахівці-термінологи. Наші ухвали й звернення ми скерували до різних офіційних організацій, у тому числі (за ініціативою НТШ Америки) й до президента Майкрософта Біла Ґейтса.

Липень 2003 р. – офіційно відкрито київське Представництво Майкрософт в Україні – компанію «Майкрософт Україна», яку очолив п. Валерій Лановенко. З цього часу, по суті, справа української локалізації дістала «друге дихання».

Березень 2004 р. – відбулася чергова спільна нарада ТК СНТТ і НТШ. На цій нараді був присутній представник від «Майкрософт Україна» – менеджер державних проектів у сфері науки та техніки п. Олександр Орєхов, який запропонував конкретні заходи щодо удосконалення української локалізації, зокрема, розпочати проєкт «MS Community Glossary. Ukrainian Glossary», модератором якого запропоновано голову ТК СНТТ.

5 липня 2004 року – розпочато програму Community Glossary WEB-page, тобто опрацювання нової редакції глосарія, що містив у відкритій Майкрософтом інтернет- сторінки 2145 слів української локалізації програмних виробів. Після завершення програми в травні 2005 р. погоджено нашу подальшу співпрацю щодо видання за кошти «Майкрософт Україна» згаданого вище глосарію у термінографічній серії СловоСвіт, а також щодо залучення ТК СНТТ до опрацювання української локалізації наступних версій операційних систем та її офісних додатків, розроблюваних Майкрософтом.

На 9-ій Міжнародній термінологічній конференції «Проблеми української термінології СловоСвіт 2006» у вересні 2006 року відбулася презентація глосарія. Присутні на презентації представники від «Майкрософт Україна» (Олександр Орєхов та менеджери з продуктового маркетингу Оксана Лой і Юрій Педерій) проінформували учасників конференції з планами Майкрософт, зокрема, щодо випуску нової операційної системи Windows Vista з українською локалізацією та передали ТК СНТТ тестову версію цієї системи. Як зазначив на конференції менеджер «Майкрософт Україна» п. О. Орєхов, для реалізації української локалізації використано 70 відс. згаданого вище англійсько-українського глосарія.

Заінсталювавши в ТК СНТТ тестову українізовану версію Windows Vista з метою її мовно-стилістичного та термінологічного дослідження, ми, очевидно, були свідомі того, що ця версія була нам передана на момент виходу глосарія і не могла ще враховувати наші останні мовні напрацювання. У заінстальованій системі та під час роботи з нею виявилось, що деякі українські текстові повідомлення та команди не відтворюються коректно на екрані. Наразі ми не мали змоги детальніше вивчити цю версію, а тому говорити про системне мовно-стилістичне чи термінологічне дослідження її сьогодні зарано. Для прикладу, до неоковирностей щодо мовно-термінологічної лексики і навіть правопису, які ми зауважили, можна віднести такі як: (коли вмикаєш комп’ютер) – привітання замість ласкаво просимо, вітаємо чи запрошуємо (це аналогічно тому, коли ми когось запрошуємо до себе), замість назви кнопки ПУСК краще назвати її СТАРТ (бо нічого ми тут не пускаємо чи не запускаємо), замість підключення до Інтернету точніше – підімкнення (під’єднання) до інтернету (причому слово інтернет, подібно як слово радіо чи телебачення треба писати з малої літери), замість російської кальки за промовчанням, за замовчуванням (англ. default) краще і точніше вживати (наперед) усталений, як усталено чи (залежно від контексту) стандартний, стандартно, а замість слова настройки краще вживати налаштунки і т.п..

Наведені вище приклади з такого поверхневого мовно-стилістичного й термінологічного аналізу лише засвідчують те, що роботу над українською локалізацією Windows Vista ще остаточно не завершено. Але незважаючи на це, позивним моментом є те, що презентована сьогодні українізована версія Windows Vista повністю локалізована на базі англійської без мови-посередника.

Microsoft Windows Vista та Microsoft Office System 2007 локалізовано українською мовою

Копрорація Microsoft Windows локалізувала українською мовою Microsoft Windows Vista та Microsoft Office System 2007. Про це сьогодні під час прес-брифінгу повідомив генеральний директор компанії "Майкрософт Україна" Валерій Лановенко. За його словами, це перші продукти корпорації Microsoft, які були повністю перекладені українською мовою.

Українську версію програм Windows та Office розробляли впродовж 2,5 років фахівці компанії, вітчизняних державних установ, відповідальних за термінологію, НАНУ, НТШ, науковцями вузів. Було здійснено локалізацію середнього рівня, і, як розповів В. Лановенко, було "введено 350 нових термінів, які в базових системах до цього е використовувались". Українська і російська версія програм на українському ринку розповсюджуватиметься за однаковою ціною.

Нагадаємо, 30 січня 2007 р., коли відбувався всесвітній запуск Microsoft Windows Vista та 2007 Microsoft Office System, ці програми включали в себе 20 мовних пакетів, включаючи російську та англійську версії.

Корпорація Microsoft вивела на український ринок україномовні операційну систему Windows Vista і програмне забезпечення Office System 2007, повідомив генеральний директор компанії Майкрософт-Україна Валерій Лановенко.

Він відзначив, що процес локалізації продуктів, що почався майже два з половиною роки тому, мав низку складнощів з перекладом, і в цілому в нових продуктах використано 350 нових термінів.

"З одного боку, іноді термінів в українській мові просто не існує, іноді вони існують, але не застосовуються в IT-індустрії відносно IT завдань.. Крім того, що необхідно було вибрати потрібні терміни, найбільш відповідні до тієї або іншої функції або до тієї або іншої ситуації, які відбиваються в програмі, для нас, звичайно, було завданням зберегти початковий зміст самого коду і тих повідомлень, які видаються користувачеві", - сказав Лановенко.

Українські і російські версії продуктів пропонуються за однаковою ціною і, за словами менеджера продуктового маркетингу Майкрософт-Україна Юрія Педерія, на даний момент продукти доступні в мережі партнерам компанії, а в роздрібних продажах з’являться протягом місяця.

Також Лановенко відзначив, що спочатку найбільший попит україномовні продукти матимуть у державних органах, а також в галузі освіти.

У процесі локалізації продуктів корпорація Microsoft співпрацювала з українськими державними установами, відповідальними за термінологію, і представниками академічного сектора України, що дозволило створити єдину термінологічну базу.

До робочої групи, що займається перекладом і адаптацією Windows Vista і Office System 2007 увійшли представники українського і головного офісів Microsoft, декілька підрядчиків і державні організації.

Microsoft Windows Vista и Office 2007 полностью локализованы на украинский язык

22 мая компания «Майкрософт Украина» представила локализованные на украинский язык версии продуктов Windows Vista и 2007 Microsoft Office System. Это первые продукты Microsoft, полностью переведенные на украинский язык. Об этом сообщает корреспондент proIT.

В 2007 Microsoft Office System локализованы основные программы – Word, Excel, Powerpoint, Outlook, Access, OneNote, InfoPath и Groove.

По информации, которую озвучил в ходе презентации генеральный директор «Майкрософт Украина» Валерий Лановенко, работа над локализацией велась 2,5 года. Причем осуществлялась с оригинала, то есть английского языка, а не русского как было до сих пор.

Вместе с тем он особо подчеркнул: «Мы не ставим своей целью перевод всего рынка на украинский язык. Мы просто хотим предоставить людям качественный выбор».

Украинские версии Windows и Office стали результатом уникального сотрудничества корпорации Microsoft с украинскими государственными учреждениями, ответственными за терминологию, и выдающимися представителями академического сектора Украины.

К разработке локализации были привлечены специалисты Национальной Академии Наук Украины, Научного общества им. Т. Шевченко, ВУЗов Востока и Запада Украины. Это позволило создать единую терминологическую базу, которая будет понятна на всей территории Украины.

Для локализации была создана рабочая группа, которая занималась переводом и адаптацией Windows Vista и Microsoft Office 2007. В нее вошли представители как украинского офиса корпорации, так и головного офиса, несколько подрядчиков и государственных организаций.

Работу по переводу интерфейса по заказу Microsoft выполняли две компании – «Логрус» и Lionbridge. По рекомендации компании «Майкрософт Украина» к работе по верификации были приглашены эксперты из специализированных комитетов Госпотребстандарта – ТК-19 и ТК-20.

Комментируя событие, представитель ТК-19 Богдан Рыцар отметил: «Сейчас по улицам висят бигборды «Любіть Україну». Мне кажется, что любить Украину – это сделать хорошую настоящую локализацию Windows Vista». «Потому что это на будущее, это для наших детей. Это очень важно» - заключил он.

Microsoft начала продавать украиноязычные Windows Vista и Office System 2007

Корпорация Microsoft вывела на украинский рынок украиноязычные операционную систему Windows Vista и программное обеспечение Office System 2007. Об этом на пресс-конференции сообщил генеральный директор компании «Майкрософт-Украина» Валерий Лановенко.

Он отметил, что процесс локализации продуктов, начавшийся почти два с половиной года назад, имел ряд сложностей с переводом, и в целом в новых продуктах использовано 350 новых терминов.

"С одной стороны, иногда терминов в украинском языке просто не существует, иногда они существуют, но не применяются в IT-индустрии в применении к IT задачам... Помимо того, что необходимо было выбрать нужные термины, наиболее подходящие к той или иной функции или к той или иной ситуации, которые отражаются в программе, для нас, конечно, было задачей сохранить исходный смысл самого кода и тех сообщений, которые выдаются пользователю", - сказал Лановенко.

Украинские и российские версии продуктов предлагаются по одинаковой цене и, по словам менеджера продуктового маркетинга "Майкрософт-Украина" Юрия Педерия, на данный момент продукты доступны в сети партнером компании, а в розничных продажах появятся в течении месяца.

Также Лановенко отметил, что изначально наибольший спрос украиноязычные продукты будут иметь в государственных органах и области образования.

В процессе локализации продуктов корпорация Microsoft сотрудничала с украинскими государственными учреждениями, ответственными за терминологию, и представителями академического сектора Украины, что позволило создать единую терминологическую базу.

В рабочую группу, занимающуюся переводом и адаптацией Windows Vista и Office System 2007? вошли представители украинского и главного офисов Microsoft, несколько подрядчиков и государственные организации. Глава представительства Intel Владимир Шаров отметил, что время выпуска продукции Intel в 2006 году на базе микроархитектуры Intel Core и операционной системы Windows Vista практически совпало. По его словам, с выходом локализированной версии Windows Vista и пакета Office System 2007 украинские пользователи могут получить современнейшие системы на базе процессоров Intel Core 2 Duo, которые полностью изменят их представление об интерфейсах, цифровых развлечениях и возможностях многозадачной работы.

Маркетинг-менеджер направления "IT" Samsung Electronics-Украина Владимир Болотников сообщил, что в соответствии последним тенденциям рынка корпорация начала производство нового модельного ряда ноутбуков. "Кроме мощного процессора Intel Core 2 Duo ноутбуки имеют новое поколение графических карт ATI Radeon Xpress 1250 и грамотно работают под руководством операционной системы Windows Vista Premium", - сказал Болотников. Как сообщалось, 31 января Корпорация Microsoft вывела на украинский рынок операционную систему Windows Vista и программное обеспечение Office System 2007, которое начала продавать частным лицам с 30 января.

Час	Тема	Доповідач
13.00 - 14.00	Прес-конференція
14.00 - 14.10	Привітання компанії "Майкрософт Україна"	Лановенко Валерій, Генеральний директор
14.10 - 14.20	Виступ Міністра освіти і науки України	Ніколаєнко С. М., Міністр освіти і науки України
14.20 - 14.50	Виступ представників технічних комітетів - ТК-19, ТК-20	Пєрєвозчікова О. Л., ч.к. НАН України, д.ф.-м.н., професор (ТК-20) Рицар Б. Є., д.т.н., професор (ТК-19)
14.50 - 15.50	Виступ представників академічного сектору	Кузнєцов Г. В., Національний гірничий університет, д.т.н., професор, зав. кафедрою "Електроніки та обчислювальної техніки" Савицький А. Й., Національний технічний університет "КПІ", Конструкторське бюро інформаційних систем, директор, к.т.н. Бойко Ю. В., Національний університет ім. Шевченка, начальник Інформаційно-обчислювального центру Товстоліс О., заступник директора Центру інформаційних комп'ютерних технологій Донецького національного університету, к.ф.-м.н., доцент
15.50 - 16.05	Презентація компанії Інтел	Шаров Володимир, Генеральний директор
16.30 - 16.50	Презентація Microsoft Windows Vista + демонстрація продукту	Шастітко Ігор, спеціаліст з технологій Microsoft, Майкрософт Україна
16.50 - 17.10	Презентація 2007 Microsoft Office System + демонстрація продукту	Лой Оксана, менеджер з продуктового маркетингу, Майкрософт Україна Герасіка Андрій, менеджер проектів, компанія Елєкс
17.10 - 17.30	Демонстрація продуктів (Ukrainian RSS, Live Ukrainian)	Шастітко Ігор, спеціаліст з технологій Microsoft, Майкрософт Україна

«Проблеми локалізації програмних продуктів компанії Майкрософт українською мовою»

Література:

Microsoft Windows Vista та Microsoft Office System 2007 локалізовано українською мовою

Microsoft Windows Vista и Office 2007 полностью локализованы на украинский язык