| Термінографічна серія СловоСвіт № 15 |
|
| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |
СЛОВНИК-ДОВІДНИК ТЕРМІНОЛОГІЇ МУЗЕЙНИЦТВА
| Про словник |
|
Словник-довідник термінології музейництва / Роман Микульчик, Петро Слободян, Єлізавета Діденко, Тарас Рак. – Л. : Вид-во Львівської політехніки, 2012. – 128 с. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) : кольор. ; 12 см. – Систем. вимоги: ОС Windows 98/2000/NT/XP/Vista/7/8. – (Термінографічна серія СловоСвіт ; № 15)
Словник-довідник містить 1340 термінів й означень понять з різних напрямків музейництва: обліково-фондової роботи, музеєзнавства, експозиційної діяльності та ін. Укладачі помістили у словник терміни із суміжних галузей знань: архівна справа, мистецтвознавство тощо, необхідні для атрибуції та опису музейних предметів.
Видання розраховано на музейних працівників і науковців, студентів та аспірантів, які вивчають музеєзнавство, а також усіх зацікавлених музейною справою.
Укладачі:
Роман Микульчик – секретар ТК СНТТ
Петро Слободян – старший науковий спіробітник, Львівський історичний музей
Єлізавета Діденко – науковий співробітник,
Тарас Рак – старший науковий спіробітник, Львівський історичний музей
Головний редактор термінографічної серії СловоСвіт:
Богдан Рицар – д. т. н., професор, голова Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України
Рецензенти:
Ірина Кочан – д. філол. н., професор, Львівський національний університет імені Івана Франка
Софія Булик-Верхола – к. філол. н., доцент, Національний університет «Львівська політехніка»
Рекомендовано постійним науковим термінологічним семінаром
Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології
Міністерства економічного розвитку і торгівлі та
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
Цю публікацію здійснено за підтримки програми і³
Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»
Керівник розробки:
Роман Мисак – старший науковий співробітник, відповідальний секретар ТК СНТТ
Розробники:
Юрій Каличак, Андрій Василевський, Олександр Бабійчук
Розроблено на програмному забезпеченні, наданому Науково-виробничим центром «ІНТЕХ»
| Від укладачів |
|
Автори, під час укладання словника-довідника, використали терміни та означення, подані в музеєзнавчій літературі. На жаль, при сучасному стані української музеєзнавчої літератури важко дібрати відповідні означення понять. Навіть українське законодавство не позбавлене недоліків у цій царині. Наприклад, у Законі України «Про музеї і музейну справу» музей – це «науково-дослідний та культурно-освітній заклад, створений для вивчення, збереження, використання та популяризації музейних предметів та музей-них колекцій з науковою та освітньою метою, залучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини». Тут жодним словом не згадано про некомерційність музею і про його соціяльні функції.
Там же подано такі профілі музеїв: літературні, художні, мистецькі. Художні музеї мають справу із творами образотворчого мистецтва, а мистецькі – зі всіма іншими видами мистецтва, крім літератури. З цього можна прийти до хибного висновку, що література й образотворче мистецтво не є видами мистецтв.
Проаналізуймо визначення музейного обліку, подане в цьому самому Законі: «музейний облік – один з основних напрямів роботи музею, що здійснюється шляхом ведення фондово-облікової документації (у тому числі в електронному вигляді), яка містить назву предмета (прізвище автора твору), датування, місце створення, дату надходження до музею, матеріал, техніку виготовлення, короткий опис, наукову атрибуцію, стан збереження, облікові позначення та забезпечує можливість їх ідентифікації, правовий статус музейних предметів і музейних колекцій». Тут не сказано, що таке музейний облік, а лише як його здійснюють. Окрім того, якщо вважати поданий у Законі вміст облікової документації виключним, то природничих предметів або не існує, або вони мають такі характеристики як місце створення, техніку виготовлення, прізвище автора твору. Коментарі зайві.
Неоднозначна ситуація також із терміном пам’ятка й термінами-словосполуками, які містять цей елемент. У Законі України «Про охорону культурної спадщини» цей термін визначають як «об’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України». Проте в літературі (Г. Мезенцева та ін.) цей термін уживають як частковий синонім до терміна предмет музейного значення. Багато термінів-слово-сполук у музеєзнавчій літературі містять терміноелемент пам’ятка, наприклад: документальна пам’ятка, пам’ятка писемності, зображальна пам’ятка, геральдична пам’ятка, речова пам’ятка тощо. Згідно із законом транзитивності, вони мали б означати «об’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України» з певними особливостями, які описують інші компоненти терміна-словосполуки. Але значення цих термінів-словосполук зовсім інше. І тут не працює транзитивність, одна з фундаментальних властивостей застандартованої термінології.
У такій суперечливій ситуації складно укласти коректне означення терміна.
Окрім того, укладачі зіткнулися з багатьма негативними для термінології явищами, зокрема, з багатозначністю і синонімією. Наприклад, існують різні підходи до тлумачення термінів музеєзнавство і музеологія. Представники української і російської шкіл трактують ці терміни як синоніми. Європейське розуміння музеології кардинально відрізняється. Якщо на пострадянському просторі стверджують, що музеологія досліджує музей у всіх аспектах, то у світі ця наука вивчає специфічне ставлення людини до своєї дійсності, яке людина оцінює з погляду потреби збереження предметів як свідчень певних історичних процесів та явищ. Подібна ситуація і з музеографією, яку в Україні розуміють як науку, що описує музеї та їх зібрання і корпус текстів музеїв та про музеї, а у світі – як практичну сторону музейної діяльності, те що в Україні називають музейна справа чи музейне будівництво. Навіть українські джерела подають низку синонімів до розділів музеєзнавства, наприклад: теоретичне музеєзнавство і загальна теорія музеєзнавства. Деякі автори стверджують, що синонімами є історичне музеєзнавство й історіографія музеєзнавства.
І така ситуація спостерігається в термінології будь-якої ділянки музейництва. Укладачі доклали значних зусиль, щоб хоч якось упорядкувати цю терміносистему, але вдалося далеко не все задумане.
Сподіваємося, що словник стане свого роду провокацією, стимулом до впорядкування української термінології музейництва.
| Засади укладання словника |
|
Основна ідея Словника полягає в кодифікації та нормалізації термінів музейництва. Отже, термінологія музейництва складається із суто музейних (у вузькому сенсі) термінів і термінів із суміжних галузей людської діяльності. Це такі галузі, як реставрація, архівознавство, екскурсійна справа, пам’ятко-охоронна діяльність, мистецтвознавство, спеціяльні історичні дисципліни тощо. Реєструючи терміни із цих галузей у словнику, укладачі намагалися відібрати лише ті з них, які мають прямий зв’язок з діяльністю музею.
І. Правопис Словника
Сьогодні ситуація довкола орфографії української мови є досить неоднозначною, і це спричинює певні труднощі у випрацюванні концепції правопису Словника. Серед проблем є такі: невнормованість чинної редакції українського правопису, суперечливість деяких її положень тощо. Окрім того, існують різні концепції удосконалення правопису, що конкурують між собою й досі чекають на висновки Національної правописної комісії, яка, на жаль, не працює з 2002 р. У такій ситуації лексикографи змушені схилятися на бік певної концепції або погоджуватися із чинним правописом.
Нижче викладено деякі правописні засади, яких послідовно дотримувалися укладачі словника. Ці засади розроблено на основі «Найновішої редакції українського правопису» 1999 р., Правописної термінологічної концепції 1993 р., ухвал Міжнародних термінологічних конференцій СловоСвіт 1992‒2010 рр., праць українських термінологів, зокрема, М. Гінзбурга, О. Кочерги, В. Моргунюка, Б. Рицара, Р. Рожанківського та ін., ухвал засідань постійного термінологічного семінару Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології.
Ось основні положення запроваджених засад:
1. На фонетичному принципі українського правопису й практиці усного мовлення:
1.1. Буквосполуку -іа- у запозичених словах (а не лише в кінці слова) передавати як -ія-: матеріял, меморіял, спеціяльний тощо;
1.2. У словах, що містять дифтонґ ау- (похідний від чужоземного дифтонга au), писати ав-: авдиторія, авдіоматеріяли тощо.
2. На підставі написання в мові-продуценті (лат.) слово проєкт та похідні слова писати через -є-, оскільки в латинській мові цій фонемі відповідає дифтонг -je-: projectus. Це збігається з уже усталеним написанням однокореневих слів, таких як: суб’єкт, об’єкт.
3. Писати всі слова, пов’язані з поняттям магнетизму з коренем -магнет-: магнетний, електромагнетний тощо (підстава – рішення Бюро Відділення фізики й астрономії НАН України, лист № 59 від 19.03.2009).
4. Лексеми, що містять корінь -хем-, писати через -е-: хемія, хемічний тощо (підстава – звернення учасників Міжнародної термінологічної конференції СловоСвіт 2008 до Бюро Відділення хімії НАН України).
5. Не заперечуючи існування терміна функціональний у значенні «належний, притаманний функціоналові», вживаємо термін функційний у значенні «властивий функції». Адже функція і функціонал – це різні поняття. Термін функціонал є суто математичним, а функція не обмежується лише математикою й має набагато ширше значення й означає також діяльність, виконання обов’язків, їх коло. Вживання функціональний і функціонування, як похідних від двох різних понять функція і функціонал, створює непотрібну полісемію. Її легко уникнути, запровадивши прикметник функційний, дієслово функціювати й іменник функціювання у випадку функції, як наприклад, у парах слів пропорція – пропорційний, лінія – лінійний, порція – порційний.
ІІ. Структура словника
Словник містить українські й запозичені в українську мову чужомовні терміни музейної справи й суміжних сфер людської діяльності та їх означення. Реєстрові терміни подано в словнику за абеткою.
Реєстрові терміни-іменники наведено в називному відмінку однини (музей, експозиція, експонат), деякі терміни-іменники, які не вживають в однині, подано в множині (автентичні виражальні засоби, атрибутивні дані, авдіовізуальні матеріяли, авдіовізуальні засоби в експозиції), окремі прикметники – у називному відмінку однини (автентичний, оригінальний), Терміни-словосполуки «прикметник + іменник» подано в прямому порядку слів у називному відмінку однини (наукова інвентаризація, науково-технічний музей, історико-архітектурний музей).
ІІІ. Структура словникової статті
Словникова стаття має такі підрозділи:
1. Гасло (реєстровий термін)
Гасло подано грубим шрифтом у першому рядку словникової статті:
автентичність
аквізиція
2. Сфера вживання терміна
Сферу вживання терміна подано умовним скороченням на початку другого рядка словникової статті. Умовні скорочення подано курсивом.
автогід екскурс.
Портативний прилад, призначений для індивідуального ознайомлення відвідувача з музейною експозицією, який дає змогу отримати більше інформації (візуальної й авдіо) про неї та окремі її експонати, а також може містити елементи, що забезпечують інтерактивність
Список скорочень подано в частині 4. Умовні позначення.
3. Означення поняття
Означення поняття в словниковій статті подано в наступному абзаці після галузі вживання або після терміна, якщо галузь уживання подавати не потрібно.
У словнику є такі варіянти подання означень:
А) Багатозначність. Багатозначний термін має кілька значень, їх подано кожне з нового абзацу з нумерацією кожного значення. Наприклад:
веб-сайт музею
1. Офіційне відображення музею в глобальній інформаційній мережі інтернет, покликане інформувати про діяльність музею та рекламувати його
2. Складова частина інформаційно-пошукової системи музею, покликана забезпечувати доступ користувачів до інформації про музей, його зібрання та діяльність
Б) Синонімія. Синонімія дуже поширена в музейній термінології. У випадку існування рівноцінних українських слів перевагу надають ширше вживаному з них, наприклад:
акт заміни облікових книг також акт погашення облікової документації
Юридичний документ, що фіксує факт погашення книг надходжень основного фонду, книг надходжень науково-допоміжного фонду чи інвентарних книг і заміни їх новими зі збереженням наданих раніше шифрів і номерів чи присвоєнням нових
акт погашення облікової документації див. акт заміни облікових книг
Повну й коротку форму терміна в Словнику трактують як синоніми. У цьому випадку перевагу надано повній формі терміна – тут міститься означення поняття, а в короткій формі терміна лише посилання на терміностаттю, у якій наведено повну форму терміна, наприклад:
акт внутрішньомузейної передачі також акт передачі
Юридичний документ, що засвідчує факт передачі музейного предмета від однієї матеріально відповідальної особи до іншої в межах того самого музейного закладу
акт передачі див. акт внутрішньомузейної передачі
У разі наявності питомого українського й запозиченого терміна, перевагу надано першому. У всіх інших випадках перевагу надають ширше вживаному синонімові. Синонімічні статті в словнику пов’язані посиланнями, але означення поняття містить лише одна зі словникових статей, наприклад:
набуття музейних предметів також аквізиція; акцесія
1. Остаточний перехід предметів музейного значення в постійну власність музею;
2. Предмет чи група предметів музейного значення, придбані для основного музейного фонду
аквізиція див. набуття музейних предметів
акцесія див. набуття музейних предметів
4. Умовні позначення
Галузь уживання позначено не для всіх термінів, оскільки деякі терміни мають широкий ужиток. У словнику введено такі галузі вживання термінів, позначені відповідними скороченнями: екскурс. – екскурсійна робота; експоз. – експозиційна діяльність; іст. – історизм; заст. – застарілий; мист. – мистецтвознавство; музейн. менедж. – музейний менеджмент; прир. – природничий; фонд.-облік. – фондово-облікова робота.
Для посилань у словнику використано скорочення див. – дивись.
Деякі умовні позначення потребують окремого пояснення. Позначення заст. – застарілий стосується термінів, які втратили свою актуальність, але номіновані ними поняття залишилися, отримавши іншу назву. Наприклад:
картинна галерея заст. див. музей образотворчого мистецтва
музей образотворчого мистецтва також картинна галерея
Вид музею художнього профілю, у якому збирають, зберігають, вивчають і експонують твори малярства, графіки, скульптури тощо
Позначення іст. – історизм уживають до термінів, поняття яких вий-шли з активного вжитку. Наприклад:
вундеркамера іст.
Домузейна форма зберігання й експонування природничих колекцій та рідкісних речей, а також назва місця їх зберігання
Наявність квадратних дужок у терміні й означенні певної словникової статті означає, що в ній суміщено дві статті, де переважає однаковий текст. Першу статтю читають, беручи до уваги текст поза дужками разом з текстом у першій парі квадратних дужок, пропускаючи текст у другій парі дужок. Другу статтю читають, замінюючи текст першої пари квадратних дужок текстом другої пари квадратних дужок. Наприклад, у терміностатті демонтаж [експозиції] [виставки] суміщено дві терміностатті:
демонтаж експозиції
Розбирання експозиції для звільнення місця під нову експозицію й повернення експонатів у музейні фонди чи іншим власникам
демонтаж виставки
Розбирання виставки для звільнення місця під нову виставку й повернення експонатів у музейні фонди чи іншим власникам
У деяких словникових статях курсивом у круглих дужках подано назву джерела, з якого запозичили означення поняття, наприклад:
музейний фонд України
Сукупність окремих музейних предметів, музейних колекцій, музейних зібрань, які постійно зберігаються на території України, незалежно від їх походження та форми власності, а також музейних предметів і музейних колекцій, що перебувають за межами України і є власністю України або відповідно до міжнародних договорів підлягають поверненню в Україну (Закон України «Про музеї та музейну справу»)
IV. Українська абетка
Аа Бб Вв Гг Ґґ Дд Ее Єє Жж Зз Ии Іі Її Йй
Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Фф Хх Цц
Чч Шш Щщ ь Юю Яя
| Джерела та бібліографія |
|
Нормативні документи
1. Закон України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» : за станом на 1 січня 2010 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2010. – 46 с. – (Бібліотека офіційних видань).
2. Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» : за станом на 30 травня 2011 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2011. – (Бібліотека офіційних видань).
3. Закон України «Про культуру» : за станом на 14 грудня 2010 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2011. – (Бібліотека офіційних видань).
4. Закон України «Про музеї та музейну справу» : за станом на 28 лист. 2009 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2010. – (Бібліотека офіційних видань).
5. Закон України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» : за станом на 1 січня 2011 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2011. – (Бібліотека офіційних видань).
6. Закон України «Про охорону культурної спадщини» : за станом на 12 червня 2011 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2011. – (Бібліотека офіційних видань).
7. Інструкція про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України / Міністерство культури і мистецтв України – Офіц. вид. – К., 2000. – 23 с.
8. Наказ № 481 Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України / Міністерство культури і мистецтв України – Офіц. вид. – К., 2000. – 18 с.
9. Наказ про затвердження Порядку занесення унікальних пам’яток Музейного фонду України до Державного реєстру національного культурного надбання / Міністерство культури і мистецтв України – Офіц. вид. – К., 2000. – 12 с.
10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до положення про Музейний фонд України» / Кабінет Міністрів України. – Офіц. вид. – К., 2010. – (Бібліотека офіційних видань).
11. Постанова Кабінету Міністрів України «Про доповнення переліку музеїв, в яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України» / Кабінет Міністрів України. – Офіц. вид. – К., 2005. – (Бібліотека офіційних видань).
12. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку музеїв, що перебувають у віданні підприємств, установ та організацій, де зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України» / Кабінет Міністрів України. – Офіц. вид. – К., 2000. – (Бібліотека офіційних видань).
13. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про Музейний фонд України» / Кабінет Міністрів України. – Офіц. вид. – К., 2010. – (Бібліотека офіційних видань).
Стандарти
14. Видання. Основні види. Терміни та визначення. ДСТУ 3017-95. – К. : Держспоживстандарт України, 1995. – (Національні стандарти України).
15. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять. ДСТУ 4163-2003. – К. : Держспоживстандарт України, 2003. – (Національні стандарти України).
16. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у біб-ліографічному описі. Загальні вимоги та правила. ДСТУ 3582-97. – К. : Держспоживстандарт України, 1997. – (Національні стандарти України).
Словники
17. Великий тлумачний словник сучасної української мови / – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 1728 c.
18. Сучасний словник іншомовних слів: близько 20 тис. слів і словосполу-чень / НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Уклад. О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк. – К. : Довіра, 2006. – 789 с.
19. Словник української мови в 11 томах / К. : Наук. думка, 1970–1980.
Галузеві словники
20. Галкина О. В., Петунина Т. В. Краткий словарь музейных терминов / О. Галкина, Т. Петунина. ‒ Томск, 2004. ‒ 16 c.
21. Енциклопедичний словник-довідник з туризму / [авт.-уклад. Смолій В. А., Федорченко В. К., Цибух В. І.] – К. : Видавничий Дім «Слово», 2006. – 372 с.
22. Пищулин Ю. и др. Музейные термины // Терминологические проблемы музееведения (сб. научн. трудов). – М., Центральный музей революции СССР, 1986. – С. 36‒135.
23. Природнича музейна термінологія: Словник-довідник / [авт.-уклад. Климишин О. С.] – Л., 2003. – 244 с.
24. Российская музейная энциклопедия. – М. Прогресс; Риполклассик, 2005. – 848 с.: ил.
25. Словарь актуальных музейных терминов / [М. Е. Каулен, А. А. Сундиева, И. В. Чувилова и др.], М., 2009. ‒ 68 с.
26. Словник основних музеєзнавчих термінів // Громадські музеї Львівщини: Довідник: У 2 т. / Авт.-упоряд. Л. Перейма, Я. Огоновська та ін.; Львів. іст. музей. – Л.: Проман, 2007. – Т. 1. – С. 220–242.
27. Andre Desvallees, Francois Mairesse Key Concepts of Museology / Armand Colin, 2010. – ISBN: 978-2-200-25398-1.
Підручники та посібники
28. Вайдахер Ф. Загальна музеологія: Посібник / Вайдахер Ф. [Перекл. з нім. Лозинський В., Лянг О., Назаркевич Х.]. – Л. : Літопис, 2005. – 632 с.
29. Власюк Г. М., Зосимович О. Ю., Хададова М. В. Музеєзнавство та архівна справа: Навч.-метод. посіб. – Житомир : ЖДПУ ім. Івана Франка, 2006.
30. Галкина Т. В. Музееведение: основы создания экспозиции / Т. В. Галкина. – Учеб.-метод. пособ. для студ. истор. ф-тов вузов по спец. «Историческое краеведение и музееведение». – Томск : Изд-во Томского государственного педагогического университета, 2004. – 56 с.
31. Мезенцева Г. Г. Музеєзнавство (на матеріалах музеїв Української РСР) / Галина Георгіївна Мезенцева. – К. : Вища школа, 1980. – 120 с.
32. Мінжулін О. Реставрація творів з металу: Підруч. для студентів вищ. худож. навч. закл. / Мінжулін О. – К. : Спалах, 1998. – 232 с.: іл.
33. Федорченко В. К, Костюкова О. М., Дьорова Т. А та ін. Історія екскур-сійної справи в Україні: Навч. посіб. – К. : Кондор, 2004.
34. Шевченко Віталій Володимирович, Ломачинська Ірина Миколаївна. Музеєзнавство: навч. посіб. для дистанц. навч. / Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». Інститут дистанційного навчання. – К. : Університет «Україна», 2007. – 288 с.
Наукові статті, збірники, автореферати дисертацій
35. Актуальні проблеми фондової роботи музеїв: Темат. збірн. наук. праць // Держ. іст. музей УРСР; Редкол.: А. Ф. В’ялець (відп. ред.) та ін. – К., 1988. – 112 с.
36. Велика Л. П. Роль образної побудови експозиції у системі музейної комунікації (аспект розбудови української школи музеєтворення) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.08 «Мистецтвознавство» / Велика Л. П. – Х., 2000. – 20 с.
37. Деякі аспекти музейної справи (на прикладі музеїв Нідерландів) // Музеї України [Електронний ресурс] / Режим доступу http://www.museum-ukraine.org.ua/ index.php?go=News&in=view&id=1923.
38. Драк А. М. Образність в музейній експозиції [Електронний ресурс] / Режим доступу http://www.tmf-museum.kiev.ua/ua/1/expodrak.htm.
39. Заремба С. Історіографія українського музеєзнавства // Українське пам’яткознавство: історія, теорія, сучасність. – К., 1995. – С. 369–384.
40. Климишин О. С. Умови збереження природничих музейних колекцій / Климишин О. С. – Л., 1998. – 18 с.
41. Климишин О. С. Шкідники природничих музейних колекцій і методи боротьби з ними / Климишин О. С. – Л., 1999. – 18 с.
42. Климишин О. С. Наукова концепція фондової роботи Державного природознавчого музею НАН України / Климишин О. С. // Наук. зап. Держ. природозн. музею НАН України. – Л., 2001. – Т. 16. – С. 3–32.
43. Климишин О. С. Наукові основи природничої музейної діяльності / Климишин О. С. // Наук. зап. Держ. природозн. музею НАН України. – Л., 2000. – Т. 15. – С. 11‒21.
44. Музей і сучасність: Тематичний збірник наукових праць. Державний історичний музей УРСР. – К., 1989. – 101 с.
45. Музей на рубежі епох: минуле, сьогодення, перспективи: Матеріали ювілейної міжнародної науково-практичної конференції / Н. Г. Ковтанюк та ін.; Національний музей історії України. – К., 1999. – 130 с.
46. Музей: менеджмент і освітня діяльність : [зб. наук. праць] – Л.: Літопис, 2009. – 224 с.
47. Музейна справа та музейна політика в Україні ХХ ст. Зб. наук. пр. за ред. д-ра мист. М. Селівачова. – К.: Златограф, 2004. – 208 с., іл.
48. Омельченко Ю. А. Домузейні форми нагромадження історико-культурних цінностей // Vita antiqua. – 1999. – № 1.
49. Перелигіна О. До проблеми вживання терміну «експонат» у музеєзнавчій літературі // Музей ХХІ століття: актуальні проблеми сьогодення: Матеріали наук.-практ. конф. до 115-ї річн. Львівського історичного музею. Л., 12 жовт. 2008 р. / Ред. кол.: О. Роман та ін.; Львів. іст. музей – Л.: Новий час, 2008. – С. 82–88.
50. Петер ван-Менш Методика музеології та її застосування в музейній практиці // Матеріали Міжнародного симпозіуму «Музеологія. Нові шляхи – нові цілі» національних комітетів ІСОМ ФРН, Австрії і Швейцарії в Бодензее, Швейцарія, 11–14 травня 1988 р. ‒ С. 48‒57, K. G. Saur, München, London, New York, Paris, 1989.
51. Свєнціцький І. Музеї і книгозбірні сучасної України / Іларіон Свєнціцький – Л. : Діло, 1927. – 14 с.
52. Свєнціцький І. Про музеї і музейництво. Нариси і замітки / Іларіон Свєнціцький – Л. : Діло, 1920. – 80 с.
53. Українська музейна енциклопедія (УМЕ) : [Зб. наук.-метод. матеріалів] – К., 2006. – 155 с.
54. Dorota Folga Januszewska Muzeologia, muzeografia, muzealnictwo // [Електронний ресурс] / Режим доступу
Зауваження та пропозиції щодо словника просимо надсилати на адресу ТК СНТТ
|
|
