| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |

12 НАЦІОНАЛЬНА КНИЖКОВА ВИСТАВКА-ЯРМАРОК

ФОРУМ ВИДАВЦІВ

15–18 вересня 2005р., Львів

Під час проведення 12-го форуму видавців у м. Львові відбулася презентація нових словників із термінографічної серії СловоСвіт, виданих видавництвом «Ліга-Прес» у 2005 році:

№ 8

Російсько-український та українсько-російський словник термінів будівництва й архітектури. Том 1. Російсько-український словник термінів будівництва й архітектури / С. Жуковський, Р. Кінаш, Л. Полюга, В. Базилевич. За ред. Р. Кінаша. – Л.. : Ліга-Прес, 2005. – 960 с. + комп'ютерний диск з електронною версією

№ 9

Російсько-український словник з інженерних технологій / Уклад. М. Ганіткевич, Б. Кінаш. – Л. : Ліга-Прес, 2005. – 1024 с. + комп'ютерний диск з електронною версією

Видавництво «Ліга-Прес» не виконало свої зобов'язання і видало тільки сигнальні примірники російсько-українського словника з інженерних технологій

 

Біля стенду видавництва «Ліга-Прес». Зліва-направо: Богдан Рицар, Марія Ганіткевич, Дмитро Сугак, Вікторія Базилевич, Лев Полюга, Роман Кінаш, Роман Мисак		ТК СНТТ на форумі видавців. Зліва-направо: Анатолій Івченко, Роман Микульчик, Роман Рожанківський, Богдан Рицар, Роман Мисак
Обговорення нових видань. Зліва-направо: Роман Рожанківський, Тарас Марусик, Станіслав Дикий, Богдан Рицар, Дмитро Сугак, Марія Ганіткевич		Зустріч авторів: Роман Кінаш та Богдан Кінаш
Видання термінографічної серії СловоСвіт		Показ електронних версій словників. Зліва-направо: Роман Рожанківський, Роман Мисак, Роман Кінаш
Інтерв'ю у Богдана Рицара бере кореспондент тижневика «Аудиторія» Тетяна Ковальчук-Пасович		Інтерв'ю у Богдана Рицара та Романа Кінаша бере кореспондент радіо «Свобода» Тарас Марусик

Тетяна КОВАЛЬЧУК-ПАСОВИЧ

Заповнено ще кілька прогалин в українській термінології

Повідомлення про те, що репрезентація книжки відбудеться на стенді видавництва, не віщує нічого хорошого. Зазвичай це виглядає так: автор сидить і роздає охочим автографи, або презентовані книжки лежать собі, а охочі беруть і розглядають їх. Анонс аналогічної події зовсім не схиляв мене йти на стенд видавництва „Ліґа-Прес“, та запрошення одного з авторів словника зобов’язувало. І я була приємно вражена! Незважаючи на брак місця (присутні на Форумі знають, як тісно було всі ярмаркові дні на третьому поверсі), голова Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту МОН України Богдан Рицар зміг зорганізувати чудову репрезентацію літератури термінологічного комітету: "У 2000 році ми започаткували термінологічну серію „СловоСвіт“. Задум її мав на меті виробити словники з науково-технічної термінології. Першим було видано англійсько-український та українсько-англійський словник-довідник з інженерії довкілля Тимотея Талабана ― інженера, еколога з Каліфорнійського університету. Тепер ми можемо пишатися, що маємо вже стос таких словників і щораз грубших. Сьогодні ми репрезентуємо вже 8 і 9 книжки. В кінці кожного словника є перелік праць, що їх ми плануємо видати наступного разу. Тепер готуємо українсько-англійський і англійсько-український словник з електроніки на базі російсько-українського словника з радіоелектроніки, який ми видали ще 1994 року. Та термінологічна серія ― це не тільки словникова справа, а й люди, які вклали свою працю у наукову термінологію. У серії „СловоСвіт“ започаткована унікальна бібліографія учених-термінологів України, зокрема й тих, котрі живуть і жили в діяспорі. Перша така праця — про ученого-термінолога Анатолія Вовка (жив у Нью-Йорку). Нова книжечка — про Олексу Горбача (жив у Мюнхені). Ще в серії „СловоСвіт“ є праця Марії Комової „Українська термінологія 1948 ― 2002 років“. Авторка продовжуватиме цю серію наступними роками.

Восьмою книжкою у серії „СловоСвіт“ вийшов друком „Російсько-український словник з інженерних технологій“. Його співукладачка професор Марія Ганіткевич (працювала на кафедрі загальної хімії 37 років, член Вченої ради Львівської політехніки) займається українською термінологією з 1989 року: "Коли організувалася „Просвіта“, ми вважали своїм обов’язком узятися за відродження української національної термінології. Я дотепер займаюся українською хімічною термінологією. Ця робота для мене ― біль душі, поклик серця. Ми повинні віддати все, що можемо, аби зберегти глибоку невичерпну криницю нашої мови, культури.

Співавтор словника доцент кафедри електричних систем і мереж ІЕСК Богдан Кінаш додає: "Я хочу відзначити, що мені дуже легко працювалося з Марією Йосипівною. Якби не її наполегливість, упертість, то я не певен, чи ми мали б цей успіх. Словник не є загальний, він спеціялізований, очевидно, обмежений. Зрештою, працювати ще є над чим."

Марія Ганіткевич погоджується: "Працювати завжди є над чим! Ми використовували досягнення механіки, електротехніки, хімічної промисловости, екології й економіки, навіть фундаментальних наук (фізики, математики). Нам хотілося почерпнути якнайбільше, щоб словник був матеріялом, на основі якого можна писати тексти, тому там маємо багато термінів, зворотів, окремих загальних слів, що їх використовують для описання процесів. Словник великий ― 42000 термінів. Та найбільші проб­леми, які заважали нам працювати: ми не маємо правопису, не маємо норм української мови! Ми брали найновіші матеріяли: Олександра Пономаріва, Ірини Фаріон, збираємо все, що можемо, і орієнтуємося на те, що найбільше підходить."

Редактор Роман Рижанківський нарікає, що „дуже тяжко боротися з суржиком. Синтаксичні звороти суржикові, слова суржикові, терміни суржикові“.

„Російсько-український словник термінів будівництва й архітектури“ ― дев’ята книжка, яка вийшла в серії „СловоСвіт“.

Будівельник-архітектор професор Роман Кінаш організував це видання разом із колективом своєї кафедри — архітектурних конструкцій. За його словами, до укладання такого словника спонукав брак українських термінологічних словників, особливо на Сході: "Скажімо, Полтавщина випускає журнал „Бетон и железобетон в Украине“. Ми надсилаємо їм статті українською мовою, тепер запропонуємо їм наш словник. Вони кажуть, що користуватимуться ним із задоволенням. Позаяк нового правопису ще нема, то ми користувалися чинним правописом, з тим, що якщо його змінять, то ми зробимо нове перевидання. Допомагали нам порадою представники правописної комісії."

Відомий український лексикограф професор Лев Полюга з кафедри української мови ― один із членів правописної комісії, співавтор цього словника: "Ми об’єднали в ньому дві галузі, такі різні й водночас близькі. Вікторія Базилевич ― один з авторів ― є архітектором, а професор Кінаш і доцент Жуковський ― ближчі до будівництва. Ми нині маємо суперечки в державі щодо правопису. Я вважаю, що ми повин­ні користуватися чинним правописом, поки не створений новий. Незважаючи на те, ми вже в цьому словнику врахували деякі побажання людей, які згодом напевно будуть утверджені в новому правописі. Наприклад, досі пишуть „проект“, але ми вважаємо, що це помилка, за аналогією з російської. Ми у своєму словнику написали „проєкт“, „проєктувати“, тому що в майбутньому правописі це буде виправлено. До кінця осени маємо закінчити другий том словника ― українсько-російський. Ми постійно відчували підтримку Держстандарту. Та надзвичайно складно працювати з людьми технічних спеціяльностей. Інженери, будівельники вважають, що вони знають про інженерію, будівництво, архітектуру найбільше. Вони звикли до певних речей і часто доводиться вступати в суперечки. В таких випадках ми, як звичайно, сходилися на чомусь середньому, щоби всі були задоволені."

Головний редактор „Ліга-Прес“ Станіслав Дикий: "Ми співпрацюємо з Термінологічним комітетом четвертий рік. Як видавець я вважаю: те, що робить Термінологічний комітет із залученням унікальних авторів, фахівців, ― це найнеобхідніше, що потрібне в Україні взагалі, тобто створення своєї наукової мовної бази. Власне наукової, бо Термінологічний комітет фахово займається виготовленням наукових словників. Ми зустрічаємося у роботі редакторів з абсолютними абсурдами, пропонованими академіками, професорами. Довести людині, яка розмовляє якимось діялектом, що вона помиляється, можливо лише покликаючись на Термінологічний комітет і на його базові документи, тобто словники серії „СловоСвіт“ (тим паче, що до них є вільний доступ), а також на нормативні документи Держстандарту (це вже більш закриті речі). Видавництво висловлює надію, що діяльність Термінологічного комітету буде розширена, продовжена, на неї повинні звернути увагу люди, які можуть фінансувати деякі роботи, хоч це недешево."

Професор Олег Романів, голова НТШ (спільно з Термінологічним комітетом беруть участь в українізації MS Windows ХР Professional): "Я вважаю, що дуже серйозна робота, пов’язана з виданням цих словників, і термінологічна робота взагалі Львівської політехніки особлива. Це справжній всеукраїнський державний центр, який має об’єктивний підхід до термінологічних справ. Це не якась галицька локальна інтерпретація, а об’єктивне розуміння нашої термінології, її історичного розвитку."

Насамкінець Роман Мисак — старший науковий співробітник лабораторії, яка займається технічними справами видання термінологічної серії „СловоСвіт“, продемонстрував електронні версії словників, що їх додають до друкованих версій: "Вигідна риса цих електронних словників: крім компактности, тут є розвинута система пошуку, якої ми не бачили в жодному електронному словникові."

Аудиторія, №27 (2507), 2005, С. 6–7.