УДК 800

Богдан Рицар, Роман Мисак

Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

Національний університет «Львівська політехніка»

діяльність Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології за 2012–2022 роки

(до 30-річчя створення ТК СНТТ)

© Рицар Б. Є., Мисак Р. Т., 2022

Розглянуто діяльність і здобутки Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології за останні десять років (09.2012–09.2022) щодо таких напрямків: розробляння, перевіряння та експертування термінологічних стандартів, наукова робота, організація термінологічних конференцій і семінарів, видавнича діяльність, міжнародна співпраця.

Ключові слова: українська мова, термінологія, термінологічний комітет стандартизації, термінологічний стандарт, експертиза, термінографія, словник, конференція, семінар.

The activities and achievements of the Technical Committee for Scientific and Technical Terminology Standardization of over the past ten years (09.2012–09.2022) were considered in such areas as: development, verification and expertise of terminological standards, scientific work, organization of terminological conferences and seminars, publishing activities, international cooperation.

Keywords: Ukrainian language, terminology, terminology standardization committee, terminology standards, expertise, terminography, dictionary, conference, seminar

«Слово – зброя.

Як усяку зброю, його треба

чистити та доглядати»

Максим Рильський

24 серпня 1991 року ухвалено Акт проголошення незалежности України, який започаткував процес відбудови української державности. Одним із перших кроків у цьому процесі було створення 22.07.1992 спільним наказом Міністерства освіти України й Державного комітету України зі стандартизації, метрології та сертифікації Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології № 66 [1] (ТК СНТТ, ТК 19 «Науково-технічна термінологія»), щоб випрацьовувати концептуальні засади та практичні рекомендації щодо внормовування української науково-технічної термінології; розробляти, експертувати й погоджувати термінологічні стандарти; розробляти комп’ютерні засоби для термінологічної роботи; брати участь у міжнародній співпраці зі стандартування й гармонізування науково-технічної термінології, зокрема в діяльності відповідних комісій ISO й IEC; організовувати обмін досвідом і підвищувати рівень фахівців у царині внормування та стандартування науково-технічної термінології. Створення ТК 19 на початку зародження державности України підкреслює той факт, що впорядкування, унормування та гармонізування української термінології належать до державотворчих процесів та відображає цивілізованість держави [2]. Саме цьому спрямуванню дотримувався комітет протягом своєї тридцятирічної діяльности.

Метою статті є показ і аналіз результатів діяльности ТК СНТТ за останні 10 років у складних суспільно-політичних умовах, які пережила та в яких нині перебуває наша країна.

Діяльності ТК СНТТ за попередні роки 1992–2012 рр. присвячено низку статей [2–4]. Події в країні останнього десятиріччя – Революція Гідности; війна з Росією, яка переросла в повномасштабне вторгнення; прийняття Угоди про асоціацію України з ЄС; пандемія COVID-19 тощо, а також зміни в законодавстві, нормативній базі та прийняття нової редакції правопису української мови – знайшли своє відображення в діяльності ТК СНТТ за цей період.

1 Зміни в складі та структурі ТК СНТТ/ТК 19

Правові й організаційні засади стандартизації в Україні визначає Закон України «Про стандартизацію» [5], який ухвалила Верховна Рада України 2014 р. Згідно з цим законом одним із суб’єктів стандартизації є технічні комітети стандартизації, які організовують і виконують роботи «… з міжнародної, регіональної, національної стандартизації у визначених сферах діяльності та за закріпленими об’єктами стандартизації». Координацію роботи технічних комітетів здійснює Національний орган стандартизації (далі – НОС). Цю функцію закріплено за Державним підприємством «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»).

ТК СНТТ є підрозділом Національного університету «Львівська політехніка» (далі – НУ ЛП). Відповідно до ДСТУ 1.14:2015 «Національна стандартизація. Процедури створення, діяльності та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації» [6] Львівська політехніка через ТК СНТТ виконує функції секретаріату технічного комітету стандартизації ТК 19 «Науково-технічна термінологія». Очолює ТК СНТТ і ТК 19 професор кафедри радіоелектронних пристроїв і систем НУ ЛП д. т. н., професор Богдан Рицар. Штатними працівниками ТК СНТТ є с. н. с. Роман Мисак (відповідальний секретар ТК 19), секретар к. філол. н. Роман Микульчик (експерт ТК 19), секретар Ольга Мацейовська, а від вересня 2014 р. вакантну посаду м. н. с. ТК СНТТ і експерта ТК 19 посів доцент кафедри українознавства Харківського національного університету ім. В. Каразіна Микола Зубков.

Прийняття НОС у 2015–2016 рр. низки основоположних стандартів [6–9] зумовило внесення змін до чинного Положення про ТК СНТТ (1992 р.) і розроблення оновленого Положення про технічний комітет стандартизації ТК 19 «Науково-технічна термінологія». ТК СНТТ відповідно до Положення 1992 р. мав два осередки з розділеними сферами діяльности щодо галузей науки й техніки [3]: львівський на базі НУ ЛП і київський на базі НТУУ «Київський політехнічний інститут». У 2019–2020 рр. проведено низку засідань ТК 19, на яких проаналізовано діяльність членів комітету та роботу підкомітетів (ПК) і робочих груп (РГ). Через недієздатність частину з них було виведено зі складу ТК 19 і припинено діяльність київського осередку, сферу діяльности якого передано львівському осередку ТК 19. Воднораз на цих засіданнях було розглянуто заяви щодо прийняття нових членів ТК 19 й ухвалено оновлений склад і нову структуру комітету, а також проєкт оновленого Положення. Заступником голови ТК 19 обрано завідувача кафедри українського прикладного мовознавства Львівського національного університету імені І. Франка д. філол. н., професора Ірину Кочан – знаного науковця філолога та термінолога.

Нині у складі ТК 19 є 21 член, серед них 14 колективних:

●  ДП «Дніпростандартметрологія» (повноважний представник – нач. відділу стандартизації Світлана Залізняк), ДП «Львівстандартметрологія» (заст. нач. відділу стандартизації, інформації та комп’ютерного забезпечення Галина Сімчук), ДП НДІ «Система» (пров. інженер зі стандартизації Юрій Тройнін), ДП «УкрНДНЦ» (заст. нач. наук.-досл. відділу з розробки та технічної перевірки стандартів управління національної та міжнародної стандартизації Інституту стандартизації Ольга Луковнікова), Інститут теоретичної фізики НАНУ (с. н. с. відділу синергетики, к. фіз.-мат. н. Ольга Кочерга), Науково-дослідний інститут транспорту газу ПАТ«УкрТрансГаз» (нач. відділу розробки нормативно-методичної документації, д. т. н., професор Михайло Гінзбург), Львівське товариство «Просвіта» (ст. викл. каф. української мови НУ ЛП, к. філол. н. Лілія Харчук), Львівський національний аграрний університет (проф. каф. технологій у рослинництві, д. с.-г. н., професор Іван Шувар), Львівський національний медичний університет (зав. каф. латинської та іноземних мов, к. філол. н., д. філос. н., доцент Павло Содомора), Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій (зав. каф. технології виробництва і переробки продукції дрібних тварин, д. с.-г. н., професор Юрій Ковальський), Львівський національний університет (зав. каф. українського прикладного мовознавства, д. філол. н., професор Ірина Кочан), Національний лісотехнічний університет України (директор Навчально-наукового інституту інженерної механіки, автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій, д. т. н., професор Ігор Ребезнюк), Національний університет «Львівська політехніка» (проф. каф. фотограмметрії та геоінформатики, д. т. н., професор Христина Бурштинська), ПП «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «ЮГ» (пров. н. с., к. т. н. Микола Петрище),

а також 7 індивідуальних членів:

●  Ігор Дуцяк (проф. каф. туризму Інституту сталого розвитку ім. В. Чорновола НУ ЛП, д. філос. н., к. т. н., професор), Володимир Літинський (доц. каф. геодезії НУ ЛП, к. т. н., доцент), Роман Мисак (с. н. с. ТК СНТТ), Виталь Моргунюк (к. т. н., с. н. с.), Михайло Никипанчук (д. х. н., професор), Богдан Рицар (проф. каф. радіоелектронних пристроїв та систем НУ ЛП, голова ТК 19, д. т. н., професор), Леонід Сніцарук (к. т. н., доцент).

До структури ТК 19 входять 8 підкомітетів (ПК) та 1 робоча група (РГ): ПК 3 «Хімія» (голова ПК – д. х. н., професор Михайло Никипанчук; НУ ЛП), ПК 4 «Електротехніка» (д. т. н., професор Петро Стахів; НУ ЛП), ПК 5 «Охорона здоров’я» (к. філол. н., д. філос. н. Павло Содомора; Львівський національний медичний університет), ПК 8 «Нафтогазова та суміжні технології» (д. т. н., професор Михайло Гінзбург; Інститут транспорту газу, м. Харків), ПК 9 «Сільське господарство» (д. біол. н, професор Петро Гнатів; Львівський національний аграрний університет), ПК 10 «Лісове господарство й деревинообробча промисловість» (д. т. н., професор Ігор Ребезнюк; Національний лісотехнічний університет України, м. Львів), ПК 11 «Інформаційні технології» (д. т. н., професор Юрій Грицюк; НУ ЛП), ПК 12 «Метрологія та вимірювання» (д. т. н., професор Василь Мотало; НУ ЛП) та РГ 1 «Тваринництво та ветеринарна медицина» (голова РГ – д. с.-г. н., професор Юрій Ковальський; Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій).

Зміни у складі ТК 19 затверджено відповідними наказами ДП «УкрНДНЦ».

2 Розробляння термінологічних стандартів

Відповідно до ст. 15 п. 3 Закону України «Про стандартизацію» [5] до повноважень технічних комітетів стандартизації належить: розробляння і погоджування національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них; перевіряння та переглядання національних стандартів та кодексів усталеної практики, розробниками яких вони є; погодження і надання пропозицій щодо скасування та відновлення дії національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них.

За десятирічний період ТК СНТТ/ТК 19 відповідно до Програми робіт з національної стандартизації розробив сім термінологічних стандартів:

1. ДСТУ IEC 60027-1:2017 (IEC 60027-1:1992, IDT) «Літерні познаки в електротехніці. Частина 1. Загальні поняття» (чинний від 08.06.2017; на заміну ДСТУ 3120–95 у частині загальних понять; наказ ДП «УкрНДНЦ» № 142 від 08.06.2017) – методом підтвердження.

2. ДСТУ IEC 60027-2:2017 (IEC 60027-2:2005, IDT) «Літерні познаки в електротехніці. Частина 2. Телекомунікація та електроніка» (чинний від 08.06.2017; на заміну ДСТУ 3120–95 у частині телеко-мунікації та електроніки; наказ ДП «УкрНДНЦ» № 142 від 08.06.2017) – методом підтвердження.

3. ДСТУ 2439:2018 «Хімічні елементи та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи» (чинний від 01.10.2019; на заміну ДСТУ 2439–94; наказ ДП «УкрНДНЦ» про прийняття № 194 від 06.07.2018).

4. ДСТУ ISO 860:2018 (ISO 860:2007, IDТ) «Термінологічна робота. Гармонізування понять та термінів» (чинний від 01.10.2019; на заміну ДСТУ ISO 860:1999; наказ ДП «УкрНДНЦ» про прийняття № 234 від 23.07.2018) – методом перекладу.

5. ДСТУ 2654:2021 «Устатковання деревинообробче. Терміни та визначення понять» (чинний від 01.07.2022; на заміну ДСТУ 2654-94; наказ ДП «УкрНДНЦ» про прийняття № 350 від 13.10.2021).

6. ДСТУ 2233:2021 «Інструменти різальні. Терміни та визначення понять» (на заміну ДСТУ 2233-93; чинний від 01.09.2022; наказ ДП «УкрНДНЦ» про прийняття № 495 від 10.12.2021).

7. ДСТУ 2249:2021 «Обробляння різанням. Терміни, визначення понять та познаки» (на заміну ДСТУ 2249-93; чинний від 01.09.2022; наказ ДП «УкрНДНЦ» про прийняття № 495 від 10.12.2021).

До розробляння термінологічних ДСТУ було задіяно як працівників ТК СНТТ, так і підкомітети ПК 3 «Хімія» і ПК 10 «Лісове господарство й деревинообробча промисловість».

2.1 У переліку розроблених стандартів треба особливо виокремити ДСТУ ISO 860:2018 (ISO 860:2007, IDТ) «Термінологічна робота. Гармонізування понять та термінів» (рис. 1), який є одним з базових нормативних документів (НД) із царини термінологічної роботи. Стандарт розробили методом перекладу працівники ТК СНТТ Р. Мисак, М. Зубков, Р. Микульчик під керівництвом Б. Рицара. Цей НД відповідає міжнародному стандарту ISO 860:2007 «Terminology work – Harmonization of concepts and terms» зі ступенем відповідности як ідентичний.

Рис. 1. ДСТУ ISO 860:2018 (ISO 860:2007, IDТ)

ДСТУ ISO 860:2018 визначає методологічний підхід до гармонізування понять, систем понять, визначень і термінів. Стандарт призначено для розробляння згармонізованих термінологій на національному чи міжнародному рівні, в одномовному чи багатомовному середовищі. На численних прикладах проілюстровано проблеми координування та гармонізування термінологій, які постають під час розробляння нормативних й інших документів із різних галузей діяльности, і механізми розв’язання цих проблем. Основна засада цього НД – гармонізувати термінології, починаючи з рівня поняття і продовжуючи далі на рівні терміна [10].

2.2 Тривалий час серед науковців і термінологів (М. Ганіткевич, А. Голуб, О. Голуб, М. Корнілов, М. Никипанчук, Р. Рожанківський, В. Яворський та ін.) відбувалися дискусії та обговорення щодо написання українських назв хімічних елементів. Неодноразово це питання розглядали на наукових термінологічних конференціях СловоСвіт, зокрема в ухвалі ХІV Міжнародної наукової конференції СловоСвіт 2016 рекомендували підкомітету «Хімія» ТК 19 внести зміни й доповнення до ДСТУ 2439‑94 «Елементи хімічні та речовини прості. Терміни та визначення основних понять. Умовні позначення», а саме «повернути традиційні українські назви хімічних елементів, подаючи у другій позиції їхні латинізовані відповідники» [11]. На виконання цієї ухвали та відповідно до Програми робіт з національної стандартизації на 2017 рік ПК «Хімія» під керівництвом д. х. н., професора М. Никипанчука розроблено ДСТУ 2439:2018 «Хімічні елементи та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи» (рис. 2) на заміну ДСТУ 2439‑94. У ДСТУ 2439:2018 ураховано рекомендації як Міжнародної спілки з теоретичної й експериментальної хімії (IUPAC) та стандартів ISO з цієї галузі, так і ухвали конференції СловоСвіт 2016. Зокрема, у цьому НД хімічні елементи позначено міжнародними символами; їхні назви й назви простих речовин записано з малої букви; назви чотирнадцяти елементів, що склалися в українській мові історично і стали традиційними, подано як нормативні з їхніми латинськими відповідниками [12].

Рис. 2. ДСТУ 2439:2018

2.3 Розробником трьох стандартів ДСТУ 2654:2021 «Устатковання деревинообробче. Терміни та визначення понять», ДСТУ 2233:2021 «Інструменти різальні. Терміни та визначення понять» і ДСТУ 2249:2021 «Обробляння різанням. Терміни, визначення понять та познаки» (рис. 3) є голова ПК 10 «Лісове господарство й деревинообробча промисловість» д. т. н., професор Ігор Ребезнюк. Роботу виконано відповідно до Програми робіт з національної стандартизації.

Рис. 3. ДСТУ 2654:2021, ДСТУ 2233:2021 і ДСТУ 2249:2021

Ці стандарти розроблено згідно з правилами, усталеними засадничими стандартами України, зокрема ДСТУ 3966:2009 і ДСТУ 1.5:2015, та відповідно до міжнародного стандарту ISO 3002/1-82, а також зважаючи на засади українського словотворення й терміновживання. Розробник розмежував уживання слів на познаку дії, події та наслідку події, а позначаючи дію і подію віддав перевагу дієсловам перед іменниками.

На етапі розроблення першої редакції в ПК 10 є ще три проєкти ДСТУ на терміни та визначення понять із галузі лісівництва ДСТУ 2160 «Устатковання деревинозаготовче і для первинного обробляння деревини. Терміни та визначення понять» (на заміну ДСТУ 2160-93 «Обладнання лісозаготівельне та для первинної обробки деревини. Терміни та визначення»), ДСТУ 2764 «Машини для лісового господарства. Терміни та визначення понять» (на заміну ДСТУ 2764-94 «Машини для лісового господарства. Терміни та визначення») та ДСТУ 3071 «Продукція деревинозаготовчої промисловости. Терміни та визначення понять» (на заміну ДСТУ 3071-95 «Продукція лісозаготівельної промисловості. Терміни та визначення»).

2.4 У грудні 2017 р. голова ТК 19 Б. Рицар увійшов до складу робочої групи з розробляння Зміни №1 до ДК 004:2008 «Український класифікатор нормативних документів» (ICS:2005, MOD) та нової редакції ДК 004, гармонізованого з міжнародним НД International Classification for Standards (ICS:2015). ТК 19 у цій роботі був залучений для термінологічного та мовно-стилістичного опрацювання проєктів Зміни та нової редакції НД. 2018 р. роботу над Зміною №1 було завершено, а наприкінці 2019 р. розроблено остаточний проєкт нової редакції ДК 004:201_. Відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 травня 2020 року № 905 затверджено національний класифікатор НК 04:2020 «Український класифікатор нормативних документів» та скасовано державний класифікатор ДК 004:2008 «Український класифікатор нормативних документів».

2018 р. генеральний директор ДП «УкрНДНЦ» Г. Лісіна оголосила подяку голові ТК 19 «Науково-технічна термінологія» Б. Рицару та членам ТК за значний внесок у розвиток національної стандартизації, відповідальне ставлення до виконання основних функцій ТК, а також з нагоди Дня працівників стандартизації і метрології та Всесвітнього дня стандартів.

3 Перевіряння термінологічних стандартів

Згідно із Законом України «Про стандартизацію» [5] і ДСТУ 1.2:2015 «Національна стандартизація. Правила проведення робіт з національної стандартизації» [7] ДП «УкрНДНЦ» «… організовує та координує діяльність з проведення перевірки національних стандартів та кодексів усталеної практики на відповідність законодавству, потребам виробників та споживачів, рівню розвитку науки і техніки, інтересам держави, вимогам міжнародних, регіональних стандартів та кодексів усталеної практики». Для цього ДП «УкрНДНЦ» формує та затверджує План перевірки національних нормативних документів.

Відповідно до плану ТК 19 із залученням фахівців ПК періодично здійснює перевіряння термінологічних стандартів. Зокрема, 2016 р. – перевірено 14 НД, серед них 4 стандарти вже скасовано й розроблено їхні нові редакції, а для одного НД розроблено зміну (до перевіряння було залучено, зокрема, фахівців ПК 5 «Охорона здоров’я» під керівництвом проф. Л. Петрух і ПК 10 «Лісове господарство й деревинообробча промисловість» під керівництвом проф. І. Ребезнюка); 2017 р. – перевірено та розроблено зміну до ДСТУ 2843-94 «Електротехніка. Основні поняття. Терміни та визначення» (виконавець – доц. О. Гамола, ПК 4 «Електротехніка»).

4 Експертування стандартів на терміни та визначення понять

Невід’ємною частиною розробляння національних стандартів на терміни та визначення понять і змін до них є експертування цих НД. Підставою для таких робіт є ДСТУ 3966:2009 «Термінологічна робота. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять» [13] і ДСТУ 1.2:2015 «Національна стандартизація. Правила проведення робіт з національної стандартизації» [7]. Так в ДСТУ 3966:2009 п. 6.3.3 зазначено, що другу й остаточну редакції проєкту термінологічного стандарту треба розробляти згідно з положеннями ДСТУ 1.2, з обов’язковим експертуванням та погодженням ТК 19. А в ДСТУ 1.2:2015 п. 6.5 зазначено, що в разі розроблення другої чи наступних редакцій проєкту національного нормативного документа (НД) розробник надсилає цей проєкт разом із пояснювальною запискою спорідненому ТК для надання коментарів (зауваг) і погодження. Оскільки до сфери діяльности ТК 19 належить термінологічна робота й вона охоплює всю науково-технічну термінологію, то фактично комітет є спорідненим з усіма іншими технічними комітетами стандартизації щодо розробляння термінологічних стандартів. З огляду на те, що нині в системі національної стандартизації є 164 технічних комітетів стандартизації, експертування термінологічних НД чи не найголовніше завдання ТК 19 (див. табл. 1). На жаль, українська науково-технічна термінологія є ще недостатньо внормована та потребує копіткої і послідовної роботи в цьому напрямку. І гірко, що про цей важливий вид роботи в царині національної стандартизації – експертування згадано лише в одному чинному нормативному документі – ДСТУ 3966:2009.

Експертуючи проєкти стандартів, фахівці ТК 19 виходять не тільки з позиції внормування та впорядкування конкретної терміносистеми стандарту, а передусім із загальних засад унормування всієї науково-технічної термінології та українського словотворення, зафіксованих у засадничих нормативних документах ДСТУ 3966:2009 [13] і ДСТУ 1.5:2015 [8] та новій редакції українського правопису 2019 р. [14], а також напрацьованих провідними фахівцями-термінологами й відображених в ухвалах наукових конференцій СловоСвіт «Проблеми української термінології». Час воєнної агресії Росії проти України надає особливого значення цій роботі в боротьбі з наративами «русского мира». Зокрема, про це було зазначено в листі генерального директора ДП «УкрНДНЦ» до технічних комітетів стандартизації № 1-10/2.1.1-11-268 від 31.03.2022 «Про внесення змін до національних стандартів», а саме: «…ДП «УкрНДНЦ», яке виконує функції національного органу стандартизації, враховуючи розгортання повномасштабної війни Російської Федерації проти України, просить терміново проаналізувати наявність в національних стандартах російських назв продукції…».

Таблиця 1

Експертизи й погодження проєктів термінологічних ДСТУ^*

^* – подано кількісні показники опрацювання стандартів експертами ТК СНТТ. У таблиці не враховано опрацювання проєктів нетермінологічних стандартів у частині термінології.

Фахівці ТК СНТТ за тридцятиріччя набули певного досвіду й розробили струнку концепцію експертування термінологічних стандартів. Експертиза зазвичай має чотири частини: загальні зауваги – зауваги щодо структури стандарту, загальномовні зауваги до всього тексту НД; логіко-семантичні зауваги – аналіз цілісности терміносистеми, наявности ізольованих частин і хибних кіл; зауваги до термінів – зауваги до стандартованих термінів стандарту; мовно-стилістичні зауваги – аналіз визначень понять стандарту [15; 16]. У випадку проєктів гармонізованих стандартів експерти не аналізують цілісність терміносистеми проєкту.

Із досвіду експертування за останні роки зазначмо такі основні загальні майже для всіх проєктів недоліки:

1) недотримання розробниками вимог ДСТУ 3966:2009 [13] і ДСТУ 1.5:2015 [8] щодо структури стандарту. Після вторгнення Росії в Україну в 2014 р. низка технічних комітетів стандартизації припинили свою діяльність, водночас було створено нові комітети. Фахівці новостворених комітетів не завжди докладно ознайомлені з основоположними НД, щоб розробляти проєкти національних стандартів. Це призводить до необхідности ТК 19 виконувати експертування одного проєкту декілька разів (див. табл. 1), допоки розробники не виправлять усі зауважені хиби й не буде досягнуто консенсусу.

2) недотримання розробниками вимог нової редакції «Українського правопису» 2019 р. [14]. Зміни в новій редакції правопису можна поділити на обов’язкові (напр., написання слова проєкт, а не проект) й необов’язкові (дозволено правописну варіантність, напр., написання слів аудиторія і авдиторія, кафедра й катедра тощо). Щодо необов’язкових вимог правопису експерти можуть тільки рекомендувати розробникам вносити зміни до проєкту НД. Зокрема, експерти ТК СНТТ рекомендують розробникам іменники на -ть у родовому відмінку однини після приголосних писати із закінченням и, а не і;

3) недотримання вимог ДСТУ 3966:2009 п. Г.5.1 [13] щодо потреби розрізнювати назви дії/процесу (те, що відбувається, відбувалося чи відбуватиметься, напр., зауважувати – зауважування, відділювати – відділювання, організувати – організування – дія), події (те, що відбулося, напр., зауважити – зауваження, відділити – відділення, зорганізувати – зорганізування – подія) та наслідку (те, що отримано, напр., заувага, відділ, організація);

4) невиправдане вживання дієслів на -ся, що суперечить як українському правопису, так і ДСТУ 3966:2009 [13]. Зокрема, у ДСТУ 3966:2009 п. Д.11.3 зазначено, що українській мові не притаманні пасивні конструкції з дієсловами на -ся, активно вживані в російській мові (напр., не методика застосовується, а методику застосовують).

Найважче експертам ТК 19 досягнути консенсусу з розробником тоді, коли неправильно вжитий у проєкті термін чи навіть визначення поняття зафіксовано в певному Законі України чи іншому нормативно-правовому документі (навіть, якщо їх було прийнято в далекі 90-ті рр. задовго до розроблення сучасних правописних норм української мови). Це стосується, зокрема, таких понять, які набили «оскому» фахівцям-термінологам, як довкілля й навколишнє середовище, керування та управління, енергоощадність й енергозбереження, розрізнення понять організування та організація тощо. Розробники проєктів, не беручи до уваги аргументи експертів-термінологів, посилаються на норму Закону України «Про стандартизацію» [5] щодо потреби відповідности національних стандартів та кодексів усталеної практики законодавству.

Разом з тим приємно відзначити, що чимало запропонованих ТК нових термінів (неологізмів) набули широкого вживання в різних сферах діяльности людини. Серед них термін застосунок (від анг. application (software, program), applied (sciences)) замість прикладна програма і т. п., який під час праці над англійсько-українським глосарієм виробів Microsoft [17–19] запропонував Б. Рицар (модератор цього проєкту) ще 2005 р. і був підтриманий менеджером державних проєктів у сфері науки та техніки ТзОВ «Майкрософт-Україна» О. Орєховим.

5 Участь у міжнародній і регіональній співпраці

5.1 Відповідно до чинного Положення про ТК СНТТ і за дорученням ДП «УкрНДНЦ» комітет бере участь у роботі міжнародних організацій ISO (International Organization for Standardization; Міжнародна організація зі стандартування) й IEC (International Electrotechnical Commission; Міжнародна електротехнічна комісія).

ТК 19 є P-членом (активним) низки підкомітетів ISO/ТС 37 «Language and terminology» («Мова і термінологія»), а саме: ISO/ТС 37/SC 1 «Principles and methods» («Принципи та методи»), ISO/TC 37/SC 2 «Terminology workflow and language coding» («Термінологічний робочий процес і кодування мови»), ISO/TC 37/SC 3 «Management of terminology resources» («Керування термінологічними ресурсами»), ISO/TC 37/SC 4 «Language resource management» («Керування мовними ресурсами»). Комітет розглядає стандарти, розроблені ISO/ТС 37, та голосує за їхнє прийняття.

До грудня 2019 р. ТК 19 був P-членом в IЕС/ТС 1 «Тerminology» («Термінологія»), однак переведений до О-членів (спостерігач) через неможливість брати безпосередню участь у засіданнях цього міжнародного підкомітету.

До роботи з документами IЕС – стандартами й Міжнародним електротехнічним словником (International Electrotechnical Vocabulary; IEV), а також до опрацювання проєктів гармонізованих стандартів ДСТУ IЕС комітет залучив знаного науковця з електротехніки і термінолога професора, д. т. н. Бориса Клименка. Б. Клименко очолював кафедру «Електричні апарати» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». До 2019 р. Б. Клименко був головою робочої групою «Електротехніка» ТК 19 і представляв комітет на зборах Національного електротехнічного комітету України.

За роботу з ISO та IЕС в ТК 19 відповідає Р. Микульчик.

ТК 19 також є членом InfoTerm (International Information Centre for Terminology, Міжнародний термінологічний інформаційний центр, Відень, Австрія).

5.2 У рамках участи України в Міждержавній раді зі стандартизації, метрології та сертифікації (МДР) та за дорученням ДП «УкрНДНЦ» ТК 19 брав участь в роботі міждержавного технічного комітету зі стандартизації МТК 55 «Терминология». Працівники комітету розглядали міждержавні стандарти ГОСТ і голосували за них. Від 2014 р. члени ТК 19 неодноразово на своїх засіданнях з обговорення міждержавних стандартів висловлювалися щодо недоцільности такої роботи у зв’язку з агресивним діями Росії щодо України. Протоколи цих засідань було спрямовано в ДП «УкрНДНЦ». У січні 2022 року в листі на ім’я генерального директора ДП «УкрНДНЦ» О. Швидкого № 68/981 від 19.01.2022 р. голова комітету Б. Рицар зазначив, що «ТК 19 «Науково-технічна термінологія» вважає за потрібне призупинити діяльність у Міждержавній раді зі стандартизації, метрології і сертифікації». А в березні 2022 р. після початку повномасштабної війни Росії проти України ТК 19 підтримав ухвалу ТК 168 «Лаки та фарби» щодо виходу з Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації і розірвання Угоди про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації.

5.3 Від часу свого утворення ТК СНТТ підтримує зв’язки з Науковим товариством імені Шевченка в Америці (НТШ-А) та інформує Товариство про свою діяльність. Співпраця з НТШ-А, зокрема, охоплює термінографічну сферу, а саме НТШ-А фінансово підтримало 2015 р. видання українсько-англійського словника з радіоелектроніки Б. Рицара, Л. Сніцарука та Р. Мисака.

6 Наукова діяльність ТК СНТТ

Як і в попередні роки науковими напрямками діяльности ТК СНТТ є: 1) дослідження української науково-технічної мови; 2) розробляння та розвиток засад термінотворення, унормування і стандартування термінології; 3) лексикографія та термінографія. Працівники ТК СНТТ активно займаються науковою діяльністю – досліджують проблеми української мови й термінології, публікують наукові статті, укладають та опрацьовують словники.

Працівники ТК СНТТ публікували статті щодо своїх наукових досліджень у таких часописах, як Вісник Національного університету «Львівська політехніка» «Проблеми української термінології», Збірник наукових праць учасників наукових конференцій «Проблеми української термінології», Науково-технічний журнал «Стандартизація. Сертифікація. Якість», Збірник наукових праць «Термінологічний вісник», «Studia Ukrainica Posnaniensia», Міжнародний науковий журнал «LANGUAGE: Codification. Competence. Communication». Окрім цього м. н. с. ТК СНТТ М. Зубков у 2017–2018 рр. з метою популяризації української мови, термінологічної та лексикографічної роботи опублікував 10 статей у студентському тижневику Львівської політехніки «Аудиторія».

Працівники ТК СНТТ брали участь у низці наукових конференцій, круглих столів, семінарів і нарад, зокрема, у міжнародних наукових конференціях СловоСвіт «Проблеми української термінології» (м. Львів), «Українська термінологія і сучасність» (Інститут української мови НАНУ, м. Київ) і «EU TRANSLATED: towards better quality legal translations for better implementation of the EU-Ukraine Association Agreement» (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 16‑17 січня 2019 р.).

Секретар ТК СНТТ Р. Микульчик 2016 р. захистив кандидатську дисертацію «Прізвищеві та відпрізвищеві терміни в мові української фізичної термінної системи: особливості структури та функціювання» за спеціальністю 10.02.01 «українська мова» та отримав у 2017 р. ступінь кандидата філологічних наук (науковий керівник – д. філол. н., професор І. Кочан). У 2019–2020 рр. Р. Микульчик написав монографію «Епонімні терміни української фізичної термінології» (не опубліковано).

Працівник ТК СНТТ М. Зубков 2017 р. підготував нову редакцію навчального посібника «Норми та культура української мови фахової спрямованости» (рис. 4), яку порекомендувала до друку Науково-методична рада Національного університету «Львівська політехніка» (протокол № 34 від 15.03.2018). Посібник надруковано 2018 р. київським видавництвом «Арій». А ще через рік у цьому видавництві побачило світ нове видання цього посібника за оновленим правописом. На сьогоднішній час автор підготував чергову редакцію посібника. Посібник 2018 р. видрукувало київське видавництво «Арій», і два роки поспіль перевидавало цю працю. Нині автор підготував уже 4-те видання посібника за оновленим правописом, який друкує харківський ВД «Школа».

Рис. 4. Зубков М. Норми й культура української мови фахової спрямованости

Значна частина наукової роботи ТК СНТТ – це термінографічна діяльність. 2015 р. завершилась багаторічна праця групи авторів Б. Рицара, Л. Сніцарука й Р. Мисака над розробленням концепції, добиранням термінів та укладанням українсько-англійського словника з радіоелектроніки (понад 60 тис. термінів і терміносполук) [18–20], який вийшов друком у львівському видавництві «КолірПРО». Працівник ТК СНТТ М. Зубков і В. Моргунюк (Університет «Україна», м. Київ) підготували до опублікування російсько-український словник застосовної наукової мови (понад 150 тис. слів і словосполук) [21].

Вагомою частиною лексикографічної та термінологічної діяльности ТК СНТТ є мовно-стилістичне й термінологічне опрацювання словників і глосаріїв, зокрема, на інтернет-ресурсах Львівської політехніки. Відповідно до наказу НУ ЛП № 333-1-10 від 08.07.2020 «Про формування інформаційного наповнення вебсайту “Словник технічних термінів”» було опрацьовано словник «Фізика», триває опрацювання глосаріїв із віртуального навчального середовища (ВНС), які надав відділ організаційного супроводу дистанційного навчання НУ ЛП.

Значну діяльність щодо висвітлення проблем української мови та науково-технічної термінології і популяризації доробку комітету провадив М. Зубков. Протягом 2014–2019 рр. і 2021 р. М. Зубков прочитав десятки лекцій (щорічно) з питань українського термінознавства й мовознавства, зокрема шевченкознавства, в низці вищих навчальних закладів і шкіл, бібліотек, інших організацій та установ України (мм. Івано-Франківськ, Тернопіль, Хмельницький, Житомир, Київ, Чернігів, Полтава, Харків, Херсон, Миколаїв, Запоріжжя, Краматорськ, Слав’янськ, Бахмут, Маріюпіль, Кременчук, Остріг, Стрий, Турка, Трускавець, Моршин, Червоноград, Дрогобич і десятки ін.) (див., напр., рис. 5). Поїздки країною групи львівських освітян, громадських і культурних діячів проходили за фінансовою підтримки Львівської обласної ради.

7 Організування та проведення термінологічних конференцій та семінарів

В Україні є два знаних наукових форуми термінологів – міжнародна наукова конференція СловоCвіт «Проблеми української термінології», яку що два роки організовує ТК СНТТ (м. Львів), і міжнародна наукова конференція «Українська термінологія і сучасність», яку провадить Інститут української мови НАН України (м. Київ).

Протягом останнього десятиріччя ТК СНТТ зорганізував і провів п’ять наукових конференцій СловоСвіт «Проблеми української термінології» (табл. 1). Традиційно тематика цих конференцій охоплювала такі напрямки: теоретичні засади термінознавства та лексикографії, нормування та стандартування термінології, лексикографія та міжмовні зв’язки, термінологія природничих знань і термінологія гуманітарних знань. Ґрунтуючись на цих напрямках та поданих матеріалах, організатори формують тематичні секції. Мета конференції СловоСвіт – привернути увагу наукової громадськости України та поза її межами до актуальних проблем української фахової термінології в усіх сферах діяльности людини; організувати обмін досвідом фахівців у царині української науково-технічної термінології; напрацювати рекомендації щодо внормування української науково-технічної термінології та фахової мови; сприяти науковій і практичній діяльності в галузі термінології; підсумувати науковий і практичний доробок учасників за попередні 2 роки та популяризувати цей доробок серед широкого кола науковців, фахівців, викладачів і студентів. Незмінним ядром усіх конференцій, окрім працівників ТК СНТТ, були як знані мовознавці та термінологи, так й усі небайдужі до нагальних проблем української мови й термінології – Христина Бурштинська, Михайло Гінзбург, Ірина Кочан, Ольга Кочерга, Зоряна Куньч, Андрій Медведів, Виталь Моргунюк, Неля Нікуліна, Ірина Процик, Ніна Філіппова, Олена Южакова та багато інших.

Таблиця 2

Наукові конференції СловоСвіт «Проблеми української термінології»

На кожній конференції на підсумковому засіданні учасники приймають ухвалу, яка містить напрацьовані учасниками конференції пропозиції до різних державних установ і організацій України щодо покращення стану української мови та термінології.

Ще одним майданчиком для обговорення проблемних мовних і термінологічних питань, а також результатів наукових досліджень є постійний науковий термінологічний семінар ТК СНТТ. За останнє десятиріччя проведено низку таких семінарів, де, зокрема, обговорено проблемні питання, які виникали під час експертування термінологічних стандартів (М. Зубков, Р. Микульчик, Р. Мисак); закономірність творення прикметників від чужомовних запозичин на -ія (М. Зубков), а також розглянуто навчальні посібники «Основи технічної творчости», «Українське наукове слововживання» і підручник «Основи технічної творчости» (автор – професор І. Ребезнюк) на предмет відповідности вжитих у них термінів вимогам ДСТУ 3966:2009 «Термінологічна робота. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять».

8 Видавнича діяльність ТК СНТТ

Видавнича справа займає особливе місце в діяльності ТК СНТТ, оскільки саме вона сприяє поширенню та популяризуванню нагромаджених знань і наукового доробку. У 2012–2022 рр. ТК СНТТ продовжував (наскільки це дозволяли фінансові можливості й інші чинники, не залежні від спроможности комітету) дальший розвиток таких своїх видавничих проєктів, як Вісник Національного університету «Львівська політехніка» серії «Проблеми української термінології» (далі – Вісник), Збірник наукових праць учасників наукових конференцій СловоСвіт (далі – Збірник) і Термінографічна серія СловоСвіт.

8.1 Вісник Національного університету «Львівська політехніка» серії «Проблеми української термінології»

Вісник започаткував ТК СНТТ 1998 р., а від 2003 р., згідно з постановами ВАК України № 1-05/6 від 02.07.2008 і № 1-05/5 від 18.11.2009, він став фаховим виданням із філологічних наук. 2012 р. пішов із життя багаторічний очільник редколегії Вісника знаний науковець, мовознавець і лексикограф д. філол. н. професор Левко Полюга. У Львівській політехніці на той час не було достатньої кількости докторів філологічних наук, тому 2015 р. Вісник не пройшов чергової перереєстрації через відсутність у складі редколегії трьох докторів філологічних наук – штатних працівників Львівської політехніки. У 2016–2017 рр. редколегію Вісника очолював д. т. н. Богдан Рицар, а від 2018 р. – д. філол. н. Ірина Фаріон. Протягом 2016–2018 років ТК СНТТ продовжував видавати Вісник як щорічний науковий часопис (див. рис. 6) відповідно до вимог ВАК України, однак не зміг поновити його статусу як фахового. Перепоною для перереєстрації став Наказ МОН України № 32 від 15.01.2018 «Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України», що був спрямований на інтеграцію фахових видань до світового наукового простору, однак не враховував національної специфіки окремих видань, зокрема, із галузі українського мовознавства. У цьому Наказі МОН розширено перелік вимог до редакційних колегій необхідністю мати публікації у фахових виданнях Web of Science Core Collection і/або Scopus або мати монографії, видані міжнародними видавництвами, категорій A, B або C за класифікацією Research School for Socio-Economic and Natural Sciences of the Environment. На жаль, цієї вимоги редколегія Вісника не змогла задоволити.

Поки Вісник був фаховим до нього зазвичай подавали статті науковці мовознавці й термінологи (як з Львівської політехніки, так і поза неї) щодо результатів дисертаційних праць на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата наук. Після втрачення статусу фаховости кількість таких авторів значно поменшала, і з 2019 р. Вісник перестав виходити. За 2012–2022 роки ТК СНТТ видав сім Вісників Національного університету «Львівська політехніка» серії «Проблеми української термінології».

Рис. 6. Вісники Національного університету «Львівська політехніка» серії «Проблеми української термінології»

8.2 Збірник наукових праць учасників наукової конференції СловоСвіт «Проблеми української термінології»

Традиційно одночасно із проведенням наукових конференцій СловоСвіт «Проблеми української термінології» ТК СНТТ видає Збірник наукових праць учасників цих конференцій. Збірник містить наукові праці науковців і фахівців різних галузей знань, а також викладачів і студентів навчальних закладів, що відповідають тематичному спрямуванню конференції. Редколегія добирає статті до Збірника згідно з вимогами до наукових видань.

Рис. 7. Збірники наукових праць учасників Міжнародних наукових конференцій СловоСвіт

За 2012–2022 роки ТК СНТТ зорганізував і провів п’ять наукових конференцій СловоСвіт і видав п’ять Збірників наукових праць учасників цих конференцій (див. рис. 7). 2022 року в зв’язку з воєнною ситуацією в країні заплановано видати Збірник у форматі .pdf з номером ISBN електронного видання.

8.3 Термінографічна серія СловоСвіт

Ще 2000 р. ТК СНТТ започаткував термінографічну серію СловоСвіт, головним редактором якої є голова комітету Богдан Рицар. Нині серія нараховує 17 словників. За десятирічний період у серії вийшли два термінологічних словники:

► Ганіткевич М., Кінаш Б. Російсько-український словник з інженерних технологій: [близько 42 тис. термінів]. 2-ге вид. Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013. 1024 с. (Термінографічна серія СловоСвіт; № 9).

Рис. 8. Російсько-український словник з інженерних технологій

Друге видання (без змін) російсько-українського словника з інженерних технологій М. Ганіткевич та Б. Кінаша було здійснено 2013 р. в рамках участи ТК СНТТ у Програмі розвитку української мови, української культури й історичної свідомости громадян України на території Львівської области на 2012–2014 роки за фінансової підтримки Львівської обласної ради. Цей перекладний словник містить близько 42 тис. науково-технічних термінів із царин механіки, тепло- та електроенергетики, будівельної та гірничої справи, металургії, металооброблення, хемічної та інших галузей виробництва. Залучено також суміжні терміни з економіки, екології та фундаментальних наук – фізики, математики та хемії [22]. Увесь наклад видання отримали навчальні заклади, організації та книгозбірні Львівщини.

► Рицар Б., Сніцарук Л., Мисак Р. Українсько-англійський словник з радіоелектроніки: [понад 60 тис. термінів]. Львів: КолірПРО, 2015. 1008 с. 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) (Термінографічна серія СловоСвіт; № 16).

Рис. 9. Українсько-англійський словник з радіоелектроніки

Ця багаторічна праця колективу авторів побачила світ завдяки фінансовій підтримці Фонду ім. Ореста Поповича Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці (НТШ-А). 2014 р. Видавнича Комісія та Управа НТШ-А призначили видавничий ґрант на видання «Українсько-англійського словника з радіоелектроніки». А 2015 р. здійснено видрук словника разом з електронною версією на CD-диску, створеною у системі PolyDic v.1 (розробка ТК СНТТ).

Словник містить понад 60 тис. термінів і терміносполук з радіоелектроніки, електроніки та мікроелектроніки, телевізійної, радарної, лазерної, космічної, авіаційної, цифрової й аналогової техніки, радіозв’язку, оптики, акустики, електронних компонентів, комп’ютерних та інформаційних технологій, нанотехнологій, а також терміни із суміжних галузей знань – математики, фізики, програмування тощо [18]. Словник призначений для фахівців, науковців, викладачів та студентів різних навчальних закладів.

Українсько-англійський словник з радіоелектроніки на конкурсі монографій, підручників, навчальних посібників та довідкових видань (2019 р.) у НУ «Львівська політехніка» зайняв перше місце в номінації «Найкраще довідкове видання», а укладачі отримали Диплом першого ступеня.

2018 р. за редакцією Б. Рицара і В. Старка (Український католицький університет, м. Львів) укладено друге видання цього словника – змінене й оновлене [19], яке виставлено на лексикографічному інтернет-ресурсі e2u https://e2u.org.ua.

Висновок. За тридцять років своєї діяльности ТК СНТТ випрацював концепцію та основні засади термінотворення, унормування та стандартування української науково-технічної термінології, досяг результатів і набув чималого досвіду в розробленні й експертуванні термінологічних стандартів, опрацював й уклав низку термінологічних словників. Термінологічні видання комітету, наукові конференції та семінари, зорганізовані та проведені ТК СНТТ, сприяли набуттю нових знань, обміну досвідом і підвищенню кваліфікації науковців та фахівців у царині науково-технічної термінології. Здобутки комітету були б неможливими без тісної співпраці й підтримки науковців і фахівців-термінологів – Х. Бурштинської, М. Гінзбурга, І. Дуцяка, О. Кочерги, І. Кочан, З. Куньч, В. Моргунюка, М. Никипанчука, І Ребезнюка тощо. Проте через війну в країні, пандемію, брак державної підтримки та фінансування не вдалось, на жаль, завершити всі задумані та розпочаті проєкти.

Із жалем згадаймо про плеяду видатних мовознавців і термінологів, які тісно співпрацювали з ТК СНТТ і пішли з життя за останнє десятиріччя: професор Олександер Пономарів (багаторічний член програмних комітетів конференцій СловоСвіт), професор Левко Полюга (головний редактор Вісника), професор Марія Ганіткевич, професор Борис Клименко (голова РГ «Електротехніка»), доцент Ігор Кульчицький, професор Людмила Симоненко, професор Любов Петрух (голова ПК «Охорона здоров’я»), професор Петро Столярчук (голова РГ «Метрологія»), професор Віктор Яворський (голова ПК «Хімія»), професор Богдан Якимович.

1. Про організацію Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології: Наказ Міністерства освіти України й Державного комітету України зі стандартизації, метрології та сертифікації від 22.07.1992 № 66 // Інтернет-сторінка ТК СНТТ. URL: http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_structure.htm. 2. Рицар Б. Стандартизація термінології – чинник утвердження державності України // Стандартизація, сертифікація, якість. 2001. № 1. С. 30–32. 3. Рицар Б. Технічному комітетові стандартизації науково-технічної термінології – 10 років: здобутки, проблеми, перспективи // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка»: Серія «Проблеми української термінології». 2002. № 453. С. 3–12. URL: http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_Wisnyk453/TK_wisnyk453_rytsar.htm. 4. Рицар Б., Мисак Р., Мацейовська О. Технічному комітетові стандартизації науково-технічної термінології – 20 років: діяльність у фактах та цифрах // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка»: Серія «Проблеми української термінології». 2012. № 733. С. 239–254. URL: http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_Wisnyk733/TK_wisnyk733_M_Rytsar_Mysak_Macejovs'ka.htm. 5. Про стандартизацію: Закон України [№ 1315-VII від 05.06.2014] [Редакція від 09.06.2022] // Відомості Верховної Ради, 2014. № 31. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1315-18/conv (дата звернення: 25.08.2022). 6. ДСТУ 1.14:2015. Національна стандартизація. Процедури створення, діяльності та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації. [Чинний від 01.06.2016]. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2016. 42 с. 7. ДСТУ 1.2:2015. Національна стандартизація. Правила проведення робіт з національної стандартизації. [На заміну ДСТУ 1.2:2003; чинний від 19.08.2015]. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2015. 34 с. 8. ДСТУ 1.5:2015. Національна стандартизація. Правила розроблення, викладання та оформлення національних нормативних документів. [На заміну ДСТУ 1.5:2013 ; чинний від 01.02.2017]. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2016. 61 с. 9. ДСТУ 1.7:2015. Національна стандартизація. Правила та методи прийняття міжнародних і регіональних нормативних документів. [Чинний від 20.12.2015]. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2015. 35 с. 10. Зубков М., Микульчик Р., Мисак Р. Розробляння нової редакції ДСТУ ISO 860 «Термінологічна робота. Гармонізування понять і термінів» // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка»: Серія «Проблеми української термінології», 2017. № 869. С. 50–53. URL: http://tc.terminology.lp.edu.ua /TK_Wisnyk869/TK_wisnyk869_3_zubkov_mykul'chyk_mysak.htm. 11. Ухвала ХІV Міжнародної наукової конференції «Проблеми української термінології СловоСвіт 2016» // Інтернет-сторінка ТК СНТТ. URL: http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_konf_14.htm#Sect5. 12. Никипанчук М. До питання про стандартування назв хімічних елементів в Україні // Проблеми української термінології: зб. наук. пр. XV міжнар. наук. конф. (м. Львів, 4–6 жовт. 2018 р.). Львів, 2018. С. 25‒28. URL: http://tc.terminology.lp.edu.ua /TK_Zbirnyk_2018/TK_Zbirnyk_2018_3_nykypanchuk.htm. 13. ДСТУ 3966:2009. Термінологічна робота. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять. [Чинний від 01.07.2010]. Київ: Держспоживстандарт України, 2010. 35 с. 14. Український правопис. Київ: Наук. думка, 2019. URL: https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/Documents/0/2021/01/210118223223523-1428.pdf (дата звернення: 25.08.2022). 15. Рицар Б., Мисак Р. Експертування стандартів на терміни та визначення понять: нормативне підґрунтя та практична реалізація // Стандартизація. Сертифікація. Якість. 2020. № 3 (121). С. 53–59. 16. Микульчик Р. Експертування проєктів ДСТУ на терміни та визначення понять щодо вимог ДСТУ 3966: погляд експерта // Проблеми української термінології: зб. наук. праць XVI міжнар. наук. конф. (м. Львів, 1–3 жовт. 2020 р.). Львів, 2020. С. 96‒100. 17. Англійсько-український глосарій виробів Microsoft®: громадська редакція: [понад. 2 тис. слів] / за ред. Богдана Рицара. Ред. кол. Роман Мисак, Роман Микульчик, Ігор Кульчицький та ін. Львів: ЕКОінформ, 2006. 208 с. (Термінографічна серія СловоСвіт; № 10). URL: http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_vocab_SS10.htm. 18. Рицар Б., Сніцарук Л., Мисак Р. Українсько-англійський словник з радіоелектроніки: [понад 60 тис. термінів]. Львів: КолірПРО, 2015. 1008 с. 1 електрон. опт. диск (CD-ROM) (Термінографічна серія СловоСвіт ; № 16). URL: http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_vocab_SS16.htm. 19. Рицар Б., Сніцарук Л., Мисак Р. Українсько-англійський словник з радіоелектроніки: [понад 60 тис. термінів] [Електронний ресурс] / за ред. Б. Рицара, В. Старка. 2-ге вид., оновл. 2018. (Термінографічна серія СловоСвіт ; № 16). URL: https://e2u.org.ua/dicts/radioelektronika. 20. Рицар Б., Сніцарук Л., Мисак Р. Структура українсько-англійського словника з радіоелектроніки // Проблеми української термінології: зб. наук. пр. XIII міжнар. наук. конф. (м. Львів, 25−27 верес. 2014 р.) Львів, 2014. С. 26‒31. 21. Зубков М., Моргунюк В. Укладання російсько-українського словника застосовної наукової мови відповідно до національних стандартів і українського способу мислення // Проблеми української термінології: зб. наук. пр. XIII міжнар. наук. конф. (м. Львів, 25−27 верес. 2014 р.). Львів, 2014. С. 13‒21. 22. Ганіткевич М., Кінаш Б. Російсько-український словник з інженерних технологій: [близько 42 тис. термінів]. 2-ге вид. Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013. 1024 с. (Термінографічна серія СловоСвіт; № 9). URL: http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_Books/SS9_HanitkevychM_Ros-ukr_slovnyk_z_inzhener_tekhnolohij/HanitkevychM_Ros-ukr_slovnyk_z_inzhener_tekhnolohij_SS9.pdf.