ТК  СНТТ

 наступний  Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |


X Міжнародна наукова конференція

«Проблеми української термінології СловоСвіт 2008»



 

X Міжнародна наукова конференція

«Проблеми української термінології СловоСвіт 2008»

відбулася у Національному університеті «Львівська політехніка»

30 вересня – 2 жовтня 2008 року

 

 

ІНФОРМАЦІЙНА  ПІДТРИМКА

Видавництво "Екоінформ"        Освітній студентський тижневик "Аудиторія"

                    

У рамках наукової конференції

30 вересня 2008 року

відбулася

Урочиста академія

пам’яті видатного українського вченого Івана Пулюя

 

Іван Пулюй

 

[світлини]

 

  Організатори конференції

 наступний наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

 

Міністерство освіти і науки України

Держcпоживстандарт України

Національний університет «Львівська політехніка»

Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

Наукове товариство імені Тараса Шевченка

Львівське відділення Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка

Український термінологічний центр Америки (США і Канади)

 

  Програмний комітет

 

 

Голова програмного комітету:

Юрій БОБАЛО, ректор Національного університету «Львівська політехніка»

 

Заступник голови програмного комітету:

Богдан Рицар, голова Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ) Держспоживстандарту та Міносвіти і науки України

 

Члени програмного комітету:

Олекса БІЛАНЮК, президент Української Вільної Академії Наук, США

Катерина ГОРОДЕНСЬКА, професор Інституту української мови НАН України

Христіян Ґалінскі, директор Інфотерму, Австрія

Василь Друзюк, генеральний директор Львівського регіонального державного центру стандартизації, метрології та сертифікації

Ярослав ІСАЄВИЧ, директор Інституту українознавства НАН України

Любов Корчевна, генеральний директор Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості»

Лариса ЛОСЮК, голова Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики

Зіновій НАЗАРЧУК, голова Західного наукового центру НАН України та МОН України

Василь Німчук, директор Інституту української мови НАН України

Володимир ПАНАСЮК, директор Фізико-механічного інституту НАН України

Левко ПОЛЮГА, професор Національного університету «Львівська політехніка»

Орест Попович, голова Наукового товариства ім. Шевченка в Америці, голова Українського Термінологічного Центру Америки, США

Олександра Сербенська, професор Львівського національного університету імені Івана Франка

Максим Стріха, заступник міністра освіти і науки України

Володимир ШЕХОВЦОВ, професор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

Володимир ШИРОКОВ, директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України

Ярослав ЮЗЬКІВ, перший заступник генерального директора Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості»

Юрій Якименко, співголова ТК СНТТ, перший проректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

 

  Організаційний комітет

 

 

Голова оргкомітету: Богдан Рицар, голова ТК СНТТ

 

Заступник голови оргкомітету: Роман Мисак, с.н.с. ТК СНТТ

 

Члени оргкомітету:

Христина БУРШТИНСЬКА, Геннадій ВОЗНЮК, Володимир ЗАДОРОЖНИЙ, Олена КУРИЛЯК, Ольга Мацейовська, Роман МИКУЛЬЧИК, Анатолій МІЩЕНКО, Іван ПАРОВ’ЯК, Леонід СНІЦАРУК, Ірина Чайка

 

[світлини]

 

  Адреса оргкомітету

 

          

Національний університет «Львівська політехніка», головний корпус, к. 237

вул. С. Бандери, 12, м. Львів, 79013, Україна

тел./факс: (032) 2582-256

е-пошта: rytsar@polynet.lviv.ua

 

  Тематика конференції та розклад засідань

 наступнийнаверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

 

   I секція: Теоретичні засади термінознавства та лексикографії. Нормування та стандартизація термінології

   II секція: Лексикографія та міжмовні зв’язки

   III секція: Термінологія природничих знань (фізична, хеміко-біологічна, технічна, охорони здоров’я, сільськогосподарська тощо)

   IV секція: Термінологія гуманітарних знань (мовознавча, суспільно-політична, правнича, військово-спортивна, філософсько-богословська тощо)

 

РОЗКЛАД ЗАСІДАНЬ

 

30 вересня, вівторок

09.30–12.30                           Пленарне засідання (актова зала)

12.30–14.30                           Перерва на обід

14.30–17.00                           Урочиста академія, присвячена пам’яті Івана Пулюя (актова зала)

 

1 жовтня, середа

10.00–13.00                           Секційні засідання: секції I (авд. 117 IV навч. корпус), II (авд. 226), III (авд. 211), IV (авд. 221)

13.00–14.00                           Перерва на обід

14.00–18.00                           Секційні засідання: секції I (авд. 117 IV навч. корпус), II (авд. 226), III (авд. 211), IV (авд. 221)

18.30–22.00                           Товариська вечеря

 

2 жовтня, четвер

09.30–13.00                           Підсумкове пленарне засідання (актова зала I навч. корпусу)

  

  Програма конференції

 наступнийнаверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

 

  Пленарне засідання (30 вересня, 9.30-13.00, актова зала)

 

 

1.   Відкриття конференції

2.   Вітальне слово ректора Національного університету «Львівська політехніка» Юрія Бобала

3.   Стабілізація і дестабілізація терміносистем: мовні та позамовні чинники

Ярослав ІСАЄВИЧ

Інститут українознавства НАН України, Львів

4.   Національна система стандартизації на сучасному етапі

Ярослав ЮЗЬКІВ

ДП «УкрНДНЦ»

5.   Реєстрування технічних умов і термінологія: сучасний стан і проблеми

Василь Друзюк

Галина СІМЧУК

ДП «Львівстандартметрологія»

6.   Вузькогалузеві терміни як основа формування та квазіреферування фахових текстів

Тарас Кияк

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

7.   Синтаксичні конструкції у фахових текстах: практичні висновки з рекомендацій мовознавців

Михайло Гінзбург

Українська нафтогазова академія, Харків

8.   Українська наукова мова в академічному «Російсько-українському словникові» за редакцією А. Кримського та С. Єфремова

Євгенія Карпіловська

Інститут мовознавства ім. О. Потебні НАН України, Київ

Ольга Кочерга

Інститут теоретичної фізики ім. М. Боголюбова НАН України, Київ

Євген Мейнарович

Інститут математики НАН України, Київ

9.   Роль діаспори у творенні української термінології

Ірина Ключковська

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка»

 

[світлини]

 

  Урочиста академія (30 вересня, вівторок, 14.30–17.00, актова зала)

 

          

Урочиста академія

присвячена пам’яті видатного українського науковця

Івана Пулюя

  

1.   Вітальне слово

Петро Пулюй

Австрія

2.   Феномен Івана Пулюя

Роман Пляцко

Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. Підстригача НАН України, Львів

3.   З листування до Івана Пулюя

Христина Бурштинська

Національний університет «Львівська політехніка»

4.   Іван Пулюй і українська наукова термінологія

Ольга Збожна

Тернопільський національний економічний університет

5.   Роль Івана Пулюя у формуванні української наукової термінології

Володимир Козирський

Інститут теоретичної фізики ім. М. Боголюбова НАН України, Київ

Василь Шендеровський

Інститут фізики НАН України, Київ

6.   Демонстрація фільму про Івана Пулюя

 

[світлини]

 

  Секція I. Теоретичні засади термінознавства та лексикографії. нормування та стандартизація Термінології.

 

          

Керівники: Олександра Сербенська  д.філол.н., проф.; Ірина Кочан  д.філол.н., проф.; Людмила Пшенична  к.філол.н., проф.; Михайло Гінзбург  д.т.н., проф.

Секретар: Зоряна Куньч  к.філол.н., доц.

 

[світлини]

 

  Секція I. Засідання 1. (1 жовтня, середа, 10.00–13.00, авд. 117 IV навч. корпус)

 

          

1.   Термінологічна робота: науковий текст як джерело нових знань

Людмила Пшенична

Володимир Шевченко

Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Київ

Наталія Шишкіна

Інститут кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України, Київ

2.   Варіанти і синоніми термінів з міжнародними компонентами

Ірина Кочан

Львівський національний університет ім. Івана Франка

3.   Творення, вживання та йменування слів, яким властива категорія виду

Виталь Моргунюк

Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Київ

4.   Деякі аспекти вивчення фахової української мови

Людмила Васенко

Володимир Дубічинський

Оксана Кримець

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

5.   Нове в новому «українському правописі»

Наталя Куземська

ДП «УкрНДНЦ», Київ

6.   Епістемологічні виправлення наукової термінології

Володимир Пащенко

Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, Київ

7.   Українська наукова термінологія на перехресті

Андрій Медведів

Міннеаполіс, США

8.   Терміни, професіоналізми і номенклатурні знаки (до проблеми класифікації спеціальної лексики)

Ольга Павлова

Рівненський державний гуманітарний університет

9.  До уточнення характеру та рівневої типології термінологічної системності

Олена Медведь

Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут»

10. Транслітерування українських текстів з кирилиці в латиницю

Богдан Рицар

Роман Рожанківський

Роман Микульчик

Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології, Львів

11. Вторинна номінація як спосіб творення музичних термінів в українській мові

Софія Булик-Верхола

Національний університет «Львівська політехніка»

12. Сучасна хімічна термінологія та номенклатура органічної хімії

О. Гордієнко

Михайло Корнілов

Олександр Голуб

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

С. Ісаєв

Національний університет «Києво-Могилянська Академія»

Валентина Толмачова

О. Ковтун

Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Київ

13. Стандартизація назв хемічних елементів та використання їх в освіті й науці

Марія Ганіткевич

Михайло Никипанчук

Національний університет «Львівська політехніка»

14. Мова та технічна термінологія

Богдан Слабий

Мейнський університет, США

15. Умотивованість терміна як передумова стандартизації науково-технічної термінології

Зоряна Куньч

Національний університет «Львівська політехніка»

 

  Секція I. Засідання 2. (1 жовтня, середа, 14.00–18.00, авд. 117 IV навч. корпус)

 

          

16. Термін «текст» та його семантичне заповнення

Олександра Сербенська

Львівський національний університет ім. Івана Франка

17. Проблема визначення семантичної структури технічного терміна

Оксана Кримець

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

18. Еволюція лінгвонімів «язик – мова»

Ірина Фаріон

Національний університет «Львівська політехніка»

19. Ономасіологічна структура термінів з атрибутивним(-и) компонентом(-ами) (на матеріалі термінології холодильної техніки)

Олена Южакова

Одеська державна академія холоду

20. Термінологічний апарат теорії мовної комунікації як нової міждисциплінарної науки

Галина Онуфрієнко

Запорізький національний технічний університет

21. Словотвірні норми сучасної української технічної термінології

Оксана Литвин

Національний університет «Львівська політехніка»

22. Загальні тенденції фонетико-графічної асиміляції науково-технічних термінів англо-мовного походження

Ірина Скорейко-Свірська

Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка

23. Про поняття оптимальної довжини терміна (на матеріалі економічної термінології)

Оксана Чуєшкова

Українська інженерно-педагогічна академія, Харків

24. Явище синонімії у термінологічній лексиці

Оксана Мартиняк

Львівський національний університет ім. Івана Франка

25. Синонімія термінів з прізвищевими компонентами у фізичній терміносистемі

Роман Микульчик

Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології, Львів

26. Особливості синонімії складених назв із семою ‘вода’

Юлія Теглівець

Національний університет «Львівська політехніка»

27. Українську термінологію треба творити на національних засадах

Ніна Шило

Рівне

 

  Секція ІІ. ЛЕксикографія та міжмовні зв’язки

 

          

Керівники: Левко Полюга  д.філол.н., проф.; Софія Денисенко  д.філол.н., проф.; Олена Левченко  д.філол.н., доц.

Секретар: Марія Комова  к.філол.н., доц.

 

[світлини]

 

  Секція II. Засідання 1. (1 жовтня, середа, 10.00–13.00, авд. 226)

 

          

1.   Словники порівнянь у сучасній фразеографії

Олена Левченко

ЛРІДУ НАДУ при Президентові України, Львів

2.   Збільшення фахової лексики зі спеціальностей біологічного профілю (на матеріалі німецької мови)

Софія Денисенко

Ірина Микитка

Львівський національний університет ім. Івана Франка

3.   Сучасний політехнічний російсько-український словник-довідник

Микола Зубков

Харківський національний університет ім. В. Каразіна

4.   Комп’ютерні словники: класифікація та укладання

Роман Мисак

Національний університет «Львівська політехніка»

5.   Деякі проблеми перекладу українських термінів будівництва й архітектури у двомовному словнику

Стефан Жуковський

Роман Кінаш

Левко Полюга

Вікторія Базилевич

Наталія Дрівко

Національний університет «Львівська політехніка»

6.   Особливості архітектурних термінів (на матеріалі «Словника будівельної термінології» С. Булди)

Лариса Думанська

Одеська державна академія будівництва та архітектури

7.   До питання німецько-української термінології з історії архітектури та містобудування

Володимир Задорожний

Галина Петришин

Національний університет «Львівська політехніка»

8.   Мотиваційний словник будівельної лексики української мови: концепція створення

Наталія Цимбал

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

9.   Унормування наукових медичних термінів в українсько-латинсько-анґлійському медичному енциклопедичному словнику

Любов Петрух

Ірина Головко

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

10. Дослідження епонімів в українсько-латинсько-анґлійському медичному енциклопедичному словнику

Любов Петрух

Ірина Головко

Ганна Рудницька

Оляна Михалик

Леся Петрух

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

11. Наукові медичні терміни в українсько-латинсько-анґлійському медичному енциклопедичному словнику (фізіолоґічно активні речовини)

Оляна Михалик

Ігор Чабан

Марія Коваленко

Леся Шелепетень

Леся Петрух

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

12. Класифікація термінологічних словників

Марія Комова

Національний університет «Львівська політехніка»

13. До справи укладання двомовних навчальних словників

Михайло Занічковський

Львівська комерційна академія

14. Два словники

Володимир Плескач

Запорізький національний технічний університет

15. Російсько-український словник з аграрної механіки та енергетики

Валентина Гайдучок

Олена Дерпак

Львівський національний аграрний університет

 

  Секція II. Засідання 2. (1 жовтня, середа, 14.00–18.00, авд. 226)

 

          

16. Метод відбору реєстрових одиниць ідеографічного словника дієслів переміщення української мови

Анна Середницька

Національний університет «Львівська політехніка»

17. Синонімія в японських науково-технічних текстах

Андрій Медведів

Міннеаполіс, США

18. Складні дієслівні конструкції (дієслово + Qi/Lai) в сучасній китайській мові

Альона Остапчук

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

19. Вплив діалектів китайської мови на сучасний молодіжний сленг

Юлія Тарасова

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

20. Скорочення в терміносистемі торгівлі (на матеріялі німецької та української мов)

Аліна Мороз

Чернівецький торговельно-економічний інститут

21. Структура англо-українського геодезичного словника та труднощі термінологічного перекладання

Федір Заблоцький

Олександра Заблоцька

Олександра Гасько

Національний університет «Львівська політехніка»

22. Структурно-семантичні особливості конверсивів сучасної англійської мови бізнесу

Оксана Гутиряк

Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка

23. Про типологію англомовних запозичень у французькій терміносистемі спорту

Лариса Гошовська

Інна Гальченко

Львівський державний університет фізичної культури

24. Деякі зауваги до науково-технічного термінологічного перекладу з німецької мови в галузі фотограмметрії

Зоряна Кузик

Національний університет «Львівська політехніка»

25. Господарські порадники XVIII ст.

Тетяна Файчук

Інститут мовознавства ім. О. Потебні НАН України, Київ

26. З історії лексикографічного опису українських термінів нафтогазової промисловості

Світлана Дорошенко

Полтавський національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка

27. Метафорична номінація загальноекономічної фахової лексики англійської мови

Людмила Бондарчук

Львівський національний аграрний університет

28. Економічна термінологія як об’єкт дослідження

Наталія Пілецька

Львівський національний університет ім. Івана Франка

29. Аналіз «Російсько-українського наукового технічного словника» і пропозиції щодо його вдосконалення

Богдана Фуртак

Святослав Фуртак

Українська академія друкарства

 

  Секція III. Термінологія природничих знань

 

          

Керівники: Любов Петрух  д.фарм.н., проф.; Юлія Мішура  д.ф.-м.н., проф.; Володимир Дубічинський  д.філол.н., проф.

Секретар: Леонід Сніцарук  к.т.н., доц.

 

[світлини]

 

  Секція III. Засідання 1. (1 жовтня, середа, 10.00–13.00, авд. 211)

 

          

1.   До історії термінотворення у фізиці: роль НТШ

Ярослав Довгий

Львівський національний університет ім. Івана Франка

Роман Пляцко

Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. Підстригача НАН України, Львів

Ірина Процик

Львівський національний університет ім. Івана Франка

2.   Стандартизація ймовірнісно-статистичної термінології

Юлія Мішура

Георгій Шевченко

Ростислав Ямненко

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

ТК 70 «Застосування статистичних методів»

3.   Гніздо термінів на позначення явищ, пов’язаних із магнетизмом, за термінологічними словниками ХХ сторіччя

Марина Блудша

Національний університет «Києво-Могилянська академія»

4.   Лінгвокогнітивні засади створення нових терміносистем (на основі аналізу формування терміносистем міжнародних транспортних перевезень)

Ніна Філіппова

Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова

5.   Концепція формування української фахової наукової термінології електроніки

Тадей Бардила

Львівський державний інститут новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола

Леонід Сніцарук

Національний університет «Львівська політехніка»

6.   Локалізація програмного забезпечення: технологія та інструментарій

Зореслава Шпак

Ореста Тимчишин

Національний університет «Львівська політехніка»

7.   Проблеми стандартизації термінів з інженерії якості програмних систем

Надія Міщенко

Інститут кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України, Київ

8.   Технологічні аспекти вживання української мови в середовищі ОС Windows II

Ігор Кульчицький

Національний університет «Львівська політехніка»

Михайло Плеша

Львівська комерційна академія

9.   Антонімія української гірничої термінології

Олена Колган

Слов’янський державний педагогічний університет

10. Архітектоніка транспортної термінологічної мегасистеми в українській мові

Неля Нікуліна

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

11. Проблеми сучасної української термінології шинної галузі

Олександр Смажук

ТОВ «Ай-Тайр», Київ

12. Хіммотологія: порівняльний аналіз деяких термінів

Сергій Бойченко

Валентина Новікова

Лариса Черняк

Тетяна Луганова

Національний авіаційний університет, Київ

Український науково-дослідний центр хіммотології і сертифікації ПММ і ТР

13. Неосемантизація в архітектурній термінології української мови

Наталія Білан

Полтавський університет споживчої кооперації України

14. Формування сучасної термінології в етикетуванні

Іван Сирохман

Валентина Завгородня

Львівська комерційна академія

15. Застосування наукової термінології в товарознавстві кондитерських товарів

Іван Сирохман

Тетяна Лозова

Львівська комерційна академія

 

  Секція III. Засідання 2. (1 жовтня, середа, 14.00–18.00, авд. 211)

 

          

16. Фразеологізми з назвами – анатомічними термінами в українській мові ХVІХVІІ ст. (на прикладі номена нога)

Василь Денисюк

Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини

17. Функціонування українських номенклатурних лексем у гомеопатичній галузі

Тетяна Луковенко

Слов’янський державний педагогічний університет

18. Проблеми кодифікації української логопедичної термінології

Ірина Іваненко

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

19. Ономасіологічні аспекти вивчення метафори (на матеріалі медичної термінології)

Наталія Цісар

Львівський національний університет ім. Івана Франка

20. Паронімія в медичній термінології

Олександр Герасименко

Олена Романова

Донецький національний медичний університет

21. Писемна мова у медичній практиці

Ірина Головко

Любов Петрух

| Ірена ПАВЛОВСЬКА |

Львівський національний університет ім. Івана Франка

22. Про значення терміна (полісемія й омонімія у психіатричній термінології)

Зоя Хоміцька

Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого, Харків

23. Синонімні прикметники в українській анатомічній термінології

Валентина Лисенко

Запорізький державний медичний університет

24. Національна лексика в терміносистемі косметики й косметології

Надія Гимер

Львівський національний університет ім. Івана Франка

25. Семантика посткореневих морфем запозичених термінів глютонії

Світлана Руденко

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

26. Етнонім «жид» в українській ботанічній термінології

Галина Наконечна

Національний університет «Львівська політехніка»

27. Термінотворення у садово-парковому господарстві

Оксана Казанюк

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

28. Деякі термінологічні проблеми технології біоконверсії відходів сільськогосподарського виробництва методом вермикомпостування

Геннадій Здор

ТОВ «Агрофірма Гермес», Краматорськ

Олексій Котляр

Інститут тваринництва УААН, Харків

Олена Шептуха

Харківський державний педагогічний університет

29. Базові елементи терміносистеми сільського господарства

Надія Семко

Людмила Гошко

Леся Польна

Тетяна Якобенчук

Львівський національний аграрний університет

30. Синонімія в сучасній українській термінології цукрового виробництва

Лариса Задояна

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

 

  Секція IV. ТЕРМІНОЛОГІЯ  ГУМАНІТАРНИХ  ЗНАНЬ

 

          

Керівники: Флорій Бацевич  д.філол.н., проф.; Надія Андрейчук  к.філол.н., доц.; Володимир Пілецький  к.філол.н., доц.

Секретар: Оксана Коваль  викл.

 

[світлини]

 

  Секція IV. Засідання 1. (1 жовтня, середа, 10.00–13.00, авд. 221)

 

          

1.   Проблеми творення терміносистеми національного безпекознавства України

Григорій Башнянин

Львівська комерційна академія

Ярослав Дашкевич

Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України, Львів

Олександр Кондратюк

Львівський державний університет внутрішніх справ

Павло Письменний

Українська козацька академія теорії і політики безпеки України, Львів

2.   Проблеми і термінологічний апарат сучасної лінгвістичної прагматики

Флорій Бацевич

Львівський національний університет ім. Івана Франка

3.  Парадигма як термін

Надія Андрейчук

Національний університет «Львівська політехніка»

4.   Науковий термін у культурологічному аспекті

Володимир Пілецький

Львівський національний університет ім. Івана Франка

5.   Найменування еліптичних конструкцій в системі лінгвістичної термінології

Вікторія Коломийцева

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

6.   Ступінь складності термінологічних одиниць як чинник розвитку смислу науково-технічного тексту

Тетяна Мачай

Донецький національний технічний університет

7.   Первісне назовництво як джерело мови

Володимир Козирський

Міжнародне енциклопедичне бюро з фізики, Київ

Інститут теоретичної фізики ім. М. Боголюбова НАН України, Київ

Олександер Маловічко

Ліцей Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

8.   Термінологічна лексика на шпальтах періодичних видань

Надія Фіголь

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

9.   Назви Бога та Ісуса Христа у прозових текстах періоду бароко

Оксана Зелінська

Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини

10. Лексема гріх у системі термінології етики в українській мові ХVІ–ХVІІ ст.

Наталія Безпала

Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини

11. Лексико-семантична опозиція добро/зло в Києво-Печерському патерику

Ольга Царенко

Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини

12. Термінологічна неспроможність категорій «первинне» та «вторинне» в марксистсько-ленінській філософії та їх істинне значення

Володимир Юрковський

Товариство українських наукових викладів ім. святого Петра Могили у Львові

13. Історіографічна ситуація: становлення поняття

Світлана Кучеренко

Одеська державна академія будівництва та архітектури

14. До характеристики терміна «телевізійний текст»

Вікторія Бабенко

Львівський національний університет ім. Івана Франка

15. Зворотна задача термінології або чому відкинули правопис Желехівського

Анатолій Орловський

Жовква

 

  Секція IV. Засідання 2. (1 жовтня, середа, 14.00–18.00, авд. 221)

 

      

16. Явище омонімії в термінології кримінально-процесуального права

Наталія Руколянська

Запорізький юридичний інститут ДДУВС

17. Мовленнєвий аспект юридичної діяльності

Мирослава Криськів

Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка

18. Вимоги до юридичних термінів

Галина Грегуль

Київський національний університет внутрішніх справ

19. Українська термінологія цивільного захисту: процеси становлення й розвитку

Олена Кучеренко

Університет цивільного захисту України, Харків

20. Проблеми становлення й утвердження сучасної спортивної термінології

Леся Хоружева

Віра Шепелюк

Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ

21. Питання вмотивованості запозичення спортивних термінів-неологізмів

Людмила Бардіна

Наталя Назаренко

Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ

22. Порівняння спортивної та загальної термінології в українській діаспорі та Україні

Володимир Єфимов

Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту

23. До проблеми перекладу термінології волейболу

Андріана Литвин

Ольга Боровська

Львівський державний університет фізичної культури

24. Термінологія настільного тенісу: зародження й функціонування

Ольга Боровська

Оксана Коваль

Львівський державний університет фізичної культури

25. Творення назв установ, організацій, документів, наук, фахів тощо – відповідальна мовна справа

Адам Гожий

Полтавська гравіметрична обсерваторія НАН України

26. Семіотика й семантика кольорової піраміди для людини

Анатолій Міщенко

Національний університет «Львівська політехніка»

 

  Підсумкове  ПЛЕНАРНЕ  ЗАСІДАННЯ (2 жовтня, четвер 9.30 – 13.00, актова зала І навч. корпус)

 

         

      1.   Підсумкові доповіді керівників секцій

2.   Дискусія

3.   Прийняття ухвали конференції

4.   Закриття конференції

 

[світлини]

 

  Про конференцію

 наступнийнаверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

        

  Вітання МОН України

 

         

Шановні учасники 10-ї Міжнародної наукової конференції «Проблеми української термінології СловоСвіт 2008» !

 

Вітаємо вас із початком важливої наукової конференції з обговорення стану та перспектив розвитку термінології української мови. Державний статус української мови зумовлює потребу творення української термінології в усіх галузях нашого життя, що стане важливим чинником взаєморозуміння та співпраці вітчизняних фахівців і на міжнародному рівні.

Історія української наукової термінології переконливо спростовує заяви недоброзичливців про начебто «неповновартісність» української мови. Адже перша наукова стаття з вищої математики українською мовою з'явилася ще 1893 року - раніше, аніж аналогічні праці мовами більшості тодішніх «державних» націй.

Бажаємо Вам плідної праці на конференції та творчих успіхів у подальших дослідженнях, що сприятимуть конкурентоспроможності України.

З повагою,

 

Перший заступник міністра

освіти і науки                                                                                                                       М. Стріха

 

  Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики

 

         

Новини регіонів

У Львові відбулася Міжнародна наукова конференція на тему:

«Проблеми української термінології СловоСвіт-2008»

 

30 вересня – 2 жовтня ц.р. фахівці «Львівстандартметрологія» взяли участь у 10-ій Міжнародній науковій конференції на тему: «Проблеми української термінології: СловоСвіт-2008», що традиційно проводилася в стінах Національного університету «Львівська політехніка». Співорганізатором цього заходу виступив Держспоживстандарт України.

Захід урочисто відкрив голова Програмного комітету, а також Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту Богдан Рицар. У своєму вітальному слові він поінформував, що цьогорічна конференція передбачає розгляд питань теоретичних засад термінознавства, лексикографії та міжмовних зв'язків, нормування та стандартизації термінології, зокрема термінології природничих і гуманітарних наук. Він висловив сподівання, що науковці, учасники конференції, не тільки поділяться досвідом, а й внесуть конкретні пропозиції щодо вирішення проблем із цих напрямків. Зі свого боку, Богдан Рицар запропонував створити Комітет захисту української мови, який мав би не допускати спотворення термінологічної плутанини у засобах масової інформації, наголосивши, що такий Комітет має бути створено не на базі громадської організації – він повинен стати складовою частиною Ради національної безпеки України.

ДП “Львівстандартметрологія” представив доповідь на тему: “Реєстрування технічних умов і термінологія. Сучасний стан і проблеми” за авторством кандидатів технічних наук – генерального директора Друзюка В.М. і начальника сектора Сімчук Г.Д. Доповідачі у своєму виступі запропонували шляхи вирішення термінологічних проблем, що виникають при реєстрації технічних умов (ТУ). Зокрема, на їхню думку, необхідно: постійно піддавати нормативні документи мовно-термінологічній експертизі й науково-технічному редагуванню; вдосконалювати чинні нормативні словники та працювати над створенням нових; відстежувати документи різних наукових конференцій з української термінології та їхні рекомендації реалізовувати в офіційних документах центральних органів законодавчої та виконавчої влади; налагодити тісну співпрацю між технічним комітетом зі стандартизації № 19 „Науково-технічна термінологія”, Інститутом української мови та Інститутом мовознавства.

Серед інших, не менш актуальних питань, які викликали пожвавлене обговорення в учасників були: вузькогалузеві терміни, що використовуються у фахових текстах; синтаксичні конструкції у фахових текстах; українська наукова мова в академічному «Російсько-українському словнику за редакцією А.Кримського та С.Єфремова»; роль діаспори у творенні української термінології тощо.

У рамках пленарного засідання відбулася Урочиста Академія, присвячена пам’яті видатного українського науковця Івана Пулюя. Зокрема, йшлося про феномен і роль цієї визначної особистості у формуванні української наукової термінології.

За підсумками проведення конференції було прийнято ухвалу, спрямовану на вирішення проблем української термінології.

 

02.10.2008 | прес-служба

http://www.dssu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=117405

 

  АУДИТОРІЯ

 

         

  АУДИТОРІЯ / ч. 28. — 9—15 жовтня 2008 р. — С. 4—5.

 

         

Аудиторія, ч. 28, 9-15 жовтня 2008 р.

 

Державна мова мусить бути захищена

 

Традиційно щодва роки у Львівській політехніці відбувається Міжнародна наукова конференція «СловоСвіт», присвячена проблемам української термінології

Гаслом цьогорічної Х конференції стали слова Рене Декарта: «Визначте значення слів — і ви звільните людство від половини турбот». Од­нак у нашому суспільстві чомусь не поспішають ні зважати на значення слів, ні розв’язувати мовні проблеми. Традиційно після кожної конференції її делеґати приймають ухвалу, у якій — звернення до Президента і Кабінету Міністрів. Як запевняє мене голова Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України Богдан Рицар, ще жодного разу чиновники не відреагували на ці звернення науковців. Лише на початку 1990-х років, коли міністром культури був І. Дзюба, ми отримали від нього привітання.

Однак нині створюється враження, що на проблеми української термінології починають звертати увагу. На підсумковому пленарному засіданні конференції Богдан Рицар зачитав листа-привітання учасникам конференції від заступника міністра освіти і науки України Максима Стріхи.

У цьогорічній ухвалі делеґати «СловоСвіту», крім пропозицій щодо проблем терміноголії, наголошують на стурбованості станом української мови в Україні. Державна мова мусить бути захищена, адже втрата мови призводить до втрати державности. Тому на державному рівні треба створити Комітет захисту української мови, вважає пан Рицар.

Попри те, що 10-та стаття Конституції України є ґарантом державної мови на всіх рівнях нашого суспільства, на мовному полі праці є чимало. На­самперед це стосується реклами, яку зустрічаємо щодня, а також назв організацій. Про митарства у впровадженні грамотних вивісок на установах та організаціях розповіла Наталя Куземська з ДП «УкрНДНЦ».

Значні мовні проблеми і в сфері маркетування продукції, адже грамотним написам на товарах ще далеко до досконалости. Цій темі присвятила свою доповідь («Реєстрування технічних умов і термінологія: сучасний стан і проблеми») Галина Сімчук із ДП «Львівстандартметрологія». Вона впевнена, що написи на товарах мусять бути зрозумілі і аж ніяк не мати двоякого тлумачення.

На пленарному засіданні цікавою і доречною була доповідь Ольги Кочерги, наукової співробітниці Інституту теоретичної фізики ім. М. Боголюбова НАН України. Вона представила слухачам академічний «Російсько-український словник» за редакцією А. Кримського та С. Єфремова. Наразі світ побачили три томи словника. Пані Кочерга зазначила, що з нього можна почерпнути багато знань про слововживання, багатознач­ність, розмаїття способів передавання понять. Цей словник дає змогу дізнатися про втрачену за радянський період лексику, про правильне вживання тих чи инших слів.

На секційних засіданнях делеґати конференції працювали над темами: «Теоретичні засади термінознавства та лексикографії. Нормування та стандартизація термінології», «Лексикографія та міжмовні зв’язки», «Термінологія природничих знань», «Термінологія гуманітарних знань».

Як бачимо, на мовному полі (особливо там, де засіяні терміни) жниво велике. Там працюють мовознавці, котрі небайдужі до того, аби українську мову знали без труднощів у будь-якій сфері. А поступ буде тоді, коли матимемо грамотні написи, рекламні висловлювання, книжки.

Українська мова багата не лише щоденним, а й науковим слововжитком. Ще в 1893 році українською мовою побачила світ наукова стаття з математики. Тому не сумніваймося, що будь-який російський термін має український відповідник.

Позаяк цьогорічна конференція ювілейна, її делеґати не залишилися без подарунків. Їх отримали науковці, які зголосилися узяти участь у конкурсі «оковирводів», а це десятеро осіб. Саме вони методом жеребкування, що його проводив трирічний хлопчик Назарчик, отримали тритомне видання «Новий тлумачний словник», «Практичний словник синонімів української мови» та «Російсько-український словник складної лексики» С. Караванського, посібник цього автора «До зір крізь терня, або Хочу бути редактором», а також диски «Словники України» та путівники «Мандрівка Львовом».

Ще одна приємна несподіванка цьогорічного «СловоСвіту» ― «Вісник Львівської політехніки» «Проблеми української термінології» отримав гриф ВАКу.

На Х Міжнародній науковій конференції також відбулася урочиста академія, присвячена пам’яті видатного українського науковця Івана Пулюя, який першим відкрив так звані «рентґенівські промені», брав участь у розробленні української наукової термінології, а також у співпраці з П. Кулішем перекладав Біблію. На цю урочистість з Австрії прибув його онук професор Петро Пулюй.

 

Ірина МАРТИН

Аудиторія / ч. 28. — 9—15 жовтня 2008 р. — С. 4—5.

 

  АУДИТОРІЯ / ч. 32. 6—12 листопада 2008 р. — С. 8—9.

 

         

Аудиторія, ч. 32, 6-12 листопада 2008 р.

 

«Повік науці не обняти всього, що ти создав єси...»

 

«Я пишаюся своїм великим дідусем»

На Х ювілейній конференції «СловоСвіт 2008» пам’яти вченого світового рівня Івана Пулюя присвятили врочисту академію. На зібрання прибув і внук видатного вченого Петро Пулюй, котрий мешкає в Австрії (нині пенсіонер, раніше займався виробництвом фільмів):

― Як найстаршому нащадкові професора доктора Івана Пулюя, на мою долю випала честь узяти участь у цій присвяченій моєму дідусеві академії, і я радію зі змоги висловити якнайсердечнішу подяку від імени всіх мені відомих представників родини Пулюїв за виявлену до нього глибоку пошану. Щорічно ми влаштовуємо присвячену Пулюю зустріч у місцевості Альтаусзеє, у мальовничій австрійській скарбниці покладів солі, в улюбленому місці відпочинку мого дідуся, на яку збираються представники навіть із далеких сторін, щоб ознайомитися з найновішими здобутками та взяти участь у дискусіях щодо справи всього його життя.

Пулюй ― українське прізвище, і ми, Пулюї, свідомі того, що маємо в цій прекрасній країні наше коріння. Але жоден з нас не є громадянином України і жоден, на жаль, не розмовляє українською мовою (пан Петро знає дві мови: німецьку — добре, англійську трохи гірше), тому нам якоюсь мірою соромно за такий факт, хоча цей сором зумовлено насамперед політичними обставинами останнього століття, та це, певна річ, не може применшувати наші власні недогляди. Позаяк, на нашу думку, період безмежного перебільшення своєї винятковости окремими тоталітарно керованими державами в Европі остаточно відійшов у минуле, ми нині усвідомлюємо, що лише взаєморозуміння, взаємоповага та пошана до инших ґарантують добрі стосунки між людьми та відносини між державами.

Наш предок Іван Пулюй усе це усвідомлював ще до нас. Народжений в українській селянській родині, він навчався у Відні, надавав підтримку та був також президентом заснованого там українського молодіжного товариства «Січ» у морській академії у Рієці, навчався далі у Штрасбурзі, одружився з німкенею з чеським прізвищем Стошицька, став професором та ректором Німецького технічного університету у Празі, був дослідником, винахідником та, між иншим, також розробником технічних передумов до відкриття «рентґенівських» променів (Х-променів), вільно розмовляв багатьма мовами (15-ма!).

Його життя та його справа підтверджують, що духовна єдність демократичної Европи, яка спирається на права людини та культурну свободу всіх та простягається далеко поза всілякі економічні об’єднання, не є якоюсь мрією, а незаперечним фактом.

Як австрієць я пишаюся своїм українським дідусем, який був зразковим українцем!

Я певен, що говорю так, як думав він, коли бажаю нам, европейцям, від усього серця, щоб Україна як самостійна держава стала також із політичного погляду членом об’єднаної Европи, хоча в духовному та культурному розумінні вона такою є уже давно. Мій дідусь незаперечно засвідчує таку духовну єдність.

 

Народжений у Гримайлові

Іван Пулюй, син Павла, народився у Гримайлові на Тернопільщині в релігійній греко-католицькій родині. З відзнакою закінчив Тернопільську класичну гімназію. 1864 року вступив на теологічний факультет Віденського університету. Водночас відвідував лекції з математики, фізики та астрономії. По закінченні курсу богослов’я замість сану священика (а саме про такий шлях для свого сина мріяли його батьки-хлібороби, які сповідували греко-католицьку віру) обрав звання студента філософського факультету Віденського університету. Навчаючись там, поглиблено вивчав фізику та електротехніку.

Після закінчення навчання — асистент кафедри експериментальної фізики цього Університету, згодом — асистент-викладач кафедри фізики, механіки та математики Військово-морської академії у м. Фіуме (тепер Рієка в Хорватії). 1875 року у Страсбурзькому університеті вивчав електротехніку, з відзнакою захистив дисертацію і здобув ступінь доктора філософії цього ж Університету (спеціялізація з фізики). Здобув також звання приват-доцента Віденського університету. Обіймав посади технічного директора електротехнічного бюра у Відні, професора експериментальної та технічної фізики в Німецькій високій технічній школі (Прага). 1902 року — перший декан першого в Европі електротехнічного факультету. Цісар Франц-Йосиф іменував Івана Пулюя радником двору, нагородив Лицарським хрестом. Помер Іван Пулюй 31 січня 1918 р. у Празі.

 

Він належить до найбільших учених світу

Цією людиною не можна не захоплюватись. Звісно, то були цілком инші умови та инші пріоритети в суспільстві та житті кожної людини, однак можна собі тільки уявити бажання Івана Пулюя навчатися, якщо до гімназії часто добирався пішки, хоч відстань між Гримайловом і Тернополем була понад сорок кілометрів!

Вчені відзначають передусім праці Івана Пулюя у галузі молекулярної фізики. В галузі електротехніки учений вдосконалив технологію виготовлення розжарювальних ниток для освітлювальних ламп, першим дослідив неонове світло. Чимало промислово розвинених країн Европи запатентувало запропоновану Іваном Пулюєм конструкцію телефонних станцій та абонентських апаратів, зокрема застосування розподільчого трансформатора. З його участю запущено не одну електростанцію на постійному струмі в Австро-Угорщині, а також першу в Европі на змінному струмі.

Досі залишається спірним питання про відкриття рентґенівських променів. На думку науковців, внесок Рентґена у дослідження Х-променів явно завищений. Рентґен надавав значення тільки фактам, а не їх поясненню. Певний час він навіть заперечував вивчення механізму явищ, зокрема й нововідкритих променів. «Лампа Пулюя» (1881 р.) стала прототипом рентґенівської трубки. До речі, навіть його знайомство з майбутньою дружиною Роман Іваничук у романі «Шрами на скалі» пов’язав із тим, що вченому дуже сподобалося волосся Катерини Станішевської: йому треба було таких гарних міцних волосин для «трубки Пулюя», а вже потім стосунки переросли в кохання. Пулюєві рентґенограми як найкращі публікувала на початку 1896 р. европейська преса. Учений поєднував найвищий рівень тонкого експерименту з глибоким теоретичним осмисленням суті фізичних явищ. Він не тільки відкрив іонізаційну властивість X-променів під час їх проходження через розріджені гази, дослідив місце їх виникнення та просторовий розподіл, а й перший дав справді наукове пояснення їхніх природи і механізму утворення.

― Я иноді кажу, що безпосереднім винахідником Х-променів був Іван Пулюй,― зазначав у своєму виступі на врочистій академії провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України професор Василь Шендеровський, під загальною редакцією якого вийшла у світ збірка праць Івана Пулюя у перекладі українською мовою. ― Але це наша українська ментальність ― ми боїмося сказати, що наш учений належить до найбільших учених світу. І навіть стосунки Пулюя з иншими вченими, зокрема з Рентґеном, ― це теж наша українська добродушність: він винайшов лампу, отримав патент і зразу ж подарував її Рентґенові. А всі зразу нагадують про дати публікацій Рентґена, мовляв, він опублікував свої статті раніше.

Невідомо, чи зміг би Рентґен зробити таке відкриття, якби не Іван Пулюй. Адже попри суперечки щодо часу публікування наукових статей обидвома дослідниками виходить, що Рентґен просто наважився оприлюднити явище (не розуміючи докладно суті ефекту), мабуть, покладаючись на авторитет Пулюя. Зрештою, це не єдине досягнення українця.

 

Завжди почував себе українцем

Іван Пулюй був не лише відомим науковцем. Він зробив прекрасну кар’єру. І ще невідомо, чого він міг би досягнути ще, але для нього важливою була громадська робота. Ще гімназистом у Тернополі він заснував молодіжний гурток для вивчення і популяризації української історії та літератури, піднесення національної свідомости народу. Навчаючись в Університеті, переклав українською мовою підручник геометрії для українських гімназій, брав активну участь в організуванні українських студентських товариств у Відні. Пізніше виступав за створення українського університету у Львові, публікував статті на захист української мови, забороненої царським указом 1876 року, засудив акції австрійського уряду під час аграрних страйків у Галичині 1902 року. Під час Першої світової війни закликав відродити українську державність. Учений опублікував близько 30 статей та брошур на українську тематику. Ще одне значне досягнення в утвердженні українства ― переклад уперше українською мовою Біблії, який Пулюй здійснив разом з письменниками Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким.

― Уявіть собі, ― звертає увагу провідний науковий співробітник Інституту прикладних проблем механіки і математики імени Я. Підстригача НАН України доктор фізико-математичних наук Роман Пляцко. ― Маючи 20 років, він укладає спочатку підручник планіметрії (сам укладає, не копіює, не перекладає). За якийсь час — підручник ботаніки (правда, уже перекладний) відомого німецького автора. Бо мав надію, що будуть урешті-решт українські гімназії, і викладання провадитиметься українською мовою. До речі, перша гімназія з викладанням у старших класах української мови появилася тільки десь через сім років після таких зусиль Івана Пулюя. У 69 році він своїм коштом видав молитовник українською мовою, через два роки — його побільшене видання. Ну, і саме в 1871 році на нього виходить Куліш, який шукав собі помічника для перекладу спочатку Нового Заповіту, а потім усієї Біблії. Так ось уявіть собі: студент другого курсу філософського факультету анґажується до перекладу Біблії! Можна собі уявити, скільки часу він віддає цій справі. В одному з листів до Олександра Барвінського він пише таке: «Робили ми сей переклад більше, як сім місяців, день в день, від рання аж до пізньої ночі. Над иншими словами думали ми тижні, місяці, поки рішились його прийняти». Здебільшого Старий Заповіт перекладав Пантелеймон Куліш, але рукопис було дуже складно передати до біблійного товариства через кордон. І в останній момент, коли Пулюй узяв до рук рукописний текст, виявилося, що переклад зроблений лише в першому наближенні — Куліш помер і не встиг закінчити. Уявіть собі: Пулюй, котрий мав дуже поважні обов’язки як професор технічної школи, береться допрацьовувати той текст!

Може, і шкода, що Пулюй не здобув собі достатньо лаврів як науковець, але для нього та громадська робота була невід’ємна від себе самого. Все це Пулюй зробив саме тому, що почувався українцем. Попри суперечки на тему ― австрійський чи чеський науковець ― він сам себе однозначно асоціював з Україною. Так само вважає і найстарший внук відомого українця Петро Пулюй, котрий називає себе навіть не австрійцем, а европейцем.

До речі, цікаву довідку щодо його прізвища подає кандидат фізико-математичних наук, доцент Тернопільського державного економічного університету Ольга Збожна. Вона спростовує усі суперечки щодо того, як правильно ― Пулюй чи Пульгуй (як подають окремі джерела): і Іван Павлович, і його батько підписувались Пулюями, а літера «г» цілком могла виникнути у прізвищі внаслідок різних написань иншими мовами ― чеською чи німецькою.

Найцікавіше, що приблизно столітньої давности висновки та міркування Івана Пулюя актуальні дотепер. Наприклад, як цитує Василь Шендеровський статтю «Україна і її міжнародне значення», де Пулюй аналізував ситуацію, що склалася на той час в Европі: «Московит хоче забрати останнє, що є в українського народу: його душу, а душа ― це мова».

Чи та тепер Україна, задля якої працював Іван Пулюй?

 

Заповіт Івана Пулюя

І ще одна мрія залишилася нездійсненою: Іван Пулюй мріяв бути похованим поряд зі своїми батьками, в українській землі. Це побажання він вписав у свій заповіт. Та наразі його прах спочиває у Празі. Петро Пулюй в інтерв’ю «Аудиторії» сказав, що не має нічого проти того, аби прах діда повернувся на землю, де він народився: «Але я таких великих коштів, аби переховати діда, не маю». А я так і не знайшла відповіді, до кого ж апелювати стосовно цього питання.

― Іван Пулюй помер через 9 днів після проголошення у Києві Української Народної Республіки. У клепсидрі опублікованих празьких газет читаємо: «Радник двору, доктор Іван Пулюй, звичайний державний професор електротехніки в Німецькій технічній високій школі, кавалер ордена Франца-Йосифа, рицар Австрійського кайзерівського ордена Залізної корони, 31 січня 1918 року о 7 годині вечора тихо відійшов у засвіти. Тлінні останки нашого дорогого мужа й батька в п’ятницю 5 лютого 1918 року о 4 годині пополудні будуть відспівані в каплиці кладовища Мальванзинка і поховані на Сміховському цвинтарі, поки обставини не дозволять йому знайти вічний спокій у його батьківській землі. Родина», ― цитує професор кафедри геодезії Львівської політехніки, голова Товариства «Просвіта» Університету Христина Бурштинська.

Він заповідав перенести свій прах в Україну, яку палко любив і для котрої так жертовно працював.

 

Підготувала Тетяна ПАСОВИЧ

 Аудиторія / ч. 32. 612 листопада 2008 р. — С. 89.

 

  Ухвала конференції

 наступнийнаверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

 

У х в а л А

10-ї Міжнародної наукової конференції

«Проблеми української термінології СловоСвіт 2008»

  

1.  Звернутися до Президента України з пропозиціями:

 створити Комітет захисту української мови, на який покласти обов’язки реального захисту української мови від негативних впливів та забезпечення її розвитку в усіх сферах діяльності суспільства, бо захист державної мови рівноцінний захисту самої держави;

 запровадити мовні інспекції при обласних, міських та районних адміністраціях для контролю якості інформаційно-рекламної продукції.

 

2.  Звернутися до Кабінету міністрів України з пропозиціями:

 утворити фахові термінологічні комісії при кожному міністерстві, відомстві, державній службі для забезпечення гармонізації нормативних документів;

–  запровадити єдину систему «Транслітерування українських текстів з кирилиці на латиницю» Технічного комітету 19 «Науково-технічна термінологія» Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України та доручити Держспоживстандартові України якнайшвидше затвердити її як національний стандарт.

 

3.  Звернутися до Міністерства освіти і науки України з пропозиціями:

–  забезпечити неухильне ведення навчального процесу українською мовою в усіх вищих навчальних закладах;

–  запровадити обов’язкову мовно-термінологічну експертизу текстів підручників і посібників, яким надають гриф міністерства;

–  підвищити навчально-методичний рівень дисциплін з фахової української мови;

–  профінансувати створення термінологічного порталу на базі інтернет-сторінки ТК 19 «Науково-технічна термінологія».

 

4.  Звернутися до Національної академії наук України з пропозиціями:

–  відновити діяльність Правописної комісії;

–  запропонувати Відділенню хімії НАН України звернутися до Держспоживстандарту України з пропозицією скасувати чинний ДСТУ 2439-94 «Елементи хімічні, речовини прості. Терміни та визначення» як такий, у якому відсутні традиційні українські назви хімічних елементів;

–  спрямувати до Відділення фізики та астрономії НАН України листа із пропозицією уніфікувати написання термінів, пов'язаних із поняттям магнетизму.

 

5.  Звернутися до Держспоживстандарту України з пропозицією

–  переглянути термінологічні стандарти, затверджені до 2000-го року.

 

6.  Звернутися до ВАК України з пропозицією

–  надати термінознавству статус окремої спеціальності для захисту дисертацій.

 

7.  Чергову 11-у Міжнародну наукову конференцію «Проблеми української термінології СловоСвіт 2010» провести в Національному університеті «Львівська політехніка» у вересні 2010 р.

 

Оргкомітет за дорученням конференції

 

  Відповідь на Ухвалу

 наступнийнаверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

          

 

  Публікації конференції та про конференцію

 наступнийнаверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

 

Перелік опублікованих наукових праць учасників X-ї Міжнародної наукової конференції «Проблеми української термінології СловоСвіт 2008»

Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2008. – № 620. – 308 с.

Збірник наукових праць учасників X Міжнародної наукової конференції «Проблеми української термінології СловоСвіт 2004– Л., 2008. – 198 с.

О. Левченко, Б. Рицар СловоСвіт 2008// Стандартизація. Сертифікація. Якість. – № 6. – 2008. – С. 26–29.

 

 

наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології